Постанова № 37932324, 24.03.2014, Луганський окружний адміністративний суд

11.5

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 березня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/801/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Ірметової О.В.

при секретарі судового засідання: Семціві О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції, Реєстраційної служби про визнання незаконними дії та скасування державної реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції, Реєстраційної служби та просила визнати незаконними дії ВДВС Сєвєродонецького МУЮ щодо винесення постанови ВП №4021042 від 27.09.2013 про відкриття виконавчого провадження та скасувати, як незаконну, державну реєстрацію Відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 27.01.2014 позивач одержав постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №40210426 від 27.09.2013.

На думку позивача, особа з назвою «Відділ державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції у Луганській області» (далі - особа з назвою «ВДВС Сєвєродонецького МУЮ») не має правоздатності та дієздатності як юридична особа публічного права унітарної Республіки України, від імені якої діяв державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Дубова А.В.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №11638215 (Серія АЄ №758087) про Відділ державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції у Луганській області (далі - Витяг №11638215) є очевидним те, що вказана особа не є органами влади, а також те, що ця особа ніким не утворювались і її державна реєстрація має фіктивний характер. Витяг №11638215 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є належним документальним доказом, отриманим у встановленого законом порядку.

Зокрема, згідно Витягу №11638215 особа з назвою «ВДВС Сєвєродонецького МУЮ» є приватною особою, у якої відсутня дата створення, відсутні її засновники. Також особа з назвою «ВДВС Сєвєродонецького МУЮ» не має рішення компетентного органу про її утворення, та взагалі не має ніяких установчих документів. На думку позивача, вказане доводить ту обставину, що реєстрація особи з назвою «ВДВС Сєвєродонецького МУЮ» є фіктивною оскільки самого факту створення цієї особи не існує у дійсності. Ці обставини підтверджуються відсутністю відповідних документів, що підтверджуються відсутністю відповідних документів, що підтверджують факт їх створення, та відсутністю відомостей про ці події та документи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб підприємців.

Як вбачається із змісту Витягу №11638215 станом на теперішній час у особи з назвою «ВДВС Сєвєродонецького МУЮ» не існує розпорядчого акту або рішення засновників про їх утворення, дати їх утворення і їх засновники невідомі. Крім того особа з назвою «ВДВС Сєвєродонецького МУЮ» не належать до сфери управління будь-якого державного органу влади, що підтверджується даними Витягу №11638215. Вищенаведене доводить наступне, що особа з назвою «ВДВС Сєвєродонецького МУЮ» є фіктивною особою і не належить до органів державної влади. Особа з назвою «ВДВС Сєвєродонецького МУЮ» є фіктивно зареєстрованими юридичними особами, які ніколи і ніким не утворювалась. Зокрема, згідно Витягу №11638215 особа з назвою «ВДВС Сєвєродонецького МУЮ» зареєстрована 05.04.2007 р. Як вбачається із Витягу №11638215 особа з назвою «ВДВС Сєвєродонецького МУЮ» внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців з прямим порушенням вимог ст.ст. 8, 24, 25, 27 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» за відсутності розпорядчого акту про її утворення, що підтверджується змістом Витягу №11638215. Крім цього особа з назвою «ВДВС Сєвєродонецького МУЮ» не має відповідним чином затвердженого положення, рішення про затвердження якого набрало б чинності. Станом на даний час особа з назвою «ВДВС Сєвєродонецького МУЮ» не має ні розпорядчого акту, ні положення, зареєстрованих у Єдиному державному реєстрі НПА.

Враховуючи вищенаведене державна реєстрація особи з назвою «ВДВС Сєвєродонецького МУЮ» здійснена незаконно попри очевидні підстави для відмови у реєстрації, тобто з порушенням вимог ст.ст. 8, 24, 25, 27 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Вказані обставини є очевидними підставами для скасування державної реєстрації особи з назвою «ВДВС Сєвєродонецького МУЮ», як такої що не існує і не створювалось.

Позивачем також зазначено, що особа з назвою «ВДВС Сєвєродонецького МУЮ» не має відповідним чином затвердженого положення, рішення про затвердження якого набрало б чинності.

Так в обґрунтування даного твердження позивач зазначив, що згідно п.1 Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року N 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» установлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації, яка здійснюється відповідно до п.2 цього Указу у порядку, встановленому Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи та інтереси громадян або носять міжвідомчий характер, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. N 731( далі - Положення про державну реєстрацію НПА).

Згідно з п. 3 Положення про державну реєстрацію НПА на державну реєстрацію подаються акти, що містять правові норми (правила поведінки), розраховані на невизначене коло осіб, підприємств, установ, організацій і неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами «Для службового користування», «Не для друку», «Таємно» та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.

Згідно з п. 4 Положення про державну реєстрацію НПА Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що:

а) зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації;

б) мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, а також підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

Згідно п.5 Положення про державну реєстрацію НПА Наддержавну реєстрацію не подаються акти дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших, що містять правові норми.

Згідно з п.3 Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року N 493/92 Нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

З огляду на це, державна реєстрація юридичної особи з назвою «Відділ державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції» (код ЄДРПОУ: №34988646) проведена на підставі нечинних документів, а отже є незаконною і підлягає скасуванню з огляду на вимоги ст. 8, 24, ч.1 ст.27 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», як така що проведена без необхідних установчих документів.

Позивач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, пунктом п'ятим позовних вимог позивач просив розглянути справу за його відсутністю.

Представники відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлені належним чином.

Під час судового засідання, яке відбулося 05 березня 2014 року, представник відповідача ВДВС Сєвєродонецького МУЮ надав пояснення, що дійсно до ВДВС Сєвєродонецького МУЮ з Рубіжанського міського суду Луганської області надійшла постанова №3/425/569/13, яка прийнята в порядку КпАП України, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Держави штрафу у розмірі 340 грн. На підставі даного виконавчого документа було відкрите виконавче провадження №40210426. При цьому представник відповідача ВДВС Сєвєродонецького МУЮ зазначив, що при відкритті виконавчого провадження за даним виконавчим листом діяв у межах визначених Законом України «Про виконавче провадження». За таких підстав просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Представник відповідача Реєстраційної служби Сєвєродонецького міського управління юстиції надіслав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що як державний реєстратор не вносив жодного запису до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців щодо реєстрації Відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції. Представник відповідача Реєстраційної служби Сєвєродонецького МУЮ просив відмовити в задоволені адміністративного позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та надані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відділ Державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції, ідентифікаційний код юридичної особи 34988646, зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 05.04.2007 року за №1 383 102 0000 002076 на підтвердження чого видане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №049488 (а.с.61-94).

27.09.2013 державним виконавцем Дубовою А.В. відносно позивача ОСОБА_1 було відкрито виконавче провадження ВП №40210426 (а.с.21)

Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію, повноваження адміністративних судів щодо розгляду адміністративних справ, порядок звернення до адміністративних судів та порядок здійснення адміністративного судочинства.

Частинами 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією (254к/96-ВР ) чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У відповідності із частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до пунктів 1 та 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, виходячи з системного аналізу вищенаведених норм Кодексу адміністративного судочинства України, випливає, що фізична особа має право звернутися до адміністративного суду із позовом щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, відповідно прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій щодо цієї фізичної особи.

Отже, суд прийшов до висновку, що у позивача - ОСОБА_1 відсутнє право на звернення до суду з вимогами про скасування, як незаконної, державної реєстрації «Відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції» (код ЄДРПОУ 34988646).

Крім того, суд вважає за потрібне зазначити, що позивачем не надано суду жодних доказів того, що свідчили б про наявність порушень його прав як фізичної особи з боку відповідача при створенні та реєстрації Відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції.

Таких порушень прав позивача не встановлено і у судовому засіданні при розгляді адміністративної справи.

Стосовно посилань позивача на те, що державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції відносно нього були винесені постанови від 27.09.2013 року про відкриття виконавчого провадження ВП №40210426, при винесенні яких Відділ державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції нібито не мав правоздатності та дієздатності як юридична особа, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до частини 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

При цьому вимоги позивача про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.09.2013 обґрунтовуються саме на прийнятті даної постанови особою, яка не зареєстрована у встановленому порядку.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження», таким чином правовідносини, що виникають між учасниками виконавчого провадження, у даному випадку, що виникли між позивачами та державним виконавцем, регулюються зазначеним Законом.

Отже, відсутність з боку відповідача порушень прав, свобод та інтересів позивача - ОСОБА_1 при створенні та реєстрації Відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції виключає можливість захисту судом порушеного права та, відповідно, прийняття судом рішення на користь позивача.

За таких обставин, суд приходить висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку відмови у задоволенні позову судові витрати позивачу у справі, який не є суб'єктом владних повноважень, не повертаються.

Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції, Реєстраційної служби Сєвєродонецького міського управління юстиції про визнання незаконними дії та скасування державної реєстрації відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 28 березня 2014 року.

Суддя О.В. Ірметова