Ухвала суду № 37942768, 20.03.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 березня 2014 року м. Київ № 826/3441/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовом

Прокурора міста Суми в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у місті Суми Головного управління Міндоходів у Сумській області

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний гіпермаркет»

про

стягнення коштів з рахунків платника податків у банках

В С Т А Н О В И В:

13 березня 2014 року Прокурор міста Суми в інтересах держави в особі ДПІ у місті Суми ГУ Міндоходів у Сумській області звернулась до суду з позовом до ТОВ «Автомобільний гіпермаркет» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках у розмірі 20 918.32 грн.

Згідно з п.п.3, 6 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, крім іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу та чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 4 частини 1 статті 1832 КАС України передбачено, що суд розглядає в порядку скороченого провадження справи щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб’єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження. За змістом частин 4, 5, 1 статті 99 КАС України цей строк складає один місяць з моменту, коли особа отримала відповідне рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого з нього можуть бути стягнуті кошти.

Пунктом 7 частини 3 статті 108 КАС України передбачено, що суд повертає позовну заяву позивачу, якщо позовну заяву із вимогою про стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб’єкта владних повноважень, подано суб’єктом владних повноважень до закінчення строку, передбаченого статтею 99 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Письмовими доказами є документи, які за змістом ч.2 ст.69, ч.4 ст.79, п.6 ч.1 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України подаються в оригіналах або належним чином засвідчених копіях. Водночас, згідно із визначенням, наведеним у частині 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Як зазначає позивач, податковий борг виник у зв’язку з несплатою відповідачем податкових зобов’язань, сума яких визначена контролюючим органом відповідно до вимог ст.54 Податкового кодексу України, що набрав чинності 01.01.2011 року, а отже процедура формування та надіслання податкових повідомлень та вимог, з отриманням яких пов’язується виникнення у позивача права на стягнення податкового боргу та, відповідно, звернення до суду (в контексті положень п.7 ч. 3 ст.108 КАС України), регламентується положеннями законодавства в редакції на момент виникнення спірних правовідносин.

Положення Податкового кодексу України застосовуються до правовідносин, які виникли після набрання ним чинності, що відповідає положенням статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Згідно із визначенням, наведеним у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Відповідно до абз.3 п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Дані положення кореспондуються з твердженнями зазначеними п.3.10 Порядку направлення органом державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 року №1236, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 року за №2135/22447 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі – Порядок №1236).

Згідно п.3.7 Порядку №1236 Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Разом з тим, податковим органом до позовної заяви не додано належний доказ направлення податкового повідомлення-рішення від 19.11.2013 року №0005461503/17570 – надане поштовою службою повідомлення про вручення рекомендованого відправлення із зазначенням дати вручення повноважній особі платника податків або із наведенням причин невручення, що передбачено Податковим кодексом України та Порядком №1236.

Одночасно слід зазначити, що надана податковим органом копія квитанції №8946 від 19.11.2013 року та копія повідомлення про вручення рекомендованого відправлення не можуть бути визнані належними доказами направлення/вручення податкового повідомлення-рішення від 19.11.2013 року №0005461503/17570 в розумінні п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України та п.3.7 Порядку №1236 оскільки відсутні відомості щодо причин невручення та дати повернення рекомендованого відправлення.

Відповідно до ч.3 статті 106 КАС України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб’єктом владних повноважень. Суб’єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Позивачем у переліку додатків до позовної заяви вказано про наявність поштової квитанції про направлення позову відповідачу, проте даного документу у додатках не виявлено, що підтверджується актом №152, складеним працівниками відділу документального обігу та контролю Окружного адміністративного суду міста Києва 17 березня 2014 року.

Відповідно до підпункту 3.1.2.2 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» від 12 травня 2006 року №211, визначено, що про прийняте для пересилання рекомендоване поштове відправлення відправнику видається касовий чек або розрахункова квитанція.

У розрахунковій квитанції зазначається: порядковий номер розрахункової квитанції; номер поштового відправлення (через дріб після номера квитанції), вид поштового відправлення, особлива відмітка, якщо рекомендоване відправлення подається з повідомленням про вручення, з відміткою «Судова повістка», «Вручити особисто»; місце призначення; його маса; сума плати за пересилання тощо. У визначеному місці розрахункової квитанції проставляється відбиток календарного штемпеля. Касовий чек повинен містити таку саму інформацію, за виключенням номера розрахункової квитанції.

Матеріали позовної заяви свідчать, що позивачем не надано доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Також слід звернути увагу на те, що позивачем у переліку додатків до позовної заяви вказано про наявність копії додатку 1 до податкової декларації з плати за землю, копії довідки руху грошових коштів, копії штрафних (фінансових) санкцій по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності по ТОВ «Автомобільний гіпермаркет», проте даних документів у додатках не виявлено, що підтверджується актом №152, складеним працівниками відділу документального обігу та контролю Окружного адміністративного суду міста Києва 17 березня 2014 року.

Крім того, позивачем не надано довідку про рахунки платника податків з інформацією про час їх відкриття та закриття, складену станом на день звернення до суду.

Також, всупереч вимогам частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем не надано актуальний (станом на час звернення до суду) витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців із зазначенням адреси відповідача, що унеможливлює дотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України щодо встановлення дієздатності відповідача та належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

Відсутність наведених доказів створює перешкоди для вирішення питання щодо дотримання позивачем порядку звернення до суду у строк визначений законодавством, а також щодо відкриття скороченого провадження відповідно до вимог ст.1832 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки з матеріалів позовної заяви не вбачається, чи подано адміністративний позов після закінчення строку на оскарження рішення суб’єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.106 Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Виявлені недоліки необхідно усунути у встановлений судом строк шляхом подання до суду належних доказів направлення/вручення податкового повідомлення-рішення від 19.11.2013 року №0005461503/17570; належних доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів; копію додатку 1 до податкової декларації з плати за землю; копію довідки руху грошових коштів; копію штрафних (фінансових) санкцій по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності по ТОВ «Автомобільний гіпермаркет»; довідку про рахунки платника податків з інформацією про час їх відкриття та закриття, складену станом на день звернення до суду; актуального (станом на час звернення до суду) витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців стосовно ТОВ «Автомобільний гіпермаркет».

З огляду на зазначене та керуючись ст.ст.106, 107, ч.1 ст.108, ст.ст.160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя –

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Прокурора міста Суми в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у місті Суми Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без руху.

2. Встановити позивачу семиденний строк з дня набрання даною ухвалою законної сили у відповідності із вимогами статті 254 КАС України для усунення недоліків.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п.1 ч.3 ст.108 КАС України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особам, що звернулися із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.А. Добрівська