ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2014 р. Справа № 820/6330/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Курило Л.В.
Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.
за участю секретарів судового засідання - Крайник Т.О., Мурга С.С., Дудки О.А.,
представника позивача - Третьякової Н.Ю.,
представників відповідача - Дуброви К.П., Суботи Т.М.,Гиря В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2013р. по справі № 820/6330/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Індіго Груп"
до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
про скасування податкового повідомлення - рішення,
ВСТАНОВИЛА:
30.07.2013 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Індіго Груп" - звернулося до суду з адміністративним позовом , в якому просило скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000302201 від 22.01.2013 року.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Індіго Груп" задоволено в повному обсязі.
Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000302201 від 22.01.2013 року.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представники відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі, просили постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просила постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
В судове засідання, призначене на 12.03.2014 року, представник позивача не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представників сторін, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Індіго Груп" зареєстровано Виконавчим комітетом Харківської міської Ради 15.11.2007 р., отримало свідоцтво про державну реєстрацію № 1471102000024318, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. ( т.1 а.с. 12-13).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Індіго Груп" перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області з 22.12.2009 року за №65658,що підтверджується довідкою від 09.11.2012 року №2365. ( т.1 а.с. 14).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Індіго Груп" зареєстровано платником ПДВ з 10.12.2007 року, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість від 18.02.2012 р. № 200027774, виданим ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова. ( т.1 а.с.15).
Фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на підставі наказу від 19.12.2012 року № 2067 , згідно з пп. 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями 29.12.2012 року проведено позапланову документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Індіго Груп" з питань перевірки відомостей взаємовідносин з ПП "Рескомп" за період грудень 2011 року, з ТОВ "ТВО "Східбуд" за період жовтень 2011 року, за результатами якої складено акт від 29.12.2012 року № 6024/2305/35408021, згідно висновків якого податковим органом встановлено порушення позивачем : п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст..198, п. 201.1, п.201.4, ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, підприємством ТОВ "Індіго Груп" занижено податок на додану вартість на загальну суму 42678 грн., в т.ч. за жовтень 2011 року на 42678 грн.; пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, пп. 138.5.1. п. 138.5 ст. 138, п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, підприємством ТОВ "Індіго Груп" занижено податок на прибуток на загальну суму 49080 грн.. в т.ч. за 4 квартал 2011 року на 49080 грн. ( т.1 а.с.16-29).
На підставі акту перевірки від 29.12.2012 року № 6024/2305/35408021 податковим органом винесене податкове повідомлення - рішення № 0000302201, від 22.01.2013р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість - 14010100 - на суму 64017, 00 грн. в тому числі: за основним платежем на суму 42678,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 21339,00 грн. ( т.1 а.с.31).
Не погодившись із податковим повідомленням - рішенням № 0000302201, від 22.01.2013р., позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суми, які підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, у зв'язку з придбанням позивачем товарів (робіт, послуг), які в свою чергу були використані останнім в оподатковуваних операціях у межах господарській діяльності.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення слугували висновки податкового органу про те, що згідно акту перевірки ПП "РЕСКОМП" ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська встановлено нікчемність правочинів за грудень 2011 року. Крім того, актом ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова №1367/2201/34859198 від 28.04.2012 року встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій ТОВ "ТВО "Східбуд" з ТОВ "Валета" за жовтень 2011 року. Тому відповідач прийшов до висновку щодо відсутності факту реального вчинення господарських операцій за жовтень та грудень 2011 року ТОВ "Індіго Груп" з ПП "РЕСКОМП" та ТОВ "ТВО "Східбуд".
Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
При цьому, відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати на покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.
Відповідно до 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
З огляду на викладені норми Податкового кодексу України , підставами для формування податкового кредиту є, зокрема, наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.
За змістом частини другої статті 3 Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ч.1 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
За змістом статті 1 Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Тобто, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.
