Вирок № 37963676, 31.03.2014, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/6967/13-кВИРОК

Іменем України

"31" березня 2014 р., Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Ніколаєва М.В.

при секретарі: Безкоровайній А.І.

з участю:

прокурора: Денисової Т.О.

представника

потерпілого: ОСОБА_1

захисників адвокатів: ОСОБА_2, ОСОБА_3

обвинувачених: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрія кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 15.03.2013 року за № 12013120010000169 за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Олександрія Кіровоградської області, проживаючого АДРЕСА_1, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, освіта загальна середня, раніше судимого:

- 26.09.2008 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч.ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 3 ст. 185 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, 26.10.2011 року звільнений по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Протопопівка Олександрійського району Кіровоградської області, проживаючого АДРЕСА_2, українця, громадянина України, не одруженого, працюючого кочегаром у Протопопівському ДНЗ, освіта загальна середня, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_5 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену за попередньою змовою групою осіб.

Так, в ніч з 14 на 15 березня 2013 року ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5, з метою викрадення рейс та деталей верхньої будови колії, прибули на п. 2 316 км. станції Користівка Одеської залізниці, що розташовані на території Олександрійського району Кіровоградської області. В подальшому, реалізуючи свій намір, за попередньою змовою з корисливих мотивів, впевнившись у відсутності сторонніх осіб, шляхом демонтажу за допомогою газового різака, металевих тросів та вантажного автомобілю ГАЗ-66, реєстраційний номер НОМЕР_4, таємно викрали рейси Р-65 довжиною 57,8 м., вартістю 305,14 грн. (з урахуванням зносу, без урахування ПДВ) за метр, - на загальну суму 17637,10 грн.; рамний рейс з гостряком в комплекті вартістю 19372,84 грн. (з урахуванням зносу, без урахування ПДВ); 16 штук підкладок КБ кожна вартістю 38,64 грн. (з урахуванням зносу, без урахування ПДВ), - на загальну суму 618,24 грн.; 26 штук підкладок Д-65 кожна вартістю 5,94 грн. (з урахуванням зносу, без урахування ПДВ), - на загальну суму 154,44 грн.; 219 штук клемних болтів в зборі, кожний вартістю 5,09 грн. (з урахуванням зносу, без урахування ПДВ), -1114,71 грн.; 130 штук колійних костилів кожний вартістю 1,36 грн. (з урахуванням зносу, без урахування ПДВ), - на загальну суму 176,8 грн. Викраденим розпорядилися на власний розсуд. Своїми діями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заподіяли Олександрійський дистанції колії Одеської залізниці збитків на загальну суму 39074,12 грн.

Обвинувачений ОСОБА_4 на початку судового розгляду вину визнав частково, показав суду, що дійсно в ніч з 14 на 15 березня 2013 року з метою викрадення рейс шляхом демонтажу прибув разом із ОСОБА_5 на ділянку залізниці біля станції Користівка. Вони захопили із собою інструмент та газовий різак. На місце вчинення злочину він виїхав на вантажному автомобілі ГАЗ. На місці вони провели демонтаж рейсів, які відтягували до лісосмуги, де ОСОБА_5 за допомогою газового різака різав рейси на частини біля 1,5 метра. Після цього ОСОБА_5 пішов додому, а він йому пообіцяв розрахуватися пізніше. Потім він зателефонував знайомому ОСОБА_6 і попросив допомогти. Далі він заїхав за ОСОБА_6 на автомобілі ГАЗ, повернувся до місця, де знаходилися порізані на частини рейси. Вони із ОСОБА_6 погрузили вказані рейси у кузов автомобіля ГАЗ та поїхали, щоб здати рейси на металобрухт, але автомобіль заглух не доїжджаючи с. Протопопівка Олександрійського району. Тоді він зателефонував своєму знайомому ОСОБА_7 і попросив приїхати на вантажному автомобілі. З часом приїхав ОСОБА_7 на вантажному автомобілі, після чого вони перевантажили рейси в інший вантажний автомобіль та повезли. По дорозі Петров вийшов. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 він не казав, що рейси викрадені. Неподалік с. Войнівка Олександрійського району він продав частину рейс незнайомим особам, решту рейс вони з ОСОБА_7 відвезли на пункт прийому металобрухту на мікрорайон Пролісок м. Олександрії де також здали. Від продажу металу він отримав близько 10000 гривень, кошти ОСОБА_5 не передавав, а витратив на власні потереби. Не визнав факт викрадення рамного рейсу з гостряком вартістю 19372,84 грн., але після дослідження доказів в судовому засіданні, змінив показання та визнав вину в повному обсязі враховуючи також факт викрадення рамного рейсу з гостряком. У скоєному розкаявся. Цивільний позов, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, визнав в повному обсязі на суму 35923,01 грн.

