Ухвала суду № 37940493, 12.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 березня 2014 року м. Київ К/800/11807/14

Суддя Вищого адміністративного суду України Костенко М.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Сауз-Сервіс» (далі – Товариство)

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.07.2013

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2014

у справі № 814/2383/13-а

за позовом Товариства

до державної податкової інспекції в Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі – ДПІ)

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.07.2013, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2014, позов задоволено частково; скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ від 13.05.2013 №0002361504 в частині визначення грошового зобов’язання з податку на додану вартість на суму 68572,36 грн. та від 13.05.2013 №0002351504 в частині зменшення розміру від’ємного значення податку на додану вартість на суму 26492 грн.; в решті позову відмовлено.

Товариство звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, якій просить скасувати ухвалені у справі рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов частково.

Розглянувши клопотання скаржника про поновлення строку подання цієї скарги, мотивоване несвоєчасним отриманням ним копії оскаржуваної ухвали апеляційного суду, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для поновлення цього строку.

В силу вимог пункту 4 частини другої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 214 названого Кодексу суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

З наведених законодавчих приписів випливає, що касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішення справи та/або порушення судами норм матеріального права із зазначенням того, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення спору.

Однак зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень не вбачається допущеного судами невірного правозастосування, а доводи касаційної скарги не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. Висновки судів, покладені в основу прийняття оскаржуваних рішень, ґрунтуються на правильному тлумаченні та застосуванні правових норм.

Сплачений Товариством судовий збір за подання касаційної скарги у сумі 1278,90 грн. підлягає поверненню відповідно до частини першої пункту 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір».

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 211, 213, 214, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 7 Закону України «Про судовий збір», Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Сауз-Сервіс» задовольнити, поновивши строк подання касаційної скарги.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Сауз-Сервіс» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.07.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2014 у справі № 814/2383/13-а.

Повернути судовий збір товариству з обмеженою відповідальністю «Сауз-Сервіс» у розмірі 1278 грн. (платіжне доручення від 20.02.2014 №1414).

Виконання ухвали доручити управлінню Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.І. Костенко