Ухвала суду № 37923205, 18.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" березня 2014 р. м. Київ К/800/10747/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя СуддіМуравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є.розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс» на постанову та ухвалуСумського окружного адміністративного суду від 06.11.2012 року Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2013 рокуу справі№ 2а-1870/8588/12за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс»доДержавної податкової інспекції у м. Сумахпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 06.11.2012 року у справі № 2а-1870/8588/12, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 58 Конституції України, ст. 7, п. п. 288.1, 288.4, 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, ст. ст. 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання, справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Державною податковою інспекцією в м. Сумах невиїзної документальної перевірки даних, задекларованих ТОВ «Імпульс» в податковій декларації за землю за 2012 рік, складено акт від 15.06.2012 року № 1389/152/30012738, яким зафіксовано заниження суми податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за квітень 2012 року в розмірі 7 529,02 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.07.2012 року № 0004881502/33272 про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб в розмірі 11 293,53 грн., в тому числі за основним платежем 7 529,02 грн., за штрафними санкціями - 3 764,51 грн.

За результатами адміністративного оскарження скарги товариства залишені без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходи з того, що з 01 січня 2011 року мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено, становить 3% від їх грошової оцінки.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів, враховуючи наступне.

З 01.01.2011 року питання справляння плати за землю регулюється Податковим кодексом України.

Судами першої та апеляційної інстанцій, що між ТОВ «Імпульс» та Сумською міською радою укладені договори оренди земельних ділянок, згідно яких ТОВ «Імпульс» тимчасово використовує земельні ділянки в м. Суми, які відносяться до категорій земель, що перебувають у державній або комунальній власності.

За приписами п. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу;

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу.

Відхиляючи доводи позивача про необхідність сплати орендної плати у відповідності до умов договорів, судами першої та апеляційної інстанції обґрунтовано зазначено, що спірні договори в частині визначення орендної плати у розмірі середньої ставки земельного податку, тобто в сумі 1 % від нормативної грошової оцінки землі, не відповідають вимогам чинного законодавства.

Оскільки у відповідності до ст. 9 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності належить до загальнодержавних податків, порядок її нарахування та сплати регламентований положеннями Податкового кодексу України.

Тому, починаючи з 01.01.2011 року відносини, що виникають щодо сплати орендної плати за земельні ділянки комунальної та державної власності, регулюються приписами Податкового кодексу України.

Враховуючи встановлення законодавством закріпленого мінімального та максимального розміру орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, колегія суддів погоджується з висновком судів про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки з набранням чинності Податковим кодексом України позивач мав самостійно перерахувати величину орендної плати на поточний рік з урахуванням вимог пп. 288.5.1 та 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України

Доводи касаційної скарги викладено не спростовують.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс» залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.11.2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2013 року у справі № 2а-1870/8588/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів з моменту надсилання її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак