Постанова № 37951584, 11.03.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2014 року Житомир справа № 806/516/14

категорія 11.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шимоновича Р.М.,

за участі секретаря Талько А.М.,

за участі представника позивача Мельника В.О.,

за участі представника відповідача Слівінського О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відділу Державної виконавчої служби Малинського районного управління юстиції Житомирської області до прокуратури Малинського району Житомирської області про скасування постанови,

встановив:

Відділ Державної виконавчої служби Малинського районного управління юстиції Житомирської області звернувся до суду з позовом, в якому просив постанову прокурора Малинського району Житомирської області 1/101-14 від 22 січня 2013 р. про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів у відділі державної виконавчої служби Малинського районного управління юстиції скасувати як незаконну. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що спірну постанову позивач отримав 23 січня 2014 р., тобто через рік після її прийняття. Крім того, вважає, що постанова прокурора Малинського району Житомирської області 1/101-14 від 22 січня 2013 р. прийнята з порушенням чинного законодавства - Конституції України, Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про прокуратуру". Зазначив, що порядок здійснення контролю за законністю виконавчого провадження передбачений Законом України "Про виконавче провадження". Серед органів, які здійснюють такий контроль, органи прокуратури відсутні. До повноважень прокуратури не належить нагляд за законністю виконавчого провадження у цивільних, господарських, адміністративних справах. Відповідно до Закону України "Про прокуратуру" такий нагляд поширюється лише на виконання судових рішень у кримінальних справах, які пов'язані із обмеженням особистої свободи громадян.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову. Пояснив, що при прийнятті прокурором спірної постанови була допущена технічна описка, і оскаржувана постанова фактично винесена 22 січня 2014 р., що, у свою чергу, підтверджується витягом облікової картки з Єдиної системи статистики і аналізу органів прокуратури України. Вважає, що постанова прокурора Малинського району Житомирської області 1/101-14 від 22 січня 2014 р. про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів відповідає вимогам Закону України "Про прокуратуру" на наказу Генерального прокурора України "Про затвердження Положення про порядок проведення органами прокуратури перевірок при здійсненні нагляду за додержанням та застосуванням законів". Також зазначив, що на підставі оскаржуваної постанови, прокуратурою проведено перевірку та внесено подання, яке задоволено позивачем.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Встановлено, що відповідно до Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", наказу Генерального прокурора №3гн від 07.11.2012 р. "Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів", ст. 250 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідачем винесено постанову про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосування законів за № 1/101-14, якою постановив провести перевірку в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів у відділі державної виконавчої служби Малинського районного управління юстиції щодо належного виконання постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу із залученням представників Малинської ОДПІ (а.с. 5-6). Дана постанова датована 22 січня 2013 р. і надійшла до ВДВС Малинського РУЮ 23 січня 2014 р.

Щодо доводів позивача про те, що спірна постанова прийнята у 2013 році, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У ході судового розгляду справи встановлено, що дійсно при прийнятті прокурором постанови про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів допущено помилку, а саме: замість 22 січня 2014 р. зазначено 22 січня 2013 р.

Як свідчить витяг із облікової картки з Єдиної системи статистики і аналізу органів прокуратури України, спірна постанова винесена 22 січня 2014 р.

Суд звертає увагу, що наявність формального порушення не може свідчити про протиправність рішення суб'єкта владних повноважень, а тому доводи позивача про те, що оскаржувана постанова винесена у 2013 році, суд не приймає до уваги.

Так, статтею 121 Конституції України (у редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваної постанови) визначено, що прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються:

1) підтримання державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Пунктом 9 розділу XV "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Конституції України встановлено, що прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства - до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування.

Згідно із статтею 19 закону України "Про прокуратуру", предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є:

1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам;

2) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав;

3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України "Про прокуратуру", перевірки проводяться за письмовими зверненнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, фізичних та юридичних осіб, а також за власною ініціативою прокурора. При цьому перевірки за заявами фізичних чи юридичних осіб, зверненнями та запитами депутатів усіх рівнів, крім заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, проводяться лише у разі їх попереднього розгляду компетентними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами або неприйняття ними у встановлені строки рішень з цих питань.

Згідно із пунктом 2.4 Положення про порядок проведення органами прокуратури перевірок при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів, затвердженого Наказом Генерального прокурора України 12 листопада 2012 р. N 111 підставами для проведення перевірки прокурором за власною ініціативою є дані, що свідчать про можливі порушення законності.

Висновки про наявність підстав для проведення перевірки можуть бути зроблені за наслідками проведених аналізів, узагальнень, опрацювання інформацій про стан законності, вивчень актів та матеріалів органів державного нагляду (контролю), матеріалів розгляду судами цивільних, адміністративних, господарських справ та справ про адміністративні правопорушення, матеріалів кримінальних проваджень, інформаційних баз даних державних органів, повідомлень у засобах масової інформації, мережі Інтернет та з інших джерел, які також можуть відображатися в:

- дорученнях Генерального прокурора України, наданих у межах компетенції дорученнях його першого заступника, заступників, прокурорів Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя, областей та прирівняних до них прокурорів, їх перших заступників та заступників;

- наказах Генерального прокурора України;

- планах роботи органів прокуратури;

- рішеннях колегій Генеральної прокуратури України, прокуратур обласного рівня;

- рішеннях нарад у керівників органів прокуратури;

- дорученнях прокуратури іншого регіону щодо проведення перевірки, яка потребує вчинення окремих дій у межах повноважень, передбачених статтею 20 Закону України "Про прокуратуру";

- інших організаційно-розпорядчих документах.

У ході судового розгляду справи встановлено, що прийняттю оскаржуваної постанови передували наступні обставини.

30 вересня 2013 р. прокуратурою Малинського району проведено міжвідомчу нараду керівників підприємств, установ, організацій, відділу ДВС Малинського РУЮ щодо виконання судових рішень та постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, за результатами якої винесено постанову (а.с. 43-46).

Відповідно до пункту 1.2 даної постанови, у жовтні 2013 року прокуратурою Малинського району із залученням Малинської ОДПІ необхідно було провести спільну перевірку стану виконання постанов суду про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Слід зазначити, що постанова міжвідомчої наради керівників підприємств, установ, організацій, відділу ДВС Малинського РУЮ щодо виконання судових рішень та постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу від 30 вересня 2013 р. підписана начальником відділу ДВС Малинського РУЮ Мельником В.О. і була направлена учасникам наради до виконання і вжиття відповідних заходів.

Згідно із статтею 7 Закону України "Про виконавче провадження", учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання. Прокурор бере участь у виконавчому провадженні у випадку здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді та відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документа за його заявою.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Статтями 11, 12 Закону України "Про виконавче провадження", крім іншого, передбачено, що державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження.

Сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Органи прокуратури України вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення. Законні вимоги прокурора є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки (статті 6, 8 Закону України "Про прокуратуру").

Отже, прокурор здійснюючи за своєю ініціативою представництво інтересів стягувача - Малинської ОДПІ, приймаючи постанову про проведення перевірки в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів щодо належного виконання постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу з обов'язковою участю стягувача, діяв в межах повноважень та відповідно до діючого законодавства.

Згідно із частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналіз чинного законодавства та встановлених судом обставин дає підстави вважати, що відповідач, приймаючи постанову від 22 січня 2014 р., діяв у межах повноважень, на підставі та у спосіб, що встановлені Конституцією України, Законом України "Про прокуратуру".

Вирішуючи спір, судом також враховано, що постанова про проведення перевірки є актом одноразового застосування і вичерпує свою дію фактом її виконання. При цьому правові наслідки оскаржуваної постанови про проведення перевірки чи дій відповідача у зв'язку із такою перевіркою за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав позивача, оскільки після проведення перевірки його права можуть порушувати лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Як свідчать матеріали справи, перевірка, ініційована відповідачем, фактично проведена.

За її наслідками 27 січня 2014 р. прокурором Малинського району начальнику відділу державної виконавчої служби Малинського районного управління юстиції внесено подання про усунення порушень вимог Закону України "Про виконавче провадження" та КУпАП (а.с. 39-41).

Дане подання розглянуто позивачем, що підтверджується листом відділу ДВС Малинського РУЮ від 06 лютого 2014 р. № 1467/3-22 (а.с. 42).

Отже, оскаржувана постанова від 22 січня 2014 р. вичерпала свою дію фактом виконання - проведенням перевірки.

Відтак, з наведених вище підстав у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

У задоволенні позовних вимог відділу Державної виконавчої служби Малинського районного управління юстиції Житомирської області відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Р.М.Шимонович

Повний текст постанови виготовлено: 17 березня 2014 р.