Ухвала суду № 37922481, 18.03.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 р.Справа № 818/7781/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.12.2013р. по справі № 818/7781/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробничий комплекс "Рона-Маркет"

до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

В вересні 2013 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробничий комплекс "Рона-Маркет" - звернулось до суду з адміністративним позовом , в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000012300 від 08 січня 2013 року щодо визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 42923,50 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000022300 від 08 січня 2013 року щодо визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 106716 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 09.12.2013 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробничий комплекс "Рона-Маркет" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Сумської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000012300 від 08 січня 2013 року.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Сумської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000022300 від 08 січня 2013 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Сумською МДПІ проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробничий комплекс "Рона-Маркет" за результатами якої складено акт № 106/22/34362950/13 від 21 грудня 2012 року, згідно висновків якого податковим органом встановлено порушення позивачем вимог п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.6 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 40189,00 грн., а саме: за 2011 рік - у сумі 29251 грн., в тому числі : за 2 квартал 2011 року в сумі 2081 грн., за 2-3 квартали 2011 року в сумі 19941 грн., за 2-4 квартали 2011 року в сумі 29251 грн., за 2012 рік у сумі - 10938 грн., у тому числі: за півріччя 2012 року в сумі 10938 грн., за 3 квартали 2012 року в сумі 10938 грн.; п.п. 14.1.181 п. 141.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 87983 грн., в т.ч. за квітень 2011 року в сумі 6428 грн., за червень 2011 року в сумі 6629 грн., за липень 2011 року у сумі 9849 грн., за серпень 2011 року в сумі 11913 грн., за вересень 2011 року в сумі 10093 грн., за жовтень 2011 року в сумі 5916 грн., за листопад 2011 року в сумі 5941 грн., за грудень 2011 року в сумі 2838 грн., за січень 2012 року в сумі 390 грн., за лютий 2012 року в сумі 4955 грн., за березень 2012 року в сумі 4193 грн., за травень 2012 року в сумі 2171 грн., за вересень 2012 року в сумі 16667 грн. (т. 1 а.с. 11-47).

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення №0000012300 від 08 січня 2013 року (т. 1 а.с. 9), яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, в тому числі: за основним платежем - 40189 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2734,5 грн., та №0000022300 від 08 січня 2013 року (т. 1 а.с. 10), яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, в тому числі: за основним платежем - 40189 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 18733 грн. ( т.

Не погодившись із вищезазначеними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів суду правомірності прийнятих ним рішень, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень слугував акт перевірки № 106/22/34362950/13 від 21 грудня 2012 року, в якому податковий орган зазначив про відсутність факту реального вчинення господарських операцій позивачем, посилаючись на акти про неможливість проведення зустрічних звірок, які надійшли, від контролюючих органів, а саме:

- від ДПІ у Печерському районі м. Києва отримано акт від 18.04.2012р. №911/22- 2/31028769 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Нормаізол» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.06.2011р. по 31.11.2011 року, яким встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів; від ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська отримано акт від 17.07.2012р. №242/22/34642374 про неможливість проведення перевірки ПП «Валдай-Луганськ» з питань дотримання вимог податкового законодавства стосовно придбання імпортованого товару та подальшої його реалізації за період з 01.02.2012 по 31.05.2012р.;

-від ДПІ у Голосіївському районі м. Києва отримано акт від 12.11.12 №923/3-22-30- 33631214 про неможливість проведення зустрічної звірки перевірки суб'єкта господарювання ДП «АА Територія дизайну» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Віннерком» за період вересень 2011р.;

-від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська отримано акт від 11.09.12р. №972/244/34589798 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Авінс Трейд» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період лютий, березень 2012 р.;

- від ДПІ у Печерському районі м. Києва отримано акт від 04.10.2012р. №4107/22- 4/36589957 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Локтрейд» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Промелекіро-75» за період з 01.08.2011р. по 30.11.2011р.;

-від ДПІ у м. Чернігові отримано довідку №36/22/36144332 від 06.09.2012р. про результати зустрічної звірки ПП «Кейторг» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за березень, червень, липень, вересень - листопад 2010 року, січень - березень, липень, серпень, листопад, грудень 2011 року, січень, лютий, квітень 2012 р. Звіркою ПП «Кейторг» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із постачальниками та покупцями;

- від ДПІ у Приморському районі м. Одеси отримано акт №1794/2350/36110015 від 01.07.2011р. Звіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Технодім Трейдинг» за період з 01.04.2011р. по 30.04.2011р., встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів;

- від ДПІ у Дніпровському районі м. Києва отримано акт від 14.06.2012р. №1355/22- 621-32378230 «По результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю «Будгерметик» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість, перевіркою було встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) у червні - серпні 2011 року, які підпадають від визначення ст. 22, ст. 185 Податкового кодексу України.;

- від ДПІ у Святошинському районі м. Києва акт №2005/23-20/33061196 від 15.07.2011р., згідно якого звіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій.;

- від ДПІ у Печерському районі м. Києва отримано акт №694/22-2/35920561 від 06.04.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин за період серпень, жовтень-грудень 2011 р.;

- від ДПІ у Дарницькому районі м. Києва отримано акт від 12.10.2012р. №841/22- 401/33099366 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Спецкомплект-3000» за період з 11.06.2007р. по 02.10.2012р.

Крім того, Сумською МДПІ у акті перевірки зазначено, що ТОВ «ТВК «Рона -Маркет» включило до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень 2012 року податкову накладну ТОВ «Світ шпалер» №93 від 17.09.2012р. на суму 100004,46 грн., в т.ч. ПДВ 16667,41 грн., яка не зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних.

Також контролюючий орган в підтвердження порушень, зафіксованих в Акті перевірки, посилається на постанову Сумського районного суду Сумської області від 25.01.2013 р. у справі № 587/143/13-п та постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 04.02.2013 р. у справі № 592/1061/13-п, якими притягнуто до адміністративної відповідальності головного бухгалтера та генерального директора ТОВ "ТВК "Рона-Маркет" за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 163-1, ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів ( у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну в момент виникнення податкових зобов'язань продавця, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Приписами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України забороняється включення до складу податкового кредиту сум податку, не підтверджених належним чином оформленими податковими накладними. У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.

Щодо визначення позивачеві зобов'язань з податку на прибуток колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Таким чином, показник валових витрат безпосередньо впливає на об'єкт оподаткування.

Відповідно до п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (138.1.1 ст. 138 Податкового кодексу України).

За змістом п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з абз. 1 п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. (138.8.1 ст. 138 Податкового кодексу України).

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку. Правильність відображення в податковому обліку господарських операцій відповідно до їх реального змісту повинна здійснюватись виключно на підставі норм податкового законодавства. А відтак, якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображено в укладених платником податків договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

З матеріалів справи убачається, що ТОВ «Рона - Маркет» від ТОВ «Нормаізол» придбало товар на підставі видаткових накладних: №ХФ 353 від 10.06.2011р. на загальну суму 10855,94 грн, в т.ч. ПДВ 1809,32 грн. (податкова накладна №83 від 10.06.2010р.), №ХФ 423 від 13.07,2011р. на загальну суму 6360,06 грн, в т.ч. ПДВ 1060,01 грн. (податкова накладна №100 від 13.07.2011р.), №ХФ 520 від 12.08.2011р. на загальну суму 7167,00 грн, в т.ч. ПДВ 1194,50 грн. (податкова накладна №92 від 12.08.2011р.), №ХФ 615 від 23.09.2011р. на загальну суму 9516,96 грн, в т.ч. ПДВ 1586,16 грн. (податкова накладна №167 від 23.09.2011р.), №ХФ 696 від 10.10.2011р. на загальну суму 25899,29грн, в т.ч. ПДВ 4316,55 грн. (податкова накладна №154 від 20.10.2011р.), №ХФ-789 від 18.11.2011р. на загальну суму 17310,19грн, в т.ч. ПДВ 2885,03 грн. (податкова накладна №160 від 18.11.2011р.). Зазначений товар був фактично оплачений, що підтверджується банківськими виписками. Транспортування товару підтверджено товарно - транспортними накладними.

Також, ТОВ «Рона - Маркет» від ПП «Валдай - Луганськ» отримало товарно - матеріальних цінностей на підставі видаткових накладних: №23024 від 23.02.2012р. на загальну суму 19749.00 грн, в т.ч. ПДВ 3291,50 грн. (податкова накладна №204 від 23.02.2013), №22033 від 22.03.2012р. на загальну суму 19752,00 грн, в т.ч. ПДВ 3292 грн. (податкова накладна №162 від 22.03.2013), №28059 від 28.05.2012р. на загальну суму 13027,00 грн. в т.ч. ПДВ 2171,17 грн. (податкова накладна №258 від 28.05.2013). Зазначений товар був фактично оплачений, що підтверджується банківськими виписками. Транспортування товару підтверджено товарно - транспортними накладними.

Крім того, ТОВ «Рона - Маркет» від ДП «АА Територія дизайну», отримало товарно - матеріальних цінностей на підставі видаткових накладних: №2495 від 14.09.2011р. на загальну суму 19408.00 грн, в т.ч. ПДВ 3234,68 грн. (податкова накладна №141 від 14.09.2011р.), №2748 від 23.09.2011р. на загальну суму 19105,60 грн, в т.ч, ПДВ 3184,27 грн. (податкова накладна №264 від 23.09.2011р.). Зазначений товар був фактично оплачений, що підтверджується банківськими виписками. Транспортування товару підтверджено товарно - транспортними накладними.

Також, ТОВ «Рона - Маркет» від ТОВ «Авінс Трейд» отримало товарно - матеріальних цінностей на підставі видаткової накладної №80 від 07.02.2012р. на загальну суму 9976,68 рн., в т.ч. ПДВ на суму 1662,78 грн. (податкова накладна №80 від 07.02.2012р.). Товар оплачено в повному обсязі, що підтверджується банківською випискою.

Крім того, ТОВ «Рона -Маркет» від ТОВ «Локтрейд» отримало товарно - матеріальних цінностей на підставі видаткових накладних: №РН65х від 09.08.2011р. на загальну суму 8093,34грн., в т.ч. ПДВ на суму 1348,89 грн. (податкова накладна №11 від 09,08.2011р.), №РН69х від 19.08.2011р. на загальну суму 10133,94 грн., в т.ч. ПДВ на суму 1688,99 грн. (податкова накладна №18 від 19.08.2011р.), №РН72х від 29.08.2011р. на загальну суму 376,48 грн., в т.ч. ПДВ на суму 146,08 грн. (податкова накладна №22 від 29.08.2011р.), №РН-77 від 14.09.2011р. на загальну суму 1525,00 грн., в т.ч. ПДВ на суму 2087,50 грн. (податкова накладна №09 від 14.09.2011р.), №РН-91х від 20.10.2011р. на загальну суму 9595,20 грн., в т.ч. ПДВ на суму 1599,20 грн. (податкова накладна №4 від 20.10.2011р.), №РН-97х від 01,11.2011р. на загальну суму 4928,58 грн., в т.ч. ПДВ на суму 821,43 грн. (податкова накладна №3 від 01.11.2011р.), №РН-99х від 03.11.2011р. на загальну суму 3425,60 грн., в т.ч. ПДВ на суму 570,93 грн. (податкова накладна №7 від 03.11.2011р.), №РН-106х від 24.11.2011р. на загальну суму 8669,34 грн., в т.ч. ПДВ на суму 1444,89 грн. (податкова накладна №22 від 24.11.2011р.). Товар оплачено в повному обсязі, що підтверджується витягами з банківських виписок. Транспортування товару здійснювалось на підставі товарно-транспортних накладних.

Також, ТОВ «Рона - Маркет» від ТОВ «Кейторг» отримало товарно - матеріальних цінностей на підставі видаткових накладних: №РН-110 від 17.08.2011р. на загальну суму 6930,48грн., в т.ч. ПДВ на суму 1155,08 грн. (податкова накладна №16 від 17.08.2011р.), №РН-149 від 17.11.2011р. на загальну суму 1276,80 грн., в т.ч. ПДВ на суму 212,80 грн. (податкова накладна №24 від 17.11.2011р.), видаткової накладної №РН-148 від 17.11.2011р. на загальну суму 38,40 грн., в т.ч. ПДВ на суму 6,40 грн.(податкова накладна №23 від 17.11.2011 р.), №РН-171 від 02.12.2011р. на загальну суму 7367,40 грн., в т.ч. ПДВ на суму 1227,90 грн. (податкова накладна №3 від 02.12.2011р.). Зазначений товар оплачено в повному обсязі, що підтверджується витягами з банківських виписок. Транспортування товару здійснювалось на підставі товарно-транспортних накладних.

Крім того, ТОВ «Рона - Маркет» від ТОВ «Технодім Трейдінг» отримало товарно - матеріальних цінностей на підставі видаткової накладної №405003 від 05.04.2011р. на загальну суму 16184,4 грн., в т.ч. ПДВ на суму 2697,34 грн. (податкова накладна №405002 від 05.04.2011р.). Товар оплачено в повному обсязі, що підтверджується витягом з банківської виписки. Транспортування товару здійснювалось на підставі товарно-транспортної накладної.

Крім того, ТОВ «Рона - Маркет» від філії №2 ТОВ «Будгерметик» отримало товарно - матеріальних цінностей на підставі видаткових накладних: №550/2 від 06.06.2011р. на загальну суму 7397,64 грн., в т.ч. ПДВ на суму 1232,94 грн. (податкова накладна №549/002 від 06.06.2011р.), №578/2 від 14.06.2011р. на загальну суму 10532,70 грн., в т.ч. ПДВ на суму 1755,45 грн. (податкова накладна №577/002 від 14.06.2011р.), №608/2 від 21.06.2011р. на загальну суму 8793,18 грн., в т.ч. ПДВ на суму 1465,53 грн. (податкова накладна №607/002 від 21.06.2011р.), №652/2 від 04.07.2011р. на загальну суму 3726,80 грн., в т.ч. ПДВ на суму 621,13 грн. (податкова накладну №651/002 від 04.07.2011р.), №653/2 від 04.07.2011р. на загальну суму 18407,28 грн., в т.ч. ПДВ на суму 3067,88 грн. (податкова накладна №652/002 від 04.07.2011р.), №679/2 від 11.07.2011р. на загальну суму 9290,00 грн., в т.ч. ПДВ на суму 1548,33 грн. (податкова накладна №678/002 від 11.07.2011р.), №742/2 від 25.07.2011р. на загальну суму 3880,62 грн., в т.ч. ПДВ на суму 1646,77 грн. (податкова накладна №741/002 від 25.07.2011р.), №770/2 від 01.08.2011р. на загальну суму 6700,80 грн., в т.ч. ПДВ на суму 1116,80 грн. (податкова накладна №771/002 від 01.08.2011р.), №804/2 від 08.08.2011р. на загальну суму 10939,38 грн., в т.ч. ПДВ на суму 1823,23 грн. (податкова накладна №803/002 від 08.08.2011р.), №837/2 від 15.08.2011р. на загальну суму 6048,60 грн., в т.ч. ПДВ на суму 1008,10 грн. (податкова накладна №836/002 від 15.08.2011р.), №869/2 від 22.08.2011р. на загальну суму 4495,14 грн., в т.ч. ПДВ на суму 749,19 грн. (податкова накладна №871/002 від 22.08.2011р.), №893/2 від 29.08.2011р. на загальну суму 10090,92 грн., в т.ч. ПДВ на суму 1681.82 грн. (податкова накладна №892/002 від 29.08.2011р.). Товар оплачено в повному обсязі, що підтверджується витягами з банківської виписки. Транспортування товару здійснювалось на підставі товарно-транспортних накладних.