Обвинувачений ОСОБА_5 на початку судового розгляду вину визнав частково, показав суду, що дійсно в ніч з 14 на 15 березня 2013 року з метою викрадення рейс шляхом демонтажу прибув разом із ОСОБА_4 на ділянку залізниці біля станції Користівка. Вони захопили із собою інструмент та газовий різак. На місці провели демонтаж рейсів, які відтягували до лісосмуги, де він за допомогою газового різака різав рейси на частини біля 1.5 метра. Після цього він пішов додому, а ОСОБА_4 йому пообіцяв розрахуватися пізніше, коли продасть викрадене на металобрухт. Розумів, що різав різаком викрадені рейси, що вони вчиняють неправомірні дії. ОСОБА_4 кошти від реалізації викрадених рейсів йому не дав. Не визнав факт викрадення рамного рейсу з гостряком вартістю 19372,84 грн., але після дослідження доказів в судовому засіданні, змінив показання та визнав вину в повному обсязі, враховуючи також факт викрадення рамного рейсу з гостряком. У скоєному розкаявся. Цивільний позов, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, визнав в повному обсязі на суму 35923,01 грн.

Суд проводить судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Крім повного визнання обвинуваченими своєї вини у вчиненні злочину, їх вина в інкримінованому їм злочині повністю підтверджується дослідженими судом наступними доказами:

- показаннями свідка ОСОБА_8, який показав суду, що працює електромонтером на ст. Користівка Одеської залізниці. 15.03.2013 року він чергував на станції, у першій половині дня йому зателефонував начальник дільниці та повідомив, що на 316 кілометрі виявлено відсутність стрілки та залізничного полотна. Він вирушив на місце. Коли прибув на 316 кілометр, то виявив відсутність стрілки № 139, рамного рейсу, на місці було видно сліди демонтажу гілки залізниці;

- показаннями свідка ОСОБА_9, який показав суду, що працює у 21 стрілецькій бригаді воєнізованої охорони Одеської залізниці. 15.03.2013 року він заступив на чергування по охороні вантажів по ст. Користівка. Десь о 10-00 годині телефоном начальник дільниці № 2 повідомив, що на 316 кілометрі п. 2 ст. Користівка було виявлено відсутність стрілки № 139. Коли він прибув на місце, то було виявлено відсутність стрілки, та частини залізничного полотна, на місці спостерігалися сліди демонтажу;

- показаннями свідка ОСОБА_10, який показав суду, що він працює начальником дільниці № 2 ст. Користівка Одеської залізниці. 15.03.2013 року він знаходився на робочому місці. Близько 09-30 години майстер дільниці повідомив йому, що при обході залізничного шляху, на 316 км. було виявлено відсутність стрілки № 139 та частини залізничного полотна. Він негайно у супроводі шляхового майстра ОСОБА_11, стрілка воєнізованої охорони ОСОБА_9 виїхав на місце події. Прибувши на 316 км. пікету 2 ст. Користівка, виявив відсутність стрілки № 139, рамного рейсу з гостряком, рейси довжиною близько 50 метрів, болтів та різних частин залізничного полотна;

- показаннями свідка ОСОБА_7, який показав суду, що близько 05 години 15.03.2013 року йому зателефонував його знайомий ОСОБА_4, попросив приїхати в с. Протопопівка та допомогти щось перевезти. Він на власному вантажному автомобілі приїхав на місце біля с. Протопопівка, яке вказав йому ОСОБА_4. Там був інший вантажний автомобіль та раніше знайомий йому ОСОБА_6 ОСОБА_4 сказав, що їх машина заглухла. Потім ОСОБА_4 відкрив борт кузова та з ОСОБА_6 почав перевантажувати в його машину рейси. На його запитання, що це за рейси, ОСОБА_4 відповів, що рейси він накопав і хоче здати їх на металобрухт. Потім вони поїхали до с. Войнівка, де ОСОБА_4 здав частину металу невідомим йому особам, далі вони поїхали до м. Олександрії в район, де знаходиться Кіровоградобленерго, де ОСОБА_4 здав на пункті прийому металу решту брухту;

- показаннями свідка ОСОБА_6, який показав суду, що пізно у вечорі в березні 2013 року, його знайомий ОСОБА_4 в ході телефонної розмови попросив його допомогти вантажити брухт. Він погодився. Далі ОСОБА_4 на автомобілі ГАЗ заїхав за ним. Вони приїхали до лісосмуги неподалік від Користвіського мосту. Там він побачив рейси. На запитання, що це за рейси, ОСОБА_4 повідомив, що він їх накопав. Далі він допоміг ОСОБА_4 завантажити вказані рейси до кузова автомобіля. Неподалік с. Протопопівка автомобіль заглух. На телефонний дзвінок ОСОБА_4 приїхав ОСОБА_7, вони перевантажили брухт йому в автомобіль. На цьому автомобілі ОСОБА_4 підвіз його до мікрорайону Пролісок м. Олександрії та поїхав далі на автомобілі з ОСОБА_7;

- показаннями свідка ОСОБА_11, який показав суду, що працює шляховим майстром станції Користівка Одеської залізниці. 15.03.2013 року він заступив на чергування. Після повідомлення про викрадення стрілки та частини залізничного полотна він разом з начальником дільниці № 2 ст. Користівка Одеської залізниці ОСОБА_10 виїхав на 316 км. п. 2 перегону ст. Користівка, на місці було виявлено відсутність стрілки та залізничного полотна;

- протоколами огляду місця події від 15.03.2013 року (а.п. 9-20, а.п. 24-39), згідно яких було оглянуто 316 кілометр залізничного шляху станції Користівка, пікет № 2, а також автомобіль ГАЗ 66, реєстраційний номер НОМЕР_4, в ході якого було виявлено сліди демонтажу стрілки № 139 та частини залізничного полотна, виявлено та вилучено мікрооб'єкти темно сірого кольору (окалина від зварювальних робіт), два рожкові ключі, пошкоджені частини стикового болта, закладний болт в зборі, гумова прокладка;

- актом вибіркової інвентаризації від 15.03.2013 року (а.п. 46), згідно якого встановлено на ВБК СП № 139 та колії № 25 с. Користівка виявлено нестачу рейс Р-65 в кількості 57,8 метри, рамної рейси з гостряком в кількості 1 шт., підкладок КБ в кількості 16 шт., підкладок Д-65 в кількості 26 шт., клемних болтів в кількості 219 шт., костилів колійних в кількості 130 шт.;

- актом технічного стану ВБК колії № 25 та стрілкового переводу № 139 ст. Користівка (а.п. 47), згідно якого встановлено ступінь зносу колії - 15% та стрілкового переводу - 25%;

- довідкою про залишкову вартість викраденого майна № 280 від 15.03.2013 року (а.п. 45), згідно якої встановлено що вартість викраденого майна відповідно до акту вибіркової інвентаризації від 15.03.2013 року (а.п. 46), складала 39074,12 грн.;

- протоколом огляду місця події від 16.03.2013 року (а.п. 60-64), згідно якого було оглянуто пункт прийому брухту чорних та кольорових металів по вул. Заводській, 2-а в м. Олександрія та вилучено частину демонтованого обладнання залізничного полотна;

- протоколами проведення слідчих експериментів від 04.07.2013 року (а.п. 110-115, а.п. 130-135), згідно яких свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 показали яким чином здійснювалося завантаження та перевантаження рейсів в автомобілі;

- протоколом огляду місця події від 21.03.2013 року (а.п. 124-129), в ході якого було оглянуто автомобіль ГАЗ 3307, реєстраційний номер НОМЕР_1, на якому здійснювалось перевезення викраденого майна;

- протоколом слідчого експерименту від 04.07.2013 року (а.п. 170-179), в ході якого підозрюваний ОСОБА_4 показав яким чином він з ОСОБА_5 здійснював демонтаж залізничного полотна, як завантажував та перевантажував викрадені рейси у автомобілі;

- протоколом слідчого експерименту від 04.07.2013 року (а.п. 202-208), в ході якого підозрюваний ОСОБА_5 показав яким чином він з ОСОБА_4 здійснював демонтаж залізничного полотна та різав рейси за допомогою газового різака.

Даючи оцінку результатам судового розгляду справи, суд визнає, що вина обвинувачених в інкримінованому їм злочині доведена повністю.

Суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_4 в ході реалізації спільного злочинного умислу приймав більш активну участь ніж інший співучасник ОСОБА_5, оскільки за наслідками судового розгляду підтвердилось, що ОСОБА_4 був ініціатором вчинення крадіжки, підшукав автомобіль для перевезення викраденого, забезпечив реалізацію викраденого майна.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно за попередньою змовою групою осіб, за ч. 2 ст. 185 КК України.

Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, за ч. 2 ст. 185 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_4, відповідно до ст. 65 КК України суд враховує: характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного ним, те, що злочин вчинений ним є злочином середньої тяжкості; особу винного, який не працює, раніше судимий, вчинив новий злочин, маючи не погашену та не зняту судимість, характеризується посередньо, не одружений. Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування збитків, заподіяних злочином. Обтяжуючих покарання обвинуваченого обставин не встановлено.

З урахуванням тяжкості скоєного обвинуваченим ОСОБА_4, розміру заподіяної злочином шкоди, ступеню його участі у вчиненні злочину, наявності пом'якшуючих і відсутності обтяжуючих його покарання обставини, враховуючи, що ОСОБА_4 маючи не погашену та не зняту судимість продовжив злочинну діяльність, суд приходить до висновку, що покарання у виді арешту не підлягає застосуванню, оскільки є занадто м'яким. Необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає - обмеження волі.

При призначенні покарання ОСОБА_5, відповідно до ст. 65 КК України суд враховує: характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного ним, те, що злочин вчинений ним є злочином середньої тяжкості; особу винного, який працює, є раніше не судимим, характеризується посередньо, не одружений. Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Обтяжуючих покарання обвинуваченого обставин не встановлено.

З урахуванням тяжкості скоєного обвинуваченим ОСОБА_5, його особи, розміру заподіяної злочином шкоди, ступеню його участі у вчиненні злочину, наявності пом'якшуючих та відсутності обтяжуючих його покарання обставин, суд приходить до висновку, що покарання у виді арешту не підлягає застосуванню, оскільки є занадто м'яким. Необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 суд вважає - обмеження волі, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства, а тому застосовує до нього ст. 75 КК України і звільняє його від відбування покарання з випробуванням.

Цивільний позов заявлений Одеською залізницею на відшкодування шкоди, заподіяною злочином, з урахуванням змін, на суму 35923,01 грн. підлягає задоволенню в частково.

Враховуючи ступінь участі обвинувачених у вчиненні злочину, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_4 підлягає стягненню 25000 грн., з ОСОБА_5 10923,01 грн.

Оскільки ОСОБА_4, відповідно до квитанції № 189615 від 18.03.2014 року частково відшкодував збитки, заподіяні злочином на суму 1000 гривень, тому з нього слід стягнути 24000 грн. В решті позовних вимог на суму 1000 гривень, слід відмовити.

Як вбачається з матеріалів справи, на час ухвалення вироку запобіжні заходи до обвинувачених не застосовано.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 371, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 185 КК України 2 (два) роки 6 (шість) місяців обмеження волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня прибуття засудженого до установи виконання покарань у виді обмеження волі.

ОСОБА_5 визнати винним та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 185 КК України 2 (два) роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком - 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_5 періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та навчання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Іспитовий строк ОСОБА_5 обчислювати з моменту проголошення вироку.

Речові докази у справі:

- мікрооб'єкти темно сірого кольору (окалина від зварювальних робіт), пошкоджені частини стикового болта, закладний болт в зборі, підкладка Р-65, гумова ізолююча прокладка КБ-10 в кількості 6 штук, що зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ЛВ на ст. Знам?янка УМВС України на Одеській залізниці, знищити;

- рожкові ключі 27х24 та 46х41, що зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ЛВ на ст. Знам?янка УМВС України на Одеській залізниці, повернути ОСОБА_5;

- десять відрізків рейс, які передані на зберігання на ст. Користівка Одеської залізниці, залишити Одеській залізниці.

Цивільний позов Одеської залізниці на суму 35923,01 грн. задовольнити частково.

Стягнути на користь Одеської залізниці (код ЄДПРОУ 01071315, р/р 26003000001 в ОФ АБ «Експрес-банк», м. Одеса, МФО 328801) на відшкодування шкоди, заподіяної злочином: з ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, 24000 (двадцять чотири тисячі) гривень 00 копійок, з ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, 10923 (десять тисяч дев'ятсот двадцять три) гривні 01 копійку.

В решті позовних вимог на суму 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок, відмовити.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: