Ухвала суду № 37932899, 27.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18875/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

27 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Твердохліб В.А., Троян Н.М.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Міністерства доходів і зборів України на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Артан 1» до Міністерства доходів і зборів України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2013 року, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Міністерства доходів і зборів України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії. Свої позовні вимоги мотивував тим, що дії Міністерства доходів і зборів України є протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України. Просив суд визнати протиправними дій щодо не реєстрації податкових накладних, зобов'язати зареєструвати податкові накладні та усунути перешкоди щодо їх подальшої реєстрації.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 грудня 2013 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним неприйняття Міністерством доходів і зборів України податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Артан 1» від 04.11.2013 року №253, від 05.11.2013 року №254, від 06.11.2013 року №273, від 07.11.2013 року №274, від 08.11.2013 року №275, від 11.11.2013 року №276, від 12.11.2013 року №277 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнано податкові накладні від 04.11.2013 року №253, від 05.11.2013 року №254, від 06.11.2013 року №273, від 07.11.2013 року №274, від 08.11.2013 року №275, від 11.11.2013 року №276, від 12.11.2013 року №277 такими, що прийняті та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня, коли їх було надіслано.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «АРТАН 1» (ідентифікаційний код -37819823 ) зареєстроване 23.08.2011 року відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві відповідно до законодавства України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АРТАН 1» є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №200134886 від 31.07.2013 року та перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції Шевченківського району Головного управління Міндоходів у місті Києві.

На виконання вимог пункту 201.10 статті 201 і пункту 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України 18.11.2013 р. позивачем надіслано Міністерству доходів і зборів України дані податкової накладної від 04.11.2013 року № 253 в електронній формі з метою її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29 грудня 2010 року.

Також, позивачем 20.11.2013 року для реєстрації було надіслано податкову накладну від 05.11.2013 р. № 254, а 21.11.2013 р. податкові накладні від 06.11.2013 р. № 273, від 07.11.2013 р. № 274, від 08.11.2013 р. № 275, від 11.11.2013 р. № 276, від 12.11.2013 р. № 277. Податкові документи були доставлені до Міністерства доходів і зборів України засобами телекомунікаційного зв'язку на Центральний портал прийому звітності МДЗ України.

Проте, податкові накладні до реєстрації Міністерством доходів і зборів України прийняті не були, про що позивачу надіслано засобами телекомунікаційного зв'язку відповідні квитанції.

Як зазначено у квитанціях, було виявлено помилку, а саме: місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі, не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 р., податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Єдиний реєстр).

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового Кодексу України встановлено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за латою їх складання. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 01 січня 2012 року підлягають включенню до Єдиного реєстру незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

Пунктом 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, передбачено, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1. наявність помилок; 2. відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3. факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими реквізитами.

Враховуючи зазначене, чинними нормативними документами встановлені причини відмови у прийнятті податкових накладних до реєстрації в Єдиному Державному реєстрі податкових накладних, та зазначений вище перелік причин є вичерпний.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неправомірність дій відповідача щодо відмови в реєстрації податкових накладних позивача у зв'язку із тим, що в базах даних Міністерства міститься інформація про відсутність знаходження позивача за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Крім того, встановлено, що позивач знаходиться за юридичною адресою: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 2, кв. 74, доказом чого є відомості з витягу з ЄДР № АГ 317367 від 21.08.2013 року, витягу з ЄДР № АА 471490 від 21.11.2013 року, а також те, що вся судова кореспонденція, яка надсилалась на таку адресу, отримувалась позивачем.

В свою чергу відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження протилежних обставин.

Відповідно до ч. 8 ст. 21 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», виписка з ЄДРПОУ не видається юридичній особі у разі наявності в Єдиному державному реєстрі запису про: відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Згідно до ч. 11 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», юридична особа зобов'язана подавати щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

27 серпня 2013 року представником ТОВ «АРТАН 1» була подана реєстраційна картка за формою №6 про підтвердження відомостей про юридичну особу за місцем реєстрації підприємства, що підтверджується вибірковим витягом з ЄДР від 21.11.2013 року у якому зазначено, що 27.08.2013 року проведено реєстраційну дію «Підтвердження відомостей про юридичну особу».

Вказані обставини додатково підтверджують неправомірність дій відповідача.

Таким чином, має місце необхідність зобов'язати відповідача зареєструвати спірні податкові накладні.

В свою чергу не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобов'язання Міністерства доходів і зборів України усунути перешкоди щодо подальшої реєстрації податкових накладних позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки такі вимогами є вимогами на майбутнє та стосуються правовідносин, які ще не виникли.

Позивач надав суду всі докази для спростування висновків, викладених у акті перевірки та повністю довів правомірність власної позиції.

За таких обставин, проаналізувавши сукупність зібраних доказів та матеріалів справи, встановивши, що висновки відповідача стосовно незнаходження останнього за юридичною адресою, є необґрунтованими, не підтвердженими, та не відповідають фактичним обставинам справи, тому дії Міністерства щодо не реєстрації податкових накладних є протиправними.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства, не довів правомірність своїх дій.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Міністерства доходів і зборів України - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 грудня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 01 квітня 2014 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено - 27 березня 2014 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Твердохліб В.А.

Троян Н.М.