Також, ТОВ «Рона - Маркет» від ТОВ «Елгранд» отримало товарно - матеріальних цінностей на підставі видаткових накладних: №Е628 від 08.04.2011р. на загальну суму 3250,22 грн., в т.ч. ПДВ на суму 541,70 грн. (податкова накладна №49 від 08.04.2011р.), №Е656 від 12.04.2011р. на загальну суму 2771,54 грн., в т.ч. ПДВ на суму 461,92 грн. (податкова накладна №77 від 12.04.2011р.), №Е689 від 14.04.2011р. на загальну суму 7501,15 грн., в т.ч. ПДВ на суму 1250,19 грн. (податкова накладна №132 від 14.04.2011р.), №Е690 від 14.04.2011р. на загальну суму 8865,90 грн., в т.ч. ПДВ на суму 1477,65 грн. (податкова накладна №133 від 14.04.2011р.). Товар оплачено в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками. Транспортування товару здійснювалось на підставі товарно-транспортних накладних.

Також, ТОВ «Рона - Маркет» від ТОВ «Мірель компані» отримало товарно - матеріальних цінностей на підставі видаткових накладних: №10490 від 08.12.2011р. на загальну суму 2779,96 грн., в т.ч. ПДВ на суму 463,31 грн. (податкова накладна №72 від 08.12.2011р.), №11641 від 28.12.2011р. на загальну суму 6789,10 грн., в т.ч. ПДВ на суму 1146,52 грн. (податкова накладна №341 від 28.12.2011р.). Товар оплачено в повному обсязі, що підтверджується витягом з банківської виписки. Транспортування товару здійснювалось на підставі товарно-транспортних накладних.

Також, ТОВ «Рона - Маркет» від ТОВ «Спецкомплект-3000» отримало товарно - матеріальних цінностей на підставі видаткових накладних: №104 від 23.06.12. на загальну суму 2196 грн., в т.ч. ПДВ на суму 366 грн. (податкова накладна №104 від 23.06.2011р.). Товар оплачено в повному обсязі, що підтверджується витягом з банківської виписки.

ТОВ «Рона - Маркет» також отримало від ТОВ «Мілайн ЛТД» товарно - матеріальних цінностей на підставі видаткової накладної від 01.07.2011р. на загальну суму 11430 грн., в т.ч. ПДВ на суму 1905 грн. (податкова накладна №84 від 01.07.2011р.). Товар оплачено в повному обсязі, що підтверджується витягом з банківської виписки.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п. 201.1, п. 201.4, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняли втрату означеною накладною юридичного статусу первинного документу, судом не виявлено.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт придбання товару, послуг (робіт) підтверджується документально первинними бухгалтерськими документами.

На час видачі податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані в установленому законом порядку, знаходилися на обліку в податковому органі, мали статус платників ПДВ, свідоцтва платників ПДВ не були анульовані на момент укладання та виконання угод, докази що спростовують ці обставини відповідачем до суду не надано.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач мав право на формування витрат по операціях з його контрагентами за перевіряємий період, адже вказані витрати підтверджені первинними бухгалтерськими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, мають всі обов'язкові реквізити, які визначені діючим законодавством, є в наявності у позивача та свідчать про те, що отримані позивачем товари, послуги (роботи) були використані в господарській діяльності.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. У разі невиконання контрагентами покупця своїх обов'язків перед податковими органами та бюджетом, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку, в даному випадку позивача, права на включення сплачених сум до складу податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого права та має всі документальні підтвердження їх розміру.

Водночас, якщо особа не виконує своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету або вчиняє будь-які інші протиправні дії, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку на додану вартість права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має всі документальні підтвердження його розміру. Висування будь-яких інших умов для формування податкового кредиту, ніж ті, що прямо передбачені законом, не може вважатись правомірним.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Податковим органом ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надано доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та його контрагентами і які б підтверджували висновки акту перевірки № 106/22/34362950/13 від 21 грудня 2012 року.

Під час розгляду справи, не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст укладених договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Колегія суддів зазначає, що в силу закону отримання податковим органом актів про неможливість проведення зустрічної звірки, в яких викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента або акт про неможливість проведення зустрічної звірки тощо, не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Таким чином, зазначені відповідачем в акті перевірки обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування валових витрат та податковий кредит з ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Адже, Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. І в разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи, оскільки позивач та його контрагент є окремими суб'єктами господарювання зі статусом юридичної особи, окремими платниками податку на додану вартість, кожен з яких має свої межі юридичної відповідальності, яка є індивідуальною, виходячи з вимог ст. 61 Конституції України.

Стосовно посилання податкового органу в акті перевірки на те, що ТОВ «ТВК «Рона -Маркет» включило до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень 2012 року податкову накладну ТОВ «Світ шпалер» №93 від 17.09.2012р. на суму 100004,46 грн., в т.ч. ПДВ 16667,41 грн., яка не зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних колегія суддів зазначає , що вказаний факт спростовується матеріалами справи, а саме: відповідно до витягу з Єдиного реєстру податкових накладних №24145957 податкова накладна №93 від 17.09.2012р. належним чином зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, в письмових поясненнях, наданих до суду представником відповідача, останній просить вважати податкову накладку №№66 від 09.08.2012 року по підприємству "Світ шпалер" за серпень 2012 року на суму 100004,46 грн., в т.ч. ПДВ 16667,41 грн. як таку, що отримана та включена 03.09.2012 р. до Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2012 року. ( т.3 а.с.41).

Щодо посилання податкового органу в акті перевірки на постанови у справах про притягнення до адміністративної відповідальності головного бухгалтера та генерального директора ТОВ "ТВК "Рона-Маркет" колегія суддів зазначає наступне.

Як випливає з ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Колегія суддів зазначає, що норма частини четвертої статті 72 КАС України поширюється лише на особу, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову. Тому обов'язковими є лише обставини щодо безпосередньо цієї особи (засудженого (виправданого) або притягнутого (не притягнутого) до адміністративної відповідальності), а не щодо інших осіб.

Не можна вважати обов'язковими обставини щодо діяння фізичної особи, встановлені під час розгляду справи про її адміністративний проступок, при оцінці правомірності поведінки юридичної особи, працівником (представником) якої була ця фізична особа, якщо йдеться про відповідальність за порушення юридичною особою законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами.

Таким чином, висновок податкового органу про підтвердження порушень, зафіксованих в Акті перевірки, фактом притягнення до адміністративної відповідальності постановою Сумського районного суду Сумської області від 25.01.2013 р. у справі № 587/143/13-п та постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 04.02.2013 р. у справі № 592/1061/13-п головного бухгалтера та генерального директора ТОВ "ТВК "Рона-Маркет". є безпідставним, оскільки обставини, наведені у постановах, не є преюдиціальними, вказані в них порушення не є аналогічними тим, які інкримінуються ТОВ ТВК "Рона-Маркет".

В силу ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

При цьому, чинне законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали, що зумовлює хибність висновків податкового органу.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат вартість придбаного товару та послуг від контрагентів та сформовано податковий кредит на підставі виписаних контрагентами податкових накладних, отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України, а отже донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість є необґрунтованим.

В зв'язку з тим, що податковий орган не мав належних підстав для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, тому згідно положень Податкового кодексу України відповідач також не мав правових підстав для визначення позивачу штрафних (фінансових) санкцій.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо скасування податкових повідомлень-рішень Сумської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000012300 від 08 січня 2013 року та № 0000022300 від 08 січня 2013 року.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 09.12.2013року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.12.2013р. по справі № 818/7781/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Курило Л.В.Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.