Ухвала суду № 37943662, 27.03.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А ЇН И

27 березня 2014 р.

м.Одеса

Справа № 814/4639/13-а

Категорія: 10.1

Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача – судді Турецької І.О.

суддів – Стас Л.В., Косцової І.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з веслування на байдарках та каное на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з веслування на байдарках та каное про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Миколаївське обласне відділення Фонду соціального страхування (надалі - позивач, Миколаївське ОВФСС) звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило стягнути з Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з веслування на байдарках та каное (надалі – відповідач, спортивна школа) заборгованість зі сплати фінансових санкцій в сумі 26 886, 26 грн.

В обґрунтування позивач зазначив, що відповідач порушив вимоги законодавства у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування щодо цільового використання часткового фінансування за рахунок коштів позивача, у зв'язку з чим до нього застосовано фінансові санкції, які в установлені строки не сплачені.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року адміністративний позов – задоволено.

Суд стягнув з Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з веслування на байдарках та каное на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 26 886, 26 грн. страхових коштів.

В апеляційній скарзі спортивної школи ставиться питання про скасування судового рішення у зв’язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судове засідання суду апеляційної інстанції представники сторін не з’явилися, про день, час та місце розгляду справи, сповіщені належним чином, про причини неявки до суду не повідомили.

Зважаючи на зазначене, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п.1 ч.1 ст. 197 КАС України.

З’ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Так, судом першої інстанції встановлено, що на підставі акта від 17 січня 2012 відповідач 22 січня 2012 року прийняв рішення № 48 про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, використаних неправомірно (не за цільовим призначенням) в сумі 17 924,17 грн та застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 8 962,09 грн (а.с.9).

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед Фондом складає 26 886, 26 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за результатами судового оскарження спортивною школою рішення позивача від 22 січня 2012 року № 48 про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, останнє - визнане законним та обґрунтованим.

Згідно із вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що при постановленні рішення, судом першої інстанції було дотримано вимоги ст. 159 КАС України у зв’язку з наступним.

Так,з матеріалів справи вбачається, що постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2012 по справі № 2а-1548/12/1470 позов Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з веслування на байдарках та каное - задоволено, визнано неправомірним та скасовано рішення виконавчої дирекції Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 48 від 22 січня 2012 року про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, використаних неправомірно (не за цільовим призначенням), та застосування фінансових санкцій.

За наслідками апеляційного оскарження, вказане рішення суду першої інстанції у справі № 2а-1548/12/1470 залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2012 року.

Однак, за наслідками касаційного оскарження, Вищий адміністративний суд України постановою від 17 жовтня 2013, скасував судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з веслування на байдарках та каное до Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення відмовив (а.с. 6-8).

Частиною 1 ст. 255 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що рішення позивача від 22 січня 2012 року № 48 про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, використаних неправомірно (не за цільовим призначенням) в сумі 17 924,17 грн та застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 8 962,09 грн. є правомірним.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001 року № 2240-III (надалі – Закон № 2240) регулює правовідносини, які склалися між позивачем та відповідачем.

Так, правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, зокрема, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Фонду, веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 28 Закону № 2240 страховик має право накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства.

Статтею 30 Закону № 2240 встановлено, що страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують відповідні штрафи.

Страхувальники, інші отримувачі коштів Фонду зобов'язані у десятиденний строк після отримання рішення органу Фонду про повернення коштів перерахувати страхові кошти, використані з порушенням встановленого порядку використання, а, також, фінансові санкції, визначені у статті 30 цього Закону (частина 2 статті 22 Закону № 2240-III).

Всупереч вищезазначеним вимогам законодавства відповідач страхові кошти не перерахував і фінансову санкцію не сплатив, у зв’язку із чим, суд першої інстанції вірно стягнув суму фінансових санкцій.

Посилання апелянта на те, що Спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву з веслування на байдарках та каное не отримувалися судові виклики та документи, не приймаються до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Отже, за таких обставин, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального або процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з веслування на байдарках та каное – залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з веслування на байдарках та каное про стягнення заборгованості – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова