Ухвала суду № 37943187, 17.03.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2014 р. Справа № 876/12617/13 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Іщук Л.П., Сапіги В.П.

за участю секретаря судового засідання Луки Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тріал Сервіс» до державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Тріал Сервіс» звернулось з адміністративним позовом до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.07.2013 року № 0002672301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 6787371,00 грн., з яких за основним платежем 5429905,00 грн. та 1357476,00 грн. - штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками за березень 2013 року, що оформлено Актом від 21.06.2013 року №396/22-2/38467142, яким встановлено порушення вимог п.185.1 ст. 185 та п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п.200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті. Позивач, вважає, що викладені у Акті перевірки висновки є суб'єктивним судженням відповідача внаслідок неправильної оцінки змісту та суті зобов'язань за договором поставки від 21.03.2013 року №21/032013-2. Такі висновки побудовано на підставі неправомірного підходу до правовідносин, що визначені даним договором без застосування норм матеріального права, що підлягали застосуванню, а саме: ст. ст. 693, 712 Цивільного кодексу України, а також норм Податкового кодексу України, що регламентують ведення податкового обліку вчинених операцій. Підставами для визнання протиправним та скасування спірного рішення відповідача на думку позивача є те, що за умовами вказаного договору поставки він був зобов'язаний здійснити стопроцентну попередню оплату, а контрагент за договором ТОВ «Калина-Тернопіль» був зобов'язаний виписати відповідні податкові накладні, що є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту. На виконання вказаної норми ТОВ «Калина-Тернопіль» виписано податкові накладні від 28.03.2013 року в кількості 8 шт. за № 2-9 на загальну суму 32529706 грн. в т.ч ПДВ 5422617,27 грн., які стали підставою для віднесення позивачем сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року позовні вимоги задоволено повністю. Суд виходив з того, 21.03.2013 року між ТОВ «Тріал Сервіс» та ТОВ «Калина-Тернопіль» укладено договір поставки. Згідно додаткової Угоди від 05.04.2013 року - товар поставляється після передоплати. Позивачем та його контрагентом ТОВ «Калина-Тернопіль» дотримано вимог законодавства, щодо умов договору поставки, проведення попередньої оплати та декларування податкових зобов'язань з податкового кредиту.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, сторона відповідача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Покликання апелянта маються на те, що контрагент позивача має ознаки «фіктивності», оскільки за юридичною адресою не знаходиться. Крім того, ТОВ «Калина-Тернопіль» не надано жодного первинної бухгалтерської документації та реєстрів бухгалтерського обліку. Відсутні документи щодо здійснення фінансово-господарської діяльності.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Тріал Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Калина-Тернопіль» за період з 01.03.2013 по 31.03.2013 року, за результатами якої складено Акт від 21.06.2013 року №396/22-2/38467142.

Перевіркою також не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ «Калина-Тернопіль» за березень 2013 року на адресу ТОВ «Тріал Сервіс», що свідчить на думку податкового органу про те, що правочин здійснено без мети настання реальних наслідків, дане вбачається з висновків на підставі існуючих розбіжностей в автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України у складі податкового кредиту позивача за рахунок встановлення по ТОВ «Калина-Тернопіль» ознак фіктивності, а саме відсутність за місцем реєстрації.

На підставі Акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.07.2013 року № 0002672301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 6787371,00 грн., з яких за основним платежем 5429905,00 грн. та 1357476,00 грн. - штрафних санкцій.

Із матеріалів справи вбачається, що 21.03.2013 року між ТОВ «Тріал Сервіс» (покупець) та ТОВ «Калина-Тернопіль» (постачальник) укладено договір поставки № 21/032013-2, в який внесено зміни згідно додаткової Угоди від 05.04.2013 року. За умовами згаданого договору (п.1.1 договору) ТОВ «Калина-Тернопіль» зобов'язалось здійснити поставку продукції в кількості та асортименті передбачених специфікаціями до договору.

Відповідно до п. 5.1 вказаного договору вартість продукції становить 34 277 120,00 грн., а п. 5.2 визначено обов'язок позивача провести попередню оплату в розмірі 100% протягом 20-днів з моменту підписання договору.

