Рішення № 37964297, 28.02.2014, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/3575/13-ц

2/683/143/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2014 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої - судді Завадської О.П.

при секретарі Васічевій О.В.

з участю

позивачки ОСОБА_1

представника - адвоката ОСОБА_2

третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства „Страхова компанія „АХА Страхування" м. Київ про відшкодування майнової та моральної шкоди, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, - ОСОБА_3,

встановив:

В листопаді 2013 року ОСОБА_1 пред'явила позов до акціонерного товариства „Страхова компанія „АХА Страхування" м. Київ про відшкодування майнової та моральної шкоди. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що її син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер від тілесних ушкоджень, отриманих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 23 листопада 2012 року близько 17 години 30 хвилин по вул. К.Острозького м. Старокостянтинова за участі ОСОБА_3, який керуючи автомобілем марки ВАЗ-2101 державний номер НОМЕР_1 під час обгону автомобіля марки „Фольксваген Каді", що зупинився перед нерегульованим пішохідним переходом, не зменшив швидкість до зупинки та наїхав на її сина, який перетинав проїзну частину в межах нерегульованого пішохідного переходу. Вироком Красилівського районного суду Хмельницької області від 03 квітня 2013 року ОСОБА_3 було визнано винним за ч. 2 ст. 286 КК України і засуджено до 4 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки. Стягнуто з ОСОБА_3 на її користь 150000 грн. моральної шкоди. Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області вирок змінено тільки в частині призначеного покарання, винного звільнено від відбування основного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки. Через отримані тілесні ушкодження в результаті дорожньо-транспортної пригоди її син був госпіталізований до Старокостянтинівської центральної районної лікарні, а потім до Хмельницької обласної лікарні, де він помер. Нею були витрачені кошти на його лікування (придбання лікарських засобів та апаратів) на загальну суму 7873,73 грн., на поховання 2694,89 грн., та поминальний обід 5965,43 грн. Всього їй було заподіяно матеріальну шкоду на суму 16534,05 грн. Так як на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 була застрахована в страховій компанії АТ „Страхова компанія „АХА Страхування" згідно полісу № АВ/2538846 від 09 квітня 2012 року, термін дії полісу з 10 квітня 2012 року по 10 квітня 2014 року, матеріальну шкоду повинна відшкодувати страхова компанія. Заподіяння синові тілесних ушкоджень при аварії та подальша втрата сина, який був для неї єдиною надією та опорою, завдала їй постійних душевних переживань. Моральну шкоду для себе вона ні осягнути, ні оцінити не може. Виходячи із законодавчо визначеного ліміту розміру відшкодування моральної шкоди, вона також просить стягнути з відповідача 5000 грн. моральної шкоди.

В судовому засіданні позивачка та її представник - адвокат підтримали обставини, викладені в обґрунтування позовних вимоги, які просили задовольнити в повному об'ємі. Крім того зазначили, що під час розгляду кримінальної справи заявляли цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди з акціонерного товариства „Страхова компанія „АХА Страхування" м. Київ. Зваживши на пояснення представника відповідача в письмовому запереченні про те, що виплатять шкоду тільки у випадку визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину, вони свій позов залишили без розгляду. Зі змісту цього ж письмового заперечення вбачалось невизнання останнім витрат, понесених потерпілою на поховання та поминальні обіди. Тому вбачаючи спір в даних правовідносинах, вони, без попереднього звернення до страхової компанії за відшкодуванням шкоди, зразу ж звернулись з даним позовом до суду.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоч про час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Проте направив до суду письмове заперечення, де просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вказував, що позивачкою порушено порядок звернення за виплатою страхового відшкодування. Оскільки позивачка до них з повідомленням про подію не зверталась, відповідних підтверджуючих документів про настання страхового випадку та отримання страхового відшкодування не надавала. Також зазначив, що витрати на поховання повинні бути включати в себе лише заходи, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом в могилу, облаштування та утримання місця поховання. Тому вважає безпідставною вимогу про відшкодування витрат на поминальні обіди, що, на його думку, підлягає стягненню з ОСОБА_3 Крім цього просив розглянути справу без його участі.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду від 09 грудня 2013 року було залучено до участі в справі в якості третьої особи ОСОБА_3, який в судовому засіданні підтримав заявлені позивачкою позовні вимоги до страхової компанії, з якою він уклав договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Заслухавши пояснення учасників цивільного процесу та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновків про наступне.

Судом встановлено, що 23 листопада 2012 року близько 17 години 30 хвилин водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем ВАЗ 2102 реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись в правій смузі руху вул. К. Острозького м. Старокостянтинова в напрямку вул. Миру поблизу будинку № 55 під час випередження автомобіля «Фольцваген Кадді» реєстраційний номер НОМЕР_2 пі керуванням ОСОБА_5, який рухаючись попереду в попутному напрямку в лівій смузі зупинився перед нерегульованим пішохідним переходом, не вжив заходів для зменшення швидкості та зупинки керованого ним транспортного засобу, не надав перевагу в русі пішоходу та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4, який перетинав проїзну частину зліва направо по ходу руху автомобіля в межах нерегульованого пішохідного переходу, відзначеному дорожніми знаками 5.35.1, 5.32.2. «Пішохідний перехід» та дорожньою розміткою 1.14.1. «зебра».

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: лінійного перелому лобної кістки зліва, який продовжується на передню черепно-мозкову ямку, утворюючи велику кількість відламків, забою головного мозку на базальних поверхнях обох лобних часток та на базальній поверхні скроневої частки справа, забою довгастого мозку, крововиливу в м'які тканини лобно-скроневої-тім'яної ділянки зліва, крововиливів правої та лівої навколо очних ділянок; багато -відламкового перелому правої плечової кістки у верхній третині з крововиливом в м'які тканини навколо та підшкірним крововиливом по зовнішній поверхні у верхньої третини правого плеча в проекції перелому; крововиливу в м'які тканини переднє-бокової поверхні грудної клітки справа; садна зовнішньої поверхні правого колінного суглобу, крововиливу в м'які тканини зовнішньої поверхні правого колінного суглобу з переходом на праву підколінну ямку, які згідно висновку експерта № 807 від 02 січня 2013 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння та перебувають в причинному зв'язку з настанням смерті.

Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_4 в реанімаційному відділенні Хмельницької обласної лікарні помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3, видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану Старокостянтинівського районного управління юстиції у Хмельницькій області 04 грудня 2012 року).

Під час розгляду кримінальної справи потерпіла ОСОБА_1 пред'явила позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди з ОСОБА_3 та із страхової компанії «АХА Страхування». Вимоги щодо стягнення виплат із страхової компанії «АХА Страхування» потерпіла залишила без розгляду.

Вироком Красилівського районного суду Хмельницької області від 03 квітня 2013 року ОСОБА_3 визнано винним за ч. 2 ст. 286 КК України і засуджено до 4 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_1 150000 грн. завданої моральної шкоди. В іншій частині цивільний позов про стягнення виплат із страхової компанії „АХА Страхування " залишено без розгляду.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 02 липня 2013 року вирок Красилівського районного суду змінено. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки, та із покладенням, на підставі ст. 76 КК України, обов'язків: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти цю інспекцію про зміну місця проживання. У решті вирок суду залишено без змін.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (діє на території України) № АВ/2538846 акціонерного товариства „Страхова компанія „АХА Страхування" м. Київ, укладеного 09 квітня 2012 року стосовно транспортного засобу тип В1, номерний знак НОМЕР_1, модель ВАЗ2101, 1974 року випуску. Строк дії з 10 квітня 2012 року по 09 квітня 2013 року включно. Загальна сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю 100000 грн.

ОСОБА_3 керував даним автомобілем на підставі генеральної довіреності строком дії до 28 листопада 2016 року, посвідченої ОСОБА_6, приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу 28 листопада 2011 року за р. № 4614.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове майно, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену коду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За змістом статей 23, 24, 27 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана із смертю потерпілого. Страховик відшкодовує витрати на поховання, а також документально підтверджені витрат на лікування потерпілого, та витрати на його утримання в медичному закладі до настання смерті. Право на отримання відшкодування за шкоду, пов'язану із смертю потерпілого, мають особи, які знаходились на утриманні потерпілого, та особи, які взяли на себе витрати з поховання.

У відповідності до роз'яснень, наведеним у п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року за № 6 у випадку смерті потерпілого організація або громадянин, відповідальні за заподіяння шкоди, зобов'язані відшкодувати витрати на поховання (у тому числі на ритуальні послуги та обряди) тій особі, яка понесла ці витрати.

Витрати на поховання склали 8660,32 грн., з яких 2694,89 грн. - витрати на поховання; 5965,05 грн. - витрати на поминальний обід.

Крім того, витрати понесені на лікування та утримання потерпілого до настання смерті склали 7873,73 грн., що підтверджується матеріалами справи (товарними чеками, фіскальними чеками).

Загальна сума заподіяної шкоди становить 8660,32 грн. + 7873,73 грн. = 16534,05 грн.

Посилання відповідача на порушення позивачкою порядку звернення за виплатою страхового відшкодування, як на підставу для відмови в задоволенні позову, не заслуговують на довіру, так як зі змісту письмових заперечень останнього, вбачається невизнання заявленої суми майнової шкоди, а отже у правовідносинах сторін є спір про право.

Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності акціонерного товариства „Страхова компанія „АХА Страхування", суд прийшов до висновку про те, що відшкодування витрат на поховання (в тому числі поминальний обід), а також документально підтверджені витрати на лікування потерпілого та його утримання в медичному закладі до настання смерті, в розмірі 16534,05 грн. підлягають відшкодуванню відповідачем.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

У відповідності до роз'яснень в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (моральної) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

При вирішенні даної позовної заяви суд врахував, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди загинув син позивачки, взято до уваги глибину фізичних та душевних страждань позивачки.

За змістом ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Відповідно до п. 22.3. ст. 22 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини 2 статті 23 ЦК України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 ст. 9 цього Закону.

Пунктом 9.3. ст. 9 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих становить 100 тисяч гривень на одного потерплого.

Таким чином суд вважає, що з відповідача, як страховика, підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 5 % від обов'язкового ліміту, в сумі 100000 грн. х 5 % = 5000 грн.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд присуджує стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 487,20 грн. (243,60 грн. за позовну заяву майнового характеру та 243,60 грн. за позовну заяву немайнового характеру), оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору за подання позову про відшкодування шкоди, завданої смертю фізичної особи.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, на підставі п. 2 ч. 2 ст. 23, п. 1 ч. 2 ст. 1167, ст. 1168, ч. 2 ст. 1187 ЦК України, ст. 9, ч. 1 ст. 22, ст. ст. 23, 24, 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року за № 6, Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (моральної) шкоди»,

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» м. Київ, ЄДРПОУ 20474912 на користь ОСОБА_1 16534 грн. 05 коп. майнової шкоди та 5000 грн. моральної шкоди.

Стягнути з акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» м. Київ, ЄДРПОУ 20474912 на користь держави 487 грн. 20 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Хмельницької області через Старокостянтинівський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь в судовому засіданні, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя______