Ухвала суду № 37923274, 26.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" березня 2014 р. м. Київ К/800/56785/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,

Суддів Ємельянової В.І.,

Олексієнка М.М,

секретаря судового засідання Горбатюка В.С.,

за участю:

представників відповідача - Бородінова А.Д., Джуринського В.Ф., Сердюка Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Територіального центрального управління внутрішнього аудиту та контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Територіального центрального управління внутрішнього аудиту та контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України (далі - Управління) про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2013 року ОСОБА_5 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління від 24 травня 2013 року №35 «Про притягнення підполковника юстиції ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності».

Позов обґрунтовано тим, що оскаржуваним наказом його безпідставно було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Посилається на те, що має 27 років вислуги, за час проходження служби завжди характеризувався з позитивної сторони, дисциплінарних стягнень не мав, був нагороджений почесними грамотами за відмінне виконання службових обов'язків. Протягом всього періоду служби юрисконсультом контрольно-ревізійного управління та помічником начальника управління аудиту не було жодного випадку невиконання ним наказів та розпоряджень начальників цих установ. Суворість дисциплінарного стягнення (відповідно до тексу наказу) базується тільки на тому, що ним при поданні заперечень на позови не враховано та не наведено у оскаржуваних документах ряд суттєвих доводів, (яких саме не вказано) що призвело до рішень судів не на корить Управління. Вважає, що зазначені в наказі доводи не можуть свідчити про порушення ним статті 100 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і тим самим бути підставою для накладення стягнення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року скасовано постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року, прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог. Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Управління №35 від 24 травня 2013 року.

У касаційній скарзі Управління, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалене ним судове рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів зазначає наступне.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що помічником начальника Територіального Центрального управління внутрішнього аудиту та контролю (з правової роботи) не забезпечено належного виконання своїх службових обов'язків як представника Управління у судах, вказане підтверджується, зокрема, текстом дослідженої ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду по справі №206/2641/12 від 3 квітня 2013 року.

Протилежного висновку, при вирішенні даного спору, дійшов суд апеляційної інстанції, зазначивши в своєму рішенні, що апеляційним судом у справі №206/2641/12 розглядалася апеляційна скарга військової частини А0549, а не Управління, тому судом було прийнято рішення не на користь військової частини А0549, а не Управління. Крім того, дисциплінарне стягнення накладене з порушення строків, встановлених пунктом 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Судами встановлено, що ОСОБА_5 підполковник юстиції проходить військову службу в Територіальному центральному управлінні внутрішнього аудиту та контролю Департаменту внутрішнього аудиту і фінансового контролю Міністерства оборони України на посаді помічника начальника управління з правової роботи з 25 червня 2012 року.

7 травня 2013 року підполковником юстиції Бородіновим А.Д. за дорученням тимчасово виконуючого обов'язки директора Департаменту Холошина М.О. прийнято участь у судових справах за позовами працівників колишнього Територіального Центрального Контрольно-ревізійного управління, опрацьовано матеріали судових справ та за результатами складено доповідну щодо прийняття участі у судових засіданнях та про дослідження якості виконання посадових обов'язків позивачем. На підставі опрацьованих матеріалів запропоновано притягти підполковника юстиції ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності.

Наказом начальника Управління №35 від 24 травня 2013 року помічника начальника Управління (з правової роботи) підполковника юстиції ОСОБА_5, за неналежне виконання своїх службових обов'язків відповідно до абзацу 6 статті 100 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, з питань представлення інтересів Управління в судах та інших органах, попереджено про неповну службову відповідність.

Відповідно до абзацу 6 статті 100 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України помічник командира полку з правової роботи (юрисконсульт полку) зобов'язаний, зокрема, за дорученням командира полку представляти інтереси полку в судах та інших органах; аналізувати наслідки розгляду претензій, позовів та справ у судах і подавати командирові полку пропозиції щодо вдосконалення правового забезпечення діяльності полку.

В матеріалах справи містяться посадові обов'язки помічника начальника (з правової роботи) Територіального центрального управління внутрішнього аудиту та контролю Департаменту внутрішнього аудиту і фінансового контролю Міністерства оборони України, затверджені тимчасово виконуючим обов'язки директора Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України від 27 червня 2012 року, згідно з якими помічник начальника (з правової роботи) зобов'язаний забезпечувати в установленому порядку представлення інтересів Управління в судах та інших юрисдикційних органах; здійснювати претензійну та позовну роботу.

Із змісту доповідної записки вбачається, що позивач, як представник інтересів Управління, при поданні заперечень на позови та апеляційні скарги не врахував та не навів у оскаржуваних документах ряд суттєвих доводів, що призвело до ухвал суду не на користь Управління. Єдиним доводом щодо заперечення позовних вимог підполковник юстиції ОСОБА_5 навів відсутність асигнувань бюджетних коштів на виплату надбавки за виконання особливо важливих завдань. Крім того, як зазначено в ухвалі Вінницького апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2013 року по справі №206-2641-2012, Територіальне Центральне управління внутрішнього аудиту та контролю залучено судом до участі у справі в якості належного відповідача. Підполковник юстиції ОСОБА_5, який здійснював представництво інтересів Управління, щодо задоволення апеляційної скарги військової частини А0549 поклався на розсуд суду, при цьому вказавши, що ним фактично виконано постанову суду від 13 квітня 2012 року, зокрема, на виконання рішення суду видано відповідні накази, які мають бути реалізовані військовою частиною А0549.

Зазначене, на думку підполковника юстиції Бородінова А.Д., свідчить про неналежне виконання своїх службових обов'язків підполковником юстиції ОСОБА_5, який відповідно до вимог абзацу 6 статті 100 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України за дорученням командира зобов'язаний представляти інтереси Управління в судах та інших органах.

Вказана доповідна записка стала підставою для винесення оскаржуваного наказу від 24 травня 2013 року №35.

З аналізу тексту ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2013 року по адміністративній справі №206/2641/12 слідує, що апеляційним судом розглядалась апеляційна скарга військової частини А0549 на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 13 квітня 2012 року. На сторінці 2 вказаного рішення абзац 10 зазначено, що представник відповідача (ОСОБА_5) щодо задоволення апеляційної скарги військової частини А0549 поклався на розсуд суду, при цьому вказавши, що ним фактично виконано постанову суду від 13 квітня 2012 року, зокрема на виконання рішення суду видано відповідні накази, які мають бути реалізовані військовою частиною А0549.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що наведені обставини не можуть свідчити про незабезпечення позивачем належного представництва інтересів Територіального центрального управління внутрішнього аудиту та контролю в суді, оскільки апеляційним судом розглядалась апеляційна скарга військової частини А0549, яка є іншою юридичною особою, ніж Територіальне центральне управління внутрішнього аудиту та контролю, представництво якого здійснював позивач. Доведення обставин обґрунтованості апеляційної скарги покладається на представника особи, яка її подала. При цьому, судове засідання апеляційного суду проводилось за участю представника військової частини А0549 - Кривіцького М.О. За результатами апеляційного розгляду прийнято рішенням, яким апеляційну скаргу військової частини А0549 залишено без задоволення, тобто судом було прийнято рішення не на користь військової частини А0549, а не Територіального центрального управління внутрішнього аудиту та контролю.

Що стосується доводів відповідача щодо неврахування позивачем при поданні заперечень та апеляційних скарг ряду суттєвих доводів, що призвело до ухвал суду не на користь Управління, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З наведеного вбачається, що суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що в запереченнях та апеляційних скаргах особа наводить свої доводи, які підтверджують, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними тощо. При цьому, будь-які суттєві доводи, які не були зазначені в запереченнях чи апеляційних скаргах не мають для суду наперед встановленої сили та не можуть бути підставою для винесення рішення на користь певної особи.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та не заперечується відповідачем позивач приймав участь у судових процесах з метою відстоювання інтересів Територіального центрального управління внутрішнього аудиту та контролю.

Крім того, відповідно до пункту 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.

Про вчинене правопорушення начальнику Територіального центрального управління внутрішнього аудиту та контролю полковнику Машталяру А.Г. стало відомо 7 травня 2013 року з доповідної записки підполковника юстиції Бородіновим А.Д., що підтверджується його резолюцією.

Наказ про притягнення підполковника юстиції ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності винесено 24 травня 2013 року, тобто після спливу 10 діб від дня, коли командирові стало відомо про правопорушення.

Таким чином, правильним є висновок суду апеляційної інстанції про порушення відповідачем строку накладення дисциплінарного стягнення, а посилання відповідача в касаційній скарзі на те, що начальнику Машталяру А.Г. стало відомо про правопорушення позивача лише 20 травня 2013 року під час його відрядження, колегія суддів вважає безпідставним та таким, що спростовуються його особистою резолюцією від 7 травня 2013 року на доповідній записці.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції прийняте законне і обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись статтями 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Територіального центрального управління внутрішнього аудиту та контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.Й. Рецебуринський(

доповідача)

Судді В.І. Ємельянова

М.М. Олексієнко