Ухвала суду № 37933546, 11.03.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2014 р.Справа № 820/11830/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

за участю: представника позивача - Каравана Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Запад-Транзіт" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2013р. по справі № 820/11830/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запад-Транзіт"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання протиправним наказу,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Запад-Транзіт" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просило: визнати протиправним наказ Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №1008 від 26 листопада 2013 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Запад-Транзіт", податковий номер 33018947.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 р. у задоволенні позову відмовлено.

Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 р. та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Податкового кодексу України, КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.

У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 197 КАС України, справа розглядається в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 ПК України 26 листопада 2013 року Державною податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області винесено наказ №1008 "Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "Запад-Транзіт" (податковий номер 33018947)" (а.с.9).

Зазначений наказ був вручений разом із направленням на перевірку від 26 листопада 2013 року №927 позивачу.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ обґрунтований та прийнятий на підставі діючого законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 41.1.1 п.41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи державної податкової служби щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно п. 61.2 ст. 61 Податкового кодексу України, Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у ст. 41 Податкового кодексу України, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові та позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно п 20.1.4. Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 77.4. ст. 77 Податкового кодексу України, про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Судовим розглядом встановлено, що оскаржуваний наказ винесений на підставі постанови слідчого Слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Харківській області від 07 листопада 2013 року про призначення у кримінальному провадженні позапланової документальної виїзної перевірки з питань дотримання ТОВ «Запад-Транзіт» вимог податкового та іншого законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати до державного бюджету податків та інших платежів за період з 01 січня 2011 року по 30 жовтня 2013 року.

Згідно п.п.78.1.11 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої обставини як отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону.

Відповідно до ст. 66 Кримінально - Процесуального кодексу України, особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор і суд в справах, які перебувають в їх провадженні, вправі викликати в порядку, встановленому цим Кодексом, будь-яких осіб як свідків і як потерпілих для допиту або як експертів для дачі висновків; вимагати від підприємств, установ, організації, посадових осіб і громадян пред'явлення предметів і документів, які можуть встановити необхідні в справі фактичні дані; вимагати проведення ревізії, вимагати від банків інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Згідно ст. 130 Кримінально - Процесуального кодексу України, про рішення, прийняті слідчим або прокурором під час провадження досудового слідства у випадках, зазначених у цьому Кодексі, а також у випадках, коли це визнає за необхідне слідчий або прокурор, складається мотивована постанова.

Відповідно до п. 4 ч. 2 Кримінально - Процесуального кодексу України, слідчий уповноважений призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом.

Згідно ст. 114 Кримінально - Процесуального кодексу України, постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами.

Колегія суддів зазначає, що оскаржуваний наказ винесений на підставі постанови про призначення перевірки слідчого Слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Харківській області від 07 листопада 2013 р., яка є обов'язковою для виконання податковим органом.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що доводи позивача щодо безпідставності та виходу за межі своїх повноважень слідчим СУ фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Харківській області при винесені постанови від 07 листопада 2013 року необґрунтовані, у зв'язку з тим, що правомірність постанови слідчого не є предметом розгляду даної справи.

Крім того, судовим розглядом встановлено, що перевірка на підставі оскаржуваного наказу не проведена, оскільки позивачем було відмовлено у допуску перевіряючих до проведення перевірки, що підтверджується актом №1396/20-30-22-01-14/33018947 від 27 листопада 2013 р., термін проведення оскаржуваного наказу сплинув, у зв'язку з чим, він втратив чинність.

Згідно положень ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Запад-Транзіт" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2013р. по справі № 820/11830/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Курило Л.В. Русанова В.Б. Повний текст ухвали виготовлений 17.03.2014 р.