Рішення № 37917915, 25.03.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" березня 2014 р.Справа № 916/3644/13

За позовом Відділення гідроакустики Морського гідрофізичного інституту Національної Академії Наук України

до відповідача Фізико-хімічного інституту захисту навколишнього середовища і людини

про стягнення 647335,57грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: Рощин Л.М, довіреність №78/ог-393 від 26.12.2013р.

Від відповідача: Трощеновський О.В., на підставі довіреності; Єннана А.А., на підставі довіреності.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Відділення гідроакустики Морського гідрофізичного інституту Національної Академії Наук України, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Фізико-хімічного інституту захисту навколишнього середовища і людини про стягнення забргованості у розмірі 658220,91грн., а саме: боргу з відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг за період з 01.01.11р. по 31.10.2013р. у розмірі 534938,01грн., індексації у розмірі 3658грн., 3%річних у розмірі 20983,12грн., пені у розмірі 102299,78грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.12.13р. порушено провадження у справі №916/3644/13.

20.01.14р. від позивача надійшло клопотання(вх.№1227/14 від 20.01.14р.), згідно якого просиь суд залучити до матеріалів справи докази по справі.

27.01.14р. від відповідача надійшло клопотання(вх.№2022/14 від 27.01.14р.), згідно якого просиь суд залучити до матеріалів справи відзив на позов та докази вручення відзиву позивачу.

Відповідач проти позову заперечує, та просить суд відмовити позивачу у позові повністю, з підстав викладених у відзиві на позов. Так в обґрунтування відзиву зазначає про те, що відповідно до п. 10.1. Договору: « 10.1. Цей Договір укладено строком на 1 рік та діє з 01 січня 2010р. до 31 грудня 2010р. включно». В свою чергу у п.10.4. Договору закріплено: « 10.4. Строк дії даного Договору не може бути продовжений автоматично. Фактичне використання майна після закінчення дії Договору не є продовженням Договору на новий строк. Продовження терміну дії Договору відповідно до ст. 3 ЗУ «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу», оформлюється в порядку, встановленому в НАН України, на підставі дозволу Бюро Президії НАН України». Згідно пункту 10.6: « 10.6. Чинність цього Договору припиняється внаслідок... закінчення строку, на який його було укладено». Таким чином, Договір припинив свою дію з 01.01.2011 року та не був продовжений. Від початку, пропозиції відповідача продовжити строк дії договору оренди на 2011 рік на тих самих умовах були проігноровані позивачем. Вже після цього, починаючи з грудня 2010 року й по теперішній момент, сторони не можуть дійти компромісу та врегулювати орендні відносини, в першу чергу зважаючи на позицію позивача щодо дольової участі ФХІЗНСІЛ у комунальних та експлуатаційних витратах, яка на думку відповідача не відповідає приписам чинного законодавства. Зважаючи,на приписи статті 35 ГПК України, вважає за необхідне звернути увагу суду на те, що у вересні 2011 року господарськими судами під час розгляду справи №12/17-3778-2011 вже досліджувались спірні відносини сторін, про, що були здійснені певні висновки. Зважаючи на висновки, заявлена до стягнення сума є хибною, адже розрахована за умовами договору, який по-перше припинив свою дію, по-друге, не відповідає приписам законодавства. До того ж, саме невідповідність приписам законодавства окремих положень Договору оренди №1 від 31.12.2009 року і стала причиною конфлікту сторін, який триває й дотепер. Крім того, не передання приміщень в порядку ст. 795 ЦК України не може бути підставою для задоволення позовних вимог про стягнення витрат на утримання майна, охорони, та інших експлуатаційних послуг на підставі договору, який припинив сіюю дію (аналогічна позиція викладена у Постанові ВГСУ від 28.11.2013 року по справі №51/334). До того ж, як вже було встановлено судами, під час розгляду справи у 2011 році, відповідач елементарно був позбавлений можливості здійснювати оплату виставлених рахунків з причин, викладених в листі ГУКС в Одеській області

27.01.14р. від відповідача надійшло клопотання(вх.№2023/14 від 27.01.14р.) про витребування доказів.

29.01.14р. від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог(вх.№2-362/14 від 29.01.14р.), згідно якої у зв'язку з тим, що за результатами ретельного дослідження чинного законодавства щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій, просить суд зменшити розмір позовних вимог на суму пені у розмірі 102299,78грн., та стгнути з відповідача борг з відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг за період з 01.01.11р. по 31.10.2013р. з урахуванням індексації та 3%річних у розмірі 555921,13грн.

29.01.14р. від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог(вх.№2-363/14 від 29.01.14р.), згідно якої просить суд збільшити розмір повних вимог на суму боргу з відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг за листопад і грудень 2013 року з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних станом на 29.01.2014р. Оскільки з моменту подання претензії минуло майже три місяці, позивач направив відповідачу рахунки на оплату витрат з утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг за листопад і грудень 2013 року. Розрахунок боргу відповідача перед позивачем з відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг за період з 01.01.2011р. до 31.12.2013р.: основний борг у розмірі 575588,33грн. складається із наступних складових: борг з оплати опалення приміщень - 167888,78грн.; борг з оплати електроенергії- 101404,93грн.; борг з оплати постачання холодної води та водовідведення - 34248,06грн.; борг з оплати зливових стоків - 6046,66грн.; борг з оплати охорони приміщень та території - 200453,12грн.; борг з оплати утримання прилеглої до будинку території - 22075,10грн. борг з оплати вивезення побутових відходів - 996,72грн. борг з оплати послуг з утримання загальних допоміжних приміщень та комунальних систем загального призначення та обслуговування - 42474,96грн.; а також суми з урахуванням інфляційних втрат і 3% річних за період з 01.01.2011р. до 31.12.2013р. станом на 29.01.2013р., що складає: сума інфляційних втрат- 2125,47грн.; основний борг з урахуванням індексації - 577713,80 грн.; 3%річних- 25198,11 грн., усього -602911,91грн.

29.01.14р. від позивача надійшли пояснення по справі(вх.№2390/14 від 29.01.14р.), згідно яких дослідивши відзив, не погоджується з запереченнями відповідача з наступних підстав: так відповідач обґрунтовує свої заперечення позовних вимог тим, що термін дії договору оренди закінчився 31.12.2010р. і він не був продовжений, що і було підтверджено рішенням господарського суду по справі №12/17-3778-2011 від 21.11.2011р. На цій підставі відповідач вважає, що не повинен сплачувати борг з утримання майна, комунальних послуг тощо. При цьому відповідач також посилається на аналогічну, начебто, позицію ВГСУ, викладену у постанові ВГСУ від 28.11.2013р. по справі №51/334. В той же час, у Постанові ВГСУ від 28.11.2013р. по справі №51/334 сказано «Факт припинення договору оренди №112 з 01.03.2009р. встановлено у рішенні господарського суду міста Києва від 10.12.2009р. по справі №16/586... Даний факт має преюдиціальне значення для справи №51/334 в силу ст. 35 ГПК України та не потребує повторного доказування" і далі: "З урахуванням положень ч. 2 ст. 795 ЦК України та п. 3.5 договору, яким передбачено, що останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди позивачу, висновок судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог у частині стягнення боргу за фактичне використання нежитлового приміщення є передчасним та таким, що не узгоджується із умовами договору."

Таким чином, посилання відповідача на Постанову ВГСУ від 28.11.2013р.по справі №51/334 не обґрунтовує його докази, а, навпаки, їх спростовує.

Оскільки відповідач за Договором оренди №1 від 30.12.2009р. сплачує умовну орендну плату (1,2грн. за рік), то борг за фактичне використання приміщення складається з відшкодування позивачу комунальних платежів та витрат на утримання орендованого нерухомого майна, про що сказано у п. 3.1 Договору оренди: «...Крім орендної плати Орендар сплачує Орендодавцю по розрахунках Орендодавця: відшкодування комунальних платежів; відшкодування податку на землю; витрати на утримання будинку та прилеглої території; інші витрати (Додаток № 2) ».

У Додатку №2 до Договору сторонами узгоджений вичерпний перелік комунальних платежів та інших витрат, а також відсоток відшкодування цих витрат Відповідачем. Саме згідно з умовами цього додатку виконаний "Розрахунок боргу відповідача перед позивачем з відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг за період з 01.01.2011р. до 31.10.2013р. станом на 31.10.2013р.", який доданий до позовної заяви. У таблицях 1-6 розрахунку наведені загальні обсяги послуг та доля витрат, що припадає на відповідача.

Пункт 3.10 Договору оренди, тільки підтверджує, на додаток до пункту 3.1 Договору, необхідність внесення передбачених договором платежів "до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно".

Що стосується площі орендованих приміщень, то вона була узгоджена в договорі оренди №1 від 30.12.2009р., який у період його дії відповідачем не оспорювався. І до цього часу орендована площа є незмінною, оскільки жодного приміщення за цей час відповідач не звільнив і позивачу за актом не повернув. Таким чином, вважає заперечення відповідача такими, що не відповідають чинному законодавству, що регулює орендні відносини, зокрема спеціальним нормам статті 795 ЦК України.

06.02.14р. від відповідача надійшли письмові пояснення (вх.№3160/14 від 06.02.14р.), згідно яких зазначає про те, що за розрахунками ФХІЗНСІЛ, сума коштів, яка б могла бути сплачена ФХІЗНСІЛ протягом 2011-2013 років, у разі наявного договору оренди, становить 383673,40грн. з яких: 137551,73грн. - компенсація витрат на опалення, виходячи з дольової участі ФХІЗНСІЛ в розмірі 42,53 % від фактичних витрат; 101404,9 грн. - компенсація витрат на оплату електроенергії; 34248,06грн. - компенсація витрат на постачання води та водовідведення; 6046,66грн. - компенсація витрат на зливові стоки; 103605,41грн. - компенсація витрат на охорону; 0,00грн. - компенсація витрат на утримання прилеглої до будинку території; 816,61грн. - компенсація витрат на вивезення побутових відходів; 0,00грн. компенсація витрат з утримання загальних допоміжних приміщень та комунальних систем загального призначення та обслуговування.

29.01.14р. від відповідача надійшло клопотання(вх.№2392/14 від 29.01.14р.) про витребування доказів, згідно якого просить суд витребувати у Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" копію документу, на який міститься посилання у листі від 27.09.2011р., зокрема документ з відомостями щодо обстеження будівлі по вул. Преображенська, 3, та розрахунку теплового навантаження, виконаного "УКРЖИЛРЕМПРОЕКТ".

Приймаючи до уваги те, що суддя Оборотова О.Ю знаходиться у відпустці з 10.02.2014р., розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 07.02.2014р. передано справу №916/3644/13 за позовом Відділення гідроакустики Морського гідрофізичного інституту Національної Академії Наук України до відповідача Фізико-хімічного інституту захисту навколишнього середовища і людини про стягнення 602911,91грн. на розгляд судді господарського суду Одеської області Гут С.Ф.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.02.2014р. прийнято справу №916/3644/13 до провадження судді Гут С.Ф., клопотання Фізико-хімічного інституту захисту навколишнього середовища і людини (вх.№2392/14 від 29.01.14р.) про витребування доказів - задоволено, та витребувано у Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" копію документу, на який міститься посилання у листі від 27.09.2011р., зокрема документ з відомостями щодо обстеження будівлі по вул. Преображенська, 3, та розрахунку теплового навантаження, виконаного "УКРЖИЛРЕМПРОЕКТ".

20.02.14р. від позивача надійшла заява про зміну предмета позовних вимог(вх.№2-139/14 від 20.02.14р.), згідно якої зазначає про те, що між позивачем, який був орендодавцем, та відповідачем, який був Орендарем, 31.12.2009р. був укладений договір оренди №1, відповідно до якого позивач передав за актом приймання-передачі, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме державне майно - нежитлові приміщення загальною площею 536,3кв.м (у тому числі відокремлені приміщення, що опалюються, загальною площею 471,9 кв.м) за адресою: м.Одеса, вул. Преображенська, 3. Строк дії цього договору закінчився 31.12.2010р. і не був продовжений. Факт закінчення терміну дії Договору підтверджено рішенням Господарського суду Одеської області від 21.11.2011р. по справі №12/17-3778-2011, залишеним без змін апеляційною та касаційною інстанціями. Відповідно, цей факт для справи №916/3644/13 має преюдиціальне значення в силу ст. 35 ГПК України та не потребує повторного доказування. Відповідно до п. 10.9 договору оренди №1 від 31.12.2009 року у разі припинення або розірвання Договору оренди орендоване майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Орендодавцю. Відповідач свого обов'язку щодо повернення майна позивачу, в порушення умов договору та вимог вищезазначених норм законів, не виконав. На протязі 2011-2013 років і до цього часу відповідач продовжує фактично займати та користуватись раніше орендованими приміщеннями, що підтверджується, зокрема, листом відповідача від 23.05.2011р. №112 та "Актом обстеження приміщень, що займає ФХІЗНСІЛ по вул. Преображенській, 3, станом на 05.06.2013 року". У разі порушення зобов'язання, відповідно до п.4 ч.1 ст. 611 ЦК України, стають правові наслідки, зокрема відшкодування збитків. У зв'язку із неповерненням майна за договором, Відповідач несе відповідальність. Закінчення строку дії договору не звільняє Відповідача від відповідальності. Згідно ст. 224 Господарського кодексу України та ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміють витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б в разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господаррської діяльності. У зв'язку з тим, що відповідач продовжує користуватися раніше орендованими приміщеннями, а усі витрати, пов'язані з їх утриманням, фактично несе позивач, останньому завдано збитків. Таким чином просить суд стгнути з відповідача збитки за період з 01.01.2011р. до 31.12.2013р. на суму 647335,57грн., що складаються із наступних витрат, які фактично зроблені та оплачені позивачем: витрати з оплати опалення приміщень- 172254,99грн.; витрати з оплати електроенергії- 105417,94грн.; витрати з оплати постачання холодної води та водовідведення - 37009,70грн.; витрати з оплати зливових стоків - 3494,91грн.; витрати з оплати вивезення побутових відходів - 942,72грн.; витрати на охорону будівель і території- 256855,60грн.; витрати на утримання прилеглої до будинку території- 28387,54грн.; витрати на утримання і обслуговування комунальних систем загального призначення - 42972,17грн., та підтверджуються договорами та рахунками постачальників комунальних послуг, оплаченими позивачем, та довідками про заробітну плату обслуговуючого персоналу і накладні витрати за 2011-2013 роки за даними бухгалтерського обліку.

21.02.14р. від позивача надійшли пояснення по справі щодо дольової участі відповідача з відшкодування витрат(вх.№4635/14 від 21.02.14р.), згідно яких на виконання ухвали суду від 10.02.2014р. по справі №916/3644/13 надає обгрунтування щодо нарахування відповідачу різних відсотків з відшкодування витрат на утримання майна та комунальних послуг. Обґрунтування виконано з урахуванням п. 3.9 договору оренди №1 від 31.12.2009р., відповідно до якого "3.9. Розмір додаткових платежів, пов'язаних з утриманням орендованого майна та прилеглої до будинку території, з наданням послуг, зі сплатою податків та ін. розраховується Орендодавцем пропорційно площам, які займає Орендар, кількості працюючих, з урахуванням електроприладів Орендаря ...".

1.Розрахунок дольової участі відповідача щодо відшкодування витрат позивача з постачання електроенергії, виконаний з урахуванням наявності, кількості та потужності електроприладів, встановлених у приміщеннях відповідача та позивача, оскільки відповідач не має окремого лічильника електроенергії. Згідно з "Актом обстеження приміщень, що займає ФХІЗНСІЛ по вул. Преображенській, 3, станом на 05.06.2013 року" в приміщеннях відповідача встановлена значна кількість потужного електрообладнання з високим рівнем енергоспоживання, а саме: 6 металообробних верстатів потужністю 4-7,5 кВт, зварювальне обладнання, 5 сушильних шаф потужністю 1,5-3 кВт, інше потужне лабораторне обладнання, 10 комп'ютерів тощо - усього встановленою потужністю біля 35 кВт. Кількість інших приладів (холодильників, кондиціонерів, обігрівачів, електрочайників тощо) у відповідача і позивача приблизно однакова із середньомісячною встановленою потужністю біля 15 кВт. Витрати електроенергії на освітлення потужністю біля 12 кВт, виходячи з кількості працівників та займаних площ, що постійно освітлюються (без урахування складських приміщень), діляться приблизно порівну - по 6 кВт. У приміщеннях позивача є 10 комп'ютерів потужністю біля 5 кВт. Таким чином, встановлена потужність електрообладнання складає: у приміщеннях відповідача: 35 + 15 + 6 = 56 кВт; у приміщеннях позивача: 5 + 15 + 6 = 26 кВт. Розрахункове відсоткове значення потужності електрообладнання відповідача: 56 / (56 + 26) = 68,3 %. Сторонами у договорі оренди № 1 від 31.12.2009р. (Додаток 2) погоджена дольова участь відповідача в обсязі 65,7%.

2.Розрахунок дольової участі відповідача щодо відшкодування витрат позивача з постачання теплової енергії (опалення приміщень) Розрахунок відсотка виконаний пропорційно площам займаних приміщень позивача і відповідача, які опалюються, із таких вихідних даних: - загальна опалювальна площа - 1105,8 кв.м (згідно з "Розрахунком теплового навантаження" від 03.02.2012р., виконаним Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси"); «- площа приміщень ВГА, що опалюється - 414,2 кв.м; - площа приміщень ФХІЗНСІЛ, що опалюється - 471,9 кв.м. Сума площ приміщень позивача і відповідача, що опалюється - 886,1 (414,2 + 471,9) кв.м, решта опалювальних приміщень (1105,8 - 886,1 = 219,7 кв.м) - допоміжні та технічні приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будівель (коридори, вестибюлі, туалети, бойлерна). Відсоток відшкодування відповідачем витрат позивача на опалення приміщень складає: 471,9/886,1 =53,26%. Сторонами у договорі оренди №1 від 31.12.2009р. (Додаток 2) погоджена дольова участь Відповідача з відшкодування опалення в обсязі 51,91%.

3.Розрахунок дольової участі відповідача щодо відшкодування витрат позивача з постачання холодної води і водовідведення. Розрахунок відсотка виконаний з урахуванням кількості та спеціалізації працівників відповідача і позивача, оскільки відповідач не має окремого лічильника води. Кількість працівників, що працюють у цих будівлях, становить: - відповідача - 34 особи, у тому числі 13 працівників лабораторії фізико- хімічних методів аналізу (згідно з листом відповідача від 23.05.2011р. №112); -позивача - 30 осіб (лабораторій та інших підрозділів з більшим обсягом споживання води позивач не має). Відповідно до СНиП 2.04.01-85 норми витрачання води на 1 працівника складають: -в адміністративних будівлях - 12 л/добу; -в лабораторіях фізичного профілю НДІ - 125 л/добу, хімічного профілю - 460 л/добу, середнє значення: (125 + 460)/ 2 = 292,5 л/добу. Нормативне споживання води працівниками відповідача за місяць: (292,5 л х 13 прац. + 12лх21 прац.) х 20,9 роб. днів / 1000 = 84,7 куб.м; Нормативне споживання води працівниками позивача за місяць: (12 л х 30 прац. х 20,9 роб. днів) / 1000 = 7,5 куб.м. Дольова участь відповідача становить: 84,7 /(84,7 + 7,5) = 91,8%. Сторонами у договорі оренди №1 від 31.12.2009р. (Додаток 2) погоджена дольова участь відповідача з відшкодування водопостачання в обсязі 84,95%.

4.Дольова участь відповідача щодо охорони приміщень в обсязі 51,91% була узгоджена з урахуванням загальної площі фактично займаних приміщень позивача і відповідача (525,5 кв.м / 507,0 кв.м = 50,9%/ 49,1%) та кількості працівників (30 / 34 = 46,9% / 53,1%).

21.02.14р. від позивача надійшли пояснення по справі щодо позиції Національної академії наук України(вх.№4628/14 від 21.02.14р.), згідно яких зазначає про те, що зокрема, у листі від 22.12.2011р. № 16/938-21-254 Управління справами НАН України пропонувало укласти додаткову угоду про продовження строку дії договору оренди між позивачем і відповідачем за умови відсутності заяви сорін про зміну умов договору, але відповідач відмовився від укладання такої додаткової угоди та пропонував змінити умови договору від 31.12.2009р. У листі від 17.01.2012р. №16/28-21-26 Управління справами НАН України повідомило, що передача в оренду майна НАН України (з укладанням нового договору оренди) здійснюється тільки на підставі дозволу НАН України та на умовах типового договору, але наданий проект договору оренди (в редакції орендаря) не є типовим та не може бути укладеним. Тобто відповідач для отримання дозволу надавав договір оренди, який не відповідав типовому і завідомо не міг бути укладеним. В листі від 25.10.2013р. №16/508-21-234 Управління справами НАН України пропонує позивачу звернутись до господарського суду з позовом про примусове виселення відповідача та стягнення коштів за час фактичного користування приміщеннями - у зв'язку з недосягненням домовленості щодо умов договору оренди і договору про відшкодування витрат позивача на утримання орендованого майна та недопущення подальшого накопичення заборгованості за користування державним майном. Таким чином, зміст наведених листів спростовує твердження відповідача про навмисне ухиляння позивача від укладання договору оренди, а також твердження відповідача про позицію НАН України щодо подальшого перебування відповідача в незаконно займаних приміщеннях.

21.02.14р. від позивача надійшли заперечення(вх.№4629/14 від 21.02.14р.) на пояснення відповідача від 06.02.2014р., згідно яких зазначає про те, що у своїх розрахунках відповідач робить свідому принципову помилку під час розрахунку своєї дольової участі у відшкодуванні витрат позивача з комунальних та експлуатаційних послуг, а саме: замість врахування співвідношення загальної площі відокремлених приміщень, які займають відповідач і позивач, відповідач враховує співвідношення площі загальної площі відокремлених приміщень відповідача та загальної площі усіх приміщень у будівлях (з урахуванням допоміжних приміщень). Такий розрахунок суперечить чинним нормативним актам, що регулюють питання відшкодування витрат з комунальних та експлуатаційних послуг. Зокрема, відповідно до "Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011р. №869, витрати з комунальних та експлуатаційних розраховуються на 1 кв.м загальної площі квартири, житлового приміщення у гуртожитку та нежитлового приміщення у житловому будинку. При цьому загальна сума відповідних витрат (з прибирання прибудинкової території, з вивезення побутових відходів тощо) відноситься до сумарної загальної площі (зазначеної у технічному паспорті) квартир та нежитлових приміщень, тобто без урахування площі сходових клітин, вестибюлів та інших допоміжних приміщень. Аналогічна норма міститься і в статті 20 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку". Крім того, відповідач не бажає відшкодовувати витрати на утримання технічних приміщень (приміщення водомірного вузла, бойлерної тощо), що також суперечить чинному законодавству. У роз'ясненні Міністерства юстиції України "Щодо правового статусу допоміжних приміщень у будинках нежитлового фонду", зазначається, що питання статусу допоміжних приміщень у будинках нежитлового фонду законодавством належним чином не врегульовано, тоді як аналогічне питання стосовно допоміжних приміщень у будинках житлового фонду регулюється Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку". Згідно із частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). Так, відповідно до статті 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти ї машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення). Згідно із зазначеною статтею неподільне майно -неподільна частина житлового комплексу, яка складається з частини допоміжних приміщень, конструктивних елементів будинку, технічного обладнання будинку, що забезпечують належне функціонування жилого будинку, а технічне обладнання багатоквартирного будинку - інженерні комунікації та технічні пристрої, які необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов та безпечної експлуатації квартир (загальні будинкові мережі тепло-, водо-, газо-, електропостачання, бойлерні та елеваторні вузли ...). Таким чином, технічні приміщення відносяться до неподільного майна, що забезпечує належне функціонування будинку, а відмова відповідача відшкодовувати витрати на утримання технічних приміщень пропорційно займаній площі суперечить, зокрема, ст.20 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку": "Частка в загальному обсязі обов'язкових платежів на утримання і ремонт неподільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі приміщень, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб". Також відповідач не бажає оплачувати послуги охорони у повному обсязі, що суперечить умовам договору оренди №1 від 31.12.2009р., за яким відповідач зобов'язався відшкодовувати 51,91% від фактичних видатків на її утримання, та вказаному вище "Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій". Протягом 2011-2013 років відповідач не відмовлявся від послуг охорони, а його твердження про те, що не всі орендовані приміщення охороняються, не відповідають дійсності і нічим не підтверджені. Навпаки, відповідно до "Посадової інструкції..." охорона відповідає за цілісність дверей, замків, вікон, решіток, приміщень, огорожі та іншого майна, що знаходиться на усій території, яка охороняється. Крім того, працівники відповідача щодня, під розпис у журналі, отримують та здають ключі від усіх орендованих приміщень, а також і від інших приміщень відповідача, що знаходяться неподалік. В робочий час сторож чергує на прохідній, забезпечуючи пропускний режим.

21.02.14р. від відповідача надійшло клопотання(вх.№4634/14 від 21.02.14р.), згідно якого просить суд залучити до матеріалів справи докази по справі.

Судом клопотання розглянуо та звдоволено, та залучено до матеріалів справи надані докази по справі.

24.02.14р. від позивача надійшла заява(доповнення до заяви від 20.02.14р.)(вх.№2-773/14 від 24.02.14р.) про зміну предмета позовних вимог, згідно якої наводить додакові обґрунтування позовних вимог.

28.02.14р. від КП «Теплопостачання міста Одеси» надійшов супровідний лист(вх.№5466/14 від 28.02.14р.) згідно якого просить суд залучити до маралів справи докази по справі.

Судом залучено до матеріалів справи надані докази по справі.

06.03.14р. від відповідача надійшло клопотання(вх.№5856/14 від 06.03.14р.), згідно якого просиь суд відкласти розгляд справи не менше ніж як на 10 днів, для надання можливості скласти нові письмові пояснення та розрахунки.

Судом клопотання розглянуто та задоволено, та в судовому засіданні 06.03.14р. по справі було оголошено перерву до 17.03.14р. о 11:00хв., в порядку ст.77 ГПК України.

17.03.14р. від позивача надійшли пояснення по справі від (вх.№6716/14 від 17.03.14р.), згідно яких зазначає про те, що: 1.щодо рахунків та оплати теплопостачання за січень 2011р. та січень- квітень 2013р., то за січень 2011р. позивач оплатив 2 рахунки КП "Теплопостачання міста Одеси": частину рахунка від 18.01.2011р. у сумі 6053,34грн. (оплачено 28.01.2011р.) та рахунок від 15.02.2011р. у сумі 14508,61грн. (оплачений 17.02.2011р.). Тому загальна сума платежів за теплопостачання за січень 2011р. складає: 6053,34 + 14508,61 = 20561,95грн. Платіжні доручення на оплату теплопостачання за січень-квітень 2013 року на загальну суму: 90684,64 + 21725,28 + 7692,08 = 120102грн.

2.Щодо підтвердження здійснення накладних витрат та виплати заробітної плати персоналу, то відповідно до п.28 "Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011р. №869 "Обсяг накладних витрат визначається у відсотках до фонду заробітної плати основних робітників виконавця з урахуванням кошторисної вартості зазначених витрат відповідно до законодавства. У разі неможливості здійснення об'єктивного нормування окремих елементів накладних витрат такі витрати визначаються на підставі фактичних витрат за попередній рік. ". Позивач надав довідку про фактичні накладні витрати (у відсотках до фонду заробітної плати основних працівників) за 2011-2013 роки., тому вимога відповідача про обґрунтування сум накладних витрат не відповідає вимогам чинних нормативних актів. Щодо нарахованої та виплаченої заробітної плати, то у підтвердження надані завірені належним чином бухгалтерські довідки про заробітну плату із нарахуваннями персоналу позивача за період з 01.01.2011р. до 31.12.2013р.

3.Щодо охорони приміщення по вул. Преображенській, 1, то дійсно, до обов'язків охорони входить спостереження за цілісністю єдиних дверей і замка на вході до розташованого у підвалі невеликого приміщення складу по вул. Преображенській, 1. В той же час на протязі всього часу відповідач користується безоплатно послугами охорони позивача, здаючи і отримуючи ключі від приміщень по вул. Некрасова, 8 та по вул. Преображенській, 18, що підтверджується записами в журналах обліку. Тоді і ці приміщення необхідно включити до розрахунку

4.Щодо розрахунку дольової участі витрат на електроенергію, то як і у відповідача, так і у позивача працездатними є не всі встановлені кондиціонери, а всього - 4-5 загальною потужністю біля 8 кВт. У розрахунку на місяць (при роботі навіть 3 місяці протягом року) це складає: 8x3 : 12 = 2 кВт/міс. Ця потужність врахована в середньомісячній потужності інших приладів, яка становить 15 кВт.

17.03.14р. від відповідача надійшли письмові пояснення(вх.№6715/14 від 17.03.14р.), згідно яких зазначає про те, що : за розрахунками ФХІЗНСІЛ, які неодноразово представлялись ВГА як у листах, так і у проектах договорів оренди та відшкодування витрат - сума коштів, яка б могла бути сплачена ФХІЗНСІЛ протягом 2011-2013 років, у разі наявного договору оренди, становить 383673,40грн. Позиція ФХІЗНСІЛ за кожною зі статей витрат полягає у наступному.

І. Опалення приміщень.

Розрахунок дольової участі Орендаря у витратах на опалення приміщень здійснюється відповідачем відповідно до встановлених приписів чинного законодавства України та рекомендацій (примітки до п. 1.1. Примірного договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг, форма якого затверджена постановою Бюро Президії НАН України від 16.03.2012 №56, листа Державної казначейської служби України від 15.10.2002р. №07-06/1800-8809, роз'яснень, що містяться в Єдиній базі податкових знань Міністерства доходів і зборів України (Кат. 102, Підкат. 102.18.02 (Оренда), я. 11 «Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу» затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 р., лист Державного казначейства України №1708/936-10335 від 07.05.2013р.), згідно з якими Орендар бере участь у витратах Балансоутримувача на утримання нерухомого майна пропорційно до займаної ним площі в Будівлях, або виходячи з критеріїв розподілу і оплати спожитих послуг, один з яких обирається за взаємною згодою сторін, а саме: послуг водопостачання - пропорційно чисельності працівників підприємства-орендаря щодо загальної чисельності працівників; вартість спожитої електроенергії - виходячи з потужності електроприладів і фактичного часу роботи, за кількістю джерел електрообладнання; вартість теплопостачання - із співвідношення орендованої та загальної площі. Співвідношення займаної ФХІЗНСІЛ та загальної площ будівлі визначається у наведеній таблиці. Таким чином відношення займаних ФХІЗНСІЛ площ до загальної площі будівлі складає: 471,9 / 1261,0 = 37,42 % За згодою сторін, зазвичай, дольова участь орендаря визначається як відношення площі орендованих приміщень та відповідної частки місць загального користування до загальної площі будівлі, вказаної в технічному паспорті. До місць загального користування будівлі по вул. Преображенська, 3 відносяться: у будівлі літери А - 103,6 кв.м (на 1-му поверсі - 103,6 кв.м - вестибюль, сходові клітки, коридори, туалет; на 2-му поверсі - 68,5 кв.м - вестибюль, сходові клітки, коридори, туалет); усього - приміщення загального користування 172,1 кв. м. Відповідно частка ФХІЗНСІЛ у місцях загального користування становить: 172,1 * 37,42 % = 64,4 кв.м. Крім того, саме таке цифрове значення частки ФХІЗНСІЛ у місцях загального користування (64,4кв.м.) було спільно визначене сторонами, що підтверджується самим Договором оренди №1 від 31.12.2009р. (мова йде про помилку, якою частку ФХІЗНСІЛ в місцях загального користування визначено як об'єкт оренди). На підставі наведених відомостей в таблиці розрахунку та визначення відповідної частки у місцях загального користування - відсоток відшкодування відповідачем витрат позивача на опалення приміщень мав би складати 42,53 % від загального обсягу витрат на опалення: (471,9 + 64,4) / 1261,0 = 42,53 %. Отже, зважаючи на вищенаведені розрахунки, компенсація ФХІЗНСІЛ у витратах на опалення приміщень мала б становити 137551,73грн., що становить 42,53% від загальної нарахованої до сплати суми за опалення, в розмірі 323422,82грн.

II. Електроенергія, постачання води та водовідведення, зливові стоки.

З метою впорядкування орендних відносин та укладення нового договору оренди - ФХІЗНСІЛ вбачав за можливе піти на певні поступки та здійснити компенсацію витрат ВГА на електроенергію та постачання води і водовідведення в тих пропорціях, які були встановлені в Договорі оренди №1 від 31.12.2009р.(електроенергія 65,7%, постачання води та водовідведення - 84,95 %). Разом з тим, під час розгляду цієї справи просимо суд звернути увагу, що таке визначення дольової участі ФХІЗНСІЛ було узгоджене сторонами більше 15 років тому. Але, в останні роки, витрачання води та електроенергії ФХІЗНСІЛ суттєво зменшилось внаслідок зміни не лише тематики праці, а й зменшення кількості працюючих. А відтак і дольова участь відповідача у витратах на електроенергію та водопостачання є значно меншою. В будь-якому разі, контрозрахунок відповідача по цим статтям витрат виконаний виходячи з відсотків, вказаних в Договорі оренди №1 від 31.12.2009р.

III. Витрати на охорону.

Під час розрахунку дольової участі ФХІЗНСІЛ у витратах на охорону приміщення, слід виходити з того, що склад та вартість такої, так званої «іншої експлуатаційної послуги», не була погоджена сторонами (з огляду на відсутність договірних відносин у 2011 - 2013 році). Фактично, позивач нав'язує відповідачу здійснення компенсації витрат з заробітної плати своїх працівників. До того ж, зважаючи на представлені позивачем розрахунки та довідки, абсолютно незрозумілим є порядок ціноутворення послуги з охорони, адже в один місяць вона може сягати для ФХІЗНСІЛ суму в розмірі 3491,04грн. (листопад 2013р.), а в інший 12517,73грн. (грудень 2012р.). Запити ФХІЗНСІЛ про надання роз'яснень порядку ціноутворення послуги з охорони, як і інших статей витрат, зазвичай не задовольняються ВГА.

Під час здійснення цього розрахунку ФХІЗНСІЛ виходив з наступних чинників ціноутворення: Балансоутримувач не несе відповідальності за збереження матеріальних цінностей ФХІЗНСІЛ; Фактично, послуга з охорони зводиться до знаходження сторожа на прохідній у будівлі літера «А», та до його функцій віднесено тільки збереження ключів від приміщень; Сторожі не охороняють прибудинкову територію та двір (як власне і не охороняють саме приміщення, а лише «чергують» на вході); Відповідно до приписів п.1.1. Примірного договору відшкодування витрат (затвердженого постановою Бюро Президії НАН України від 16.03.2012р. №56) «Орендар бере участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій Будівлі». Витрати на охорону, як на думку ФХІЗНСІЛ, завищені. Крім того, вбачається невірним здійснювати розрахунок виходячи з відсотка 51,91 %. Оскільки сторожі знаходяться тільки в літері А та не охороняють орендовані будівлі літери Д, Е, Ж та територію двору, представники ФХІЗНСІЛ вважають, що відсоток має бути обрахований пропорційно займаній ФХІЗНСІЛ площі у будівлі літера А до загальної площі будівлі літери А. Згідно представлених розрахунків такий відсоток становить - 26,83 % : 261,6 кв. м /975,2 кв. м. = 26,83 % де, 261,6 кв.м - площа орендованих Інститутом приміщень в будівлі літера А; 975,2кв.м - загальна площа приміщень будівлі літера А згідно з технічним паспортом. Отже, зважаючи на вищенаведені розрахунки, компенсація ФХІЗНСІЛ у витратах із заробітної плати сторожів мала б становити 103 605,41 грн., яка становить 26,83 % від загальної суми витрат Позивача на заробітну плату сторожів та інших нарахувань в розмірі 386155,10 грн.

IV.Витрати на утримання прилеглої території та утримання загальних допоміжних приміщень та комунальних систем загального призначення та обслуговування. Позиція ФХІЗНСІЛ щодо здійснення компенсації зі статей витрат ВГА на утримання прилеглої території та загальних допоміжних приміщень детально наведена у Протоколах спільної комісії та зводиться до наступного: ФХІЗНСІЛ тривалий час самостійно здійснював прибирання двору. До того ж, на думку самого позивача, відповідач мав самостійно здійснювати прибирання двору. З огляду на таке, ФХІЗНСІЛ не має нести додаткові витрати на утримання прилеглих територій. Аналогічна позиція стосується і витрат на утримання приміщень у самій будівлі, адже ФХІЗНСІЛ частково здійснює прибирання територій загального користування в будівлі літ. А. Відповідно до п. 2.1.1. Примірного договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, форма якого затверджена постановою Бюро Президії НАН України від 16.03.2012р. №56: 2.1. Балансоутримувач зобов'язується забезпечити: Виконання всього комплексу робіт, пов'язаних з обслуговуванням та утриманням Будівлі і прибудинкової території, та створення необхідних умов для здійснення господарської діяльності, у тому числі Орендарю і його співробітникам згідно з вимогами чинного законодавства про користування будівлями. Перелік таких робіт та послуг, порядок та умови їх оплати встановлюються цим Договором. Розмір плати за обслуговування і ремонт Будівлі, прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень Будівлі залежить від складу робіт і послуг, які надаються Балансоутримувачу житлово-експлуатаційними, ремонтно-будівельними організаціями та іншими суб'єктами господарювання, і визначається розрахунком щомісячних платежів (кошторисом витрат* ) за обслуговування та ремонт Будівлі, комунальні та інші послуги Балансоутримувача. До кошторису можуть бути включені лише фактично надані послуги та понесені витрати. Витрати повинні підтверджуватися відповідними документами (в тому числі, і бухгалтерськими). Відтак, здійснення оплати за вищенаведеними статтями можливе виключно за фактично надані позивачем послуги (із зазначенням та доведенням переліку виконаних робіт) та після підтвердження понесених витрат позивача (документально).

V. Витрати на вивезення побутових відходів. Компенсація витрат на вивезення побутових відходів мала б здійснюватись в кількості, визначеній із співвідношення орендованої та загальної площ. Таке співвідношення складає 42,53 %, що становить 816,61грн. від загальної суми витрат ВГА.

17.03.14р. від позивача надійшли пояснення по справі щодо системи опалення будівлі(вх.№6717/14 від 17.03.14р.), згідно яких зазначає про те, що 06.03.2014р. у судовому засіданні по справі №916/3644/13 відповідач надавав усні пояснення суду, в яких стверджував, що приміщення підвалу основної будівлі по вул. Преображенській, 3 опалюються та звинувачував позивача в незаконному демонтажі опалювальних приладів у підвалі у 2007-2008 роках та фальсифікації документів, що стосуються опалення будівель, тому надає суду документ з висновком спеціалізованої організації-Одеської філії ДП "НДІпроектреконструкція", яка згідно з чинним законодавством та ліцензією має право надавати експертні висновки. Відповідно до "Положення про спеціалізовані організації з проведення обстежень та паспортизації існуючих будівель і споруд з метою забезпечення їх надійності й безпечної експлуатації" та "Правил обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд", затверджених наказом Держбуду № 32/288 від 27.11.1997, проводити обстеження будівель та споруд (у тому числі - теплотехнічних, сантехнічних і вентиляційних систем та обладнання), а також надавати експертні висновки мають право спеціалізовані організації згідно з ліцензією на виконання спеціальних видів робіт. До "Переліку спеціалізованих організацій, що мають право на обстеження та паспортизацію існуючих будівель, споруд та інженерних мереж", затвердженого наказом Держбуду №32/288 від 27.11.1997, входить і ДП "НДІпроектреконструкція". Відповідно до вказаних вище нормативних документів за заявками Відділення гідроакустики та згідно з укладеними договорами у 2003 та в 2013 роках Одеська філія ДП "НДІпроектреконструкція" виконувала обстеження технічного стану основної 2-поверхової будівлі по вул. Преображенській, З, зокрема і обстеження системи опалення. Тому позивач звернувся листом від 07.03.2014р. №78/ОГ-82 до Одеської філії ДП "НДІпроектреконструкція" з проханням надати інформацію щодо системи опалення будівлі та наявності змін в цій системі. У відповіді Одеської філії ДП "НДІпроектреконструкція" (лист від 13.03.2014р. №10), зокрема, сказано: "Підвал будівлі не опалюється, опалювальні прилади в підвалі відсутні. За період з 2003 до 2013 року (між обстеженнями) зміни в систему опалення не вносились, опалювальні прилади в підвалі не знімались і не встановлювались". Таким чином, лист Одеської філії ДП "НДІпроектреконструкція" спростовує твердження відповідача про те, що приміщення підвалу основної будівлі по вул. Преображенській, 3 опалюються та що позивач незаконно демонтував опалювальні прилади у підвалі у 2007-2008 роках і фальсифікував якісь документи, що стосуються опалення будівель.

17.03.14р. від відповідача надійшло клопотання (вх.№6579/14 від 17.03.14р.), згідно якого просить суд залучити до матеріалів справи проект мирової угоди від 17.03.14р.

Судом клопотання розглянуто та задоволено, та залучено до матеріалів справи наданий проект мирової угоди.

25.03.14р. від позивача надійшли заперечення(вх.№7568/14 від 25.03.14р.) щодо мирової угоди та письмових пояснень відповідача від 17.03.2014р., згідно яких зазначає про те, що у п.п. 1 і 2 Мирової угоди відповідач пропонує сплатити значно меншу суму боргу (420895,51грн. станом на 17.03.2014р. замість 647335,57грн. станом на 31.12.2013р.), при цьому виходить за межі позовних вимог і не наводить ніяких розрахунків для обґрунтування суми боргу. У п. 4 Мирової угоди відповідач пропонує сплачувати борг протягом 36 місяців без будь-якої індексації. Оскільки позивач є бюджетною установою, він не може пійти на необгрунтоване зниження заборгованості відповідача, бо це буде виглядати як заподіяння збитків державному бюджету. У п.5 Мирової угоди відповідач пропонує обов'язковою умовою цієї угоди укладення договору оренди, що не є предметом розгляду цієї справи. На підставі викладеного, позивча не може погодитись з умовами запропонованої мирової угоди.

2. Заперечення щодо письмових пояснень Відповідача від 17.03.2014р.

Наданий відповідачем у цих поясненнях розрахунок заборгованості повністю дублює такий же розрахунок, наданий відповідачем у письмових поясненнях від 06.02.2014р., та ігнорує надані позивачем документи, що долучені до матеріалів справи, і містить ті ж самі умисні помилки.

2.1. Відповідач ніяким чином не спростував посилання Позивача в розрахунку розподілу витрат між позивачем і відповідачем на утримання допоміжних приміщень і комунальних систем загального призначення на Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", зокрема на ст.20 цього закону: "Частка в загальному обсязі обов'язкових платежів на утримання і ремонт неподільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі приміщень, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб".

Аналогічні рекомендації викладені у п.11 "Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу", затв. Постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995р.: "11. Витрати на утримання нерухомого майна, зданого в оренду одночасно кільком підприємствам, організаціям, і прибудинкової території, розподіляються між: ними ... в неподільній частині - пропорційно розміру займаної підприємствами, організаціями загальної площі" та в листі Державного казначейства України № 1708/936-10335 від 07.05.2013 р., що стосується саме бюджетних установ: "Якщо приміщеннями користуються і орендар, і балансоутримуеач (як це буває у переважній більшості випадків), то орендар бере участь в утриманні відповідних приміщень (у відповідній пропорції)" і далі: "Орендодавець розподіляє між : орендарями витрати на утримання приміщень ….. в неподільній частині - пропорційно до розміру орендованої організаціями площі. ". Відповідач також посилається на ці документи, але наводить нечіткі формулювання з "Примірного договору з відшкодування витрат балансоутримувача ...", який є рекомендаційним.

2.2.Не зважаючи на те, що Позивач надав суду документи, що підтверджують те, що підвал будівлі не опалюється, а загальна площа опалюваних приміщень складає 1105,8кв.м (зокрема "Розрахунок теплового навантаження" від 03.02.2012р., виконаний КП "Теплопостачання міста Одеси" - та висновок Одеської філії ДП "НДІпроектреконструкція" від 13.03.2014р. №10 -), відповідач продовжує враховувати у своєму розрахунку дольової участі у витратах на опалення приміщень загальну площу усіх приміщень, у тому числі і тих, що не опалюються - 1261,0кв.м, ігноруючи вказані документи, та не враховує законодавчі та нормативні акти щодо утримання неподільного майна, наведені у п. 2.1 цих заперечень

2.3.Відповідач знову ж таки пропонує оплачувати послуги охорони не пропорційно загальній площі усіх займаних приміщень (49,1 %), а виходячи з тільки з частини займаних приміщень (26,83%), безпідставно посилаючись на те, що нібито не всі приміщення охороняються, та ігноруючи "Посадову інструкцію для працівників сторожової охорони..." і "Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій".

Щодо різних сум щомісячної заробітної плати працівників, то відповідно до ст. 2 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата складається з основної заробітної плати (посадового окладу), додаткової заробітної плати (доплат, надбавок, гарантійних і компенсаційних виплат, передбачених чинним законодавством; премій, пов'язаних з виконанням виробничих завдань і функцій) та інших заохочувальних та компенсаційних виплат (винагород за підсумками роботи за рік, компенсаційних та інших грошових і матеріальних виплат, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми). Працівники охорони мають посадові оклади в розмірі встановленої законодавством мінімальної заробітної плати, але періодично отримують премії, матеріальну допомогу на оздоровлення тощо. При цьому усі виплати здійснюються в межах затвердженого кошторису установи. Саме тому сума заробітної плати працівників в деякі місяці є більшою за звичайну.

2.4.Позивач може погодитись з пропозицією відповідача щодо дольової участі з відшкодування витрат на оплату електроенергії - 65,7%, що відповідає сумі відшкодування 101404,93грн., та витрат на водопостачання та водовідведення - 84,95%, що відповідає сумі відшкодування 34248,06грн. З урахуванням такої дольової участі збитки за період з 01.01.2011р. до 31.12.2013р. складають загальну суму 640560,90грн.

25.03.14р. від позивача надійшло клопотання(вх.№7577/14 від 25.03.14р.), згідно якого просить суд залучити до матеріалів справи докази по справі.

Судом клопотання розглянуто а задоволено, та залучено до матеріалів справи надані докази по справі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

31.12.2009р. на підставі дозволу Бюро Президії НАН України(постанова №316 від 12.12.2008р.) між Відділенням гідроакустики Морського гідрофізичного інституту Національної академії наук України, (Орендодавець) та Фізико-хімічним інститутом захисту навколишнього середовища і людини(Орендар) було укладено договір оренди №1 нерухомого майна, що знаходиться на балансі НАН України а віднесених до її відання установ, організацій та підприємств, відповідно до умов якого Орендодавець передє, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно: приміщення в двухповерховому будинку і одноповерхових будівлях(майно), площею 536,3кв.м, розміщене за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 3, на 1 а 2 поверхах будинку та дворових будівлях згідно з додатками №№1,3, що перебуває на балансі Відділення гідроакустики Морського гідрофізичного інституту Національної академії наук України(Балансоутримувач).

Згідно п. 1.2. договору, майно передається в оренду з метою використання для наукової діяльності.

На виконання умов договору за актом приймання-передачі від 31.12.2009р. Орендодавець передав, а Орендар прийняв в орендне користування майно згідно з додатком №1 до договору оренди.

Відповідно до п. 3.1 договору оренди, крім орендної плати, Орендар сплачує Орендодавцю по розрахункам Орендодавця: відшкодовування комунальних платежів; відшкодуваня податку на землю; витрати на утримання будинку та прилеглої території, інші витрати(Додаок №2).

Згідно п.3.3 договору, Балансоутримувач представляє орендарю рахунки за відшкодування податку на землю, комунальні платежі а інші експлуатаційні витрати до 20 числа розрахункового місяця, плата здійснюється Орендарем протягом 5 днів після отримання рахунків, але не пізніше розрахункового місяця.

Пунком 3.6 договору передбачено, що орендна плата і комунальні платежі, перераховані несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягають індексації і стягуються на користь Балансоутримувача відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

У відповідності до п. 3.10 договору, у разі припинення (розірвання) договору Орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом прийманя-передачі включно. Закінчення сроку дії договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла у повному обсязі, враховуючи санкції, балансоуримувачу.

Відповідно до п.п. 10.9, 10.10 договору, у разі припинення або розірвання договору орендоване майно протягом трьох робочих днів поверається Орендарем Орендодавцю. У разі, якщо Оендар затримав повернення орендованого майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. Обов'язок щодо складання акту приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря.

Строк дії цього договору закінчився 31.12.2010 р. і не був продовжений.

Однак відповідач акт приймання-передачі про повернення майна позивачу не направляв і орендоване майно не повернув, та продовжує користуватися орендованими приміщеннями і після закінчення терміну дії договору оренди, що підтверджується, актом обстеження приміщень, що займає ФХІЗНСІЛ по вул. Преображенській, 3, станом на 05.06.2013р.

Позивач щомісяця направляв відповідачу рахунки на оплату витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, проте відповідач жодного рахунку на протязі 2011- 2013 років не оплатив.

Відділенням гідроакустики Морського гідрофізичного інституту Національної Академії Наук України було направлено на адресу Фізико-хімічного інституту захисту навколишнього середовища і людини претензію №78/ОГ-320 від 01.11.2013р. з пропозицією сплатити борг на суму 658220,91грн.

