Ухвала суду № 37933169, 20.03.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2014 року м. Львів Справа № 876/12717/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А.І.,

суддів - Клюби В.В., Яворського І.О.,

з участю секретаря - Корнієнко О.А.,

позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року про відмову у відкритті провадження по справі № 807/2908/13-а за позовом ОСОБА_1 до управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області, в якому просив визнати неправомірними дії підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області щодо виконання виконавчого листа від 15 лютого 2011 року № 2п-9213/10, виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, та вжити необхідних заходів щодо повного виконання рішення суду на підставі даного виконавчого листа.

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року у відкритті провадження у справі було відмовлено, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на те, що суд першої інстанції не врахував положення частини 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої він вправі звернутись до адміністративного суду з позовною заявою у випадку, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено його права, свободи чи інтереси, а також якщо інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб не встановлено законом.

В судовому засіданні позивач підтримав вимоги апеляційної скарги, посилаючись на викладені в ній доводи, просив її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча відповідача належним чином було повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду, що відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено юрисдикцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, відповідно до якої юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до частини 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Частиною 6 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої статті 18 цього Кодексу, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Відповідно до частини 4 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно з статтею 383 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.

З матеріалів справи видно, що позивач оскаржує до суду бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби у зв'язку з невиконанням виконавчого листа Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 грудня 2010 року № 2п-9213/10 про стягнення з Кредитної спілки «Мрія» на його користь 285170.98 грн., 4000.00 грн. моральної шкоди та 120.00 грн. судових витрат.

Тобто оскаржувана бездіяльність мала місце у зв'язку з невиконанням рішення суду, прийнятого у цивільній справі, а відтак, вказану позовну заяву має бути подано до відповідного місцевого загального суду та розглянуто за правилами цивільного судочинства.

Отже, враховуючи вищенаведене, суддя першої інстанції прийшов до вірного висновку щодо відмови у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За наведених обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року по справі № 807/2908/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: А.І. Рибачук

Судді В.В. Клюба

І.О. Яворський

Повний текст ухвали виготовлено 25 березня 2014 року.