Як встановлено матеріалами справи на виконання п. 5.2 договору поставки № 21/032013-2 від 21.03.2013 року, позивачем здійснено передоплату ТОВ «Калина-Тернопіль» за замовлений згідно специфікації № 1 від 21.03.2013 року товар в розмірі 32 535 706,00 грн., що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку ТОВ «Тріал Сервіс» за період з 01.03.2013 року по 31.03.2013 року та відповідними платіжними дорученнями № 37 від 27.03.2013 року, № 38 від 27.03.2013 року, № 39 від 27.03.2013 року, № 40 від 27.03.2013 року, № 41 від 27.03.2013 року, № 42 від 27.03.2013 року, № 43 від 27.03.2013 року, № 44 від 27.03.2013 року.

Наведене також, зафіксовано і в Акті № 396/22-2/38467142 документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Тріал Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Калина-Тернопіль» за період 01.03.2013 - 31.03.2013 року де перевіряючими зазначено декларування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Калина Тернопіль» в сумі 5 373 763 грн. (ст.4-5 акту).

Згідно із абз. 2 п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Однак, з матеріалів справи жодним чином не вбачаються докази, щодо відомостей з приводу повідомлення позивача про наявність у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних розбіжностей, які встановлені податковим органом за результатами даних співставлення даних реєстрів отриманих та виданих податкових накладних та інформації з Єдиного державного реєстру податкових накладних.

Відповідно до п. 49.3. ст. 49 ПКУ - податкова декларація може подаватись за вибором платника податків засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

В свою чергу згідно до п.2 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України затверджених наказом ДПС України № 516 від 14.06.2012 року визначено, що квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді (друга квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем додано квитанцію № 2 від 20.04.2013 року декларація ТОВ «Калина-Тернопіль» з податку на додану вартість за березень 2013 року була перевірена на відповідність пп.48.3 - 48.4 ст.48 ПКУ та прийнята в автоматизованому режимі, про що свідчить відмітка «прийнято МДЗ України».

Враховуючи вище наведе колегія суддів приходить до висновку, що контрагентом позивача не порушено вимоги Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України затверджених наказом ДПС України № 516 від 14.06.2012 року, а саме п. п. 4.13.6. та 4.13.7.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 КАС України - особи, які беруть участь у справі, мають право подати до адміністративного суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу протягом встановленого судом апеляційної інстанції строку.

До матеріалів справи було додано рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року по справі №876/11456/13.

Зі змісту даного рішення вбачається наступне, що підставами для прийняття наказу на проведення перевірки було те, що ТОВ «Калина-Тернопіль» не в повному обсязі надало відповідь на письмовий запит Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції від 18.05.2013 року № 11697/22-10 (пп. 78.1.1. п. 78.1ст. 78 Кодексу), а також неподання обов'язкової звітності за листопад, грудень 2012 року та березень 2013 року (пп. 78.1.2. п. 78.1ст. 78 Кодексу).

За наявності достатніх підстав, перелік яких визначено додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого платника», які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, орган державної податкової служби має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Враховуючи висновки колегії суддів по справі № 876/11456/13 від 11 лютого 2014 року про те, що Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція мала право призначити позапланову перевірку ТОВ «Калина-Тернопіль» в 30-денний термін з моменту виявлення зазначених вище порушень, а недотримання Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією цього строку при прийнятті рішення про проведення позапланової перевірки є порушенням Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, а також суперечить вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України та пп.21.1.1 п. 21.1ст. 21 Податкового кодексу України, відповідно до якого посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Враховуючи вищенаведені норми законодавства, а також позицію Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року по справі № 876/11456/13, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав відповідача для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Тріал Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Калина-Тернопіль» за період з 01.03.2013 по 31.03.2013 року, що тягне за собою безпідставність та не обґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 12.07.2013 року № 0002672301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 6787371,00 грн., з яких за основним платежем 5429905,00 грн. та 1357476,00 грн. - штрафних санкцій.

Відтак, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року по справі № 813/6001/13-а, без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

суддів Л.П. Іщук

В.П. Сапіга

Повний текст виготовлено 21.03.2014 року