Рішення № 37946746, 27.03.2014, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2014 р. Справа №917/416/14

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", м. Полтава в особі Диканського управління по експлуатації газового господарства, смт. Диканька

до Відділу освіти, молоді та спорту Шишацької районної державної адміністрації, смт. Шишаки

про стягнення грошових коштів у сумі 5112,93 грн.

Суддя Мацко О.С.

Представники:

від позивача: відсутні

від відповідача: Попенко А.Є., довіреність від 26.03.2014 р. №405

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України.

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про стягнення 5112,93 грн., з яких: 5007,42 грн. - сума основного боргу за договором на технічне обслуговування систем газопостачання житлових будинків, громадських будівель, підприємств побутового та комунального призначення №46 від 02.10.2013 р., 50,45 грн. - 3% річних та 55,06 грн. інфляційних втрат.

Представник позивача в засідання суду не з'явився, причини неявки не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення ухвали суду від 13.03.2014 р. про порушення провадження у справі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнає, в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат просить зменшити розмір неустойки (клопотання від 26.03.2014р. №408).

Суд вважає, що неявка представника позивача не перешкоджає розгляду спору по суті, оскільки у матеріалах справи наявні усі необхідні докази.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, дослідивши та оцінивши подані сторонами докази, суд встановив:

06.10.2013 року між сторонами було укладено договір на технічне обслуговування систем газопостачання житлових будинків, громадських будівель, підприємств побутового та комунального призначення №46 (далі - договір, а.с. 8), згідно якого відповідач (замовник) доручає, а позивач (виконавець) приймає на себе виконання робіт з технічного обслуговування внутрішньо-будинкових систем газопостачання (надалі ВБГС) та інших послуг за замовленням відповідача (п.1.1 договору).

Згідно п. 4.5 договору, оплата робіт за пунктом 4.2 та 4.3 проводиться відповідачем щомісячно не пізніше 10 числа наступного за звітним періодом місяця по наданим позивачем рахункам-фактурам, згідно інвентаризаційної відомості про ведення технічного обслуговування ВБСГ та акту виконаних робіт. Вартість виконаних робіт на 4 квартал 2013 р. за технічне обслуговування газового обладнання складає 5007,42 грн.

Договір діє з моменту підписання по 31 грудня 2013 р. (п. 7.1 договору).

Так, як вбачається з позовної заяви, на виконання умов договору позивачем надані послуги відповідачу на загальну суму 5007,42 грн. В обґрунтування позовних вимог позивачем надано підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт №46/ служба експлуатації внутр. приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2013 р. (а.с. 10).

У строк, встановлений договором, відповідач оплату не здійснив, у зв'язку з чим останньому було направлено претензію № 2709 від 17.12.2013 р. з проханням добровільного погашення заборгованості по даному договору (арк. спр. 12). Однак, як зазначає позивач, відповіді на цю претензію ним отримано не було.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував зобов'язання за вищезазначеним договором щодо надання послуг. Відповідач відповідно до Акту приймання виконаних робіт послуги прийняв без зауважень, але не оплатив їх у встановлені у договорі строки, у зв'язку з чим заборгованість останнього на момент подання позову та розгляду даної справи, за даними позивача, складає 5007,42 грн. Даний факт підтверджується відповідачем.

Крім того, позивач на підставі ст. 625 ЦК України нарахував та просить стягнути з відповідача 50,45 грн. 3% річних та 55,06 грн. інфляційних втрат за період з 11.11.2013 р. по 21.02.2014 р.

Таким чином, загальна сума, яка заявлена до стягнення, складає 5112,93 грн.

При винесенні рішення суд виходив з наступного:

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору про надання послуг, за яким в силу ст. 901 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України).

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

На підставі матеріалів справи, поданих сторонами доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 5007,42 грн. є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами (Договір від 02.10.2013 р. №46, Акт приймання виконаних робіт, які містять всі необхідні реквізити, передбачені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Акт звірки взаємних рахунків №346 за період 01.10.2013 р.-17.12.2013 р. (арк.11 справи), підписаний сторонами та скріплений їх печатками, який відповідно до вимог статті 34 Господарського процесуального кодексу України приймається до уваги судом не лише в якості доказу проведення та відображення сторонами певних господарських операцій, а й доказом на підтвердження факту надання послуг позивачем та наявності у відповідача боргу в зазначеній сумі, оригінали відповідних документів оглянуті судом у судовому засіданні) та підлягають задоволенню. Дані обставини не заперечуються відповідачем.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Судом перевірено методику нарахування 3% річних та інфляційних втрат за допомогою калькулятора ІАЦ "Ліга", за результатами розрахунку суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення 3% в сумі 41,98 грн. та 55,06 грн. інфляційних втрат. Суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 8,47 грн. 3% річних, оскільки позивачем в розрахунку (а.с. - 3) при додаванні сум 3% річних за кожен період прострочення було допущено арифметичну помилку.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки, оскільки остання позивачем не заявлялася до стягнення. а заявлені до стягнення річні та інфляційні за своєю правовою природою не є неустойкою та не можуть бути зменшені на підставі ст.83 (п.3) ГПК України.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 32, 33,43, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відділу освіти, молоді та спорту Шишацької районної державної адміністрації ( 38000, смт. Шишаки, вул. Партизанська, 6, Полтавська область, р/р 35415001004855 в ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019, код 02145702) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (36000, м.Полтава, вул.Козака,2а) в особі Диканського управління по експлуатації газового господарства (38500, смт. Диканька, вул. Пушкіна, 33, р/р № 26004300003969 в АТ «Златобанк», МФО 380612, код 05524676) 5007,42 грн. основного боргу, 41,98 грн. 3% річних та 55,06 грн. інфляційних втрат.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01.04.2014р.

Суддя О.С. Мацко