Зазначена претензія залишена без відповіді та задоволення.

Враховуючи те, що відповідач продовжує користуватися орендованими приміщеннями після закінчення терміну дії договору, а також невиконання зобов'язання по відшкодуванню витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Відділення гідроакустики Морського гідрофізичного інституту Національної Академії Наук України звернулось до суду з позовом та уточненнями до нього про стягнення з Фізико-хімічного інституту захисту навколишнього середовища і людини збитків за період з 01.01.2011р. до 31.12.2013р. на суму 647335,57грн., що складаються із наступних витрат: витрати з оплати опалення приміщень- 172254,99грн.; витрати з оплати електроенергії- 105417,94грн.; витрати з оплати постачання холодної води та водовідведення - 37009,70грн.; витрати з оплати зливових стоків - 3494,91грн.; витрати з оплати вивезення побутових відходів - 942,72грн.; витрати на охорону будівель і території- 256855,60грн.; витрати на утримання прилеглої до будинку території- 28387,54грн.; витрати на утримання і обслуговування комунальних систем загального призначення - 42972,17грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності зі ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.795 Цивільного кодексу України, передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно ч.1 ст.628 цього ж Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі і відшкодування збитків. Відшкодування збитків передбачено і ст.224 Господарського кодексу України, якою встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

За ст.614 Цивільного кодексу України підставою відповідальності за порушення зобов'язання є вина особи, яка порушила зобов'язання, якщо інше на встановлено договором або законом.

Положеннями ст.623 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до ч.1 ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування.

Породжуючи настання цивільних прав та обов'язків згідно ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків (шкоди).

Відповідно до ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно до ч.2 ст.224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 ст. 225 Господарського кодексу України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв'язку між протиправною поведінкою та настанням негативного результату.

Вказані обставини підлягають доведенню позивачем належними та допустимими у справі доказами.

Стягнення збитків як вид цивільно-правової відповідальності можливе у випадку наявності таких збитків та обґрунтованості їх розміру.

З аналізу вищевказаних норм законодавства, вбачаться, що об'єктивною стороною правопорушення є наявність збитків в майновій сфері кредитора, протиправна поведінка, яка втілилась в невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. Відсутність хоч би одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Предметом даного спору є стягнення збитків Відділення гідроакустики Морського гідрофізичного інституту Національної Академії Наук України заподіяних Фізико-хімічним інститутом захисту навколишнього середовища і людини шляхом невиконанням зобов'язання за період з 01.01.2011р. до 31.12.2013р. по відшкодуванню витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг після закінчення терміну дії договору №1 від 31.12.2009р., та які є оплаченими позивачем.

Так з матеріалів справи вбачаєься, що 31.12.2009р. на підставі дозволу Бюро Президії НАН України(постанова №316 від 12.12.2008р.) між Відділенням гідроакустики Морського гідрофізичного інституту Національної академії наук України, (Орендодавець) та Фізико-хімічним інститутом захисту навколишнього середовища і людини(Орендар) було укладено договір оренди №1.

На виконання умов договору за актом приймання-передачі від 31.12.2009р. Орендодавець передав, а Орендар прийняв в орендне користування майно згідно з додатком №1 до договору оренди.

Строк дії цього договору закінчився 31.12.2010р., однак відповідач після припинення строку дії договору орендоване приміщення(майно) не повернув, акт приймання-передачі про повернення майна позивачу не направляв, та продовжує користуватися орендованими приміщеннями і після закінчення терміну дії договору оренди, що підтверджується, актом обстеження приміщень, що займає ФХІЗНСІЛ по вул. Преображенській, 3, станом на 05.06.2013р.

Так судом встановлено, що відповідачем порушено умови договору оренди №1 від 31.12.2009р., та оскільки відповідач продовжує користуватись орендованим приміщенням після закінчення терміну дії договору оренди, то він не звільняєься від зобов'язання по відшкодуванню витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг після закінчення терміну дії договору №1 від 31.12.2009р., та проти чого відповідач не заперечує.

Крім того позивач у запереченні(вх.№7568/14 від 25.03.14р.) погодився з пропозицією відповідача щодо дольової участі з відшкодування витрат на оплату електроенергії - 65,7%, що відповідає сумі відшкодування 101404,93грн., та витрат на водопостачання та водовідведення - 84,95%, що відповідає сумі відшкодування 34248,06грн.(З урахуванням такої дольової участі збитки за період з 01.01.2011р. до 31.12.2013р. складають загальну суму 640560,90грн.)

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що Відділенням гідроакустики Морського гідрофізичного інституту Національної Академії Наук України надано достатньо належних та допустимих доказів заподіяння йому збитків саме внаслідок неправомірних дій Фізико-хімічного інституту захисту навколишнього середовища і людини, що свідчить заподіяння йому збитків внаслідок протиправних дій Фізико-хімічного інституту захисту навколишнього середовища і людини, тобто наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки відповідача, збитків, безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, вини).

Тому, позовні вимоги про стягнення збитків за період з 01.01.2011р. до 31.12.2013р. що складаються із наступних витрат: витрати з оплати опалення приміщень- 172254,99грн.; витрати з оплати електроенергії- 105417,94грн.; витрати з оплати постачання холодної води та водовідведення - 37009,70грн.; витрати з оплати зливових стоків - 3494,91грн.; витрати з оплати вивезення побутових відходів - 942,72грн.; витрати на охорону будівель і території- 256855,60грн.; витрати на утримання прилеглої до будинку території- 28387,54грн.; витрати на утримання і обслуговування комунальних систем загального призначення - 42972,17грн. підлягаюь частковому задоволенню на загальну суму у розмірі 640560,90грн., а саме:

витрати з оплати опалення приміщень- 172254,99грн.; (53,26%)

витрати з оплати електроенергії- 101404,93грн.(65,7%)

витрати з оплати постачання холодної води та водовідведення - 34248,06грн.(84,95%)

витрати з оплати зливових стоків - 3494,91грн.; (49,1%)

витрати з оплати вивезення побутових відходів - 942,72грн.; (49,1%)

витрати на охорону будівель і території- 256855,60грн.;(49,1%)

витрати на утримання прилеглої до будинку території- 28387,54грн.; (49,1%)

витрати на утримання і обслуговування комунальних систем загального призначення - 42972,17грн. (49,1%)

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи, уточнені позовні вимоги Відділення гідроакустики Морського гідрофізичного інституту Національної Академії Наук України до відповідача Фізико-хімічного інституту захисту навколишнього середовища і людини підлягають задоволенню в частині стягнення збитків у розмірі 640560,90грн.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру

задоволених позовних вимог на суму 12811,22грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізико-хімічного інституту захисту навколишнього середовища і людини (65082, м. Одеса, вул. Преображенська, 3, код ЄДРПОУ 015300125) на користь Відділення гідроакустики Морського гідрофізичного інституту Національної Академії Наук України(65082, м. Одеса, вул. Преображенська, 3, код ЄДРПОУ 05540020) збитки у розмірі 640560(шістсот сорок тисяч пятсот шістдесят)грн.90коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 12811(дванадцять тисяч вісімсо одинадцять)грн.22коп

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 31.03.2014р.

Суддя Гут С.Ф.