увійти
УКР
Суддя І інстанції - О. О. Кошкош
Суддя-доповідач - С. А. Малашкевич
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
Іменем України
«24» вересня 2008 року справа № 22-8727/08
м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Малашкевича С. А.
суддів Геращенко І. В.
Арабей Т. Г.
при секретарі судового засідання Літвіновій Л. О.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1.- за довір.
від відповідачів - ОСОБА_2. - предст.; ОСОБА_3.- за довір.
Від третьої особи - не прибули
| розглянувши апеляційну скаргу | ДПІ у м. Маріуполі | на постанову Донецького окружного адміністративного суду |
| від | 09 червня 2008 року | по адміністративній справі | № 2-а-7456/08 | за позовом | ДПІ у м. Маріуполі | До За участю третьої особи про | 1) Фізичної особи- підприємця ОСОБА_4 2) ЗАТ «Строительно-монтажный трест «Металлургстрой» Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області Визнання недійсним господарського зобов»язання ВСТАНОВИЛА:
Державна податкова інспекція у м. Маріуполі звернулась до суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, Закритого акціонерного товариства «Строительно-монтажный трест «Металлургстрой», третя особа - Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області про визнання недійсним господарського зобов'язання. Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що оспорюване господарське зобов'язання виконано однією із сторін - а саме приватним підприємцем ОСОБА_4 без наявності ліцензії на право здійснення перевезення вантажів автомобільним транспортом. Згідно ст. 227 Цивільного кодексу України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним. На підставі зазначеного просить визнати недійсним господарське зобов'язання, виконане за договором перевезення від 26 травня 2006 року № 7 між ЗАТ «Строительно - монтажний трест «Металургстрой» та приватним підприємцем ОСОБА_4, як таке, що вчинене в інтересах, що суперечать інтересам держави та суспільства, повернути усе отримані за оспорюваним господарським зобов'язанням, кошти в сумі 52793,64 грн. «Строительно - монтажний трест «Металургстрой», стягнути з ЗАТ «Строительно - монтажний трест «Металургстрой» кошти в сумі 52793,64 грн., отримані від приватного підприємця ОСОБА_4., у доход держави. Постановою від 09 червня 2008 року у справі № 2-а- 7456/08 Донецьким окружним адміністративним судом у задоволенні позовних вимог було відмовлено за безпідставністю та пропуском строку, встановленого ст.. 250 ГК України для застосування адміністративно-господарських санкцій. З рішенням місцевого суду не погодився позивач, подав апеляційну скаргу, в якій постанову просить скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування скарги, апелянт посилається на невірне застосування судом норм матеріального права, а саме ст. 227 Цивільного кодексу, ст. 208, ст. 250 Господарського кодексу України. В засіданні апеляційного суду, апелянт підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити, проти чого заперечували у судовому засіданні представники відповідачів, які вважають рішення суду першої інстанції правомірним і обґрунтованим. В запереченнях на апеляційну скаргу, другий відповідач вказав на безпідставність доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, зазначив, що вчинення спірного правочину з боку першого відповідача без наявності відповідного дозволу (ліцензії) є порушенням своєї господарської компетенції, а не вчинення правочину з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін. Третя особа про день, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, проте до суду представника не направила. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає останні не обґрунтованими, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав. Під час розгляду справи встановлено наступне. 13.12. 2007 року Державною податковою інспекцією у м. Маріуполі проведено планову виїзну перевірку Закритого акціонерного товариства «Строительно-монтажньй трест «Металлургстрой» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.06 року по 30.06.07 року, за результатами якої складений акт від 13.12.2007 р. №70/23-4/01237307. За результатами перевірки встановлено, що проміж відповідачами укладено договір № 7 від 26.05.06 р. про перевезення, згідно п.1.1. якого Відповідач 1 зобов'язувався перевезти автомобільним транспортом доручений йому Відповідачем 2 вантаж, а Відповідач 2 зобов'язувався сплатити за надані послуги. На виконання умов договору, Відповідач 1 надав послуги з перевезення вантажу в червні-серпні 2006р. на суму 52793,64 грн. без ПДВ. Вказаний договір виконаний відповідачами у повному