Рішення № 37962604, 11.03.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.03.2014 Справа № 905/8852/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Куньчик Е.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Українське насіння», м.Харків

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новоолександрівська», с.Новоолександрівка, Донецька область

про: стягнення заборгованості у сумі 226 791,67грн., 30% річних у розмірі 10 065,82грн., штрафу у сумі 34 018,75грн.

за участю:

від позивача: Побийвовк Л.О. (за довіреністю);

від відповідача: Куліш В.І. (за паспортом);

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Українське насіння», м.Харків (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новоолександрівська», с.Новоолександрівка, Донецька область (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 226 791,67грн., 30% річних у розмірі 10 065,82грн., штрафу у сумі 34 018,75грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу №-С 0300336 від 14.03.2013р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору купівлі-продажу №-С0300336 від 14.03.2013р., специфікації до договору, видаткової накладної, довіреності на отримання матеріальних цінностей, акту звіряння взаємних розрахунків, який підписано та засвідчено печатками з боку обох Сторін без зауважень, відповідно до якого заборгованість станом на 08.11.2013р. складає 306 791,67грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.124 Конституції України, ст.ст. 1, 2, 5, 12, 13, 15, 33, 36, 49, 54, 55 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 536, 627, 629, ст. 694 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 216, 231, 234 Господарського кодексу України.

13.01.2014р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Українське насіння», податкової накладної.

21.01.2014р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву №3 від 13.01.2014р. в якому заборгованість, що утворилася, повністю визнає і від погашення не відмовляється. Проте повне виконання зобов'язань перед ТОВ Агрофірма «Українське насіння» було дуже ускладнене через вкрай поганий врожай соняшнику. Через снігопад, який випав в перших числах жовтня 2013 року на площі 100 гектар, рослини були незрілі і їх повалило на землю. Урожай з площ склав не більше 4 центрів з гектара. Крім того надано належним чином засвідчені копії правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Новоолександрівка».

10.02.2014р. Позивачем через канцелярію суду надані письмові пояснення по справі №20 від 07.02.2014р. в яких зазначає, що Позивачем зобов'язання за Договором було виконано у повному обсязі, в свою чергу - Відповідач без будь-яких поважних причин свої зобов'язання не виконав, чим порушив вимоги, укладеного Договору, положення чинного законодавства, а також права Позивача.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 10.02.2014р. справу передано на розгляд судді Нестеренко Ю.С.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 03.03.2014р. справу передано на розгляд судді Риженко Т.М.

Представник Позивача у судове засідання 11.03.2014р. з'явився, підтримав позовні вимоги.

Представник Відповідача у судове засідання 11.03.2014р. з'явився, проти позовних вимог не заперечив.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

14 березня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Українське насіння» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новоолександрівська» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №-С0300336, відповідно п.1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти й оплатити на умовах даного договору сільськогосподарську продукцію - насіннєвий матеріал в асортименті, іменований надалі Товар. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 694 Цивільного кодексу України сторони дійшли згоди, що Товар продається в кредит з відстрочкою платежу.

Згідно п.1.2 договору асортимент, ціна, кількість і строк поставки Товару обумовлюється сторонами в Специфікації на кожну партію товару, що є невід'ємною частиною договору (додаток №1).

У розділі 4 договору Сторони дійшли згоди щодо порядку оплати:

- загальна вартість Товару складається із загальної суми Товарів поставлених відповідно до Специфікації, які є невід'ємною частиною даного Договору (п.4.1 Договору);

- відповідно до ч.2 ст. 524 Цивільного кодексу України сторони дійшли згоди, що ціна на Товар та загальна сума Товару по договору буде визначатися у додатку (додатках) до даного Договору у національній валюті України (гривня) та в грошовому еквіваленті в іноземній валюті (долар США), виходячи із середньозваженого курсу продажу долару США на міжнародному міжбанківському валютному ринку України на день підписання Специфікації (додатку) до даного Договору (п.4.1.1 Договору);

- Покупець оплату за поставлений Товар здійснює у період з 01 вересня 2013 року по 10 жовтня 2013 року включно (п.4.4 Договору);

- оплата Покупцем здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця (п.4.5 Договору);

- оплата, здійснена в зазначений даним Договором строк, вважається своєчасною. При проведенні оплати після строку зазначеного п.4.4 даного Договору оплата вважається простроченою (п.4.6 Договору);

Згідно п.4.6.1 договору при здійснені Покупцем оплати після строку, зазначеного в п.4.4 даного Договору Покупець у порядку ч.5 ст.694 Цивільного кодексу України зобов'язаний сплатити відсотки за користування коштами у розмірі 30% річних від простроченої суми, що підлягає до оплати. Відсотки нараховуються від дня, коли Товар повинен бути оплачений до дня його фактичної оплати на суму простроченого платежу за весь період прострочення.

Оплата відсотків, передбачена п.4.6.1 даного Договору є оплатою за користування чужими коштами, що зазначені ч.5 ст.694 Цивільного кодексу України. (п.4.6.2 Договору).

Відповідно п.7.1 договору у випадку якщо Покупець не зробить оплату в строки зазначені в даному договорі, він несе майнову відповідальність у вигляді сплати штрафу у розмірі 15% від вартості Товар.

У пункті 10.1 договору встановлено, що договір набуває чинності з моменту підписання його обома сторонами й діє до 31 грудня 2013 року, а у відношенні виконання зобов'язань, до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі.

14 березня 2013 року між Сторонами підписано специфікацію №1 до договору, де визначили асортимент, кількість, ціну та загальну суму товару, яка склала 226 791,67грн., умови оплати - остаточний розрахунок за поставлений товар у розмірі 226791,67грн. Покупець здійснює в строк з 01 січня 2013 року по 10 жовтня 2013 року включно.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на суму 226 791,67грн., що підтверджується видатковою накладною №С 0300373 від 04.04.2013р., вказана накладна підписана з боку обох Сторін без зауважень.

Відповідачем вказаний товар отримано на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей №0002.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковою накладною.

Відповідачем незважаючи на настання строку оплати не була здійснена оплата за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 226 791,67грн.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі - продажу, який підпадає під правове регулювання норм статті 655-697 Цивільного кодексу України.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму п.1 ст.655 ЦК України

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору купівлі-продажу №-С0300336 від 14.03.2013р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на суму 226 791,67грн., але Відповідачем незважаючи на настання строку оплати не була здійснена оплата за поставлений товар.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались, крім того Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що суму боргу у розмірі визнає у повному обсязі.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 226 791,67грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем доказів погашення суми боргу у розмірі 226 791,67грн. до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новоолександрівська».

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Сторони в п.4.6.1 договору встановили, що при здійснені Покупцем оплати після строку, зазначеного в п.4.4 даного Договору Покупець у порядку ч.5 ст.694 Цивільного кодексу України зобов'язаний сплатити відсотки за користування коштами у розмірі 30% річних від простроченої суми, що підлягає до оплати. Відсотки нараховуються від дня, коли Товар повинен бути оплачений до дня його фактичної оплати на суму простроченого платежу за весь період прострочення. Оплата відсотків, передбачена п.4.6.1 даного Договору є оплатою за користування чужими коштами, що зазначені ч.5 ст.694 Цивільного кодексу України. (п.4.6.2 Договору).

Статтею 694 Цивільного кодексу України передбачено продаж товару в кредит.

Проте, як вбачається з матеріалів справи сторони в п.1.1 договору зазначили про нібито укладення договору про продаж товару в кредит з відстроченням платежу. Але фактично ані в тексті договору, ані в специфікації № 1 сторонами не досягнуто всіх істотних умов такого договору, а саме порядок і розміри платежів у конкретні строки. Зазначення в тексті договору та специфікації про те, що покупець оплату за поставлений товар здійснює у період з 01.09.2013р. по 10.10.2013р. включно не є дотриманням сторонами вимог чинного законодавства України щодо укладення ними саме договору продажу в кредит з відстроченням або розстроченням платежу.

Але, виходячи з того що сторони в договорі домовились про сплату відсотків за користування чужими коштами, що фактично є домовленістю про застосування ст.536 Цивільного кодексу України, то вимога про стягнення 30% процентів річних є правомірною.

На підставі статті 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За розрахунком Позивача розмір 30% річних від суми загального боргу складає 10 065,85грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог та період їх нарахування, суд дійшов висновку про їх задоволення у розмірі заявленому Позивачем, а саме 10 065,82грн.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб'єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (за умовами передбаченими договором). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно п.7.1 договору у випадку якщо Покупець не зробить оплату в строки зазначені в даному договорі, він несе майнову відповідальність у вигляді сплати штрафу у розмірі 15% від вартості Товар.

Факт несвоєчасного виконання Відповідачем зобов'язань з оплати за товар, поставлений Позивачем є доведеним, суд перевіривши арифметичний розрахунок нарахування суми штрафу, дійшов висновку про його задоволення у розмірі заявленому Позивачем, а саме у сумі 34 018,75грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Українське насіння», м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новоолександрівська», с.Новоолександрівка, Донецька область про стягнення заборгованості у сумі 226 791,67грн., 30% річних у розмірі 10 065,82грн., штрафу у сумі 34 018,75грн. задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новоолександрівська» (85352, Донецька область, Красноармійський район, с.Новоолександрівка, вул.Гагаріна, ЄДРПОУ 30486409) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Українське насіння» (64032, с.Красне, Кегичівський район, Харківська область, ЄДРПОУ 30773793, р/р 26000707218020 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», м.Київ, МФО 380805) заборгованість у розмірі 226 791,67грн., штраф у сумі 34 018,75грн., 30% річних у розмірі 10 065,82грн., судовий збір у розмірі 5 417,52грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 11.03.14р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Т.М. Риженко

Повний текст рішення складено та підписано 17.03.14р.