Ухвала суду № 3791699, 06.04.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

Львівський апеляційний адміністративний суд

у х в а л а

Іменем  україни

6 квітня 2009 року№22а-4792/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді

суддів

при секретарі судового засіданняСтарунського Д.М.,

Олендера І.Я., Заверухи О.Б.,

Троцькому Є.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Старокостянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову господарського суду Хмельницької області від 21 грудня 2007 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Старокостянтинівський спеціалізований кар’єр» до Старокостянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и л а:

ВАТ «Старокостянтинівський спеціалізований кар’єр» 15 листопада 2007 року звернулося до господарського суду Хмельницької області з адміністративним позовом, в я кому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Старокостянтинівської ОДПІ Хмельницької області №0005812300/0 від 16 жовтня 2007 року.

В позовній заяві покликається на те, що оскаржуване повідомлення-рішення прийнято на підставі помилкового тлумачення норм чинного податкового законодавства України, зокрема, вказує, що в основу розрахунку суми бюджетного відшкодування покладено єдиний принцип: проведення грошових розрахунків з постачальником. При заповненні рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування платник податку може врахувати із суми податкового кредиту попереднього податкового періоду ті суми податку, які фактично сплачені у такому ж податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) грошовими коштами (у тому числі авансом).

Враховуючи пп..7.7.2 п.7.7. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР ним правомірно віднесено до розрахунку бюджетного відшкодування податок на додану вартість, який в травні 2007 року сплачений в складі вартості товарів (послуг) постачальникам в сумі 28016,00 гривень.

Постановою господарського суду Хмельницької області від 21 грудня 2007 року позов задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення №0005812300/0 від 16 жовтня 2007 року.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Старокостянтинівська ОДПІ Хмельницької області оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову господарського суду Хмельницької області від 21 грудня 2007 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що не погоджується з вказаним рішенням, так як воно прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема пп..7.7.2 п.7.7. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР. Зазначає, що позивач завищив бюджетне відшкодування на суму 28016,00 гривень за травень 2007 року, а тому податкове повідомлення-рішення за результатами проведеної позапланової документальної перевірки з питань достовірності нарахувань сум бюджетного відшкодування за травень-червень 2007 року було винесене правомірно.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлені в апеляційній скарзі вимоги підтримує та просить їх задоволити.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги не визнав та просить відмовити в її задоволенні, а постанову господарського суду Хмельницької області від 21 грудня 2007 року залишити без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що Староконстянтинівською ОДПІ Хмельницької області було проведено перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за травень-червень 2007 року. За результатами перевірки було складено акт від 05.10.2007 року №2772/23-05471885 (далі - Акт), який став підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 16.10.2007 року №0005812300/0.

В розділі 3 Акта вказано, що в порушення пп.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР до рядка 3 розрахунку бюджетного відшкодування зайво віднесено податок на додану вартість, який в травні 2007 року не сплачений в складі вартості товарів (послуг) постачальникам в сумі 28016,00 грн. Далі вказано, що оскільки суми податку на додану вартість в складі вартості товарів (послуг) сплачені постачальникам таких товарів у попередньому податковому періоді (травні 2007 року) і фактично в попередньому періоді ВАТ «Староконстянтинівський спеціалізований кар'єр» не отримано товарів (послуг), тому такі суми не можуть бути включені до бюджетного відшкодування.

На заперечення до Акта Староконстянтинівська ОДПІ листом від 12.10.2007 року №13700/10/23-130 повідомила, що оплата, за платіжним дорученням №490 від 03.05.2007 року, товару за податковою накладною №187 від 27.04.2007 року не врахована перевіркою при визначенні суми бюджетного відшкодування, в зв'язку з тим, що фактично товар в травні 2007 року підприємством не отримано, а податкова накладна в реєстрі сум податків фактично сплачених в травні 2007 року показана як неоплачена.

Аналогічно в листі вказано, що згідно податкової накладної №709/159.1 від 31.05.2007 року виданої ДТГО «Південно-Західна залізниця» на суму 750994,00 грн., в тому числі ПДВ 125165,67 грн., у визначенні суми бюджетного відшкодування може приймати участь тільки показана в реєстрі як оплачена сума, фактично отриманих послуг 414463,00 грн., в тому числі ПДВ 69077,17 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону №168/97-ВР бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп..7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп.7.7.2).

З аналізу вказаної норми Закону вбачається, що законодавець не ставить настання бюджетного відшкодування в залежність від того, коли у отримувача товару виникло зобов'язання перед постачальниками або коли було отримано послуги, а визначає, що суми ПДВ мають бути фактично сплачені у попередньому податковому періоді постачальникам товарів.

Зважаючи на викладене, при заповненні рядка 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування платник податку може врахувати суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, які фактично сплачені отримувачем товарів (послуг) у такому ж податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

На думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що позивачем не порушувався п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, оскільки фактична сплата позивачем отриманих у попередніх періодах товарів (послуг) від постачальників відбулася саме в травні 2007 року - попередніх періодах, за які подана декларація.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову – без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарга не спростовують висновків суду і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Старокостянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову господарського суду Хмельницької області від 21 грудня 2007 року у справі №21/750-НА – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддяД.М. Старунський

СуддіІ.Я. Олендер

О.Б. Заверуха