обсязі. Згідно відповіді Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецької області № НОМЕР_1 від 07.12.07 року, ліцензія СПД - ОСОБА_4. отримана одноразово, на строк дії з 22.09.2006р. по 21.09.2011р.. Таким чином, договір перевезення № 7 від 26.05.2006 року виконано однією із сторін, а саме приватним підприємцем ОСОБА_4 без наявності ліцензії на право здійснення перевезення вантажів автомобільним транспортом. Позивач посилається на те, що приватний підприємець ОСОБА_4 на момент здійснення правочину не мав відповідної ліцензії на право надання послуг з перевезення вантажів, тому позивач вважає, що оспорюваний правочин був спрямований на порушення конституційних норм. У зв»язку з такими обставинами, позивач просив визнати недійсним зазначений правочин, як такий, що укладений з метою суперечною інтересам держави та суспільства та застосувати наслідки передбачені ст. 208 ГК України. Колегія суддів погоджує висновок місцевого суду про безпідставність позову ДПІ у м. Маріуполі та недоведеність нею своїх позовних вимог. Згідно з ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов»язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Положення статей 207 та 208 Господарського кодексу України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Разом з тим, суду під час розгляду вимог щодо застосування наслідків такому правочину, необхідно перевірити та встановити обставини з якими закон пов»язує нікчемність правочину. Наявність (відсутність) зазначених обставин суд повинен встановити за допомогою належних доказів. При цьому суд повинен оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Визначення мети угоди такою, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства здійснюється судом. Як на доказ наявності протиправного умислу, позивач посилається на той факт, що спірна угода укладалась стороною, яка не мала відповідної ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності та усвідомлювала або повинна була усвідомлювати протиправність зазначеної угоди. Позивач не довів належними і допустимими доказами наявність умислу в діях першого відповідача на укладення і виконання правочину з метою суперечною інтересам держави та суспільства. За порушення правил господарювання в частині отримання та використання ліцензії, Закон України «Про ліцензування деяких видів підприємницької діяльності, встановлює фінансові санкції, які застосовуються до порушників органами, на які згідно з чинним законодавством покладено функції контролю за наявністю ліцензії. Сам по собі факт здійснення безліцензійної діяльності, без доведення умислу та мети суперечної інтересам держави та суспільства у відповідної особи, не може бути достатньою підставою вважати такий правочин нікчемним, як такий, що укладений з метою яка суперечить інтересам держави і суспільства. Щодо наслідків, які просить застосувати позивач до оспорюваного правочину. Колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що санкції передбачені ч. 1 ст. 208 УК України є конфіскаційними і застосовуються лише судом в межах строку встановленого ст.. 250 ГК України, оскільки позивач звернувся до суду з вимогами про застосування таких санкцій поза межами встановленого строку, суд правомірно відмовив у їх задоволенні. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И ЛА:
Апеляційну скаргу ДПІ у м. Маріуполі на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09.06.08 р. у справі № 2-а-7456/08 - залишити без задоволення. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09.06.08 р. у справі № 2-а-7456/08 за позовом ДПІ у м. Маріуполі до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, Закритого акціонерного товариства «Строительно-монтажный трест «Металлургстрой», третя особа - Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області про визнання недійсним господарського зобов'язання- залишити без змін. Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні. Ухвала у повному обсязі складена 26 вересня 2008 року. Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий С. А. Малашкевич
Судді І. В. Геращенко
Т. Г. Арабей
Суддя І інстанції - О. О. Кошкош Суддя-доповідач - С. А. Малашкевич
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А Іменем України (Вступна та резолютивна частини)
«24» вересня 2008 року справа № 22-8727/08 м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Малашкевича С. А. суддів Геращенко І. В. Арабей Т. Г.
при секретарі судового засідання Літвіновій Л. О.
за участю представників сторін: від позивача - ОСОБА_1.- за довір. від відповідачів - ОСОБА_2. - предст.; ОСОБА_3.- за довір. Від третьої особи - не прибули
|
