Постанова № 37939453, 31.03.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2014 року Справа № 813/2062/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Мричко Н.І. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в особі виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду до Спільного українсько-литовського виробничо-комерційного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «УЛСО» про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Львівське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в особі виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду (надалі – Фонд) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спільного українсько-литовського виробничо-комерційного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «УЛСО» (надалі – СУЛ ВКП у формі ТзОВ «УЛСО») про стягнення заборгованості в сумі 286,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (в редакції до 01.01.2011 р.) СУЛ ВКП у формі ТзОВ «УЛСО» є страхувальником. Проте, згідно самостійно поданого відповідачем звіту по формі Ф4 ФСС з ТВП за 2008 рік заборгованість по страхових внесків до Фонду СУЛ ВКП у формі ТзОВ «УЛСО» станом на 01.01.2009 р. склала 286 грн. 96 коп. і була пов’язана з невиплатою заробітної плати.

Згідно з ухвалою суду від 07 березня 2014 року скорочене провадження у даній справі відкрито.

Відповідачу надіслано судом копію ухвали про відкриття скороченого провадження та запропоновано протягом десяти днів з дня одержання вказаних вище документів подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову. Проте, поштовий конверт повернено до суду з відміткою органу зв’язку «за зазначеною адресою не проживає». Відповідно до вимог ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35 КАС України судове повідомлення вважається врученим відповідачу 14 березня 2014 року. У встановлений строк заперечень чи пояснень відповідача щодо даного адміністративного позову до суду не надходило.

Оскільки судом належним чином виконано свій обов'язок щодо повідомлення відповідача, тому суд дійшов до висновку про наявність достатніх підстав для розгляду справи в порядку скороченого провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до положень ч. 4 ст. 183-2, п. 2 ч. 5 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 962, Відповідач - Спільно українсько-литовське виробничо-комерційне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «УЛСО» зареєстроване як юридична особа 10.09.2001р., код ЄДРПОУ – 19370938.

СУЛ ВКП у формі ТзОВ «УЛСО» зареєстрований як страхувальник у Фонді соціального страхування з тимчасової витрати працездатності на підставі заяви, підписаної керівником відповідача та посвідченої печаткою. Страхувальнику присвоєно реєстраційний № 460050001223, що підтверджується карткою страхувальника (а.с.6).

Як вбачається із звіту СУЛ ВКП у формі ТзОВ «УЛСО» про нараховані внески, перерахування та витрати, пов’язані з загальнообов’язковим держаним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за 2008 рік, заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків становить 286,96 грн.

Суд зазначає, що роботодавці, які використовують працю найманих працівників та зареєстровані або взяті на облік в органах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, як страхувальники до 01.01.2011р. зобов'язані були сплачувати до Фонду страхові внески у порядку, встановленому ст. 21, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» та у розмірах, визначених Законом України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування».

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», перерахування сум страхових внесків здійснюється страхувальникими один раз на місяць у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст.30 вказаного Закону, страхувальник-роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків.

Відповідно до абз. 2 ч.2 ст.30 вказаного Закону, строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій цією статтею не застосовується.

Відповідно ст. 9 вказаного Закону, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів.

Враховуючи те, що СУЛ ВКП у формі ТзОВ «УЛСО» у встановлені законом строки не сплатив суму боргу у розмірі 286,96 грн., наявність у нього вказаного боргу підтверджується матеріалами справи, а будь-яких доказів сплати боргу станом на день розгляду справи суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 4, 7-11, 14, 69-71, 72, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Спільного українсько-литовського виробничо-комерційного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «УЛСО» заборгованість в сумі 286 (двісті вісімдесять шість) грн 96 коп на користь Львівського обласного відділення.

Постанову суду звернути до негайного виконання.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мричко Н.І.