Вирок № 37931622, 31.03.2014, Близнюківський районний суд Харківської області

Справа № 612/256/14-к

1 -кп /612/41/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2014 року смт. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області в в складі:

головуючого судді Мороза О.І.,

за участю: прокурора Бабенка О.І., Сотника С.О.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2.

при секретарі Коняєвій Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12014220380000235, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 січня 2014 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Олександрівка Близнюківського району Харківської області, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, освіта неповна середня, проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, 31 січня 2014 року, близько 18.00 години, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, разом із співмешканцем його матері ОСОБА_1 перебував у своєму домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 де разом розпивали спиртні напої. В цей час між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які перебували у стані алкогольного сп'яніння, на грунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, виникла сварка в ході якої ОСОБА_2, з метою навмисного протиправного спричинення тілесного ушкодження ОСОБА_1, пішов у кухню де взяв кухонний ніж та повернувшись у приміщення зали, де в цей час перебував ОСОБА_1 умисно наніс йому один удар ножем в область черевної порожнини.

В результаті нанесеного навмисного удару кухонним ножем ОСОБА_1, згідно висновку судово-медичної експертизи №39-ЛЗ/14, було спричинене тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини з пораненням печінки, яке утворилося від однократної дії колото-ріжучого предмету в напрямку спереду назад. За ступенем тяжкості це тяжке тілесне ушкодження яке небезпечне для життя, згідно пунку 2.1.3 (к) «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01. 1995 року.

У судовому засіданні ОСОБА_2 винним себе у вчиненні інкременованого йому правопорушення визнав повністю, проти задоволення цивільного позову не заперечує та пояснив наступне.

Він проживає за адресою: АДРЕСА_1. Разом з ним там же проживають його мати та її співмешканець ОСОБА_1

31 січня 2014 року, під вечір, перебуваючи в цьому будинку, він разом із ОСОБА_1, так щоб не побачила мати, розпили на двох 0.5 літри горілки. Був в стані алкогольного сп'яніння. Між ним та ОСОБА_1, який також був в стані алкогольного сп'яніння, виникла сварка з приводу ставлення ОСОБА_1 до його - ОСОБА_2 співмешканки. Під час цієї сварки він пішов у кухню, взяв там кухонний ніж та повернувшись у приміщення зали, де в цей час перебував ОСОБА_1, умисно наніс йому один удар ножем в область черевної порожнини. У скоєному розкаюється.

Враховуючи пояснення обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості його позиції.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст. 349 КПК України, оскільки проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності їх позиції у суду відсутні. Окрім того, учасникам судового провадження роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. А тому суд обмежується допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів щодо його особи та цивільного позову.

Таким чином, суд знаходить вину обвинуваченого повністю доказаною.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують чи обтяжують його покарання.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_2 скоїв тяжкий злочин.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами що пом'якшують покарання обвинуваченому суд визнає його щире каяття, з'явлення із зізнанням, активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до ст.67 КК України обставиною яка обтяжує покарання суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він раніше не судимий, постійного місця роботи не має, не одружений, проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, характеризується в цілому позитивно але як особа яка допускає вчинення сімейних свар. Проходив військову службу. З військового обліку на теперішній час знятий. На обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. (а.с.46-53).

Суд, враховуючи наведене, дані про особу обвинуваченого, тяжкість вчиненого злочину, наявність декількох обставин які пом'якшують і обставини яка обтяжує покарання, клопотання потерпілого про застосування до обвинуваченого іспитового строку, приходить до висновку, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання ОСОБА_2 буде покарання у вигляді позбавлення волі в мінімальних межах санкції ч.1 ст. 121 КК України.

Враховуючи наведене вище, підстав для застосування ст.69 КК України суд не вбачає, оскільки наявність зазначених вище обставин, що пом'якшують покарання, з урахуванням особи винного, не свідчить про те що вони істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

За таких обставин суд вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_2 можливе без відбування покарання, звільняючи його від відбування покарання з випробуванням на підставі ч.1 ст. 75 КК України.

Відповідно до п.п.2-4 ч. 1 ст. 76 КК України суд покладає на ОСОБА_2 обов'язки: не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Обраний щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту підлягає скасуванню.

Заявлений у провадженні прокурором в інтересах держави цивільний позов про стягнення із ОСОБА_2 на користь держави в особі Фінансового управління Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області 7988 грн. 12 коп. витрат за лікування потерпілого ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Вина ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, а саме у причиненні потерпілому ОСОБА_1 умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент заподіяння, доведена.

Цивільний позов ОСОБА_2 визнав.

Із довідки комунального підприємства «Близнюківська центральна районна лікарня Харківської області» від 20.03. 2014 року вбачається, що ОСОБА_1 перебував на лікуванні в цьому закладі із 31.01.2014 року по 01.03. 2014 року. Витрати на лікування склали 7988 грн. 12 коп.

Відповідно до ч.ч.1.3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності... власності територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Судових витрат немає.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч.9 ст. 100 КПК України (а.с.89).

Керуючись ст.ст. 368-374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим за ч. 1 ст. 121 КК України та призначити покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.

Згідно п.п.2-4 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Речові докази:

-футболку та кофту, потерпілого ОСОБА_1, штани та сорочку засудженого ОСОБА_2, повернути їм як власникам, а при відмові в отриманні, знищити;

- кухонний ніж, як не маючий значної цінності, знищити.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, застосований щодо ОСОБА_2 на підставі ухвали слідчого судді Близнюківського районного суду Харківської області 06.02. 2014 року, скасувати.

Цивільний позов прокурора про стягнення із ОСОБА_2 на користь держави в особі Фінансового управління Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області 7988 грн. 12 коп. витрат за лікування потерпілого ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Олександрівка Близнюківського району Харківської області, не працюючого, паспорт НОМЕР_1, виданий 25.03. 1992 року, проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, на користь держави в особі Фінансового управління Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області ( УДКСУ в Близнюківському районі Харківської області, р/р 31410544700060, МФО 851011, Код 38029801, банк отримувача - ГУДКСУ в Харківській області) 7988 (сім тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім) гривень 12 коп. Призначення платежу - відшкодування витрат на лікування потерпілого від злочину.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Близнюківський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право копію вироку суду отримати в суді.

Суддя О.І. Мороз