Ухвала суду № 37956723, 28.03.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1018/7333/12 Головуючий у І інстанції Проць Т.В.Провадження № 11/780/196/14 Доповідач у 2 інстанції КостенкоКатегорія Розділ 2 28.03.2014

УХВАЛА

Іменем України

27 березня 2014 року колегія судів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Костенко І.В.

суддів Полосенка В.С., Гриненка О.І.

засудженого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

представника потерпілої ОСОБА_3 ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу засудженого та його захисника на вирок Обухівського районного суду Київської області від 18 травня 2013 року, яким, -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Юрківка, Уманського району Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України до штрафу у розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 183 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грн. 00 коп. відшкодування моральної шкоди.

Колегія суддів,-

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно вироку суду ОСОБА_1 11 вересня 2011 року близько 12 год. 40 хв., перебуваючи на території садівницького товариства «Галявинка» за адресою Київська область, Обухівський район, с. Романків на дорозі між земельними ділянками № 114 та № 243, умисно, на грунті неприязних стосунків, наніс один удар кулаком лівої руки в ліве плече ОСОБА_3, чим спричинив їй легкі тілесні ушкодження у вигляді синців на лівому плечі, синців на внутрішній поверхні лівого стегна, травматичний скол 1/3 коронкованої частини 2-7 зуба та відкол частини реставрації 3-5 зуба, які згідно висновку судово - медичної експертизи № 183 від 21.01.2013 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

На вказаний вирок суду засуджений та його захисник ОСОБА_2 подали апеляцію, в якій не погоджуючись з вироком суду, вважають його незаконним у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, істотним порушенням кримінально-процесуального закону, однобічністю та неповнотою судового слідства, а тому просять вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

Вважають висновок експерта ОСОБА_5, № 183 від 21.01.2013р., який є доказом по справі, необ'єктивним, неаргументованим та проведеним без повного дослідження матеріалів справи.. Зазначають, що будучи допитаним в судовому засіданні експерт ОСОБА_5, даючи пояснення по складеним ним актам судово -медичного обстеження № 127 та висновку експерта № 183 пояснив, що зазначені ним у акті судово -медичного обстеження № 127 від 21.10.2011р. дані про встановлення у громадянки ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я є помилковим.

Апелянти не погоджуються з висновком експерта і щодо давності утворення синців, оскільки огляд потерпілої проводився 28.09.2011 року, тобто через 17 діб від моменту події.

Вказують, що судом було безпідставно відхилено клопотання захисника про проведення повторної судово - медичної експертизи та допит в судовому засіданні в якості свідка експерта ОСОБА_6, що на думку захисника порушило право його підзахисного довести свою непричетність до даного злочину.

Зазначають, що суд не дав належної оцінки показам потерпілої, які є надуманими та суперечливими і не відповідають фактичним обставинам справи та не оцінив критично оцінити покази свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які на їх думку мають особисту образу на підсудного та використовують дану справу, як можливість помститися підсудному.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого, який підтримав доводи апеляції і заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.125 КК України в зв'язку з закінченням строків давності та закриття справи; захисника ОСОБА_2, який підтримав позицію свого підзахисного; представника потерпілої - ОСОБА_4, який не заперечив проти заявленого клопотання ОСОБА_1, перевіривши та дослідивши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, провівши судові дебати та заслухавши останнє слово засудженого, колегія суддів приходить до наступного.

Висновок суду про винність ОСОБА_1 в умисному заподіянні потерпілій ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень за обставин, встановлених судом, підтверджується дослідженими і належно оціненими судом доказами.

Цими доказами, зокрема є показання потерпілої ОСОБА_3 про те, за яких саме обставин та як ОСОБА_1 заподіяв їй тілесні ушкодження; показання свідків: ОСОБА_9, ОСОБА_8, які вказали, що вони бачили обставини як саме засуджений бив потерпілу, якій вони потім надавали допомогу; показання свідка ОСОБА_7, якому зі слів потерпілої стало відомо про її побиття.

Зазначені показання свідків і потерпілої суд обґрунтовано визнав їх логічними, послідовними так як вони узгоджуються з іншими доказами у справі в тому числі з показаннями судово-медичного експерта ОСОБА_5 та з висновком судово-медичної експертизи №183 від 21.01.2013 року, який він підтримав, відповідно до якої у ОСОБА_3 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців на лівому плечі, синців на внутрішній поверхні лівого стегна, травматичного сколу 1/3 коронкованої частини 27-го зуба.

Пошкодження зубів могли утворитись внаслідок різкого змикання щелеп, інші тілесні ушкодження утворились від дії тупим (тупими), твердим (ими) предметом (ами) з обмеженою травмуючою поверхнею і відносяться до легких тілесних ушкоджень. Виявлені тілесні ушкодження могли утворитись за обставин і в термін, вказаний потерпілою.

Суд також належно мотивував з яких підстав він відхилив показання самого засудженого та свідків: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_1, ОСОБА_13 при постановленні вироку.

З огляду на це, судом вірно кваліфіковані дії ОСОБА_1 за ч.1 ст. 125 КК України.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 було заявлено клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.125 КК України в зв'язку з закінченням строків давності та закриття провадження в справі.

Згідно ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло 2 роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості та за яким передбачено покарання менш суворе ніж обмеження волі.

За змістом ст.11-1 КПК України (в редакції 1960 року) таке звільнення є обов'язковим ( виняток складає ч.4 ст.49 КК України).

Відповідно до ст.376 КПК України (в редакції 1960року), апеляційний суд, встановивши обставини, передбачені ст.ст.6,7,7-1,7-2,8,9,10,11-1, КПК України (в редакції 1960 року) скасовує обвинувальний вирок чи постанову і закриває справу.

Так, колегією суддів встановлено,що ОСОБА_1 засуджено за ч.1 ст.125 КК України, тобто за злочин, який відповідно до ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості та який було вчинено ним 11 вересня 2011 року.

На момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції строки давності передбачені ст.49 КК України вже минули, а саме 2 роки з моменту вчинення злочину невеликої тяжкості. Даних про те, що після вчинення зазначеного злочину ОСОБА_1 ухилявся від слідства та суду в матеріалах справи немає.

А тому, враховуючи наведені обставини та вимоги кримінально-процесуального закону клопотання ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а вирок суду скасуванню з закриттям провадження в кримінальній справі та звільненням ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.125 КК України в зв'язку з закінченням строків давності.

Вимоги потерпілої про відшкодування їй моральної та матеріальної шкоди можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 11-1, 365, 376 КПК України (в редакції 1960 року), колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Вирок Обухівського районного суду Київської області від 18 травня 2013 року щодо ОСОБА_1, засудженого за ч. 1 ст. 125 КК України скасувати .

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України в зв'язку з закінченням строків давності, а провадження в справі закрити.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у виді підписки про невиїзд -скасувати.

Судді: Костенко І.В. Полосенко В.С. Гриненко О.І.