Постанова № 37951609, 24.03.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2014 року № 813/18/14

14 год. 50 хв. зал судових засідань №8

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Хміль Х.З.,

за участю:

представників позивача Михайленка Є.О., Черепанюк Х.М.,

представника відповідача Задорожного І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна консалтингова компанія» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна консалтингова компанія» (далі - ТОВ «Центральна консалтингова компанія») до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.02.2006р. № 0000522310/0, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість, всього на суму 207875,01 грн.

Суд в порядку ст. 55 КАС України, за клопотанням позивача від 19.02.2014р. допустив заміну первинного відповідача - Державну податкову інспекцію у Личаківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби його правонаступником - Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що визначене контролюючим органом у спірному податковому повідомленні-рішенні податкове зобов'язання в частині штрафних санкцій в розмірі 69291,67 грн. є безпідставним, оскільки платник податків самостійно виявивши помилку, подав уточнюючі розрахунки за попередні податкові періоди, а саме: за липень 2005р. та вересень 2005р. та самостійно донарахував 5 відсотків від несплаченого податку з ПДВ в сумі 6929,00 грн. у відповідності до п. 17.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ (далі - Закон № 2181-ІІІ), оскільки фактично перевірка податковим органом не здійснювалась.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач заперечень чи заяви про визнання позову не подав. В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив повністю, просив у його задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

ДПІ у Личаківському районі м. Львова на підставі направлення від 30.01.2006р. №76, наказу №37 від 31.07.2006р. провела позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Центральна консалтингова компанія» з питань взаємовідносин з ТзОВ Бізнес центр «Український капітал» за період з 01.07.2005р. по 31.09.2005р., за результатами якої складено акт №12/23-0/32127093.

Перевіркою встановлено порушення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) а саме: підприємством занижено податкове зобов'язання з ПДВ за липень 2005р. на суму 41666,67 грн., за вересень 2005р. на суму 96916,67 грн.

На підставі акта перевірки, ДПІ у Личаківському районі м.Львова винесено податкове повідомлення-рішення від 03.02.2006р. №0000522310/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ всього на суму 207875,01 грн., в т.ч. 138583.34 грн. - основного платежу, 69291,67 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Між позивачем та ТзОВ Бізнес центр «Український капітал» був укладений договір купівлі-продажу будівлі училища від 25.07.2005р., загальною площею 487,3 кв.м., за адресою м.Львів, вул.Промислова, 50/52, згідно умов якого, позивач здійснив продаж вказаного об'єкта за 831500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 138583,00 грн.

Сторони обумовили термін сплати згідно графіку; продавець (позивач) отримає від покупця 250 000,00 грн. протягом 2-х днів з дня підписання даного договору, решта: 145,375,00 грн. - 02.09.2005р., 145,375,00 грн. - 25.09.2005р., 145,375,00 грн. - 25.10.2005р., 145,375,00 грн. - 25.11.2005р.

Позивач виписав покупцю податкові накладні №185-1 від 31.07.2005р. на суму 250 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 41666,67 грн., №248 від 02.09.2005р. на суму 581500,00 грн., в т.ч. ПДВ 96916,67 грн.

Факт передачі у власність будівлі училища до ТзОВ Бізнес центр «Український капітал» підтверджується актом прийому-передачі від 06.09.2005р.

Згідно бази даних АІС ОР позивача податкове зобов'язання по декларації з ПДВ за липень 2005р. становить 13295 грн. та за вересень 2005р. - 20590 грн.

З цих підстав, податковий орган дійшов висновку, що ПДВ по продажу приміщення училища до складу податкових зобов'язань за липень 2005р. в сумі 41666,67 грн., вересень 2005р. в сумі 96916,67 грн. позивачем включено не було, у зв'язку із чим, позивач допустив порушення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР, що призвело до заниження податкового зобов'язання по ПДВ за липень 2005р. в сумі 41666,67 грн., вересень 2005р. в сумі 96916,67 грн.

Проте, з такими висновками податкового органу суд погодитись не може, зважаючи на таке.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до абзацу 1 пункту 17.2 статті 17 Закону N 2181-III платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

З огляду на наведені норми закону суд робить висновок, що момент самостійного виправлення помилок обмежений початком проведення перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Центральна консалтингова компанія» самостійно виявивши помилку у деклараціях з ПДВ за липень та вересень 2005р., 02.02.2006р. подало уточнюючі декларації за липень та вересень 2005р. до початку проведення перевірки, що підтверджується відсутністю записів про проведення перевірки у журналі реєстрації перевірок ТОВ «Центральна консалтингова компанія» №1 (а.с.11-13).

Також відповідачем не надано доказів надіслання позивачу наказу та направлення на проведення перевірки та доказів, що підтверджують факт ознайомлення позивача з наказом та направленням на проведення перевірки.

Станом на січень 2006р. ТОВ «Центральна консалтингова компанія» відобразило податковий кредит у декларації з ПДВ від 09.02.2006р. Станом на момент виникнення боргу по ПДВ на суму 138583,34 грн., борг бюджету перед позивачем по ПДВ становив 126013,00 грн.

У зв'язку із наведеними обставинами, позивач донарахував 5 відсотків від несплаченого податку в розмірі 6929,00 грн. у відповідності до вимог абзацу 1 пункту 17.2 статті 17 Закону №2181-III.

З огляду на викладене, позивачем належно виконані вимоги зазначеної вище норми, а тому застосування штрафу до позивача згідно податкового повідомлення-рішення від 03.02.2006р. №0000522310/0 є неправомірним.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м.Львова Львівської області ДПС від 03.02.2006р. №0000522310/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 207875,01 грн., в т.ч. 138583.34 грн. - основного платежу, 69291,67 грн. штрафних (фінансових) санкцій є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 94 КАС України на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби від 03.02.2006р. № 0000522310/0.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна консалтингова компанія» (код ЄДРПОУ - 32127093) судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 28.03.2014 року.

Суддя Братичак У.В.