Таким чином, документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Як убачається із матеріалів справи позивачем на підтвердження взаємовідносин ТОВ "Індіго Груп" із ПП "Рескомп" надано до суду копії наступних документів: договору поставки № 26/12-ПИ від 26.12.2011 року, видаткової накладної № Р-0000002 від 26.12.2011 року, податкової накладної № 12 від 26.12.2011 року, рахунку-фактури № Р-00000003 від 26.12.2011 року на суму 69750,00 грн., товарно - транспортні накладні. (Т. 1 а.с. 37, 38, 39)
Як зазначив у письмових поясненнях представник позивача, в подальшому, товари, придбані ТОВ "Індіго Груп" з ПП "Рескомп" відповідно до видаткової накладної №Р-00000002 від 26.12.2011 року використані ТОВ "Індіго Груп" під час виконання робіт на замовлення ТОВ "Променергобуд Україна", на підтвердження чого позивачем було надано копії договору субпідряду №509/К від 05 вересня 2011 року на виконання робіт з реконструкції вул. Горького в м.Києві, довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року, Акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року, відомості ресурсів до Акту приймання №1 за грудень 2011 року, розрахунку прямих витрат та загальновиробничих затрат до Акту №1 за грудень 2011 року, розрахунку загальновиробничих витрат №1-2 в складі договірної ціни №1/12, розрахунків №5, 6, податкові накладні №45 від 28.12.2011, №43 від 26.12.2011, платіжних доручень №1475 від 26.12.2011, №1507 від 28.12.2011 року. (Т. 1 а.с. 109-110)
Колегія суддів відмічає, що копію договору купівлі-продажу №26/12-ПИ від 26.12.2011 р. було надано представником позивача лише під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
При цьому, як вбачається зі змісту акту перевірки №6024/2305/35408021 від 29.12.2012 р., вказаного договору до перевірки ТОВ "Індіго Груп" не було надано, а був наданий договір на подальше оприбуткування отриманого від ПП "Рескомп" товару.
За приписами п. 85.2 ст.85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. При цьому, за змістом абз. 1 п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни визначені законодавством платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складання такої звітності.
З огляду на положення п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України та ч.4 ст.70 КАС України колегія суддів зазначає, що вищевказаний договір купівлі-продажу № 26/12-ПИ від 26.12.2011 року, який був наданий до суду апеляційної інстанції, але не наданий до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова під час проведення перевірки, не є допустимим доказом по справі.
Судом встановлено та не заперечувалось представником позивача, що взаємовідносини між ТОВ "Індіго Груп" та ПП "Рескомп" здійснювалися на підставі рахунку-фактури.
Між тим, зі змісту податкової накладної №12 від 26.12.2011 року вбачається що у графі "Вид цивільно-правового договору" вказано - Договір купівлі-продажу №26/12-ПИ від 26.12.2011 р., в той час як у рахунку-фактурі у графі "підстава" вказано - підстава не зазначена. Також , у видатковій накладній в графі "підстава" зазначено - рахунок-фактура № Р-00000003 від 26.12.11 р.
Наведені розбіжності свідчать про неналежне оформлення первинних документів по взаємовідносинам ТОВ "Індіго Груп" із ПП "Рескомп", та ставлять під сумнів реальність господарської операції між ними.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копій рахунку-фактури та видаткової накладної, у графі "умова продажу" зазначених документів зазначено "безготівковий розрахунок".
Водночас, позивачем не надано на вимогу суду апеляційної інстанції жодних доказів проведення розрахунку між ПП "Рескомп" та ТОВ "Індіго Груп".
Крім того, колегія суддів зазначає, що позивачем надано до матеріалів справи копії товаро -транспортних накладних, згідно з якими автопідприємством ТОВ "Гранум Груп" здійснено перевезення та вантажно-розвантажувальні операції зазначеного вантажу.
З матеріалів справи убачається, що придбаний ТОВ "Індіго Груп" від продавця ПП "Рескомп" доставлено до місця фактичного використання товару (піску) - будівельного майданчика, а саме до м. Київ, без зберігання товару в складських приміщеннях позивача.
Слід відмітити, що у вказаних товарно-транспортні накладних у графі "Пункт розвантаження" дійсно зазначено -м. Київ, вул. Горького, однак, у графі пункт навантаження" зазначено - м. Харків, в той час як ПП "Рескомп", як вбачається з матеріалів справи, знаходиться у м. Дніпропетровську по вул. Більшовицькій, 1-а. (Т.1 а.с. 176-184)
Тобто, з даних товарно-транспортних накладних вбачається факт перевезення товару з м. Харків для подальшого виконання робіт на замовлення ТОВ "Променергобуд Україна", однак, вони не свідчать про фактичну доставку товару від ПП "Рескомп" до ТОВ "Індіго Груп" або від ПП "Рескомп" до місця виконання робіт у м. Київ.
Інші документи на підтвердження транспортування товару (товарно-транспортні накладні щодо перевезення піску з м. Дніпропетровськ до м. Харків, дорожні листи тощо) від продавця (ПП "Рескомп") до покупця (ТОВ "Індіго Груп"), позивачем надані не були.
З огляду на викладене, надані позивачем товарно-транспортні накладні, оформлені від імені вантажовідправника ПП "Рескомп", вантажоодержувача ТОВ "Індіго Груп" та перевізника ТОВ "Гранум Груп", не є належним доказом придбання позивачем товару у ПП "Рескомп".
Крім того, з наданої позивачем до матеріалів справи копії видаткової накладної вбачається, що остання не містить жодних даних про особу, яка ставила підпис про прийняття товарно-матеріальних цінностей, копії довіреності, виписаної від імені ТОВ "Індіго Груп" на отримання ТМЦ, до матеріалів справи не надано, а отже, неможливо достовірно встановити факт отримання позивачем товару від ПП "Рескомп".
З огляду на відсутність даних про сплату позивачем коштів за придбаний товар у ПП "Рескомп" у готівковій або безготівковій формі, а також на відсутність доказів фактичного отримання та оприбуткування ТМЦ, колегія суддів зазначає, що в даному випадку не вбачається реальних змін майнового стану платника податків ТОВ "Індіго Груп", які, у розумінні ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є визначальною ознакою господарської операції.
Колегія суддів зазначає, що на підтвердження взаємовідносин ТОВ "Індіго Груп" та ТОВ "ТВО "Східбуд", представником позивача надано до матеріалів справи копію договору купівлі-продажу №01/09-ПИ від 01.09.2011 року, згідно якого продавець ( ТОВ "ТВО "Східбуд") зобов'язується передати у власність покупця (ТОВ "Індіго Груп") товар згідно переліків, що закріплені в рахунках-фактурах, а покупець - оплатити та прийняти товар на умовах даного договору. (Т. 1 а.с. 40)
Крім того, на підтвердження здійснення вказаної господарської операції позивачем надано до суду наступні копії документів: рахунку-фактури №СХІ-002587 від 31.10.2011 року, видаткової накладної №СХІ-000257 від 03.10.2011 року (всього на суму 12650,65 грн., сума без ПДВ 10542,21 грн., ПДВ 2108,44 грн.), податкової накладної №21 від 03.10.2011 року, платіжного доручення №4 від 22.05.2012 року. (Т.1 а.с. 42, 43, 44, 45)
Колегія суддів вважає за необхідне відмітити, що згідно з п. 2.4 Договору купівлі-продажу №01/09-ПИ від 01.09.2011 року, покупець ( ТОВ "Індіго Груп") проводить 100% оплату товару протягом 50-ти банківських днів з дня отримання товару.
Згідно з видатковою накладною №СХІ-000257 від 03.10.2011 року (Т.1 а.с. 43), ТОВ "Індіго Груп" отримано товар 03.10.2011 року, однак, розрахунок за поставлений товар згідно платіжного доручення №4, було здійснено 22.05.2012 року, що є порушенням умов вказаного договору купівлі-продажу. (Т.1 а.с. 40)
Також, згідно п. 3.1. Договору купівлі-продажу №01/09-ПИ від 01.09.2011 року поставка товару здійснюється самовивозом.
При цьому, позивачем не були надані документи, що підтверджують транспортування товару (товарно-транспортні накладні, дорожні листи) від продавця до покупця.
Також, по взаємовідносинах ТОВ "Індіго Груп" із ТОВ "ТВО "Східбуд" позивачем надано до матеріалів справи копію договору поставки №03/10-ПІ від 03.10.2011 року, згідно з умовами якого постачальник (ТОВ "ТВО "Східбуд") зобов'язується передати у власність покупця (ТОВ "Індіго Груп") товар в асортименті, кількості, за цінами та на умовах відповідно до специфікацій та/або виставлених рахунків-фактур, що додаються до цього Договору та є його невід'ємними частинами, а покупець - оплатити та прийняти товар на умовах даного Договору. (Т.1 а.с. 46)
На підтвердження здійснення вказаної господарської операції позивачем надано до суду копії наступних документів: рахунку-фактури №СХІ-002753 від 31.10.2011 року, видаткової накладної №СХІ-000278 від 31.10.2011 року, податкової накладної №601 від 31.10.2011 року, платіжного доручення №32 від 11.07.2012 року. (Т.1 а.с. 51, 52, 53)
Колегія суддів зауважує, що з наявних в матеріалах справи копій рахунку-фактури та видаткової накладної неможливо встановити осіб, які ставили підписи про відвантаження та прийняття товарно-матеріальних цінностей. Довіреностей на отримання товару від ТОВ "ТВО "Східбуд" позивачем до матеріалів справи не надано.
При цьому, позивачем не були надані документи, що підтверджують транспортування товару (товарно-транспортні накладні, дорожні листи) від продавця до покупця.
Судом першої інстанції також встановлено, що між позивачем та ТОВ "ТВО "Східбуд" укладено договір поставки №01/10-ПІ від 03.10.2011 року. (т.1 а.с. 77-78).
На підтвердження здійснення вказаної господарської операції позивачем надано до суду наступні копії документів: рахунку-фактури №10/10-1 від 10.10.2011 року, видаткової накладної № 10/10-1 від 10.10.2011 року (всього на суму 170336,36 грн., сума без ПДВ 141946,97 грн., ПДВ 28389,39 грн.), податкової накладної №175 від 10.10.2011 року (всього на суму 170336,36 грн., сума без ПДВ 141946,97 грн., ПДВ 28389,39 грн.), платіжних доручень №46 від 26.12.2011 року на суму 26553,59 грн.; №48 від 27.12.2011 року на суму 14000,00 грн., №49 від 28.12.2011 на суму 85000,00 грн., №1 від 06.04.2012 року на суму 44782,78 грн. (т.1, а.с.80-87).
Однак, з наявної в матеріалах справи копії видаткової накладної не вбачається, яка саме особа поставила підпис про отримання вказаних у накладній ТМЦ; довіреності або витягу з журналу реєстрації довіреностей на отримання ТМЦ позивачем під час перевірки та до матеріалів справи не надано.
Виходячи зі змісту копії договору на надання транспортних послуг з доставки вантажу №03/10-П від 03.10.2011 року, укладеного між ТОВ "Індіго Груп" та ТОВ "ТВО "Східбуд", виконавець (ТОВ "ТВО "Східбуд") за заявкою замовника (ТОВ "Індіго Груп") організовує транспортно-експедиторські послуги, здійснює автоперевезення, надає експедиторські послуги. Замовник приймає і оплачує надані послуги виконавцеві.
На підтвердження здійснення вказаної господарської операції позивачем надано до суду копії наступних документів: акту №СХІ-901533 здачі-прийняття робіт від 31.10.2011 року, податкової накладної №612 від 31.10.2011 року, платіжного доручення №32 від 11.07.2012 року та товарно-транспортних накладних. (Т.1 а.с. 57, 59, 60)
Акт здачі-прийнятті (надання послуг) №СХІ-901533 не містить даних про осіб, які приймали участь в здійсненні господарської операції.
Зі змісту товарно - транспортних накладних встановлено, що у графі "з вантажем слідують документи" - зазначена Видаткова накладна №10/10-1 від 10.10.2011 року. Продукція (товар), що перевозилась згідно з вказаними товаро-транспортними накладними є пісок природний рядовий, будівельні матеріали, відсів гранітний.
Між тим, зі змісту видаткової накладної №10/10-1 від 10.10.2011 року, на підставі якої ТОВ "Індіго Груп" придбало у ТОВ "ТВО "Східбуд" товар, судом встановлено що вказаний у товаро-транспорних накладних товар (пісок природний рядовий, будівельні матеріали, відсів гранітний) не входить до переліку товарів, відвантажених згідно зазначеної видаткової накладної. (Т. 1 а.с. 80)
Крім того, виписані ТОВ "ТВО "Східбуд" товарно-транспортні накладні не містять даних про осіб, які виступали від імені вантажовідправника, вантажоодержувача та автотранспортного підприємства у спірних господарських операціях, а також не містять підпису водія-експедитора.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не було надано до суду належним чином оформлені первинні документи, які б підтверджували реальність здійснення вказаної господарського операції за Договором №03/10-П від 03.10.2011 року.
Крім того, з матеріалів справи убачається, що товар, придбаний ТОВ "Індіго Груп" у ТОВ "ТВО "Східбуд" відповідно до Договору купівлі-продажу №01/09-ПИ від 01.09.2011, Договору поставки №03/10-ПІ від 03.10.2011, Договору поставки №01/10-ПІ від 10.10.2011 в подальшому використано ТОВ "Індіго Груп" під час виконання робіт на замовлення Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області. Фізичне переміщення товару відбувалось відповідно до товаро-транспортних накладних. Придбаний товар доставлено до с. Максимівка Богодухівського району Харківської області, де товар зберігався відповідно до договору про зберігання № 01/12-10-26 від 01.12.2010 року, укладеного між ТОВ "Індіго Груп" та ФОП ОСОБА_5 (Т. 1 а.с. 40, 46, Т.2 а.с. 15-16)
Так, між Крисинською сільською радою Богодухівського району Харківської області та ТОВ "Індіго Груп" укладено договір №11/07-28 від 28.07.2011р. про виконання робіт (реконструкція будівлі школи під дитячий виховний заклад в с. Крисине по вул. Центральній, 37-А). На підтвердження здійснення робіт за даним договором ТОВ "Індіго Груп" надано до суду довідку про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року, договірну ціну, локальні кошториси, акт виконаних робіт, розрахунок прямих витрат та загальновиробничих затрат, податкову накладну №48 від 30.12.2011р., платіжне доручення № U629477 від 05/04/2012. (Т.1 а.с. 185-187,188-250А, Т.2 а.с. 1, 2)
З договором № 03-10/ПІ від 03.10.2011 року позивачеві надавались послуги з перевезення товарів, придбаних ТОВ "Індіго Груп" у ТОВ "ТВО "Східбуд" за договором 01/10-ПИ від 03.10.2011 року. (Т. 1 а.с. 54)
З наявних у матеріалах справи копій товарно-транспортних накладних вбачається, що пунктом розвантаження у них дійсно зазначено: Харківська область, Богодухівський район, с. Максимівка, вул. Харківська, 1-А, у графі "пункт навантаження" вказано - м. Харків, пр. Постишева. (Т. 2 а.с. 3-14)
Однак, як вбачається з наявних в матеріалах справи копій первинних документів, виписаних від імені ТОВ "ТВО "Східбуд", останнє знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Леніна, 22-А.
Жодних пояснень з приводу розбіжностей між місцезнаходженням постачальника ТОВ "ТВО "Східбуд" та пунктом навантаження, зазначеним у товарно-транспортних накладних, представником позивача не надано.
Колегія суддів відмічає, що в матеріалах справи наявні також копії товарно-транспортних накладних, у яких вантажовідправником та автоперевізником вказано ТОВ "ТВО "Східбуд" .
Зі змісту даних товарно-транспортних накладних встановлено, що у графі "пункт навантаження" - зазначено м. Харків, а в графі "пункт розвантаження " зазначено - Харківська область, с. Комунар, вул. Миру, 1, або м. Київ, вул. Горького. (Т.2 а.с. 17-26)
Так, як вбачається з товарно-транспортної накладної № СХІ-000257 від 03.10.2011 р., де у графі "з вантажем слідують документи" - зазначено номер видаткової накладної №СХІ-000257, яка надана представником позивача на підтвердження виконання договору поставки №01/09-ПИ, пунктом розвантаження вказано "Харківська область, с. Комунар, вул. Миру, 1".
У графі "з вантажем слідують документи" товарно-транспортних накладних №№ СХІ-000278 від 31.10.2011 року, 01.11.2011 року, СХІ-000278/5 від 07.11.2011 р., №СХІ-000278/4 від 04.11.2011 р., № СХІ-000278/3 від 03.11.2011 р., СХІ-000278/2 від 02.11.2011 р., зазначено номер видаткової накладної №СХІ-000278, яка, як вбачається з матеріалів справи, видавалась на виконання договору поставки №03/10-ПИ, а пунктом розвантаження вказано м. Київ, вул. Горького. (Т. 2 а.с. 21)
Однак, як зазначено вище, згідно з поясненнями представника позивача товар, придбаний ТОВ "Індіго Груп" у ТОВ "ТВО "Східбуд" відповідно до договорів поставки №03/10-ПІ від 03.10.2011 року та № 01/09ПИ від 01.09.2011 року, в подальшому був використаний ТОВ "Індіго Груп" під час виконання робіт на замовлення Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області і повинен був транспортуватись до с. Максимівка Богодухівського району. (Т. 1 а.с. 109-110)
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що товарно-транспортні накладні, виписані ТОВ "ТВО "Східбуд" як автоперевізником, не є належним доказом транспортування товару, придбаного ТОВ "Індіго Груп" у вказаного контрагента за договорами №01/09-ПИ від 01.09.2011 року, №03/10-ПИ від 03.10.2011 року та №01/10-ПІ від 03.10.2011 року.
Також, позивачем надано до суду копію договору про надання послуг №23/10-1 від 23.09.2011 року, укладеного між ТОВ "Індіго Груп" (Замовник) та ТОВ "ТВО "Східбуд" (Підрядник), за умовами якого ТОВ "ТВО "Східбуд" зобов'язується виконати роботи - поточний ремонт внутрішньо будинкової електричної мережі в будинку №2 по вул. Миру в с. Коммунар (т.1, а.с.61).
У свою чергу, замовником робіт, придбаних ТОВ "Індіго Груп" у ТОВ "ТВО "СХІДБУД" за Договором №23/10-1 від 23.09.2011 року, є Комунарська сільська рада.
Так, між Комунарською сільською радою Харківського району та ТОВ "Індіго Груп" укладено договір №22 від 21.09.2011 року, предметом якого є виконання робіт з поточного ремонту внутрішньобудинкової електричної мережі в будинку №2 по вул. Миру в с.Комунар (т.1, а.с.111).
На підтвердження виконання робіт за договором №23/10-1 від 23.09.2011 року між ТОВ "Індіго Груп" та ТОВ "ТВО "Східбуд", позивачем надано до матеріалів справи копії акту №1 прийомки виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року від 17.10.2011 року, договірної ціни №1, локального кошторису, відомості ресурсів, розрахунків №№5, 6, 11, розрахунку № 1-1, 1-2, довідки про вартість виконаних робіт, відомості ресурсів до акту приймання № 1 за жовтень 2011 року, акту цільового використання матеріалів, акту про приймання-передачі ТМЦ (т.1, а.с.62-75).
ТОВ "ТВО "Східбуд" виписана позивачеві податкова накладна №302 від 17.10.2011 року (всього на суму 6704,35 грн., сума без ПДВ 5586,96 грн., ПДВ 1117,39 грн.) (т.1, а.с.76).
Разом з тим, з матеріалів справи убачається, що Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року від 17.10.2011 року, договірна ціна №1, локальний кошторис, відомість ресурсів, розрахунком №5, розрахунок №6, розрахунок №11, розрахунок 1-2, довідка про вартість виконаних робіт, відомість ресурсів до акту приймання до вказаного договору не містять даних про осіб, підписи яких наявні у вказаних документах, тобто, не дають можливості ідентифікувати осіб, які брали участь в здійсненні господарської операції; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати не містить підпису представника замовника.
Крім того, як убачається із матеріалів справи, оплата робіт, придбаних ТОВ "Індіго Груп" у ТОВ ТВО "Східбуд", проведена не була, з огляду на несплату замовником коштів за вказані роботи.
Також, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2014 року по справі №820/6273/13-а, відмовлено в задоволенні адміністративного позову ТОВ "Індіго груп" про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 22.01.2013 року №0000292201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій за платежем - податок на прибуток приватних підприємств, 11021000 на суму 49080,00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 49080,00 грн., яке прийнято на підставі акту від 29.12.2012 року № 6024/2305/35408021.
При цьому, судом враховано , що надані до суду первинні документи, які за твердженням позивача підтверджують факт вчинення господарських операцій за угодами між ТОВ "Індіго Груп" та ПП "Рескомп", ТОВ "ТВО "Східбуд", не оформлені належним чином, при цьому, неточності в оформленні первинних документів є такими, що ставлять під сумнів фактичне виконання відображених у них господарських операцій, тому такі первинні документи не є належною підставою для формування позивачем витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.
Ці обставини відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України мають преюдиціальне значення при розгляді цієї справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивачем неправомірно сформовано податковий кредит, а отже донарахування податку на додану вартість є обґрунтованим.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач, при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення № 0000302201 від 22.01.2013 року діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому права позивача не порушені.
За таких умов рішення суду не можна визнати законним і обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам ст. 159 КАС України.
Згідно ч.2 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова судом першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ч.1 ст. 198, ст. 202, ч.2 ст. 205, ст.ст. 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2013р. по справі № 820/6330/13-а скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Індіго Груп" відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Курило Л.В.Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В. Повний текст постанови виготовлений 17.03.2014 р.
Судове рішення № 37922440, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 12.03.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 820/6330/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: