Постанова № 37944341, 21.03.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1500/13-а

21 березня 2014 року 12год. 49хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Климчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Кученець О.М.

відповідача: представник Красько Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Газотрон-Люкс" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, ВСТАНОВИВ:

22.04.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Газотрон-Люкс" зверну-лось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень №0005922342, №0005923342, №0001002343 від 20.12.2012 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 27.05.2013 року, яка була залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2013 року, позовні вимоги задоволені частково.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.09.2013 року проведено заміну відповідача процесуальним правонаступником - Державною податковою інспекцією у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області (а.с.46-47 том 2).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.02.2014 року рішення судів обох інстанцій скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

Справа надійшла до Рівненського окружного адміністративного суду 04.03.2014 року і призначена до слухання в судовому засіданні на 21.03.2014 року.

В судовому засіданні представником позивача позовні вимоги підтримані в повному обсязі та обґрунтовані тим, що в ході своєї господарської діяльності ТОВ "Газотрон-Люкс" систематично отримувало від ВАТ КБ "Надра" фінансові кредити на умовах сплати відсотків за їх користування. В першому півріччі 2012 року позивачем були нараховані відсотки за користування кредитними коштами по кредитних договорах у сумі 13001596,00 грн., які в повному обсязі були віднесені до складу витрат. ВАТ КБ "Надра" через заборгованість ТОВ "Газотрон-Люкс", як по основній сумі кредиту, так і по нарахованих відсотках, зверталося до Господарського суду м. Києва з позовами про стягнення. Рішеннями Господарського суду м.Києва, залишеними без змін постановами Київського апеляційного господарського суду по справах №34/545, 34/544, 34/546, 33/507 з ТОВ "Газотрон-Люкс" стягнуто заборгованість по частині кредитних договорів. Провадження у справах №4/18, 4/19, 4/20 за позовом ВАТ КБ "Надра" про стягнення заборгованості з ТОВ "Газотрон-Люкс" на момент перевірки не були завершені. Оскільки в першому півріччі 2012 року судові рішення законної сили не набрали, у платника податку обов'язок по зменшенню своїх витрат в даному періоді не виникав. Відповідно, висновки податкового органу про завищення валових витрат за вказаний період є хибними. Що стосується задекларованого позивачем в другому півріччі від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього періоду на рівні 7361903 грн. вказала, що судове рішення, яким доведено безпідставне включення в рядок 07 декларацій з податку на прибуток за I, II квартали 2011 року від'ємного значення на рівні 7361903 грн. набрало законної сили в ІІІ кварталі 2012 року, тобто в періоді, який не охоплений перевіркою, а тому покликання на нього в акті перевірки, результати якої оспорюються, є безпідставним. Щодо проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на суму 7680,53 грн. та видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів на суму 5066,00 грн., зазначила, що в липні 2012 року дана помилка була самостійно виправлена методом сторно, а тому податкове повідомлення-рішення №0001002343 від 20.12.2012 року теж є протиправним. За сукупністю таких обставин, поросила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що проведеною перевіркою встановлено порушення ТОВ "Газотрон-Люкс" пункту 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а саме проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів в сумі 7680,53 грн. та видача готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів на загальну суму 5066 грн. У зв'язку з виявленим порушенням до ТОВ "Газотрон-Люкс" правомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції відповідно до статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" №436/95 від 12.06.1995 року на загальну суму 8947,03 грн. Також перевіркою було встановлено, що в порушення пп.138.5.2 п.138.5 ст.138, пп.159.1.2 п.159.1 ст.159 Податкового кодексу України позивачем завищено витрати на 13001596,00 грн. по нарахованих та несплачених відсотках за кредитними договорами в першому півріччі 2012 року, - за датою винесення господарськими судами рішень про стягнення заборгованості з ТОВ "Газотрон-Люкс". Зауважив, що всі судові рішення про стягнення з позивача заборгованості були надані до перевірки платником податків, однак відомості щодо їх апеляційного оскарження надані не були, а також були відсутні в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Крім того, позивач в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2012 року не зменшив від'ємне значення об'єкта оподаткування на 7361903,00 грн., хоча вказана сума від'ємного значення визнана постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 27.03.2012 року у справі №2а/1770/465/2012 такою, що неправомірно нарахована за результатами попередніх звітних періодів. За наведеного, доводив, що всі податкові повідомлення-рішення винесені законно та обґрунтовано, а тому підстав для їх скасування немає. Просив в позові відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що на підставі направлень №854/22-200, №855-22-400 від 22.10.2012 року, №91/871/22-300 від 29.10.2012 року та №323/906/17-100 від 05.11.2012 року, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання та ст.20, п.75.1 ст.75, п.77.4 ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України уповноваженими особами Державної податкової інспекції у м.Рівному з 22.10.2012 року по 16.11.2012 року та з 19.11.2012 року по 30.11.2012 року проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Газотрон-Люкс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.06.2012 року.

ЇЇ результати оформлені актом №669/22-200/32745197 від 07.12.2012 року (а.с.10-33 том1); додатки до акту: №№3-10 (а.с.214-222 том1), №№1-10 (а.с.185-201 том 2).

Подані ТОВ "Газотрон-Люкс" заперечення на акт перевірки податковим органом були відхилені (а.с.140-145 том 1).

На підставі акту перевірки 20.12.2012 року ДПІ у м.Рівному винесено податкові повідомлення-рішення:

№0005922342 , яким ТОВ "Газотрон-Люкс" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" на загальну суму 770752,50 грн., в тому числі 616602,00 грн. - за основним платежем та 154150,50 грн. - за штрафними фінансовими санкціями (а.с.34 том 1);

№0005932342, яким ТОВ "Газотрон-Люкс" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 17427297,00 грн. за перше півріччя 2012 року (а.с.35 том 1);

№0001002343, яким до ТОВ "Газотрон-Люкс" за порушення п.2.11 Положення ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 року, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320, застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 8947,03 грн. (а.с.36 том 1).

Позивач оскаржував вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, однак рішеннями Державної податкової служби у Рівненській області та Державної податкової служби України скарги платника податків залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін (а.с.146-155 том 1).

В основу податкового повідомлення-рішення №0001002343 від 20.12.2012 року покладено висновки про проведення позивачем готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, на суму 7680,53 грн. та видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів на суму 5066,00 грн.

В основу податкових повідомлень-рішень №0005922342 та №0005923342 від 20.12.2012 року покладено висновки про порушення пп.159.1.2 п.159.1 ст.159 Податкового кодексу України, внаслідок якого позивачем завищено витрати за І півріччя 2012 року на 20363499 грн., в тому числі на 13001596 грн. - по нарахованих та несплачених за кредитними договорами відсотках та на 7361903 грн. - по відображеному в рядку 06.5 податкової декларації від'ємному значенню об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду.

Оскільки в податковій декларації з податку на прибуток за І півріччя 2012 року позивачем були відображені доходи на рівні 18613365 грн., а витрати на рівні 36040662 грн., об'єкт оподаткування - від'ємний : 18613365 грн. - 36040662 грн. = - 17427297 грн. (а.с.202-211 том 2), то з врахуванням того, що за наслідками податкової перевірки позивачу зменшено витрати на 20363499 грн., перерахунок об'єкту оподаткування податковим органом дав позитивне значення: 18613365 грн. - (36040662 грн. - 20363499 грн.) = 2936202 грн. Відповідно до цього, за результатами одного висновку про завищення платником податку витрат податковим органом винесено два податкових повідомлення-рішення, одне - на зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 17427297,00 грн., друге - на збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 616602,00 грн. (2936202 грн. х 21%).

З акта перевірки вбачається, що перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за друге півріччя 2011 року - перше півріччя 2012 року не встановлено його заниження або завищення (а.с.12 том 1).

Що стосується валових витрат, то перевіркою встановлено їх завищення за перше півріччя 2012 року на загальну суму 20363499,00 грн. (а.с.13 том 1). При цьому, по рядку 06.3.1 декларації - "проценти, що включаються до витрат з урахуванням обмежень, встановлених п.141.2 ст.141 розділу III Податкового кодексу України" - на 13001596 грн., по рядку 06.5 "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду" - на 7361903 грн. (а.с.14 том 1).

Вказані висновки не відповідають вимогам податкового законодавства та фактичним обставинам справи.

Що стосується висновків про завищення позивачем валових витрат на 13001596 грн.

Судом встановлено, що ТОВ "Газотрон-Люкс" станом на 01.07.2011 року було отримано фінансові кредити від ВАТ КБ "Надра" у національній валюті на рівні: 26438 470,00 грн., 3763770 доларів США та 13827838 Євро (а.с.14-15 том 1).

Кредити отримано за такими кредитними угодами, які передбачають нарахування відсотків за користування кредитом:

№23/5/2004/978-К/63 від 28.04.2004 року (ставка EURIBOR + 6,35% річних),

№23/5/2004/978-К/64 від 28.04.2004 року (14,5%),

№25/5/2006/ 980-К/17 від 17.03.2006 року (14,5% - в доларах США, 13,0% - в Євро, 18,5% -в гривні),

№25/5/2008/840-К/8 від 17.01.2008 року (13,6% - в доларах США, 18,6% -в гривні),

№25/7/2008/980-К/9 від 17.01.2008 року (18,6%),

№25/7/2007/978-К/115 від 14.11.2007 року (13,6% - в доларах США, 12,2% - в Євро, 18,6% -в гривні) (а.с.97-143 том 2), які досліджено судом.

Відповідно до умов кредитних договорів нараховані відсотки сплачуються щоквартально.

Перевіркою встановлено, а сторонами визнано, що згідно регістрів бухгалтерського обліку (рахунок 6851) станом на кінець першого півріччя 2012 року заборгованість позивача по вказаним кредитам становить 111205979,58 грн.

Перевіркою встановлено, а сторонами визнано, що за охоплений перевіркою період позивачем нараховано відсотки за користування кредитними коштами по вказаним кредитним угодам на рівні 26395257 грн., в тому числі за друге півріччя 2011 року - 13393661 грн., за перше півріччя 2012 року - 13001596 грн. Поквартальне відображення нарахованих відсотків відображено в додатку 3 до акту перевірки (а.с.222 том 1). При цьому, в розрахунках відсотків за друге півріччя 2011 року додатково приймала участь угода №25/7/2007/978-к-116 від 14.11.2007 року. Разом з тим, висновки про завищення позивачем валових витрат за друге півріччя 2011 року відповідачем не робилися, тому відповідна угода не була предметом перевірки в ході судового розгляду.

Судом встановлено, що у зв'язку з невиконанням ТОВ "Газотрон-Люкс" умов кредитних договорів ВАТ КБ "Надра" зверталося до господарських судів з позовами. За результатами звернень судами винесено наступні рішення:

справа №10/419 - рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2012 року позов ВАТ КБ "Надра" задоволено повністю, звернуто стягнення на обладнання ТОВ "Полегран" (заставодавець) за договором застави в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Газотрон-Люкс" (позичальник) перед ВАТ КБ "Надра" за укладеними кредитними договорами в загальній сумі 271734447,45 грн. (в тому числі і по простроченій заборгованості по процентам), з них:

за договором № 23/5/2004/978-К/63 від 28.04.2004 року в сумі 26730223,44 грн.,

за договором №23/5/2004/978-К/64 від 28.04.2004 року в сумі 130461 567,33 грн.,

за договором №25/5/2006/980-К/17 від 17.03.2006 року в сумі 45508841,10 грн.,

за договором №25/7/2007/978-К/115 від 14.11.2007 року в сумі 23873836,06 грн.,

за договором №25/7/2007/978-К/116 від 14.11.2007 року в сумі 9047927,35 грн.,

за договором №25/7/2008/840-К/8 від 17.01.2008 року в сумі 17840982,98 грн.,

за договором №25/7/2008/980-К/9 від 17.01.2008 року в сумі 18271069,19 грн. (а.с.4-9 том 2). За даними Єдиного державного реєстру судових рішень вказане рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось, дата підписання повного тексту рішення - 23.01.2012 року, дата набрання законної сили і видачі судового наказу на виконання - 02.02.2012 року;

справа № 34/545 - рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.2012 року позов ВАТ КБ "Надра" задоволено повністю, стягнуто солідарно з боржників ТОВ "Газотрон-Люкс" (позичальник), ЗАТ "Астрон-Фонд", ТОВ "Торговий дім "Луганські акумулятори" (поручителі) заборгованість по кредитному договору №25/7/2008/980-К/9 від 17.01.2008 року в загальній сумі 20587873,16 грн. (в тому числі і по простроченій заборгованості по процентам)(а.с.37-47 том1); рішення набрало законної сили 11.06.2012 року згідно з постановою Київського апеляційного господарського суду (а.с.48-60 том 1);

справа № 34/544 - рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.2012 року позов ВАТ КБ "Надра" задоволено повністю, стягнуто солідарно з боржників ТОВ "Газотрон-Люкс" (позичальник) ЗАТ "Астрон-Фонд", ТОВ "Торговий дім "Луганські акумулятори" (поручителі) заборгованість по кредитному договору № 25/7/2008/840-К/8 від 17.01.2008 року в загальній сумі 19655987,33 грн. (в тому числі і по простроченій заборгованості по процентам)(а.с.61-72 том 1); рішення набрало законної сили 18.06.2012 року відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду (а.с.73-77 том 1);

справа № 34/546 - рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.2012 року позов ВАТ КБ "Надра" задоволено повністю, стягнуто солідарно з боржників ТОВ "Газотрон-Люкс"(позичальник) ЗАТ "Астрон-Фонд", ТОВ "ТД "Луганські акумулятори" (поручителі) заборгованість по кредитному договору № 25/5/2006/980-К/17 від 17.01.2006 року в загальній сумі 49109249,05 грн. (в тому числі і по простроченій заборгованості по процентам)(а.с.78-90 том 1); рішення набрало законної сили 18.07.2012 року відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду (а.с.91-100 том 1);

справа № 33/507 - рішенням Господарського суду міста Києва від 13.09.2011 року позов ПАТ КБ "Надра" задоволено повністю, стягнуто солідарно з боржників ТОВ "Газотрон-Люкс" (позичальник) ЗАТ "Астрон-Фонд", ТОВ "ТД "Луганські акумулятори" (поручителі) заборгованість по кредитному договору №25/7/2007/978-К/116 від 14.11.2007 року в загальній сумі 9621833,89 грн. (в тому числі і по простроченій заборгованості по процентам)(а.с.101-109 том 1); рішення набрало законної сили 20.12.2011 року відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду (а.с.110-118 том 1);

Що стосується останнього судового рішення, то воно стосується угоди №25/7/2007/978-к-116 від 14.11.2007 року, яка, як вже зазначалося вище, приймала участь у розрахунках відсотків за друге півріччя 2011 року, висновки по завищення витрат у якому відповідачем не робилися, а тому значення для вирішення даного позову не має.

Рішення в справі №34/546, що стосується кредитного договору № 25/5/2006/980-К/17 від 17.01.2006 року набрало законної сили 18.07.2012 року, тобто в другому півріччі 2012 року, а отже за межами ревізованого податковою перевіркою періоду, а тому теж не повинно прийматись до уваги при вирішенні питання щодо законності віднесення позивачем до витрат відсотків за користування кредитом в першому півріччі 2012 року.

Що стосується решти судових рішень, то вони набрали законної сили в першому півріччі 2012 року.

Позиція відповідача ґрунтується на тому, що позивач порушив вимоги пп.138.5.2. п.138.5 ст.138 та п.159.1.2 п.159.1 ст.159 Податкового кодексу України.

Стаття 138 Податкового кодексу України визначає склад витрат та порядок їх визнання. Відповідно до п.138.1 цієї статті витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пп.138.5.2. п.138.5 ст.138 Податкового кодексу України датою визнання та сумою витрат платника податку від здійснення кредитно-депозитних операцій, у тому числі субординованого боргу, є дата визнання процентів (комісійних та інших платежів, пов'язаних зі створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів) та їх сума, визначені згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Особливості ж визначення складу витрат платника податку в разі сплати процентів за борговими зобов'язаннями встановлені статтею 141 Податкового кодексу України.

Так, в силу вимог п.141.1 цієї статті, до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Позаяк в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач в першому півріччі 2012 року включив до складу своїх валових витрат проценти, нараховані за борговими зобов'язаннями за кредитними угодами №23/5/2004/978-К/63 від 28.04.2004 року, №23/5/2004/978-К/64 від 28.04.2004 року, №25/5/2006/ 980-К/17 від 17.03.2006 року, №25/5/2008/840-К/8 від 17.01.2008 року, №25/7/2008/980-К/9 від 17.01.2008 року, №25/7/2007/978-К/115 від 14.11.2007 року, укладеними з ВАТ КБ "Надра", умовами яких було передбачено щоквартальне нарахування та сплату відсотків за користування кредитом, його дії в повній мірі узгоджуються з вимогами п.141.1 ст.141 Податкового кодексу України. Та обставина, що кредитні кошти отримувалися позивачем у зв'язку з провадженням господарської діяльності, сторонами в повній мірі визнана.

Фактично податковим органом право позивача на віднесення до складу валових витрат нарахованих, але не сплачених у відповідному податковому періоді відсотків за користування кредитом не заперечується.

Доводи податкового органу зводяться до того, що позивач відповідно до вимог пп.159.1.2 п.159.1 ст.159 Податкового кодексу України був зобов'язаний зменшити валові витрати в першому півріччі 2012 року на суму 13001596 грн. з огляду на стягнення заборгованості позивача за судовими рішеннями, які в даному півріччі набрали законної сили.

Підпункт 159.1.2 п.159.1 ст.159 Податкового кодексу України відноситься до норми, яка регулює порядок урегулювання безнадійної та сумнівної заборгованості.

Так, за правилами пп.159.1.1. п.159.1 цієї статті, платник податку - продавець товарів, робіт, послуг має право зменшити суму доходу звітного періоду на вартість відвантажених товарів, виконаних робіт, наданих послуг у поточному або попередніх звітних податкових періодах у разі, якщо покупець таких товарів, робіт, послуг затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсації їх вартості). Таке право виникає, якщо протягом звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій: а) платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна; б) за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу).

Одночасно, в силу вимог пп.159.1.2, платник податку - покупець зобов'язаний зменшити витрати на вартість заборгованості, визнану судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає день набрання законної сили рішення суду про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Норми цього пункту в повній мірі поширюються і на фінансові послуги, а відтак і на відсотки, нараховані за відповідними кредитними угодами.

Разом з тим, розділ III Податкового кодексу України "Податок на прибуток підприємств" (куди входить і положення п.159.1 ст.159) відповідно до підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення", застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Пунктом 5 цього підрозділу передбачено певні особливості щодо застосування пункту 159.1 статті 159 Податкового кодексу України. Зокрема даною нормою визначено, що вимоги пункту 159.1 статті 159 цього Кодексу не поширюються на заборгованість, що виникла у зв'язку із затримкою в оплаті товарів, виконаних робіт, наданих послуг, якщо заходи щодо стягнення таких боргів здійснювалися до набрання чинності розділом III цього Кодексу. З метою оподаткування відображення в обліку продавця та покупця такої заборгованості здійснюється до повного погашення чи визнання такої заборгованості безнадійною. При цьому, платник податку - покупець зобов'язаний збільшити доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а) або 90-й календарний день з дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором, або визнаної претензією;

б) або 30-й календарний день від дня ухвалення рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Господарським судом міста Києва провадження у справах № 34/544, №34/545 та №34/546 про стягнення з ТОВ "Газотрон-Люкс" на користь ВАТ КБ "Надра" заборгованості за кредитними угодами №25/7/2008/980-К/9 від 17.01.2008 року, № 25/7/2008/840-К/8 від 17.01.2008 року та № 25/5/2006/980-К/17 від 17.01.2006 року порушені в грудні 2010 року (а.с.37,61,78 том 1).

Враховуючи ту обставину, що заходи щодо стягнення заборгованості з позивача за кредитними договорами розпочалися до набрання чинності розділом III Податкового кодексу України "Податок на прибуток підприємств", норми пункту 159.1 ст.159 цього Кодексу на ці правовідносини не поширюються.

З врахуванням пункту 5 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення", позивач повинен був збільшити свої доходи на суму непогашеної заборгованості, а також на суму простроченої заборгованості по процентам в такий період:

по кредитному договору №25/7/2008/980-К/9 від 17.01.2008 року в загальній сумі 20587873,16 грн. - 11.07.2012 року (на 30-й день від 11.06.2012 року - дня ухвалення апеляційним судом рішення у справі №34/545);

по кредитному договору № 25/7/2008/840-К/8 від 17.01.2008 року в загальній сумі 19655987,33 грн. - 17.07.2012 року (на 30-й день від 18.06.2012 року - дня ухвалення апеляційним судом рішення у справі №34/544);

по кредитному договору № 25/5/2006/980-К/17 від 17.01.2006 року в загальній сумі 49109249,05 грн. - 17.08.2012 року (на 30-й день від 18.07.2012 року - дня ухвалення апеляційним судом рішення у справі №34/546).

Крім того, слід зауважити, що позивач повинен був збільшити свої доходи на ту суму заборгованості, яка визнана судом. При цьому рішенням у справі №34/545 стягнуто заборгованість, яка виникла і існувала у позивача перед банком станом на 20.12.2011року (а.с.41 том 1), у справі №34/544 - станом на 20.12.2011року (а.с.61 том 1) і у справі №34/546 - станом на 20.12.2011 року (а.с.83 том 1).

Таким чином, набрання законної сили судовими рішеннями в справах №34/545, №34/544 та №34/544 в першому півріччі 2012 року в жодному разі не породжувало у позивача обов'язку зменшувати свої валові витрати, тим більше на розмір процентів за користування кредитом, нарахованих за I-II квартал 2012 року, тобто на ту суму заборгованості, яка вказаними судовими рішеннями не визнавалася взагалі.

Що стосується рішення в справі №10/419 за позовом ВАТ КБ "Надра" до ТОВ "Полегран" (заставодавець), третя особа ТОВ "Газотрон-Люкс" (позичальник), про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Газотрон-Люкс" за укладеними кредитними договорами в загальній сумі 271734447,45 грн., то провадження у даній справі порушено 05.11.2010 року (а.с.4 том 2), тобто теж до набрання чинності розділом III Податкового кодексу України "Податок на прибуток підприємств".

При цьому, вказаним рішенням звернуто стягнення на заставне майно ТОВ "Полегран" в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Газотрон-Люкс" перед ВАТ КБ "Надра" за укладеними між ними кредитними договорами №23/5/2004/978-К/63 від 28.04.2004 року, №23/5/2004/978-К/64 від 28.04.2004 року, №25/5/2006/980-К/17 від 17.03.2006 року, №25/7/2007/978-К/115 від 14.11.2007 року, №25/7/2007/978-К/116 від 14.11.2007 року, №25/7/2008/840-К/8 від 17.01.2008 року та №25/7/2008/980-К/9 від 17.01.2008 року в загальній сумі 271734447,45 грн. Разом з тим, дана заборгованість (в тому числі і прострочена заборгованість по процентам) є заборгованістю, яка утворилась станом на 19.01.2010 року (а.с.5 том 2).

З врахуванням пункту 5 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення", позивач повинен був збільшити свої доходи на суму непогашеної заборгованості за всіма названими в рішенні кредитними угодами - 22.02.2012 року (на 30-й день від 23.01.2012 року - дня ухвалення господарським судом рішення у справі №10/419).

Таким чином, винесення судового рішення в справі №10/419 в першому півріччі 2012 року в жодному разі не породжувало у позивача обов'язку зменшувати свої валові витрати, тим більше на розмір процентів за користування кредитом, нарахованих за I-II квартал 2012 року, тобто на ту суму заборгованості, яка вказаним судовим рішенням не визнавалася і не могла бути визнаною взагалі.

Сукупність наведених обставин доводить, що відповідач зробив висновки про завищення позивачем витрат в першому півріччі 2012 року на 13001596 грн., включених в рядок 06.3.1 декларації з податку на прибуток, як проценти, що нараховані за користування кредитами в цей період, за рахунок перекручування фактичних обставин справи і застосування до вказаних правовідносин тих правових норм, які насправді до них не застосовуються.

Фактично, за результатами перевірки, якою охоплювався період другого півріччя 2011 року - першого півріччя 2012 року, на підставі судових рішень у справах господарського суду №10/419 та №34/507 відповідач повинен був збільшити позивачу валові доходи на суми, визнані вказаними судовими рішеннями. Аналогічне право, на підставі судових рішень у справах господарського суду №34/544, №34/545, №34/546 виникне (виникло) у відповідача за наслідками перевірки дотримання позивачем податкового законодавства у другому півріччі 2012 року, у тому випадку, якщо позивач у складі своїх доходів такі суми не відобразить (не відобразив).

Судом встановлено, що позивачем не віднесено до складу валових доходів ні в I, ні в II кварталі 2012 року прострочену заборгованість перед банком визнану судом в розмірі 271734447,45 грн. по судовому рішенню №10/419 та в розмірі 9621833,89 грн. - по судовому рішенню №34/507 (рядки 03.11 додатка ІД до рядка 03 податкових декларацій за даний період заповнені з прочерком)(а.с.175, 205 том 2).

Однак, актом перевірки №669/22-200/32745197 від 07.12.2012 року не встановлено жодного порушення з боку позивача в частині формування ним валових доходів у першому півріччі 2012 року, а тому суд не може перебирати не себе функцію податкового органу і самостійно встановлювати ті порушення, які не були встановлені податковою перевіркою, результати якої оскаржуються, а тим більше самостійно здійснювати перерахунок податку на прибуток позивача за даний період (що більше ніж у 20 раз буде перевищувати нараховане податковим органом грошове зобов'язання).

Фактично, позивачу за результатами перевірки зменшено витрати на 13001596 грн., - що є сумою процентів, нарахованих за перше півріччя 2012 року і відображених в рядку 06.3.1 податкових декларацій з податку на прибуток за I та II квартал 2012 року (рядки 06.3.1)(а.с.173, 203 том 2). Разом з тим, жодних порушень з боку позивача щодо формування валових витрат у вказаному розмірі за вказаний період судом не встановлено, а висновки про порушення позивачем вимог пп.159.1.2 п.159.1 ст.159 Податкового кодексу України повністю спростовані в ході судового розгляду.

З огляду на вищенаведене, висновок податкового органу про завищення ТОВ "Газотрон-Люкс" витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, в першому півріччі 2012 року на суму 13001596 грн. не підтверджений належними та допустимими доказами та не відповідає встановленим судом фактичним обставинам справи.

Що стосується висновків про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду на 7361903 грн.

Судом встановлено, що ТОВ "Газотрон-Люкс" включено до складу витрат (в рядок 06.5) декларацій за I, II квартали 2012 року від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного року (значення рядка 07 податкової декларації за попередній рік) на рівні 51513310 грн. (а.с.173, 203 том 2). Вказане значення відповідає значенню рядка 07 "об'єкт оподаткування поточного періоду" податкової декларації за 2011 рік (а.с.159 том 2).

Відповідно до вимог п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду в справі №2а/1770/465/2012 від 27.03.2012 року за позовом ТОВ "Газотрон-Люкс" до Державної податкової інспекції у м.Рівному про скасування податкових повідомлень-рішень, винесених за результатами перевірки позивача за період його діяльності з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року було встановлено, зокрема, факт завищення позивачем рядка 06.6 та відповідно значення рядка 07 декларації з податку на прибуток з I та II квартали 2011 року на суму 7361903 грн. (а.с.119-132 т.1).

