Рішення № 37911686, 13.03.2014, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" березня 2014 р.Справа № 921/43/14-г/18 Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.

Розглянув справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010", вул. Цитадельна, 7, м. Київ

до відповідача Відділу освіти Козівської районної державної адміністрації, вул. Б. Хмельницького, 16, смт. Козова, Козівський район, Тернопільська область

про cтягнення заборгованості в сумі 41784,32 грн., з яких 39 996 грн. - основний борг, 1 453,01 грн. - пеня, 335,31 грн. - 3% річних.

За участю представників сторін:

позивача: Марченко І.О, довіреність вих. № 10 від 08.01.2014 р.;

відповідача: Гладчук І.В., довіреність № 02-09/78 від 28.01.2014 р.

В судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача - Відділу освіти Козівської районної державної адміністрації про cтягнення заборгованості в сумі 41 784,32 грн., з яких 39 996 грн. - основний борг, 1 453,01 грн. - пеня, 335,31 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе договірні зобов'язання з оплати наданих позивачем робіт - гідрохімічного очищення системи опалення адміністративно-навчальної будівлі Козівської ЗОШ І-ІІІ ступенів та гуртожитку смт. Козова, що виникли у нього на підставі договору №1180 від 21.08.2013 р., внаслідок чого допустив заборгованість, на яку нараховано пеню та 3 % річних, що заявлені до стягнення.

Ухвалою господарського суду від 22.01.2014 р. порушено провадження у даній справі та її розгляд призначено на 03.02.2014 р., який відкладався на 13.03.2014 р.

Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить суд позов задоволити.

Представник відповідача у судових засіданнях позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши подані сторонами докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Майново - господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько - договірними зобов'язаннями (ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України).

21.08.2013 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" (надалі - підрядник) та Відділом освіти Козівської районної державної адміністрації (надалі - замовник) укладено договір №1180, за яким підрядник зобов'язується виконати за завданням замовника наступні види робіт - гідрохімічне очищення системи опалення адміністративно-навчальної будівлі Козівської ЗОШ І-ІІІ ступенів та гуртожитку смт. Козова, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити зазначені роботи згідно актів виконаних робіт (п.п. 1.1., 1.2., 3.1. договору).

Загальна сума договору складає 39 996 грн., в т.ч. ПДВ - 20% 6 666 грн. (п. 2.1. договору).

Згідно встановленого сторонами порядку розрахунків в розділі третьому договору, оплата здійснюється протягом календарних днів з моменту підписання обома сторонами актів виконаних робіт в безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок підрядника, не пізніше 01.10.2013 р.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Із змісту вищенаведеного слідує, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору підряду, за яким у відповідності ст. 837 Цивільного кодексу України одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст.ст. 843, 846 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, а також строки виконання роботи або її окремих етапів.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ст. 854 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

21.08.2013 р. між сторонами було складено та підписано акт виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в та довідку про вартість підрядних робіт форми № КБ-3 на суму 39 996 грн., що відповідає умовам договору.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), у разі чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно п. 6.4. Договору у разі несвоєчасної оплати замовником вартості виконаних підрядником робіт замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення терміну сплати від суми не перерахованих коштів.

Згідно поданого позивачем розрахунку з моменту виникнення зобов'язання за виконанні роботи відповідачу нараховано пеню в сумі 1 453,01 грн. за період з 02.10.2013 р. по 11.01.2014р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно поданого позивачем розрахунку відповідачу нараховано 3 % річних від простроченої суми боргу в сумі 335,31 грн. за період з 02.10.2013 р. по 11.01.2014р.

Розглянувши представлені розрахунки пені та 3% річних, з огляду на наявність у відповідача заборгованості за договором, суд вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ч.ч. 1, 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

При таких обставинах справи, позовні вимоги підлягають до задоволення як такі, що підтверджені матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та визнані відповідачем.

У відповідності до вимог ст. ст. 44 - 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відділу освіти Козівської районної державної адміністрації (вул. Б. Хмельницького, 16, смт. Козова, Козівський район, Тернопільська область, код 02145984) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" (01015, м. Київ, вул. Цитадельна, 7, код ЄДРПОУ 37100186):

- 39 996 (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто шість ) грн. 00 коп. боргу;

- 1 453 ( одну тисячу чотириста п'ятдесят три) грн. 01 коп. пені,

- 335 (триста тридцять п'ять ) грн. 31 коп. 3% річних.

- 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

3. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання14.03.2014 року через місцевий господарський суд.

Суддя Н.В. Охотницька