Ухвала суду № 37937633, 05.02.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 лютого 2014 року

справа № 1170/2а-3672/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Кругового О.О.

за участю секретаря: Федосєєвої Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу

Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року у справі №1170/2а-3672/12

за позовом

Приватного підприємства «Кіровоград-Тепло-Буд»

до

про

Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Кіровоград-Тепло-Буд» (далі по тексту - позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі по тексту – відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001240222 від 03 жовтня 2012 року. (а.с.4-7)

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі №1170/2а-3672/12. (а.с.1)

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ним були придбані роботи у ПП «Компанія Тегра», що підтверджується належними первинними документами, а тому висновки перевіряючих про нікчемність правочинів, укладених з підприємством, є безпідставними.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року у справі №1170/2а-3672/12 адміністративний позов задоволено. (суддя – Могилан С.В.) (а.с.169-170)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що відповідач не довів суду фактів безтоварного характеру господарських операцій, обізнаності позивача щодо діяльності свого постачальника, зокрема щодо створення його із протиправною метою і несплатою ним податків, наявність зговору на вилучення коштів державного бюджету шляхом безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ тощо.

Відповідач – Кіровоградська об’єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року у справі №1170/2а-3672/12. (а.с.172-176)

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що перевіркою встановлено порушення ПП «Кіровоград-Тепло-Буд» п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-IV, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року всього в розмірі 13924,0 грн.

Позивач та відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направили.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників сторін по справі.

У судовому засіданні, дослідивши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на такі підстави.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами відповідача в період з 06 вересня 2012 року по 07 вересня 2012 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку приватного підприємства «Кіровоград-Тепло-Буд» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість в деклараціях з податку на додану вартість за період з 01 серпня 2011 року по 31 серпня 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія Тегра», результати якої оформлено актом №125/22-1/35804532 від 14 вересня 2012 року.

Висновками зазначеного акту перевірки, зокрема, встановлено, порушення позивачем п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за період з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р. в розмірі 13 924,00 грн.

Відповідач вказує, що податкова накладна №1001078 від 09.08.2011 р. видана ТОВ «Компанія Тегра» за господарською операцією, яка не носила реального характеру та не відбулася в об'єктивній дійсності.

03 жовтня 2012 року Кіровоградською об’єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби на підставі акту перевірки №125/22-1/35804532 від 14 вересня 2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001240222, яким збільшено суму грошового зобов’язання за основним платежем на 13924 грн. та визначено суму грошового зобов’язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 3481 грн.

З матеріалів справи вбачається, що між Приватним підприємством «Кіровоград-Тепло-Буд» (підрядник) та Кіровоградською регіональною торгово-промисловою палатою (замовник) укладено договір підряду №254 від 01.08.2011 року.

Роботи згідно вищезазначеного договору підряду було частково виконано ТОВ «Компанія Тегра», якого позивач залучив відповідно до договору №2/13 від 01 серпня 2011 року.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину.

Загальні вимоги чинності правочину передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, у разі порушення яких настають правові наслідки, передбачені параграфом 2 глави 16 Кодексу.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів бере до уваги ту обставину, що при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Зі змісту ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 1 статті 71 цього Кодексу встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення правочину між позивачем та ТОВ «Компанія Тегра» з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а саме, рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження відсутності реального характеру здійсненої позивачем господарської операції.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що позивач отримав податкові накладні, складені належним чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно необхідності скасування оскаржуваного податкового-повідомлення рішення.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 15 листопада 2012 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року у справі №1170/2а-3672/12 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу – з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено – 07 лютого 2014 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: О.О. Круговий