Ухвала суду № 37911828, 13.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19143/13-а( у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

13 березня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Сорочка Є.О., Оксененка О.М.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Дослідно-експериментальний завод №20 цивільної авіації» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Велбуд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Флексо Прінт Плюс» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.08.2013 року № 0005412208,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2013 року позивач Публічне акціонерне товариство «Дослідно-експериментальний завод №20 цивільної авіації» звернулися в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Велбуд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Флексо Прінт Плюс» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.08.2013 року № 0005412208.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2013 року вимоги позивача задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог позивача.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що податковим органом у період з 19.07.2013 року по 25.07.2013 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Дослідно-експериментальний завод № 20 цивільної авіації» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ «Велбуд» за період з 01.04.2012 року до 30.04.2012 року.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено акт від 31.07.2013 року №772/26-58-22-08-09/01128498, яким встановлено порушення позивачем п.198.6, ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 36 059,00грн.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.08.2013 року №0005412208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 45 074,00 грн. (у т.ч. основного платежу - 36059,00 грн., та штрафних санкцій - 9015,00 грн.).

Відповідач обґрунтовує правомірність прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення тим, що фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Велбуд» відсутнє, а подані на перевірку документи не можуть вважатися первинними, тому немає підстав для податкового обліку вказаних господарських операцій.

На підтвердження такої своєї позиції відповідач посилається на акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Велбуд»» ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 19.04.2013 року №738/22.2.09/33061327, згідно з якого підприємство відсутнє за місцезнаходженням, на підприємстві відсутні наймані працівники та виробничі потужності.

На підставі висновків зазначеного акта перевірки податковий орган дійшов висновку, що позивач не має права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки первинні документи отримані позивачем від контрагента оформлені з порушенням вимог законодавства та відсутня реальність та фактичність вчинення господарських операцій позивача з контрагентом.

В апеляційній скарзі відповідач також підтримує позицію, що фактичних господарських відносин між позивачем і контрагентом не відбулося, тому надані документи не можуть вважатися первинними, а отже відсутні підстави для податкового обліку вказаних операцій.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши пояснення сторін, надані як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і під час апеляційного оскарження, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, та винесене на підставі повного і об'єктивного аналізу матеріалів справи на підставі наступного.

Між ПАТ «ДЕЗ №20 ЦА» та ТОВ «Велбуд» укладено договір №2012/3Х на виконання ремонтних робіт та надання послуг від 22.02.2012 року з додатками до нього.

Згідно з п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, витрати для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору позивачем надано локальні кошториси, підсумкові відомості ресурсів, акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, оборотно-сальдові відомостями по рахунках, картки рахунку, банківські виписки, податкову накладну № 1 від 10.04.2012 року на загальну суму 216 351,74 грн., в тому числі податок на додану вартість 36 058,62 грн..

Під час розгляду справи судом першої інстанції, директор ТОВ «Велбуд» підтвердив, що підписи на вищевказаних первинних документах були вчинені особисто ним, підтвердженням чого є, зокрема, письмове пояснення, яке є в матеріалах справи.

Виходячи із вищевикладеного, позивач надав суду належним чином оформлені первинні документи отримані в межах господарських відносин з ТОВ «Велбуд», у зв'язку з чим правомірно сформував податковий кредит з податку на додану вартість за перевіряємий період.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно з ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтом рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення в межах вимог апеляційної скарги ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 21.03.2014 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Сорочко Є.О.

Оксененко О.М.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Оксененко О.М.

Сорочко Є.О.