ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
____________
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
УХВАЛА
Іменем України
“21” грудня2006р. №К-23990/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Сергейчука О.А.
Суддів Карася О.В.
Костенка М.І.
Усенко Є.А.
Шипуліної Т.М.
секретар судового засідання Бойченко Ю.П.
за участю представників:
позивача: Кутателадзе О.Д. (дов. від 20.12.2006р. №2012/02);
відповідача: 1.Білик Г.Л. (дов. від 04.12.2006р. №8897/10/23);
2.Білоус Н.В. (дов. від 19.12.2006р. №9478/10/01);
3.Марченко Н.М. (дов. від 02.12.2005р. №6319/10/01)
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтерновському районі Одеської області
на постанову Господарського суду Одеської області від 21.03.2006р.
та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 25.05.2006р.
у справі №13/66-06-1732А
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансінвестсервіс”
до Державної податкової інспекції у Комінтерновському районі Одеської області
про скасування податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Трансінвестсервіс” (далі по тексту позивач, ТОВ “Трансінвестсервіс”) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Державної податкової інспекції у Комінтерновському районі Одеської області (далі по тексту відповідач, ДПІ у Комінтерновському районі) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 14.02.2006р. №0001822301/2 та №0001832301/2.
14.03.2006р. ТОВ “Трансінвестсервіс” уточнено позовні вимоги та просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.02.2006р. №0001822301/2 та №0001832301/2.
Постановою Господарського суду Одеської області від 21.03.2006р. у справі №13/66-06-1732А (суддя Панченко О.Л.), яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.05.2006р. (головуючий суддя Бандура Л.І., судді Поліщук Л.В., Туренко В.Б.), позовні вимоги ТОВ “Трансінвестсервіс” задоволено; скасовано податкові повідомлення-рішення від 14.02.2006р. №0001822301/2 та №0001832301/2.
ДПІ у Комінтерновському районі не погоджуючись постановою Господарського суду Одеської області від 21.03.2006р. та ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.05.2006р. у справі №13/66-06-1732А подала касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати; ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ “Трансінвестсервіс” відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ДПІ у Комінтерновському районі не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 25.11.2005р. ДПІ у Комінтерновському районі прийнято податкові повідомлення-рішення: 1) №0001832301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1829045,00 грн., в т.ч. 1219363,00 грн. основного платежу та 609682,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій; 2) №0001822301/0, яким виявлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму у розмірі 733939,00 грн., в т.ч. за квітень 2005р. 247259,00 грн., за травень 2005р. 486680,00 грн.
В результаті неодноразового апеляційного узгодження податкового зобовязання визначеного податковими повідомленнями-рішеннями від 25.11.2005р. №0001832301/0 та №0001822301/0 ДПІ у Комінтерновському районі прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.02.2006р.: 1) №0001832301/2, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1829045,00 грн., в т.ч. 1219363,00 грн. основного платежу та 609682,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій; 2) №0001822301/2, яким виявлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму у розмірі 733939,00 грн., в т.ч. за квітень 2005р. 247259,00 грн., за травень 2005р. 486680,00 грн.
Вищезазначені податкові повідомлення-рішення прийнято ДПІ у Комінтерновському районі на підставі акту “Про результати позапланової виїзної документальної перевірки відшкодування ПДВ по деклараціях з податку на додану вартість ТОВ “Трансінвестсервіс” (22447500) за квітень 2005р. та за травень 2005р.” від 17.11.2005р. №1524/23 (далі по тексту Акт перевірки).
Актом перевірки встановлено, що позивачем в порушення вимог п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про податок на додану вартість” у квітні та травні 2005р. безпідставно застосована нульова ставка по операціях з поставки супутніх послуг по навантаженню та розвантаженню товарів, що були експортовані, з посиланням на те, що, надаючи послуги з навантаження та розвантаження, позивач фактично здійснює обслуговування товарів, що експортуються, а не здійснює безпосередньо експорт таких товарів та супутніх їм послуг.
Вищий адміністративний суд України погоджується з думкою судів попередніх інстанцій про правомірність застосування нульової ставки при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг відповідно до вимог п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про податок на додану вартість” виходячи з наступного.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем укладались з іноземними підприємствами договори про транспортно-експедиційне обслуговування нерезидентів, на виконання умов яких ТОВ “Трансінвестсервіс” у квітні та травні 2005р. здійснювались вантажно-розвантажувальні роботи, надавались послуги з транспортного експедирування та оформлення коносаментів по обробці вантажів, які експортувались за межі митної території України, що підтверджується актами виконаних робіт, розрахунковими документами, інвойсами, вантажно-митними деклараціями, листами Одеської та Рівненської митниць про включення в митну вартість вантажів за цими вантажно-митними деклараціями послуг по перевантаженню вантажів.
Відповідно до п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про податок на додану вартість” (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить “0” відсотків до бази оподаткування.
Згідно з п. 1.14 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” супутні послуги це послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються.
Статтею 274 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору купівлі-продажу або міни, визначається на основі ціни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України. До митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються), також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї включені: а) на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України; б) комісійні та брокерські винагороди; в) ліцензійні та інші платежі за використання обєктів права інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо чи побічно здійснити як умову продажу (експорту) товарів, які оцінюються.
Таким чином, судова колегія погоджується з думкою судів попередніх інстанцій про те, що для застосування нульової ставки з податку на додану вартість застосовується за наявності таких умов, як: 1) здійснення експорту товарів; 2) надані послуги мають бути супутніми даному експорту товарів; 3) вартість супутніх послуг має бути включено до митної вартості товарів, що експортуються.
При цьому, Вищий адміністративний суд України звертає увагу на те, що чинним законодавством застосування нульової ставки з податку на додану вартість не повязано з поняттям “місце поставки товарів” та “місце поставки послуг”.
Враховуючи вищевикладене, на думку судової колегії, судами першої та апеляційної інстанції належним чином зясовано обставини справи та дано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Господарського суду Одеської області від 21.03.2006р. та ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 25.05.2006р. у справі №13/66-06-1732А не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтерновському районі Одеської області на постанову Господарського суду Одеської області від 21.03.2006р. та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 25.05.2006р. у справі №13/66-06-1732А залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Одеської області від 21.03.2006р. та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 25.05.2006р. у справі №13/66-06-1732А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.А. СергейчукСудді(підпис)О.В. Карась(підпис)М.І .Костенко(підпис)Є.А. Усенко(підпис)Т.М. ШипулінаЗ оригіналом згідно
Суддя О.А. Сергейчук
Судове рішення № 379511, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 21.12.2006. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № к-23990/06. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: