Ухвала суду № 379333, 24.11.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К/скарга №К-16264/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м.Київ, вул.Московська, 8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2006 р. Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука О.А.

Шипуліної Т.М.

при секретарі: Ільченко О.М.

Без повідомлення сторін.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2005 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.02.2006 р.

у справі№ 23/201

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольська зернова компанія»

до Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції (ОДПІ)

про визнання недійсною першої податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Нікопольської ОДПІ про визнання недійсними першої податкової вимоги №1/137 від 11.03.2005 р. та другої податкової вимоги №2/196 від 20.04.2005 р.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2005 р., залишеним без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.02.2006 р., позов задоволено повністю.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування судових рішень та прийняття нового про відмову в задоволенні позову, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивач правом на подання заперечень на касаційну скаргу не скористався.

Перевіривши у попередньому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, про відсутність підстав для скасування судових рішень, виходячи з наступного.

Як встановлено у справі, відповідачем винесено першу податкову вимогу №1/137 від 11.03.2005 р., в якій зазначено про наявність у позивача податкового боргу з ПДВ за узгодженими податковими зобовязаннями станом на 09.03.2005 р. в сумі 432167,88 грн.

20.04.2005 р. відповідачем винесено другу податкову вимогу №2/196 про наявність у позивача податкового боргу з ПДВ за узгодженим податковим зобовязаннями станом на 18.04.2005 р. в сумі 438766,88 грн.

В якості обґрунтування визначення суми податкового боргу позивача з ПДВ, зазначеного в податкових вимогах, відповідач посилається на те, що рішенням господарського суду від 04.11.2004 р. у справі №37/173 позивачу поновлено 200000 грн. внаслідок чого у позивача виникла переплата, а також 02.03.2005 р. скасовано пеню в сумі 551,12 грн., при цьому нараховано згідно з декларацією за січень 2005 р. податкові зобовязання в сумі 632719,00 грн., а тому недоїмка станом на 02.03.2005 р. становить 432167,88 грн. Станом на 30.03.2005 р. здійснено нарахування за декларацією за лютий 2005 р. в сумі 6599,00 грн., внаслідок чого недоїмка склала 438766,88 грн.

А також на акт №3-31337984 від 27.01.2005 р. «Про результати проведення перевірки ТОВ «Нікопольська зернова компанія» з питань обґрунтованості заявлення до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість за листопад 2004 р.», яким встановлено завищення відшкодування ПДВ з бюджету у листопаді 2004 р. на суму 509469,00 грн.

Як зазначено в акті, перевірка проведена 21.01.2005 р. на підставі декларації з податку на прибуток за Ш квартал та 11 місяців 2004 р., уточнюючого розрахунку податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за Ш квартал 2004 р. та декларації з ПДВ за листопад 2004 р., за результатами якої прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000042640/0 про визначення позивачеві суми податкового зобовязання з ПДВ в сумі 509496,00 грн.

Акт з боку позивача не підписаний. Зазначення про здійснення перевірки в присутності представників позивача в акті відсутнє. Однак до акту додано акт відмови посадових осіб позивача від підпису акту від 27.01.2005 р. Копії акту перевірки та акту відмови від підпису, а також податкового повідомлення-рішення №0000042640/0 направлені позивачу рекомендованим листом.

В якості доказів вручення зазначених документів позивачеві відповідачем надані копії поштового чеку №3625 від 27.01.2005 р., повідомлення про вручення поштового відправлення №5321000192642 з відміткою про вручення юристу 02.02.2005 р.

Відповідно до пп.6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Як встановлено у справі, в повідомленні про вручення поштового відправлення і копії поштового чеку адресою позивача зазначено Нікопольський район, сел.Менжинське, вул.Конторська, 2.

Однак, відповідно до змін внесених 20.01.2005 р. до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України юридичною і фактичною адресою позивача є м.Нікополь, вул.Електрометалургів, 224.

Про нову адресу позивача відповідачу було відомо, що підтверджується самим актом перевірки, так і актом №1/260 від 27.01.2005 р. про недопущення до проведення перевірки.

Відповідно до п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові вимоги надсилаються податковим органом у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання у встановлені строки.

Податкова вимога також надсилається платнику податків, який самостійно подав податкові декларації, але не погасив суму податкового зобовязання у встановлений законом строк, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскільки належні докази надсилання (вручення) позивачеві податкового повідомлення-рішення № 0000042640/0 від 27.01.2005 р. відсутні, визначене позивачеві податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 509469,00 грн. не може вважатись узгодженим згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а, отже, правові підстави для винесення відповідачем оскаржуваних податкових вимог відсутні.

Доводи касаційної скарги не беруться до уваги, оскільки вони не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом.

У справі міститься акт №74/23-1.31337984 від 18.05.2005 р. складений за результатами виїзної комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства позивачем за період діяльності з 01.01.2004 р. по 31.12.2004 р., в якому зазначена остання документальна перевірка підприємства 30.04.2004 р. Згідно акту перевірки, в т.ч. і з питань правомірності віднесення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту у листопаді 2004 р., встановлено, що сума ПДВ заявленого до відшкодування з бюджету за листопад 2004 р. підлягає зменшенню на суму 509327,00 грн. Зазначена сума включена до складу визначених відповідачем податкових зобовязань з податку на додану вартість у податковому повідомленні-рішенні №0001002342/0/19241 від 20.05.2005 р. Таким чином донарахування податкового зобовязання в сумі 509327,00 грн. здійснено лише в травні 2005 р.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції повно та всебічно оцінивши обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшов вірного висновку, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування судових рішень немає.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції відхилити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2005 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.02.2006 р. залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

О.А.Сергейчук

Т.М.Шипуліна