Ухвала суду № 37941242, 12.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

12 березня 2014 року м. Київ В/800/855/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Карася О.В. (головуючого), Голубєвої Г.К., Рибченка А.О., Степашка О.І., Усенко Є.А., перевіривши заяву Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.11.2013 № К/800/40256/13 у справі № 822/2057/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Держана податкова інспекція звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.11.2013 № К/800/40256/13.

Відповідно до ст. 2391 КАС України (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів"), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 КАС України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 237 КАС України передбачено, що заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.11.2013 № К/800/40256/13 заявник послався на неоднакове застосування судами касаційної інстанції положень пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97ВР "Про податок на додану вартість" та п. 5.1, пп. 5.2.1, пп. 5.3.9 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємства" стосовно формування платником податку податкового кредиту та валових витрат за наслідками господарський операцій, які у ході податкової перевірки визнані безтоварними.

На підтвердження зазначеного відповідач надав ухвалу Вищого адміністративного суду України від 05.12.2012 К/9991/18730/12, в якій, на його думку, інакше застосовано одні й ті самі норми права.

Виконуючи положення ст. 240 КАС України щодо вирішення питання про допуск вищим спеціалізованим судом справи до її провадження у Верховному Суді України з метою здійснення правосуддя та забезпечення однакового застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції, колегія Вищого адміністративного суду України не виявила неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, оскільки правовідносини між сторонами у справах, за якими ухвалені вказані вище судові рішення, виникли з різних відмінних між собою обставин, яким надавалася правова оцінка та до яких застосовувались норми податкового законодавства.

Зокрема, у справі № 2270/11783/11 (К/9991/18730/12) переглядаючи судові рішення попередніх інстанцій, касаційний суд погодився з позицією апеляційної інстанції про те, що у платника податку не було підстав для формування податкового кредиту та валових витрат, оскільки враховуючи досліджені докази у їх сукупності (реєстрація контрагента за адресою, де зареєстровано понад 500 суб'єктів господарювання; відсутність матеріально - технічної бази для здійснення відповідної господарської діяльності у вказаного контрагента; наявність вироку суду про притягнення учасника (керівника підприємства) у ланцюгу до кримінальної відповідальності за фіктивне підприємництво; розбіжність у документах між маршрутом перевезення та місць виконання вантажо - розвантажувальних робіт відносно придбаних ТМЦ) реальність господарської операції не доведена.

Разом з тим, зі змісту ухвали касаційної інстанції, про перегляд якої поставлено питання у заяві, суд, виконуючи завдання по здійсненню правосуддя щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, враховуючи межі перегляду справи судом касаційної інстанції, визначені у ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, які не дозволяють суду касаційної інстанції здійснювати переоцінку досліджених та оцінених судами попередніх інстанцій доказів, застосовував норми податкового законодавства з урахуванням встановлених попередніми судами обставин справи про те, що не можуть бути доказом фіктивності фінансових операцій позивача, пояснення свідків, отримані при розслідуванні кримінальної справи, оскільки такі обставини можуть бути підтверджені виключно вироком суду про визнання винними осіб, які уклали договір та склали первинні документи, які містять відомості про господарські операції, зокрема, щодо виконання (невиконання) сторонами умов договору. Не передбачено чинним законодавством і обов'язок платника податку контролювати дотримання закону його контрагентами та виконання ними своїх обов'язків, у тому числі сплату податкових зобов'язань, а також відповідати за будь-які інші порушення ними приписів чинного законодавства.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження у Верховному Суді України.

Керуючись ст. ст. 235-240 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволені заяви Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про допуск справи до провадження Верховного Суду України про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.11.2013 № К/800/40256/13 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Карась О.В.

Судді Голубєва Г.К.

Рибченко А.О.

Степашко О.І.

Усенко Є.А.