Постанова № 37959220, 25.03.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

25 березня 2014 року 14 год. 55 хв. Справа № 808/703/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Ініної І.М., представників позивача - Крошки В.В. (довіреність від 02 липня 2013 року №2/10), Шпака О.В. (довіреність від 22 липня 2013 року №37/10) та Жужи Є.А. (довіреність від 22 липня 2013 року №36/10), представника відповідача - Лучко О.М. (довіреність від 30 вересня 2013 року №14/2622), розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів до Публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» про застосування арешту коштів на рахунках платника податків.

28 січня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі іменується - позивач) до Публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд застосувати арешт коштів на рахунках платника податків - Публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат», у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення вимог закону не надав можливості посадовим особам контролюючого органу провести перевірку платника податків, про що складені відповідні акти. Такі дії платника податків є підставою для накладення арешту на кошти платника податків на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Ухвалою судді від 30.01.2014 відкрито провадження в адміністративний справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

25.03.2014 в судове засідання прибув представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

В судове засідання також прибув представник відповідача, заперечив проти адміністративного позову та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України вступна та резолютивна частини рішення проголошені в судовому засіданні 25.03.2014.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі постанови старшого слідчого з ОВС ВКР СУ ФР Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування ВП лейтенанта податкової міліції «Про призначення документальної позапланової перевірки» від 15.01.2014 начальником Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів винесено наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Запорізький абразивний комбінат (код ЄДРПОУ 00222226)» від 16.01.2014 №57, відповідно до якого доручено організувати з 17.01.2014 тривалістю 15 робочих днів документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» з питання дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з ПП «ВФ Роса», ТОВ «Укрсплавтрейд», ТОВ «Нарада» за період з 01.01.2011 по 31.12.2012 (а.с. 16).

На підставі даного наказу контролюючим органом видані направлення на перевірку від 16.01.2014 № 32 та №33 (а.с. 20, 21).

Посадовими особами контролюючого органу був складений Акт щодо неможливості розпочати перевірку від 17.01.2014 №11/25-00/00222226, в якому зазначено, що 17.01.2014 здійснено виїзд на податкову адресу платника податків, проте встановлено відсутність посадових осіб за місцезнаходженням; зважаючи на вищевказане, розпочати документальну виїзну позапланову перевірку ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» не можливо (а.с. 31).

В подальшому начальником Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів винесено наказ «Про зупинення проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» (код ЄДРПОУ 00222226)» від 17.01.2014 №64, яким зупинено проведення перевірки з 17.01.2014 на п'ять робочих днів з поновленням з 24.01.2014 (а.с. 18).

Фахівцями контролюючого органу складено Акт про ненадання документів від 24.01.2014 №6/25-10/00222226, в якому вказано, що посадовим особам платника податків пред'явлено направлення на перевірку та наказ про проведення перевірки, а також здійснено запис в журналі реєстрації перевірок; після пред'явлення документів, які дають право на початок перевірки 24.01.2014, документи для проведення такої перевірки посадовим особам СДПІ не надано; посадовим особам ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» вручено перелік документів, які необхідно надати для проведення перевірки; посадовими особами ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» повідомлено, що первинні та зведені бухгалтерські документи не надано з причин відсутності працівників відділу бухгалтерії, та гарантовано надання документів до перевірки 27.01.2014 (а.с. 32).

27.01.2014 перевіряючими складено Акт про ненадання документів №9/25-10/00222226 (а.с. 13).

На підставі вказаних вище документів начальником Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів винесено рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 28.01.2014 (а.с. 11).

Відтак, позивач звернувся до суду з позовом про застосування арешту коштів на рахунках платника податків у зв'язку з порушенням останнім норм статті 94 Податкового кодексу України (далі іменується - ПК України).

Суд зазначає, що при розгляді адміністративного позову про застосування арешту коштів на рахунках платника податків дослідженню підлягають правовідносини, існування яких були передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів.

За приписами підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для проведення перевірки являлась постанова старшого слідчого з ОВС ВКР СУ ФР Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування ВП лейтенанта податкової міліції «Про призначення документальної позапланової перевірки» від 15.01.2014.

За приписами пункту 81.1 статті 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що з метою вручення платнику податків наказу про проведення перевірки від 16.01.2014 №57 та направлень на перевірку від 16.01.2014 №32 та №33, посадові особи контролюючого органу прибули на підприємство 17.01.2014, проте вручити вказані вище документи не змогли через відсутність на місці посадових осіб платника податків. Представник позивача - головний державний інспектор Шпак О.В. вказав, що 17.01.2014 після прибуття на підприємство до перевіряючих вийшов лише охоронець та повідомив про відсутність на підприємстві директора та головного бухгалтера, а тому вручити направлення на перевірку та наказ про проведення перевірки виявилось неможливим, про що складено Акт щодо неможливості розпочати перевірку від 17.01.2014.

Суд критично оцінює такі доводи позивача, оскільки в матеріалах справи наявний лист від 17.01.2014 №304/10/25-00, в якому зазначено, що посадовими особами СДПІ 17.01.2014 здійснено вихід на юридичну адресу ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» з метою вручення документів на перевірку, проте фахівцям СДПІ вручено засвідчену копію наказу ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» №02 від 15.01.2014 «Про зупинення виробничих підрозділів комбінату»; при цьому в усному порядку було повідомлено, що підрозділ, відповідальний за ведення бухгалтерського та податкового обліку віднесений до виробничих підрозділів (а.с. 22). Тобто, сумніву підлягають твердження контролюючого органу про те, що 17.01.2014 до перевіряючих вийшов лише охоронець, оскільки такий документ як наказ «Про зупинення виробничих підрозділів комбінату» від 15.01.2014 №02 (належним чином засвідчений) не перебуває у вільному доступі та не зберігається в охоронця підприємства.

На вказаний вище лист відповідачем надана письмова відповідь від 20.01.2014 №2/84 про надання відповідних документів (а.с. 23).

У з в'язку зі складанням Акту щодо неможливості розпочати перевірку від 17.01.2014, начальником контролюючого органу винесено наказ про зупинення проведення перевірки від 17.01.2014 з подальшим її продовженням з 24.01.2014.

З даного вбачається, що 17.01.2014 перевіряючими не фіксувався ані факт відмови платника податків розписатися у направленні на перевірку та від отримання наказу про проведення перевірки, ані факт не допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

Представник позивача пояснив, що з метою проведення перевірки 24.01.2014 посадові особи контролюючого органу прибули на підприємство та вручили уповноваженим особам платника податків наказ про проведення перевірки та направлення на перевірку. Також інспектор зазначив, що після надання відповідачу наказу та направлень на перевірку у журналі реєстрації перевірок був зроблений відповідний запис про таку перевірку та допущено перевіряючих до перевірки. Представник позивача також пояснив, що після того як перевірка була розпочата, відповідачем не були надані відповідні первинні документи, які підлягали дослідженню, про що складено Акт ненадання документів від 24.01.2014, відповідно до якого платник податків гарантував надання документів 27.01.2014.

З наведеного вбачається, що платник податків не відмовлявся від отримання наказу про проведення перевірки та направлень на перевірку, а отримав їх, та ніяким чином не перешкоджав у допуску до перевірки посадових осіб контролюючого органу. Тобто, перевірка була розпочала саме 24.01.2014 після внесення запису до журналу реєстрації перевірок.

Інспектор Шпак О.В. пояснив, що відповідно до домовленості з платником податків, первинні документи повинні були бути надані 27.01.2014.

27.01.2014 після прибуття на підприємство перевіряючими складено Акт про ненадання документів №9/25-10/00222226, в якому зазначено, що платником податків не надано контролюючому органу документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків та зборів, для здійснення документальної перевірки у випадках, передбачених ПК України, що надає підстави стверджувати про відмову ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» у проведенні документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення.

За приписами пункту 81.2 статті 81 ПК України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

З матеріалів справи вбачається, що платник податків не відмовляв у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, а лише не надав у повному обсязі первинні документи.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України встановлено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

При цьому, підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 ПК України.

Суд зазначає, що відмова платника податків від проведення документальної перевірки або від допуску посадових осіб контролюючого органу за своєю суттю являються виразом активних дій платника податків, що унеможливлюють проведення перевірки (пряма відмова уповноваженої особи платника податків від проведення перевірки, не допуск посадових осіб контролюючого органу на територію, в приміщення, в кабінет тощо). При чому, фіксація таких дій платника податків повинна бути відображена в акті відмови або не допуску.

Судом встановлено, що посадовими особами контролюючого органу не складались ані акти відмови, ані акти не допуску посадових осіб до проведення перевірки, оскільки така перевірка фактично була розпочата 24.01.2014, а перевіряючих допущено до приміщення підприємства та надано можливість проводити перевірку.

Посилання позивача на те, що платником податків не надано до перевірки всіх первинних документів, ніяким чином не являється підставою для застосування арешту коштів на рахунках такого платника податків, оскільки формулювання «ненадання документів» та «відмова від проведення перевірки» чи «не допуск посадових осіб до проведення перевірки» не являються тотожними поняттями.

За приписами пункту 86.1 статті 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Факт проведення позивачем перевірки платника податків також підтверджується Актом «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» (код ЄДРПОУ 00222226) з питання дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з ПП «ВФ Роса», ТОВ «Укрсплавтрейд», ТОВ «Нарада» за період з 01.01.2011 по 31.12.2012» від 19.02.2014 №72/28-04-48-10/00222226 (а.с. 85), який свідчить про фактичне проведення перевірки та фіксування результатів такої перевірки.

Суд зазначає, що такі підстави для застосування арешту як відмова від проведення перевірки або не допуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки (підпункт 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України), являються такими, що повністю виключають можливість проведення перевірки та оформлення її результатів.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для застосування арешту коштів на рахунках платника податків - ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 4 статті 94 КАС України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.М. Недашківська