Ухвала суду № 37923197, 18.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2014 року м. Київ К/800/42821/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову та ухвалуДонецького окружного адміністративного суду від 26.06.2013 року Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.07.2013 рокуу справі№ 805/7228/13-аза позовомДержавного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська»до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходівпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26.06.2013 року у справі № 805/7228/13-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.07.2013 року, позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 29.12.2012 року № 0000711530/30902/10/15-17-3, яким до підприємства застосовані штрафні санкції в сумі 14 024,30 грн.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 4, 238, 250 Господарського кодексу України, пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14, пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41, п. 54.3 ст. 54, ст. 102, п. п. 113.1, 113.3 ст. 113, п. 114.1 ст. 114 Податкового кодексу України, ст. ст. 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної планової виїзної перевірки ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року складено акт перевірки від 13.12.2012 року № 600/15-17-3-31599557, яким зафіксовано порушення п. п. 3.1, 3.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Нацбанк України від 15.12.2004 року № 637, що полягає у проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжних документів, які підтверджували би сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 14 024,30 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000711530/30902/10/15-17-3 від 29.12.2012 року, яким до підприємства застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки в сумі 14 024,30 грн.

В підпункті 3.7.1.6 акта перевірки, додатку № 11 до акта зазначено, що у період з 14.01.2011 року по 30.06.2011 року проведено готівкові розрахунки без подання одержувачем коштів платіжних документів, які підтверджували би сплату покупцем готівкових коштів (надання авансових звітів з підтверджуючими документами, які не відповідають терміну відрядження) на загальну суму 14 024,30 грн., що є порушенням п. п. 3.1, 3.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Пунктом 3.1 цього Положення передбачено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Відповідно п. 3.2 вказаного Положення касові операції, що проводяться відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оформляються згідно з вимогами цього Закону.

Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено наявності підстав для застосування штрафу, зокрема невідповідності документів, авансових звітів вимогам вищенаведених норм, колегія суддів погоджується з висновком про задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують та підлягають відхиленню, оскільки зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції. .

Висновки судів першої та апеляційної інстанцій про необхідність застосування положень статті 250 Господарського кодексу України є помилковими, оскільки частиною другою цієї статті в редакції чинній на момент здійснення правопорушення, передбачено, що дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

Проте, зазначена помилка не вплинула на вирішення спору по суті, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про задоволення позову у зв'язку із недоведеністю наявності підстав для застосування штрафних санкцій.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26.06.2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.07.2013 року у справі № 805/7228/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак