Ухвала суду № 37944363, 25.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8293/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

при секретарі Строяновській О.В.,

за участю:

представника позивача - Самойленка М.В.,

представника відповідача - Боссак Л.Д.,

представника апелянта - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції України до Національного медичного університету імені О.О. Богомольця про зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 липня 2013 року,

В С Т А Н О В И В :

Державна фінансова інспекція України звернулася у суд з позовом до Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, в якому просила зобов'язати відповідача виконати п. 2 вимоги Держфінінспекції від 28.12.2012 року №04-14/1738, а саме: стягнути з випускників ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 кошти у сумі 186429,48 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 липня 2013 року адміністративний позов задоволено частково. Зобов'язано Національний медичний університет імені О.О. Богомольця виконати пункт 2 вимоги Державної фінансової інспекції України від 28.12.2012 року №04-14/1738 в частині стягнення з випускників ОСОБА_6 та ОСОБА_8 кошти у сумі 124272,10 грн. У решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду, особа, яка не брала участі у справі, однак інтересів якої стосується ця постанова - ОСОБА_6, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення в частині зобов'язання відповідача стягнути з неї витрати, понесені на її навчання, та ухвалити нове рішення в цій частині про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги Держфінінспекції України до Національного медичного університету імені О.О. Богомольця в частині стягнення з випускниці закладу ОСОБА_6 коштів, витрачених на її навчання за державним замовленням у сумі 59883,73 грн. є законними та обґрунтованими.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Враховуючи, що постанова суду першої інстанції оскаржується лише ОСОБА_6, колегія суддів переглядає судове рішення в межах вимог апелянта.

Колегією суддів установлено, що Державною фінансовою інспекцією України відповідно до пункту 2.5 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції України за ІІІ квартал 2012 року та на підставі направлень на проведення ревізії від 27.09.2012 року №№ 1418-1420, від 24.10. 2012 року №№ 1617-1620 та від 09.11.2012 року № 1709 проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Національного медичного університету імені О.О. Богомольця за період з 01.07.2009 року по 01.10.2012 року, за підсумками якої складено акт від 04.12.2012 року №04-21/99.

Згідно витягу із зазначеного акту контролюючим органом встановлено, зокрема, що в порушення пункту 2 указу Президента України від 23.01.1996 року № 77/96 «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів», пункту 14 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснюється за державним замовленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 року № 992, пункту 21 розділу ІІІ Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я від 25.12.1997 року № 367, чотири випускники, в тому числі ОСОБА_6, не відпрацювали протягом трьох років в установі державного сектору економіки, що призвело до збитків державі в особі Національного медичного університету імені О.О. Богомольця в сумі 249410,91 грн.

Державною фінансовою інспекцією України вручено уповноваженій особі Національного медичного університету імені О.О. Богомольця вимогу від 28.12.2012 року № 04-14/1738 щодо усунення виявлених ревізією порушень та недоліків.

Пунктом 2 даної вимоги Державна фінансова інспекція України зобов'язала Національний медичний університет імені О.О. Богомольця стягнути із зазначених в акті випускників витрати понесені університетом (щодо ОСОБА_6 сума стягнення становить 59883,73 грн.).

Враховуючи, що зазначені вимоги Держфініспекції України не були у повній мірі виконані, зокрема, стосовно стягнення коштів у сумі 59883,73 грн. з ОСОБА_6, перша звернулася у суд.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції в оскаржуваній апелянтом частині та його доводам, викладеним у скарзі, колегія суддів виходить із наступного.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), розсудливо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Державна фінансова інспекція України, звертаючись із позовом про зобов'язання Національного медичного університету імені О.О. Богомольця виконати письмову вимогу про стягнення з випускників університету коштів, реалізовувала надані їй законом владні управлінські функції по відношенню як до відповідача, так і до останніх, відтак адміністративний суд зобов'язаний перевірити дотримання контролюючим органом при вчиненні таких дій, що безпосередньо пов'язані з владним управлінським рішенням, принципів діяльності суб'єкта владних повноважень, які встановлені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів зауважує, що апелянт не оскаржує правомірність проведення ревізії, а посилається на необґрунтованість вимог позивача щодо зобов'язання відповідача стягнути з ОСОБА_6 витрачені на її навчання державні кошти, оскільки таке стягнення не відповідатиме нормативно-правовим приписам законодавства. Тобто, скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Крім того, апелянт покликається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та недоведеність суттєвих обставин, які суд першої інстанції вважає встановленими.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, судова колегія виходить із наступного.

Згідно з частиною 2 статті 56 Закону України «Про вищу освіту» випускник вищого навчального закладу, який навчався за державним замовленням і якому присвоєно кваліфікацію фахівця з вищою освітою певного освітньо-кваліфікаційного рівня, працевлаштовується на підставі направлення на роботу відповідно до угоди, укладеної між замовником, керівником вищого навчального закладу та випускником.

Відповідно до пункту 2 указу Президента України «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» від 23.01.1996 року № 77/96 особи, які навчаються за рахунок державних коштів, укладають з адміністрацією вищого навчального закладу угоду, за якою вони зобов'язуються після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації працювати в державному секторі народного господарства не менше ніж три роки. У разі відмови працювати в державному секторі народного господарства випускники відшкодовують в установленому порядку до державного бюджету повну вартість навчання.

Формування державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою у медичній (фармацевтичній) сфері проводиться відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я від 25.12.1997 року № 367, яким затверджений Порядок працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням (Порядок №367).

Згідно з цим Порядок Міністерство охорони здоров'я України, Міністерство охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управління охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій з урахуванням інтересів замовника доводять державне замовлення до відома підпорядкованих їм безпосередньо вищих закладів освіти.

Керівники вищих закладів освіти після зарахування осіб на навчання за державним замовленням укладають з ними угоду, встановленої форми.

Випускники, які уклали угоду з вищим закладом освіти після зарахування на навчання, а також ті, що почали навчання до 1996 року за державним замовленням без укладення угоди, зобов'язані відпрацювати за місцем призначення не менше ніж три роки.

Відповідно до розділу І Порядку №367, студенти державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, які закінчили повний курс навчання і склали державні іспити, вважаються випускниками.

У разі, якщо випускник не прибув за направленням або відмовився приступити до роботи за призначенням з причин, не зазначених у п. 9 та 18 цього Порядку, чи його звільнено з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за порушення трудової дисципліни або звільнено за власним бажанням протягом навчання в інтернатурі та трьох років після закінчення останньої, він зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку відповідно до державного або місцевого бюджетів вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.

Колегією суддів установлено, що згідно наказу Головного управління охорони здоров'я та медицини катастроф Черкаської облдержадміністрації від 06.07.2010 року №83-кл випускницю 2010 року Національного медичного університету імені О.О. Богомольця ОСОБА_6 зараховано в Драбівську центральну районну лікарню на посаду лікаря-інтерна по спеціальності «стоматологія» з 01.08.2010 року по 31.07.2012 року. Направлено названу особу для проходження заочної частини інтернатури за даним фахом на базу Драбівської ЦРЛ, а для проходження очної частини інтернатури в період з 01.10.2010 року по 08.02.2011 року її відряджено на базу Національної медичної академії післядипломної освіти. Пунктом 6 цього розпорядження передбачено після закінчення інтернатури направити ОСОБА_6 в розпорядження головного лікаря Бирлівської лікарської амбулаторії Драбівського району для роботи на посаді лікаря-стоматолога.

На виконання вищезазначеного наказу, Драбівською центральною районною лікарнею видано наказ від 29.07.2010 року № 51-к, яким випускницю Національного медичного університету імені О.О. Богомольця ОСОБА_6 прийнято на посаду лікаря-інтерна по спеціальності «стоматологія» з 01.08.2010 року по 31.07.2012 року. Також, наказано направити ОСОБА_6 для проходження заочної частини інтернатури на базу Драбівської центральної районної лікарні, для проходження очної частини інтернатури - відрядити на базу Національної медичної академії післядипломної освіти з 01.10.2010 року по 28.02.2011 року, а після закінчення інтернатури - направити в розпорядження головного лікаря Бирлівської ЛА Драбівського району для роботи на посаді лікаря-стоматолога.

Згідно довідки Драбівської центральної районної лікарні № 50, ОСОБА_6 проходила інтернатуру в Драбівській центральної районної лікарні з 02.08.2010 року по 31.07.2012 року на посаді лікаря-інтерна, з 01.08.2012 року до роботи не приступила.

Враховуючи зміст вищевказаної довідки, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_6 порушила вимоги нормативно-правових актів з питань працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, а тому в силу наведених вище правових норм зобов'язана відшкодувати до бюджету вартість її навчання.

Обговорюючи висновки місцевого суду, колегія суддів зважає на наступне.

Підстави для відповідальності випускника за порушення порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, встановлені пунктом 14 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого постановою КМ України від 22.08.1996 року № 992, та пунктом 21 Порядку №367.

Пунктом 14 Порядку № 992 передбачено, що у разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.

Пунктом 21 Порядку №367 встановлено, що випускник повинен прибути до місця призначення у термін, визначений у направленні на роботу. Незгода випускника з рішенням комісії з працевлаштування випускників не звільняє його від обов'язку прибути на роботу за призначенням. У разі, якщо випускник не прибув за направленням або відмовився приступити до роботи за призначенням з причин, не зазначених у п. 9 та 18 цього Порядку, чи його звільнено з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за порушення трудової дисципліни або звільнено за власним бажанням протягом навчання в інтернатурі та трьох років після закінчення останньої, він зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку відповідно до державного або місцевого бюджетів вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.

Враховуючи приведені норми, колегія суддів доходить висновку, що відповідальність випускника, який не приступив до роботи за призначенням, настає у двох випадках: або у разі, якщо випускник не прибув за направленням на місце роботи, або якщо від відмовився без поважної причини приступити до роботи за призначенням. Відтак, умовою для стягнення з ОСОБА_6 коштів, витрачених на її навчання, є встановлення хоча б однієї із наведених обставин і такі обставини, в силу приписів ст. ст. 69-71 КАС України, мають бути доведені суду на підставі належних та допустимих доказів.

У апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 надав пояснення, згідно з якими після закінчення інтернатури (31.07.2012 року) випускниця зверталася до Драбівської центральної районної лікарні із заявою щодо працевлаштування згідно із розподілом (у Бирлівську ЛА Драбівського району Черкаської області), однак їй відмовили у прийнятті заяви та у працевлаштуванні, посилаючись на те, що у Бирлівській ЛА Драбівського району Черкаської області відсутні вакантні посади лікаря-стоматолога. При цьому, Драбівська центральна районна лікарня, всупереч вимогам п. 22 Порядку №367 та п. 21 Порядку 992, не надала ОСОБА_6 письмової довідки про відмову в працевлаштуванні, натомість останній було запропоновано інше місце працевлаштування, відмінне від місця працевлаштування згідно з направленням.

На підтвердження наведених у скарзі обставин, апелянтом надано копію листа Драбівської центральної районної лікарні від 22.08.2012 року №609 у відповідь на письмове звернення першого, у якому йдеться про те, що оскільки термін перебування ОСОБА_6 на посаді лікаря-інтерна сплив 31.07.2012 року, вона повинна звільнити житлову площу в гуртожитку Драбівської ЦРЛ. У цьому листі вказано, що підставою для зарахування на роботу є заява, яка до цього часу ОСОБА_6 не подана, що свідчить про, так званий, «недоїзд молодого фахівця». Крім того, у листі Драбівської центральної районної лікарні зазначено, що з урахуванням наказу ГУОЗ та МК Черкаської облдержадміністрації від 06.07.2010 року №83-кл «Про зарахування на посаду лікаря-інтерна ОСОБА_6 та направлення на роботу після закінчення інтернатури» адміністрація ЦРЛ пропонує заявниці варіанти працевлаштування і проживання: АЗПСМ села Драбове-Барятинське, АЗПСМ села Нехайки, Шрамківська селищна лікарня, а також півставки лікаря стоматолога в Драбівській ЦРЛ.

Враховуючи зміст листа Драбівської центральної районної лікарні судова колегія доходить висновку, що у ньому фактично підтверджується та обставина, що ОСОБА_6 не була забезпечена роботою у Бирлівській ЛА Драбівського району Черкаської області, натомість, їй було запропоновано роботу в інших підпорядкованих Драбівській центральній районній лікарні медичних та лікарняних закладах та у самій Драбівській ЦРЛ, тобто їх запропоновано роботу в тій же місцевості.

Обговорюючи правомірність таких дій Драбівської ЦРЛ, колегія суддів зазначає, що вимогами пунктів 17, 19 Порядку №992 передбачено, що випускники вищих навчальних закладів працевлаштовуються на місця, доведені до вищого навчального закладу виконавцями державного замовлення, а оформлене замовником або вищим навчальним закладом (за домовленістю із замовником) направлення на роботу є підставою для укладання трудового договору між молодим фахівцем і замовником.

У той же час, аналіз положень Порядку №992 та Порядку №367, на переконання колегії суддів, свідчить на користь висновку, що місцем призначення та місцем направлення є не конкретна посада у певному закладі, а місцевість, яка в даному випадку пов'язана із базою проходження інтернатури випускника - Драбівською центральною районною лікарнею. Відтак, місцем працевлаштування випускника слід розглядати не лише зазначену у розпорядженні Головного управління охорони здоров'я та медицини катастроф Черкаської облдержадміністрації від 06.07.2010 року №83-кл та наказі Драбівської центральної районної лікарні від 29.07.2010 року № 51-к посаду лікаря-стоматолога у Бирлівській лікарській амбулаторії Драбівського району Черкаської області, а й аналогічну посаду в будь-якій з підпорядкованих Драбівській ЦРЛ медичних та лікарняних установ.

За таких обставин, колегія суддів не може погодитись із доводами скаржника про неправомірність дій Драбівської центральної районної лікарні, якою були запропоновані ОСОБА_9 інші місця працевлаштування, оскільки такі дії замовника узгоджуються із необхідністю забезпечення виконання випускниками, які навчалися за державним замовленням, обов'язку відпрацювати в державному секторі народного господарства не менше ніж три роки, як передбачено указом Президента України № 77 від 23.01.1996 року, постановою КМ України № 992 від 22.08.1996 року та наказом МОЗ України № 367 від 25.12.1997 року.

У той же час, колегія суддів не враховує покликання представника ОСОБА_9 на те, що вона є інвалідом та має право на самостійне працевлаштування, адже таке право згідно Порядку №992 (пункт 23) та Порядку №367 (п. п. 9, 24, 28) має підтверджуватись виданою випускнику довідкою про надання можливості самостійного працевлаштування встановленої форми. Натомість, скаржником не доведено суду факт отримання такої довідки.

Вищевикладене свідчить на користь висновку про обґрунтованість вимог Державної фінансової інспекції України до Національного медичного університету імені О.О. Богомольця з приводу стягнення з ОСОБА_6 вартості її навчання у сумі 59883,73 грн.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в ході апеляційного розгляду справи та підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяО.М. Романчук

(Повний текст ухвали складений 31 березня 2014 року.)

.

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М