Постанова № 37945084, 11.03.2014, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

2а/225/14/2014

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 березня 2014 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі судді Бабенко С.С., при секретарі Михайловій І.С., розглянув в відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Харьківської міської Ради про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Харьківської міської Ради,

ВСТАНОВИВ

13.12.2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Харківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Харківської міської Ради № 810 від 12.12.2012 року, в обґрунтування якого зазначив наступне.

Виконавчий комітет Харківської міської ради прийняв рішення № 810 від 12.12.2012 року «Про затвердження акту № 313 від 07.12.2012 року, про визначення збитків в сумі 371252,11 грн., які нанесені гр. ОСОБА_1 міській раді за використання земельної ділянки».

Вважає, що виконавчий комітет Харківської міської ради прийнявши рішення № 810 від 12.12.2012 року, допустив грубе порушення норм діючого законодавства виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 188 Земельного кодексу України, державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про охорону земель», державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища.

За п.п. 1 п. 1 ч. 1 ст. 18 - 1 ЗУ «Про охорону земель», до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у галузі охорони земель, належать здійснення державного контролю щодо використання та охорони земель за веденням державного обліку і реєстрації земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель.

Відповідно до п.п. 1 п. «а» ст. 6 ЗУ «Про державний контроль за використанням та зоною земель», до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині держання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Відповідно до ст. 10 ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною Ять», державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України т;.ю охорону земель мають право:

безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

Відповідно до Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства який затверджено наказом № 132 від 25.02.2013 Міністерством аграрної політики та продовольства України року, встановлено:

п. 1.1. Державний нагляд (контроль) з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства здійснюється Державною інспекцією сільського господарства України та її територіальними органами.

и. 1.2. Порядок визначає процедуру планування та здійснення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, які використовуються ними у процесі ведення господарської діяльності, визначає організаційні заходи, які необхідно здійснити перед початком проведення перевірок, загальні вимоги до їх здійснення, а також вимоги до оформлення матеріалів за результатами проведених перевірок.

Відповідно до Положення про Державну інспекцію сільського господарства України яке затверджено Указом Президента України № 459/2011 від 13 квітня 2011 року, встановлено:

п 1. Державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

п 3. Основними завданнями Держсільгоспінспекції України є:

п.п.1 організація та здійснення державного нагляду (контролю) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності.

п.п.15 розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття ділянок, використання їх не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, та вживає заходів до її відшкодування в установленому законодавством порядку;

п. 6. Держсільгоспінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи - державні інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах.

п. 7. Держсільгоспінспекція України в процесі виконання покладених на неї завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими органами виконавчої влади, допоміжними органами та службами, утвореними Президентом України, з органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, міжнародними кваліфікаційними товариствами, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, профспілками та організаціями роботодавців, а також підприємствами, установами і організаціями.

Згідно ст. 244 КУпАП, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства у сфері використання та охорони земель і порядку та умов ведення насінництва та розсадництва, правил технічної експлуатації самохідних сільськогосподарських машин і правил техніки безпеки під час їх експлуатації (статті 52 - 53 4, 54 - 56, 104 1, 108 та 188 5).

Відповідно до п. 8, 13 ч. 1 ст. З ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю), наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищевказане єдиним уповноваженим органом, який організовує та здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності є Державна інспекція сільського господарства України.

Окрім викладеного, неправомірність дій посадових осіб Виконкому Харківської міської ради та, як наслідок, оскаржуваного рішення Відповідача, аналізуючи вищевказані нормативно - правові акти, додатково обґрунтовується наступним.

У разі виявлення факту використання земельної ділянки без правовстановлюючого документа, зареєстрованого в установленому порядку, але за наявності рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) земельної ділянки чи відповідного правочину, державний інспектор повинен діяти у такому порядку:

скласти акт перевірки, у якому зазначати, що земельна ділянка використовується без правовстановлюючого документа, зареєстрованого в установленому порядку, а також вказати підстави, на основі яких набуто право на земельну ділянку (наявність рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, укладення цивільно-правових угод тощо);

одночасно із складанням акта видати припис особі, яка використовує земельну ділянку без правовстановлюючого документа, з вимогою усунути порушення земельного законодавства;

у разі невиконання припису протягом встановленого у ньому терміну, скласти протокол про адміністративне правопорушення за статтею 188 3 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на порушника адміністративне стягнення за невиконання припису, а також видати повторний припис з вимогою усунути порушення земельного законодавства;

після закінчення терміну, визначеного у повторно виданому приписі, державний інспектор перевіряє виконання вимог, зазначених у ньому, і складає акт перевірки (зазначає у ньому стан усунення порушення). Протокол про адміністративне правопорушення за невиконання повторного припису не складається, оскільки у ньому була зазначена аналогічна першому припису вимога (відповідно до статті 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення).

Якщо власник земельної ділянки чи землекористувач, після вжиття до нього усіх можливих санкцій, визначених Кодексом України про адміністративні правопорушення, не припинив порушення (продовжує використовувати земельну ділянку з порушенням вимог земельного законодавства), інспекційний орган направляє інформацію про виявлене порушення та вжиті до порушника заходи для відповідного реагування до:

відповідної сільської, селищної чи міської ради або до відповідного органу виконавчої влади (за місцем розташування земельної ділянки);

органу державної податкової служби;

органу прокуратури.

Тобто при здійснені перевірки уповноваженим органом та встановлення факту використання земельної ділянки без правовстановлюючого документа, до особи повинні бути застосовані заходи адміністративної відповідальності під час розгляду якої, уповноважений орган дотримуючись загальних принципів захисту прав і свобод людини і громадянина повинен належним чином довести вину особи.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення, здійснюється з додержанням наступного:

ч. 1 - ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

ч. 2 - провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

ч. 3 - застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

ч. 4 - додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Проте в порушення вищевказаних норм посадові особи самоврядного контролю за використанням та охороною земель управління земельних відносин Харківської міської ради та посадові особи управління земельних відносин Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради виходячи за межі своїх повноважень, грубо та свідомо порушуючи норми діючого законодавства, якими урегульовано здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, здійснили неправомірну перевірку та склали завідомо не законні документи, а саме акт про визначення збитків № 313 від 07.12.2012 року, акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки № 3874/12 від 29.11.2012 року, що не входить до їх компетенції.

Порушуючи встановлений законодавством порядок, виходячи за межі своєї компетенції, використовуючи владні повноваження з метою неправомірного стягнення грошових коштів з позивача, виконавчий комітет Харківської міської ради рішенням № 810 від 12.12.2012 року, затверджує акт про визначення збитків № 313 від 07.12.2012 року, чим створює індивідуально - правовий акт, що є юридичним фактом на підставі якого у Позивача виникають обов'язки у вигляді зобов'язання сплатити заборгованість, яку визначено та констатовано в результаті свідомих, неправомірних дій посадових осіб виконавчого комітету Харківської міської ради без участі та відома Позивача, і як наслідок позбавлення Позивача права на захист своїх прав та інтересів.

Індивідуально-правові акти, зокрема, місцевих рад є юридичними фактами, на підставі яких у фізичних осіб та юридичних осіб приватного права виникають, змінюються або припиняються конкретні права та обов'язки, згідно з Конституцією України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 3, 8, 19).

Згідно ч. 2 ст. 144 Конституції України та ч. 10 ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку.

Відповідно до ч. 5 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

Проте звернутися до адміністративного суду з позовом про оскарження рішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 810 від 12.12.2012 року, в місячний строк позивач не мав об'єктивних можливостей виходячи з наступного.

12 грудня 2012 року, Позивач або його представник, не був присутній на засіданні виконавчого комітету Харківської міської ради, на якому було прийнято рішення № 810, яке оскаржується позивачем.

Посадові особи виконавчого комітету Харківської міської ради, не повідомили позивача, про прийняття вказаного рішення будь-яким чином.

14 листопада 2013 року, представник позивача за довіреністю ОСОБА_2, який за своїми справами перебував в приміщенні господарського суду Харківської області, випадково побачив, що в списку справ призначених до розгляду суддею Жигалкіним І.П. знаходиться справа № 922/4464/13 за позовом прокурора Московського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ФО-П ОСОБА_1, про стягнення 371252,11 грн. (триста сімдесят одна тисяча двісті п'ятдесят дві гривні) 11 копійок, про що ОСОБА_2 негайно повідомив Позивача.

15 листопада 2013 року, з метою отримання позовної заяви та доданих до неї матеріалів, а також інших відомостей які містяться в матеріалах справи господарського суду Харківської області № 922/4464/13, представником позивача було подано клопотання відповідно до положень ст. 22 ГПК України (про ознайомлення з матеріалами справи та можливості зняття фотокопій).

21 листопада 2013 року, під час ознайомлення з матеріалами справи господарського суду Харківської області № 922/4464/13, представнику Позивача стало відомо про існування рішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 810 від 12.12.2012 року, про що було повідомлено Позивачу.

Також, при ознайомленні з матеріалами справи господарського суду Харківської області № 922/4464/13, стало відомо наступне.

24 жовтня 2013 року, прокурор Московського району м. Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ФО-П ОСОБА_1, про стягнення 371252,11 грн. (триста сімдесят одна тисяча двісті п'ятдесят дві гривні) 11 копійок, обґрунтовуючи свої позовні вимоги з посиланням на оскаржувальне рішення, в матеріалах справи міститься опис вкладеного до цінного листа з відміткою про відправлення позовної заяви з додатками які не розшифровані Позивачу, за адресою: АДРЕСА_2, та повідомленням про не отримання Позивачем позову та додатків до нього.

Позивач не отримував та не мав можливості отримати вищевказані матеріали позовної заяви, на підставі того, що 23.10.2013 року він був знятий з обліку за адресою: АДРЕСА_2, з причин зміни місця мешкання та знаходився за новою адресою місця мешкання, а саме: АДРЕСА_1. де 25.10.2013 року став на облік, що підтверджується відповідними відмітками в паспорті Позивача.

Враховуючи, що до 21 листопада 2013 року, позивач не знав та об'єктивно не мав жодної можливості дізнатися про існування рішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 810 від 12.12.2012 року, яким були порушені його права, а тому не міг звернутися до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень.

Вищевикладена інформація належним чином підтверджується доданими копіями з матеріалів справи господарського суду Харківської області № 922/4464/13 від 25.10.2013 року.

Тому вважає, що строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів Позивача, за цією позовною заявою має обчислюватись з 21.11.2013 року, а саме з дня, коли Позивач дізнався про порушення своїх прав.

Просить визнати пропуск строку для звернення до адміністративного суду поважними, поновити строк для звернення до адміністративного суду, визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 810 від 12.12.2012 року, судові витрати по справі покласти на відповідача.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позову.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не інформував.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З досліджених і оглянутих в судовому засіданні матеріалів справи вбачається наступне.

З доданого позивачем до позову акту обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки по АДРЕСА_3 № 3874/12 від 30.11.2012 року, затвердженого заступником директора Департаменту, начальником Управління земельних відносин Харківської міської ради, вбачається, що на підставі рішення 26 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 23.10.2008 № 283/08 гр. ОСОБА_1 надана в оренду земельна ділянка площею 0,1256 га та земельна ділянка площею 0,07444 га по АДРЕСА_3 для обслуговування нежитлових будівель строком до 01.10.2013 року. (а.с. 15-17)

Актом № 3874/12 обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки по АДРЕСА_3 від 30.11.2012 року уповноваженими особами управління земельних відносин Харківської міської ради, фахівцями у галузі геодезії та землевпорядних робіт, зроблений висновок, що за результатами заміру встановлено, що площа земельних ділянок по АДРЕСА_3, які знаходяться у користуванні гр. ОСОБА_1 складає 0,1256 га та 0,0744 га, зазначені земельні ділянки використовуються гр. ОСОБА_1 для обслуговування нежитлової будівлі лазні-сауни та обслуговування авто майстерні; право користування вищезазначеними земельними ділянками гр. ОСОБА_1 не оформлено, що є порушенням вимог ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України. (а.с. 15-17)

Відповідно до розрахунку розміру збитків за використання гр. ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 0,2 га (ділянка 1 - 0,0744 га, ділянка 2 - 0,1256 га) за адресою : АДРЕСА_3 для обслуговування нежитлових будівель (землі громадського призначення ; землі транспорту, зв'язку) згідно акту обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки № 3874/12 від 29.11.2012 року, зробленого заступником директора Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин на підставі Порядку визначення відшкодування Харківської міської ради збитків, заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату на землю, затвердженого рішенням 34 сесії Харківської міської ради 5 скликання № 130/09 від 24.06.2009 року, розрахункова сума збитків за період з 01.01.2010 року до 01.12.2012 року, складає 371252,11 грн. (а.с. 18)

Згідно акту № 313 про визначення збитків від 07.12.2012 року комісією для визначення збитків власникам землі та землекористувачам, що діє на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 05.11.2008 року № 717 (зі змінами згідно рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.06.2012 року № 379, вирішено визнати неодержаний Харківською міською радою дохід в сумі 371252,11 грн. збитками, які нанесені гр. ОСОБА_1 міській раді за використання земельних ділянок загальною площею 0,0744 га та 0,1256 га по АДРЕСА_3, без оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку відповідно до закону. (а.с.13-14).

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 12.12.2012 року № 810 затверджений акт № 313 від 07.12.2012 року про визначення збитків в сумі 371252,11 грн., які нанесені гр.. ОСОБА_1 міській раді за використання земельної ділянки за адресою : АДРЕСА_3 без оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку відповідно до закону.( а.с. 12)

Згідно п. 6 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року 3 280/97-ВР (із змінами і доповненнями) виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення.

Згідно ч.1 п. б п.п. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року 3 280/97-ВР (із змінами і доповненнями) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать зокрема, здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загального державного та місцевого значення, відтворення лісів.

Згідно положень Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 (із змінами і доповненнями) власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

В п.2 цього Порядку зазначено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

В п.3 цього Порядку зазначено, що відшкодуванню підлягають зокрема інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому зазначено, що неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що виконавчий комітет Харківської міської ради прийняв рішення № 810 від 12.12.2012 року «Про затвердження акту № 313 від 07.12.2012 року, про визначення збитків в сумі 371252,11 грн., які нанесені гр. ОСОБА_1 міській раді за використання земельної ділянки» на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись ст. ст. 17, 159, 160 - 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ

В позові ОСОБА_1 до виконавчого комітету Харьківської міської Ради про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Харьківської міської Ради - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Суддя