Ухвала суду № 37933171, 06.03.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2014 р. Справа № 9104/28661/10

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Клюби В. В.

суддів: Рибачука А. І., Яворського І. О.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛДІ» на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року по справі №2а - 1276/10/1770 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛДІ» до Млинівської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛДІ» звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Млинівської міжрайонної державної податкової інспекції і просило визнати нечинним податкове повідомлення - рішення №0000061600/0 від 11 березня 2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 30 031 гривня.

Позовні вимоги мотивовані тим, що підприємство було зареєстровано у формі приватного підприємства 22 березня 2004 року. В результаті припинення діяльності шляхом реорганізації у товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛДІ», 13 липня 2009 року проведено реєстрацію позивача і 14 липня 2009 року позивача взято на податковий облік у Демидівське відділення відповідача. Також, 23 липня 2009 року позивачу видано свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість. Позивачем було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2010 року, згідно якої заявлена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, становить 30 031 гривня. За результатами проведеної відповідачем перевірки вказаної податкової декларації, виявлено факти, що свідчать про відсутність права на бюджетне відшкодування, про що зазначено у акті перевірки. У зв'язку з цим податковим повідомленням - рішенням від 11 березня 2010 року позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 30 031 гривня.

Проте, вважає твердження відповідача про порушення пп. 11 п. 7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» безпідставним, а також вважає, що має право на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, оскільки був зареєстрований як платник цього податку більше ніж 12 календарних місяців до місяця, за наслідком якого подається заява про таке відшкодування. Крім цього зазначає, що згідно ст. 108 Цивільного кодексу України у разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛДІ» до Млинівської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення - рішення відмовлено.

З таким судовим рішенням не погодився позивач і подав на вказане рішення до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на ті обставини, що судом першої інстанції не були враховані викладені у позовній заяві обставини, на які позивач посилався як на обґрунтування позовних вимог, а також положення Закону України «Про податок на додану вартість» про право на отримання бюджетного відшкодування платника, який був зареєстрований як платник цього податку більше ніж 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування.

Особа, яка подала апеляційну скаргу (позивач) та відповідач в судове засідання представників не направили, хоча сторони належним чином та у встановленому законом порядку були повідомлені про дату, час та місце судового засідання у справі.

Також, від вказаних осіб відсутні клопотання про розгляд справи за їх участі та участі їх представників.

У зв'язку з цим та у відповідності до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто в письмовому провадженні на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та докази, перевіривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Постановляючи оскаржуване судове рішення та умотивовуючи свої висновки, суд першої інстанції виходив з того, що за заявою позивача (ПП «ОЛДІ») 20 липня 2009 року відповідачем було прийнято рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, про що зроблена відповідна відмітка в поданій ПП «ОЛДІ» заяві за формою №3 - ПДВ.

В свою чергу позивач (ТзОВ «ОЛДІ») 20 липня 2009 року подав до податкового органу заяву за №741/10 форми №1 - ПДВ про реєстрацію платником податку на додану вартість, на підставі якої позивачу було видано Свідоцтво №1000236953 платника податку на додану вартість Серії НБ №176587 від 23 липня 2009 року.

Згідно абзацу «а» пп. 7.7.11 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не має права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України).

У зв'язку з цим суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач при визначенні дати отримання права на бюджетне відшкодування повинен був враховувати дату останньої реєстрації платником податку на додану вартість, тобто - 23 липня 2009 року. Тому, право на отримання бюджетного відшкодування у позивача може виникнути лише після спливу 12 календарних місяців, починаючи із 23 липня 2009 року.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції з урахуванням наступного.

Як було встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, підприємство було зареєстровано у формі приватного підприємства «ОЛДІ» 22 березня 2004 року і 18 січня 2007 року отримало Свідоцтво №100013557 про реєстрацію платника податку на додану вартість Серії НБ №115705. В результаті припинення діяльності шляхом реорганізації у товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛДІ», 13 липня 2009 року проведено державну реєстрацію позивача, а також 14 липня 2009 року позивача взято на податковий облік у Демидівському відділенні Млинівської міжрайонної державної податкової інспекції. 20 липня 2009 року ПП «ОЛДІ» звернулося до відповідача із заявою форми №3 - ПДВ про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Також, 20 липня 2009 року позивач (ТзОВ «ОЛДІ») звернувся до відповідача із заявою форми №1 - ПДВ про реєстрацію платником податку на додану вартість і 24 липня 2009 року позивачу видано Свідоцтво №1000236953 платника податку на додану вартість Серії НБ №176587 від 23 липня 2009 року. Позивачем було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2010 року, відповідно до якої позивачем заявлено до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок у банку 30 031 гривню податку на додану вартість.

Згідно поданої декларації відповідачем проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість, за результатами якої 10 березня 2010 року складено акт за №92/15/32803489.

У відповідності до змісту акта перевірки, в ході її проведення виявлені порушення позивачем приписів абзацу «а» пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у тому, що позивач звернувся із заявою про бюджетне відшкодування, не будучи при цьому зареєстрованим платником податку на додану вартість більше 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява про бюджетне відшкодування.

На підставі висновків перевірки та акту перевірки відповідачем 11 березня 2010 року прийнято податкове повідомлення рішення форми «В1» за №0000061600/0, яким позивачу зменшено суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 30 031 гривню.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам особи, яка подала апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційного суду виходить із наступного.

Згідно пп. 7.7.11 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не має права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України);

Відповідно до пп. 25.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 березня 2000 року №79 анулювання реєстрації за ініціативою платника податку на додану вартість може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах «а» - «ґ» пункту 25 цього Положення. Для цього платник податку на додану вартість подає до податкового органу за місцем перебування на обліку заяву про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою №3 - ПДВ. Крім цього, відповідно до п. 21 вищевказаного Положення особа вправі провести перереєстрацію платника податку на додану вартість із зміною свідоцтва платника податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» реєстрація платником податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Так як позивач зареєстрований платником податку на додану вартість 23 липня 2009 року, в силу положень ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» немає права на бюджетне відшкодування суми податку на додану вартість за місяць, за наслідками якого подано заяву про бюджетне відшкодування.

З огляду на встановлені судом фактичні обставини справи та докази, представлені сторонами на підтвердження обставин, якими вони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відповідні положення нормативно - правових актів, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції прийшов до законного і обґрунтованого висновку про відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування в сумі 30 031 гривня і відповідно про законність спірного податкового повідомлення - рішення.

При цьому, судом першої інстанції обґрунтовано не взято до уваги у своїх висновках постанови Демидівського районного суду від 24 лютого 2010 року у справі №3 - 72/2010 та від 29 квітня 2010 року у справі №3 - 184/2010 року про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 163 - 1 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення і колегія суддів апеляційного суду погоджується із викладеними судом першої інстанції в оскаржуваній постанові мотивами. Крім цього, постанови у справі про адміністративне правопорушення висновки щодо винуватості чи невинуватості конкретної фізичної особи, наявність чи відсутність у діях такої особи складу правопорушення, проте не спростовують встановлених судом фактичних обставин справи.

Також, апеляційній суд не враховує послання позивача в апеляційній скарзі на положення ст. 108 Цивільного кодексу України, згідно якої у разі перетворення до новоствореної юридичної особи переходять усе майно, права та обов'язки попередньої особи, так як вказана норма не може бути застосована до правовідносин, які виникають у сфері адміністрування податків.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм матеріального права з дотриманням процесуальних норм, та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.

Колегія суддів апеляційного суду з урахуванням встановлених судом обставин справи та доказів, вважає, що суд першої інстанції дотримався цих вимог і постанова суду першої інстанції відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості судових рішень.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують викладені у судовому рішенні висновки. Тому підстав для його скасування і відповідно - до задоволення апеляційної скарги апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛДІ» залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року по справі №2а - 1276/10/1770 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛДІ» до Млинівської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області про скасування податкового повідомлення - рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення особам, які беруть участь у справі, копії ухвали і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. В. Клюба

Судді: А. І. Рибачук

І. О. Яворський