Рішення № 37917788, 11.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1620/14 11.03.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гревніч"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Імпортторгпостач"

про стягнення 186 662,16 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача Сказко О.М. (за довіреністю)

від відповідача Піган В.М. (за довіреністю)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гревніч" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Імпортторгпостач" про стягнення 186 662,16 грн.

Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем умов договору № 01/11/13 про переведення боргу від 01.11.2013 р. в частині невиконання відповідачем грошового зобов'язання. Враховуючи викладене позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 185 352,00 грн. основного боргу та 1 310,16 грн. 3% річних від простроченої суми.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/1620/14 та призначено її до розгляду на 11.03.2014 р.

У судовому засіданні представником позивача були надані суду додаткові документи по справі.

Представники сторін надали суду усні пояснення по суті спору. Крім того, представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заявлені позовні вимоги визнав та не заперечив проти їх задоволення.

За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

01.11.2013 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Імпортторгпостач" (далі - первісний боржник), товариством з обмеженою відповідальністю "Гревніч" (новий - боржник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Контракт Люкс" (далі - кредитор) було укладено Договір № 01/11/13 про переведення боргу (далі - Договір).

Відповідно до п. 1. цим Договором регулюються відносини, пов'язані з заміною зобов'язаної сторони (первісного боржника) у зобов'язанні, що виникло відповідно до видаткових накладних: № КЛ-83 від 25.10.2013 р. на суму 57 960,00 грн.; № КЛ-84 від 28.10.2013 р. на суму 52 800,00 грн.; № КЛ-85 від 29.10.2013 р. на суму 74 592,00 грн., до оговору поставки № 1 від 01.10.2011 р., укладеного між первісним боржником та кредитором.

Згідно з п. 2. первісний боржник переводить на нового боржника борг (грошове зобов'язання) у розмірі 185 352,00 грн., що виник на підставі договору поставки № 1 від 01.10.2011 р., а новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов'язання.

Відповідно до п. 3. кредитор не заперечує проти заміни первісного боржника новим боржником в договорі поставки № 1 від 01.10.2011 р. і, підписуючи зі своєї сторони цей Договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

За передане грошове зобов'язання первісний боржник сплачує новому боржнику компенсацію у розмірі зазначеного грошового зобов'язання 185 352,00 грн. у строк, що не перевищує 1 (один) банківський день з моменту підписання цього Договору (п. 4.).

На виконання вимог Договору позивач взяв на себе зобов'язання відповідача по сплаті боргу та виконав їх, що підтверджується наданими позивачем банківськими виписками з рахунку від 12.12.2013 р., 17.12.2013 р., 20.11.2013 р.

У порушення умов Договору відповідач взяте на себе зобов'язання зі сплати позивачу компенсації у розмірі 185 352,00 грн. у строк, що не перевищує 1 (один) банківський день, не виконав.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 185352,00 грн. з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На підставі наявних в матеріалах справи документів, суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем станом на момент розгляду справи становить 185 352,00 грн. і відповідачем не погашена.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 185 352,00 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором про переведення боргу в сумі 185 352,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 185 352,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 1 310,16 грн. за невиконання умов Договору.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За вказаний позивачем період стягненню з відповідача 3% річних підлягає 1 310,16 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 185 352,00 грн. та 3% річних в розмірі 1 310,16 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Імпортторгпостач" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 29, код 31568103) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Гревніч" (02092, м. Київ, вул. Машиністівська, 10, код 35083316) 185 352 (сто вісімдесят п'ять тисяч триста п'ятдесят дві) грн. 00 коп. основного боргу, 1 310 (одну тисячу триста десять) грн. 16 коп. 3% річних та 3 733 (три тисячі сімсот тридцять три) грн. 24 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 28.03.2014 р.

Суддя О.Г. Удалова