Відповідно, на дану суму завищено і значення цього рядка в деклараціях за III квартали 2011 року і за 2011 рік (а.с.144-171 том 2), та за I та II квартали 2012 року (а.с.172-181, 202-211 том 2).

Обставини встановлені судовим рішенням в справі №2а/1770/465/2012, відповідно до вимог частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, приймаються судом без доказування.

Разом з тим, вказане судове рішення набрало законної сили відповідно до ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2012 року, а податкову звітність за друге півріччя позивач подав 08.08.2012 року, тобто до набрання таким рішенням законної сили.

Відтак обов'язок платника податків зменшити від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду на суму 7361903 грн. на підставі вказаного судового рішення виник поза межами періоду, охопленого податковою перевіркою, результати якої оскаржуються.

Встановлені обставини дають підстави для висновку, що за наслідками перевірки податковим органом невірно визначений об'єкт оподаткування податком на прибуток, позаяк порушення ТОВ "Газотрон-Люкс" пп.159.1.2 п.159.1ст. 159 Податкового кодексу України щодо завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 04 декларації за перше півріччя 2012 року) на суму 20363499 грн. (13001596 грн. + 7361903 грн.), не підтверджений належними та допустимими доказами та не ґрунтується нормах податкового законодавства, а інші порушення перевіркою встановлені не були. Відтак податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному №0005922342 та №0005923342 від 20.12.2012 року, винесені за результатами перевірки, не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості та розумності, встановленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягають до скасування.

Що стосується податкового повідомлення-рішення №0001002343 від 20.12.2012 року.

Пунктом 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 року, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320, визначено, що видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогос-подарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, включаю-чи день отримання готівкових коштів під звіт. Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Відповідно до ст.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" №436/95 від 12.06.1995 року, у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єкта-ми підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу:

за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум;

за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів.

Перевіркою виявлено проведення ТОВ "Газотрон-Люкс" готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, на суму 7680,53 грн. та видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів на суму 5066,00 грн.

Так, порушення у звітуванні щодо використаних під звіт коштів у вигляді неподання всіх первинних документів що свідчать про оплату встановлені щодо таких підзвітних осіб: ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_6, ОСОБА_7(а.с.19-20 том 1). При цьому щодо трьох останніх встановлено факти подальшої видачі коштів під звіт, які з огляду на неналежне звітування по попереднім вважаються порушенням.

Вчинення вказаних порушень позивачем фактично визнано, оскільки обґрунтування позовних вимог в цій частині зводиться до того, що ТОВ "Газотрон-Люкс" самостійно виправив недоліки шляхом сторнування в бухгалтерському обліку заборгованості перед підзвітними особами в липні 2012 року (а.с.138,139 том 1).

Разом з тим вказані обставини не спростовують факту вчиненого у попередніх періодах порушення та не звільняють від відповідальності.

За наведеного, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №0001002343 від 20.12.2012 року про застосування до ТОВ "Газотрон-Люкс" штрафних (фінансових) санкції в сумі 8947,03 грн., з підстав, зазначених у адміністративному позові та в межах доводів представника позивача, до скасування не підлягає.

Крім цього, в ході судового розгляду справи судом не встановлено будь-яких фактичних обставин щодо порушення податковим органом процедури проведення перевірки, а тому позовна вимога про визнання протиправними дій податкового органу не підтверджена відповідними доказами, позивачем не обґрунтована, а відтак задоволенню також не підлягає.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує судові витрати на користь позивача відповідно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне №0005922342 від 20.12.2012 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Газотрон-Люкс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 770752,50 грн., в тому числі 616602,00 грн.за основним платежем та 154150,50 грн. за штрафними санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне №0005932342 від 20.12.2012 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Газотрон-Люкс" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за I півріччя 2012 року на 17427297,00 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Газотрон-Люкс" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2294,00 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частин постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.

Суддя Друзенко Н.В.