Ухвала суду № 37961856, 01.04.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 362/5421/13-ц Головуючий у І інстанції Корнієнко С.В.Провадження № 22-ц/780/1709/14 Доповідач у 2 інстанції АнтоненкоКатегорія 26 01.04.2014

УХВАЛА

Іменем України

01 квітня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді - Антоненко В.І.,

суддів: Касьяненко Л.І., Воробйової Н.С.,

за участю секретаря Микитенко Д.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення позики.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про повернення позики, посилаючись на те, що 31 серпня 2011 року відповідач написала розписку, у якій зобов'язувалася протягом 6 місяців повернути позивачу борг за будинок, що розташований по АДРЕСА_1, у розмірі п'ять тисяч доларів США. Крім того, позивач наполягав на тому, що сума боргу утворилася у зв'язку з доплатою ним цих коштів продавцеві житлового будинку через їх нестачу у відповідача на час його купівлі 31 серпня 2011 року. У зв'язку з викладеним позивач просив стягнути з відповідача суму боргу за договором позики в розмірі 41 817 грн. 62 коп. та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду від 12 листопада 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

По справі встановлено, що 31 серпня 2011 року відповідач написала розписку, у якій зобов'язувалася протягом 6 місяців повернути позивачу борг за будинок, що розташований по АДРЕСА_1, у розмірі п'ять тисяч доларів США (а. с. 6).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову суд обгрунтовано виходив з положень ст. ст. 525-526, 1046-1047, 1049, 1051, 1053 ЦК України, ст. ст. 3, 10-11, 58-60 ЦПК України та прийшов до правильного висновку про те, що позивач не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що між сторонами було укладено саме договір позики, а тому підстави для задоволення заявлених ним позовних вимог по справі відсутні.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч. 1 ст. 1047 ЦК України).

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Проте, як вбачається з матеріалів справи між сторонами не укладалося договору позики, а доказів того, що позивач передавав за відповідачку кошти продавцеві будинку при укладенні договору купівлі-продажу, по справі не надано.

Суд першої інстанції правильно визначився з характером правовідносин, що виникли між сторонами та застосував до них відповідні норми права.

Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав до його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Докази та обставини, на які посилаються апелянти в своїх апеляційних скаргах, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: