Рішення № 37930468, 31.03.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №22-ц/774/2511/14 Головуючий в 1 інстанції Шендрик К.Л.

Категорія 41 Доповідач Козлов С.П.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2014 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого: Козлова С.П.,

суддів: Каратаєвої Л.О., Прозорової М.Л.,

при секретарі: Савеленко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 грудня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні спадковим майном, -

В С Т А Н О В И Л А:

В грудні 2011 року позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просила суд усунути їй перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом її вселення, зобов'язати відповідачку не чинити їй перешкоди як співвласниці нерухомого майна у здійсненні нею права володіння, користування та розпорядження цією квартирою, звільнити квартиру від будь-яких сторонніх осіб та надати ключі від цієї квартири з тих підстав, що їй видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті її сина ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, у вигляді 1/6 частки спірної квартири, а власником її 1/3 частини є ОСОБА_1, яка чинить їй перешкоди у користуванні належної їй частки власності у спадковому майні, без її згоди здає в найм квартиру, не бажає спільно користуватись квартирою, перешкоджає їй у проживанні в цій квартирі, тому вона не може вільно нею користуватися і зверталась до відповідачки з проханням оформлення двох особових рахунків на квартиру та складання договору про подальшу їх експлуатацію, але відповідачка відмовилась вирішувати питання розподілу особового рахунку та подальшої експлуатації квартири мирним шляхом.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 грудня 2013 року усунені перешкоди ОСОБА_2 у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом її вселення, зобов'язано відповідачку не чинити перешкоди ОСОБА_2 як співвласниці нерухомого майна у здійсненні нею права володіння, користування та розпорядження цією квартирою, звільнити квартиру від будь-яких сторонніх осіб та надати ключі від цієї квартири, а також вирішено питання про розподіл судових витрат між сторонами.

В апеляційній скарзі посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову.

Розглянувши справу в межах заявлених вимог та обговоривши доводи скарги колегія суддів вважає, що скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Згідно ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійснені ним права користування та розпорядження своїм майном, будинком (квартирою), що належить громадянинові.

Відповідно до ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

Як встановлено судом, сторони є співвласниками квартири АДРЕСА_1, що належить їм на праві спільної часткової власності, зокрема, позивачка є власником 1/6 частини, а відповідачка - 5/6 частин квартири, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав ОКП "Дніпродзержинське БТІ" № 36426565 від 27.11.2012 року, свідоцтвами про право на спадщину за законом виданих 07.11.2012 року приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_4 реєстровий № 1404, № 1406, договором купівлі-продажу квартири від 01.10.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_5, реєстровий № 1594, технічним паспортом на квартиру ОКП "Дніпродзержинське БТІ", реєстровий № 21399 від 05.09.2012 року.

На теперішній час між сторонами склалися неприязливі стосунки і в добровільному порядку сторони не можуть досягти угоди щодо порядку користування, розпорядження та володіння квартири, відповідачка перешкоджає позивачці у проживанні в цій квартирі, що визнано сторонами по справі в судовому засіданні, підтверджується листами позивачки до Дніпровського РВ Дніпродзержинського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, Дніпродзержинської ОДПІ та ТОВ "Абонент ХХІ" і відповідними листами відповідями.

За таких обставин, суд обґрунтовано на підставі ст. 391 ЦК України задовольнив заявлені позивачкою вимоги про усунення їй перешкод у користуванні спірною квартирою шляхом її вселення, зобов'язання відповідачку не чинити їй перешкоди як співвласниці нерухомого майна у здійсненні нею права володіння, користування та розпорядження цією квартирою, надати ключі від цієї квартири.

Доводи ОСОБА_1 у скарзі про залишення судом без уваги законних інтересів її неповнолітньої дитини не спростовують правильність вищезазначених висновків суду, фактично зводяться до одностороннього тлумачення регулюючого спірні правовідносини законодавства лише на свою користь і переоцінки тих доказів, яким суд дав належну оцінку у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України.

Разом з тим, зобов'язуючи відповідачку звільнити квартиру від будь-яких сторонніх осіб, суд в порушення вимог ст. ст. 214, 215 ЦПК України в рішенні не вказав конкретних осіб із зазначенням їх прізвища, ім'я та по батькові, від яких саме слід звільнити спірну квартиру, що перешкоджає виконанню такого рішення суду, а оскільки їх не зазначено і в самій позовній заяві та вони не були залучені до участі у цій справі в якості відповідачів, то з урахуванням положень ст. 11 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, підстав для задоволення таких позовних вимог у суда не було, у зв'язку з чим рішення суду в цій частині, як постановлене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню з постановленням нового рішення на підставі ст. 309 ЦПК України про відмову в задоволенні таких позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 307-309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 грудня 2013 року в частині зобов'язання ОСОБА_1 звільнити квартиру АДРЕСА_1 від будь-яких сторонніх осіб скасувати та в задоволенні цієї частини позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: