Ухвала суду № 37929263, 27.03.2014, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40

У Х В А Л А

26.03.2014 р. справа № 905/4819/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Зубченко І.В., Попкова Д.О., Марченко О.А.за участю представників від позивача:Шалаєв О.О., довіреність б/н від 24.03.14 р.від відповідача:не з'явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Адамант-Я», м. Макіївка, Донецька областьна рішення господарського суду Донецької області від03.12.2013 р. (повний текст підписано 09.12.2013р.) у справі№905/4819/13 (суддя Сич Ю.В.)за позовомПриватного підприємства «Адамант-Я», м. Макіївка, Донецька областьдоТовариства з обмеженою відповідальністю «Мегапром», м. Макіївка, Донецька областьпростягнення заборгованості у сумі 20964,04грн., 3% річних у сумі 1826,48грн., інфляційних у сумі 209,64грн.

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Адамант-Я», м.Макіївка, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапром», м.Макіївка, відповідача, про стягнення заборгованості в сумі 20964,08грн., 3% річних у розмірі 1826,48грн., інфляції в сумі 209,64грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 03.12.2013р. (повний текст підписано 09.12.2013р.) у справі №905/4819/13 відмовлено у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем був пропущений строк позовної давності для пред'явлення вимог про стягнення заборгованості за виконані.

Не погодившись з рішенням господарського суду Донецької області від 03.12.2013р. (повний текст підписано 09.12.2013р.) у справі №905/4819/13 позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що акт звіряння взаємних розрахунків станом на 31.07.2010 року між Приватним підприємством «Адамант-Я» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегапром», за яким заявлено борг у даній справі, є документом, що свідчить про переривання строку позовної давності. Крім того, позивач зазначає, що судом першої інстанції не обґрунтовано було відхилено клопотання відповідача про проведення почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.12.2013р. у справі №905/4819/13 порушено апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 29.01.2014 р.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач проти доводів скаржника заперечив та зазначив, що суд першої інстанції правомірно відхилив акт звіряння взаємних розрахунків станом на 31.07.2010 р, як доказ визнання відповідачем перед Позивачем свого боргу, й відповідно, обґрунтовано не визнав даний акт підставою для переривання строку позовної давності.

Представник скаржника у судовому засіданні 29.01.2014р. підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 29.01.2014р. заперечив проти задоволення апеляційної скарги, звернув увагу судову колегію на те, що акт звіряння взаємних розрахунків станом на 31.07.2010 року між позивачем та відповідачем за договором субпідряду №А-23/02 від 23.02.2009 року, на який посилається позивач, як на доказ переривання строку позовної давності, не був підписаний з боку ТОВ «Мегапром». Також, зазначив, що підпис уповноваженої особи у зазначеному акті з боку відповідача не відповідає підпису директора ТОВ «Мегапром» ОСОБА_5, який підписав договір субпідряду №23/02 від 23.02.2009 р.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 29.01.2014 року у справі №905/4819/13 розгляд справи було відкладено на 19.02.2014 р.

Розпорядженням В.о голови Донецького апеляційного господарського суду від 19.02.2014р. змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Марченко О.А., Попков Д.О.

19.02.2014 року надійшло клопотання відповідача про перенесення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю участі представника та директора ТОВ «Мегапром» в судове засідання.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 19.02.2014 року у справі №905/4819/13 вказане клопотання відповідача було задоволено, розгляд справи відкладено на 26.03.2014 року, також зобов'язано забезпечити явку директора ТОВ «Мегапром» - ОСОБА_5 та надати в судове засідання вільні зразки підпису останнього у кількості не менше ніж на 15 документах за період з 31.07.2009 року по 31.07.2011 року.

Представник скаржника у судовому засіданні 26.03.2014р. заявив клопотання б/н від 26.03.2014р. щодо нездійснення технічної фіксації судового процесу, а також пояснив, що рішення господарського суду вважає таким, що прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, тому просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 19.02.2013р. не з'явився, був належним чином повідомлений, про причини не неявки не повідомив.

Як вбачається із матеріалів справи, 23.02.2009р. між ТОВ «Мегапром» (генпідрядник) та ПП «Адамант-Я» (субпідрядник) укладено договір субпідряду на будівельно-монтажні роботи №23/02 (далі - Договір), за умовами якого субпідрядник зобов'язується виконати будівельно-монтажні роботи по об'єкту: ЗАТ «Макіївський металургійний завод» - демонтаж обладнання стану « 1150», прокатний цех №1, у відповідності з проектно-кошторисною документацією, договірною ціною та графіком виконання робіт з можливими корегуваннями та доповненнями та приймає на себе відповідальність за невиконання або неналежне виконання робіт (розділ 1 Договору).

Згідно з п.3.1. Договору вартість послуг за цим договором становить 19629,29грн. без урахування ПДВ. ПДВ нараховується за ставкою, визначеною діючим законодавством на дату виникнення податкових зобов'язань або на дату заміни форми розрахунку. На дату укладення договору ПДВ нарахований за ставкою 20% та складає 3925,86грн. Всього на дату підписання ціна договору становить 23555,15грн. з урахуванням ПДВ.

Так, сторонами складено акти приймання виконаних підрядних робіт №1 за березень 2009р. на суму 1561,55грн. та №3/3 за березень 2009р. на суму 21993,60грн. та відповідні довідки про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2009р., які підписані з обох сторін та підписи скріплені відбитками печаток підприємств. Отже, суд робить висновок, що виконані роботи прийняті генпідрядником без заперечень.

За п.3.3. Договору оплата генпідрядником 90% вартості виконаних робіт, без урахування передбачених п.3.7. договору послуг генпідрядника, здійснює протягом 10 календарних днів від дати підписання сторонами кожного акту форми КБ-2в та отримання довідки КБ-3 на підставі наданих субпідрядником рахунків-фактури та податкових накладних, шляхом переводу грошових коштів та поточний рахунок субпідрядника, але не раніше отримання грошових коштів від замовника в повному обсязі вартості виконаних робіт. Кінцевий розрахунок за виконані роботи у розмірі 10% від вартості виконаних робіт здійснюється після здачі об'єкта робіт в експлуатацію.

Так, сторонами 31.03.2009р. складено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000037 на суму 2419,30грн., №ОУ-0000038 на суму 171,77грн., які підписані з обох сторін.

Відтак, кінцевий термін оплати 90% вартості робіт, що складає 18867,67грн., становить 10.04.2009р.

Враховуючи, що стан «1150» прокатного цеху №1 ліквідований у травні 2009р., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт №5/05 за травень 2009р., термін оплати 10% за Договором, що складає 2096,41грн. становить 01.06.2009р.

Однак, як вбачається з матеріалів справи генпідрядником оплата у встановлений Договором строк здійснена не була, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість з 11.04.2009р. на суму 18867,67грн., з 02.06.2009р. на суму 2096,41грн.

Як вбачається з матеріалів справи, перебіг позовної давності щодо стягнення заборгованості у розмірі 18867,67грн. починається 11.04.2009р. та закінчується 11.04.2012р., щодо стягнення заборгованості у розмірі 2096,41грн. починається з 02.06.2009р. та закінчується 02.06.2012р.

Відповідно до наданої відповідачем заяви до суду першої інстнції, останній просить застосувати загальну позовну давність та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у зв'язку із пропуском позивачем строку на звернення до суду за захистом порушених прав.

В якості доказу переривання строку перебігу позовної давності позивач надав акт звіряння взаємних розрахунків станом на 31.07.2010р.

Наразі, підписання акту звірки є дією, що свідчить про визнання відповідачем свого боргу (постанова Верховного Суду України від 24.04.2007р. у справі №26/271).

Крім того, відповідно до Постанови Вищого господарського суду України від 31.07.2013р. по справі №20/92 діями по визнанню боргу є дії боржника безпосередньо по відношенню до кредитора, які свідчать про наявність боргу, можуть бути дії по підписанню боржником до закінчення строку позовної давності акту звірки розрахунків.

Інших доказів переривання строку позовної давності позивачем суду не представлено.

23.09.2013р. відповідачем до суду першої інстанції було подане клопотання про проведення експертизи, за яким зазначено, що підпис уповноваженої особи у акті звірки взаємних розрахунків з боку відповідача, на який посилається позивач, як на доказ переривання строку позовної давності, не відповідає підпису директора ТОВ «Мегапром» ОСОБА_5, який підписав договір субпідряду №23/02 від 23.02.2009р. Проте, господарський суд відхилив його.

Апелянт в апеляційній скарзі зазначив, що відмовляючи в задоволенні вказаного клопотання суд першої інстанції самостійно та безпідставно прийшов до висновків, що акт звіряння взаємних розрахунків станом на 31.07.2010 року між позивачем та відповідачем за договором субпідряду №А-23/02 від 23.02.2009 року підписаний від відповідача невідомою особою.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

У відповідності зі статтею 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене, та зважаючи на те, що відповідач стверджує, що акт звіряння, на який посилається позивач, як на доказ переривання строку позовної давності, не був підписаний з боку ТОВ «Мегапром», тоді як позивач стверджує що спірний акт підписаний саме директором ТОВ «Мегапром» -ОСОБА_5, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що при розгляді справи №905/4819/13 виникли питання, які потребують спеціальних знань, а вирішення таких питань має істотне значення для розгляду спору по суті.

За таких обставин, з метою повного, всебічного і обєктивного розгляду всіх обставин справи, Донецький апеляційний господарський суд вважає за доцільне скористатися правом наданим йому відповідно до ст.41 ГПК України та призначити судову почеркознавчу експертизу, для роз'яснення питань, які виникли при вирішенні господарського спору, врахувавши, що з'ясування обставин та фактів, які стосуються спеціальних знань, віднесено чинним процесуальним законодавством до компетенції спеціалістів певної галузі.

Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

З урахуванням вимог частини третьої статті 41 ГПК господарський суд доручає проведення судових експертиз установам та особам, зазначеним у статтях 7, 9 і 10 Закону України «Про судову експертизу».

Визначаючись з експертною установою, яка проводитиме судову експертизу, апеляційний суд врахував положення пункту 1.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 N53/5 та дійшов висновку доручити проведення експертизи Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Відповідно до статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи визначаються господарським судом.

У п.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду Донецької області «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» від 23.03.2012р. №4 передбачено, що витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

Згідно з приписами п.1 ч.2 ст.79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за власною ініціативою у випадках призначення господарським судом судової експертизи.

У звязку з призначенням у справі №905/4819/13 судової експертизи, апеляційне провадження у цій справі слід зупинити відповідно до п.1 ч.2 ст.79 ГПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.41, 79, 86, 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-

У Х В А Л И В:

Призначити у справі №905/4819/13 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (83087, м. Донецьк, вул. Дубравна, 1б).

На вирішення експерту поставити наступні питання:

1) Чи виконано підпис на акті звіряння взаємних розрахунків станом на 31.07.2010 року між Приватним підприємством «Адамант-Я» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегапром» за договором субпідряду №А-23/02 від 23.02.2009 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапром» директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапром» ОСОБА_5, чи іншою особою?

2) Однією чи різними особами виконані підписи навпроти прізвища ОСОБА_5 у графі «генпідрядчик» розділу 17 «Юридичні реквізити сторін» договору субпідряду №23/02 від 23.02.2009 року та на акті звіряння взаємних розрахунків станом на 01.08.2010 року між Приватним підприємством «Адамант-Я» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегапром» за договором субпідряду №А-02/07 від 10.07.2008 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапром»?

Зобов'язати позивача здійснити попередню оплату вартості експертного дослідження на підставі відповідної вимоги Донецького науково-дослідницького інституту судових експертиз. Питання про розподіл витрат на проведення судової експертизи буде вирішено під час прийняття постанови у справі відповідно до вимог ст.49 ГПК України.

Зобов'язати сторін по справі при проведенні експертизи не перешкоджати експерту в проведенні судової експертизи; на першу вимогу експерта надавати всі витребуванні документи та вчиняти необхідні дії.

Попередити особу, яка безпосередньо проводитиме судову експертизу про відповідальність за дачу завідомо неправильного висновку або відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

Зобов'язати експерта, який буде проводити експертизу, направити висновки за результатами проведення даної судової експертизи до Донецького апеляційного господарського суду протягом 5 днів з моменту закінчення проведення судової експертизи.

Зупинити провадження у справі №905/4819/13 на строк проведення судової експертизи та повернення справи до Донецького апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді: О.А. Марченко

В.М. Татенко

Надрук 4 прим: 1- поз; 1- від; 1 - до справи; 1 - ДАГС