Ухвала суду № 37946371, 27.03.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Дворников М.С.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2014 року справа №805/940/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Чебанова О.О., Нікуліна О.А., Яковенко М.М., при секретарі судового засідання Мартакові О.А., за участю представника позивача Циганковій Н.О., представника відповідача Морозовій Ю.А.,розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Новоазовському районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2014 р. у справі № 805/940/14 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Новоазовському районі Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 88,44 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області звернулось до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Новоазовському районі Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 88,44 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що згідно Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, починаючи з 1 квітня 2001 року, повинні відшкодовувати органам Пенсійного фонду пенсії, сплачені особам, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійних захворювань, та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійних захворювань. Відповідно до Порядку, затвердженому спільною Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, органи Пенсійного фонду проводять з відділенням виконавчої дирекції Фонду звірку витрат по особових справах потерпілих, складають відповідний акт звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях. Проте, під час звірки за період з 01 липня 2013 року по 31 грудня 2013 року, відповідачем безпідставно не прийнято до відшкодування витрати на виплату пенсій на загальну суму 88,44 грн., в зв'язку з чим позивач просив вказані суми стягнути у судовому порядку.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2014 р. у справі № 805/940/14 позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Новоазовському районі Донецької області на користь Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області суму боргу у розмірі 88,44 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, представника позивача, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивачем до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Новоазовському районі Донецької області було направлено акт щомісячної звірки по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за період з липня 2013 року по грудень 2013 року включно, на загальну суму 88,44 грн. (а.с. 7).

З акту звірки та доданого до нього списку сум витрат на виплату пенсії гр. ОСОБА_5 за період з липня 2013 року по грудень 2013 року включно вбачається, що було виплачено пенсію по втраті годувальника внаслідок трудового каліцтва на виробництві, яке він отримав на території колишнього СРСР, але на цей час проживає в Україні, на загальну суму 88,44 грн.

Акт звірки було підписано, проте не визнано суму у розмірі 88,44 грн. Відповідач повернув акт до Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі на відшкодування витрат без роз'яснення причин відмови у відшкодуванні коштів на витрати, пов'язані з виплатою пенсій на загальну суму 88,44 грн.

ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно з копією свідоцтва про народження її батьками зазначені ОСОБА_6 та ОСОБА_7

З акту № 14 про нещасний випадок на виробництві та копії свідоцтва про смерть вбачається, що 08.02.1998 року з ОСОБА_6, під час роботи на шахті «Аяч -Яга», м. Воркута, республіки Комі Російської Федерації стався нещасний випадок на виробництві, внаслідок якого він помер.

Згідно з довідкою № 347 ОСОБА_5 є студенткою денного відділення Рубіжанського політехнічного коледжу ім. О.Є. Порай-Кошиці Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Період навчання з 01.09.2011 року по 31.01.2013 року.

Відповідно до розпорядження № 128416 від 02.02.2011 року ОСОБА_5 призначена та виплачується пенсія по втраті годувальника ОСОБА_6, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Відповідно до ст. 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Основи) страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, є одним із видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з п. 4 ст. 25 Основ за цим видом страхуванням надаються, зокрема, наступні види соціальних послуг та матеріального забезпечення: відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

В силу ст. 6 Основ, ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і ст. 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» страховиками є цільові страхові фонди, зокрема з пенсійного страхування та страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а саме - Пенсійний фонд України та Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Згідно з ч. 4 ст. 26 Основ якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Аналогічне правило закріплено п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

За змістом статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання тощо. Усі види соціальних послуг та виплат, передбачені цією статтею, надаються застрахованому та особам, які перебувають на його утриманні, незалежно від того, перебуває на обліку підприємство, на якому стався страховий випадок, як платник страхових внесків чи ні.

13 березня 1992 року між державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав (в тому числі Російською Федерацією і Україною) підписано Угоду про гарантії прав громадян у сфері пенсійного забезпечення, в преамбулі якої визначено, що держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди.

Відповідно до умов Угоди пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають (стаття 1); всі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення (стаття 3); призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди проводиться за місцем проживання; для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою (стаття 6); при переселенні пенсіонера в межах держав-учасниць Угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством держави за новим місцем проживання пенсіонера (стаття 7).

Таким чином, пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався на території будь-якої з держав-учасниць СНД або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР, виплачується особі за законодавством тієї держави-учасниці Співдружності, на території якої вона проживає.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 12.11.2013 року у справі № 21-394а13.

Відповідно до ч. 2 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції спір по суті вирішений вірно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни або скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Новоазовському районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2014 р. у справі № 805/940/14 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2014 р. у справі № 805/940/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складення у повному обсязі. У повному обсязі ухвала складена 01.04.2014 року.

Головуючий О.О. Чебанов

Судді О.А. Нікулін

М.М. Яковенко