Ухвала суду № 37911591, 24.03.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"24" березня 2014 р. Справа № Б22/144-10/8

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., у відкритому судовому засіданні при секретарі Жилі Б.В., розглянувши

заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАЗМА" в особі ліквідатора Банкрута - арбітражного керуючого Мегері А.В. (Заявник за заявою),

до відповідача, - приватного підприємства "ВАУ-11", ідентифікаційний код юридичної особи: 37923103, місцезнаходження: 01000, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 42-Г,

про визнання договору недійсним,

в межах справи про банкрутство № Б22/144-10/8

за заявою Голови ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАЗМА", ідентифікаційний номер: 32340359, місцезнаходження: 08320, Київська область, Бориспільський район, с. Велика Олександрівка, вул. Леніна, буд. 121,

про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАЗМА", ідентифікаційний номер: 32340359, місцезнаходження: 08320, Київська область, Бориспільський район, с. Велика Олександрівка, вул. Леніна, буд. 121,

учасники провадження у справі про банкрутство:

ліквідатор Банкрута: арбітражний керуючий Мегеря Артур Валерійович, який діє на підставі Свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 63, виданого Міністерством юстиції України 06 лютого 2013 року та ухвали господарського суду Київської області від 02 липня 2012 року у справі № Б22/144-10/8;

Кредитор 1 - товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛАЗМА-ЛОГІСТИК", ідентифікаційний код: 35379441, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 30 В; 08320, Київська обл., Бориспільський район, село Велика Олександрівка, вул. Леніна, буд. 121;

Кредитор 2 - товариство з обмеженою відповідальністю "СІНДІ", ідентифікаційний код: 24572250, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 30-В;

Кредитор 3 - приватне підприємство "БЕСТМЕНТ-СЕРВІС", ідентифікаційний код: 35981797, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 30-В;

Кредитор 4 - ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК", ідентифікаційний код: 19017842, місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 5;

Кредитор 5 - товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРТРАСТ КО, ЛТД", ідентифікаційний код: 16472103, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 30 В; 01032, м. Київ, вул. Либідська, буд. 1-А;

Кредитор 6 - Бориспільська об'єднана державна податкова інспекція в Київській області, ідентифікаційний код: 19422318, місцезнаходження: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Котляревського, буд. 2;

товариство з обмеженою відповідальністю "БК "Висотмістобуд ЛТД", місцезнаходження: 01025, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 7, оф. 1;

товариство з обмеженою відповідальністю "Газ буд інвест", місцезнаходження: 08320, Київська обл., Бориспільський район, село Велика Олександрівка, вул. Червоноармійська, буд. 51;

Заявник 7 - приватне підприємство «Лотан-3», місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, буд. 2, оф. 2, ідентифікаційний код: 37309067;

За участю представників у часників у справі:

Від Заявника: Дяковський О.С., який діє на підставі довіреності від 28.10.2013 року б/№;

Від Відповідача: Дишлюк О.О., який діє на підставі довіреності від 09.01.2014 року б/№;

Від Кредитора 4: Бабій В.В., який діє на підставі довіреності від 01.11.2013 року № 03/2/7/7;

Від Заявника 7: Вольська Є.І., яка діє на підставі довіреності б/№ від 19.03.2014 року;

Ліквідатор банкрута, від Кредиторів 1-3, 5-6, Заявника 7, від ТОВ "БК "Висотмістобуд ЛТД", від ТОВ "Газ буд інвест": не з'явився, -

В С Т А Н О В И В:

в провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № Б22/144-10/8 за заявою Голови ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАЗМА" (ідентифікаційний номер: 32340359) про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАЗМА" (ідентифікаційний номер: 32340359) (Банкрут), порушена ухвалою господарського суду Київської області 26 липня 2010 року (суддя Третьякова О.О.).

Постановою господарського суду Київської області від 18 серпня 2010 року у справі №Б22/144-10 визнано банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛАЗМА"; зобов'язано ліквідатора здійснити публікацію оголошення про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАЗМА" та відкриття ліквідаційної процедури, а також зобов'язано ліквідатора відповідно до ст.ст. 25-32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі за текстом: "Закон про банкрутство") виконати ліквідаційну процедуру банкрута, за результатами роботи по ліквідації підприємства-банкрута надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, надавати суду щомісячно звіти про хід ліквідаційної процедури; вирішено інші процедурні питання у справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31 грудня 2010 року прийнято справу №Б22/144-10 до провадження суддею Скутельником П.Ф. та призначено її до розгляду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02 липня 2012 року усунуто арбітражного керуючого Янчука О.М. від виконання ним обов'язків ліквідатора Банкрута та припинено його повноваження ліквідатора Банкрута у справі № Б22/144-10/8; призначено ліквідатором Банкрута арбітражного керуючого Мегерю А.В.; вирішено інші процедурні питання у справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27 січня 2014 року відкладено судове засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Банкрута на 17 березня 2014 року; зобов'язано ліквідатора Банкрута надати суду до 10 березня 2014 року остаточний звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс банкрута, складені у відповідності до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та докази усіх вжитих ним всіх заходів в ході ліквідаційної процедури у справі, окрім долучених; виконати вимоги п. 4 резолютивної частини постанови господарського суду Київської області у даній справі від 18.08.2010 року.

04.03.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАЗМА" в особі ліквідатора Банкрута - арбітражного керуючого Мегері А.В. (далі за текстом: Заявник) від 04.03.2014 року №01-34-35 про визнання договору недійсним (вх. №782/14 від 04.03.2014 року) з доданими документами. У вказаній заяві Заявник просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу комплексу будівель виробничо-складської бази від 27.12.2011 року укладений між Банкрутом та приватним підприємством "Вау-11".

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.03.2014 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАЗМА" в особі ліквідатора Банкрута - арбітражного керуючого Мегері А.В. про визнання договору недійсним від 04.03.2014 року №01-34-35 прийнято до розгляду в межах справи №Б22/144-10/8, розгляд якої призначено на 24 березня 2014 року; зобов'язано заявника та відповідача надати документальні докази у справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.03.2014 року відкладено судове засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Банкрута на 21.07.2014 року.

21.03.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області: від приватного підприємства «Лотан-3» надійшла заява про визнання кредитором; від Відповідача надійшов відзив на заяву про визнання договору недійсним з долученими документами.

24.03.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від ліквідатора Банкрута Мегері А.В. / Заявника надійшли пояснення № 01-34/63 від 24.03.2014 року з долученими документами та супровідний лист № 01-34/64 від 24.03.2014 року разом з яким на виконання вимог ухвали суду від 04.03.2014 року до матеріалів справи долучено документи.

В судове засідання з'явились представники Заявника, Відповідача та Кредитора 4, Заявника 7, які надали пояснення у справі, Заявник підтримав раніш подану заяву, заявлені вимоги просить задовольнити. Відповідач заперечує задоволення вимог Заяви заявника про визнання договору недійсним та просив у задоволенні заяви відмовити. Кредитор 4 надав пояснення згідно яких у розгляді справи, зокрема Заяви про визнання договору недійсним, покладається на розсуд суду. Інші учасники провадження в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України (надалі за текстом «ГПК України»), рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Частиною 10 статті 16 ГПК України передбачено, що справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі: справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.

Заява Заявника (ліквідатора Банкрута) про визнання недійсним договору купівлі-продажу комплексу будівель виробничо-складської бази від 27.12.2011 року, укладеним між Банкрутом та приватним підприємством "Вау-11" (надалі за текстом «Договір») обґрунтована ст. 25, п. 1 ч. 5 ст. 3-1 та ч. 10 ст. 17 Закону про банкрутство в ред., що набула чинності 04.11.2012 року, ч. 2 ст. 224 Господарського Кодексу України, посилаючись на те, що виходячи з того, що ліквідатор з дня свого призначення з підстав, передбачених ч. 10. ст. 17 Закону про банкрутство, подає до господарського суду заяви про визнання недійним угод боржника, - ліквідатором було встановлено, що 27.12.2011 року між Банкрутом в особі ліквідатора Янчука О.М. та приватним підприємством «Вау-11» було укладено договір купівлі-продажу комплексу будівель виробничо-складської бази. Згідно висновку про оцінюючу вартість майна, наданим приватним підприємством «Автоексперт» від 21.11.2011 року ринкова вартість зазначеного комплексу будівель виробничо-складської бази площею 23 712,20 м. кв. станом на 31.10.2011 року без урахування ПДВ становить 13 324 370,00 грн. та відповідно до п. 4 Договору в результаті продажу майна боржника на аукціоні проведеному товарною біржею «Іннекс» згідно протоколу № 1 від 27.12.2011 року, вказаний комплекс будівель продано покупцю як переможцю торгів за ціною 13 324 370,00 грн. Рішенням господарського суду Київської області від 24.03.2013 року по справі № 7/101-12 визнано недійсними результати аукціону від 27.12.2011 року, проведеного товарною біржею «Іннекс» з продажу майна Банкрута згідно протоколу № 1 від 27.12.2011 року, визнано недійсним договір купівлі-продажу комплексу будівель виробничо-складської бази, укладений між Банкрутом та ПП «Вау-11», витребувано та визнано право власності за Банкрутом. Вказане рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2013 року у вказаній справі. Постановою Вищого господарського суду країни від 04.11.2013 року рішення господарського суду Київської області від 24.03.2013 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2013 року у справі № 7/101-12 в частині задоволених вимог скасовані та прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено. Комплекс будівель виробничо-складської бази було оцінено та згідно звіту про оціночну вартість майна, проведеним ТОВ «Бізнес-центр «Експертиза» від 30.04.2013 року, ринкова вартість зазначеного комплексу склала 30 560 086,00 грн. В подальшому вказане майно було реалізовано на аукціоні, проведеному ТОВ «Центр реалізації проблемних активів», оформленого протоколом № 08/08-13/1 від 08.08.2013 року, згідно якого ціна лота запропонована переможцем аукціону складає 30 865 686,86 грн. В підтвердження «ринкової вартості» Заявник посилається на укладений договір купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна між Банкрутом та ТОВ «Мульті фінанси» від 13.08.2013 року, кошти за яким були сплачені покупцем продавцю. Посилаючись на загальний розмір заборгованості Банкрута перед кредиторами у сумі 149 528 997,43 грн. та на підставі зазначеного Заявник вказує на те, що з його позиції договір купівлі-продажу комплексу будівель виробничо-складської бази завдає збитків боржнику та кредиторам на загальну суму 17 235 716,00 грн., оскільки нерухоме майно було продано за 13 324 370,00 грн., а дійсна ринкова вартість з позиції Заявника становить 30 560 086,00 грн. Викладене з позиції ліквідатора Банкрута / Заявника також завдає збитків заставному кредитору - Кредитору 4 - ПАТ "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК". На підставі викладеного ліквідатор / Заявник просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу комплексу будівель виробничо-складської бази від 27.12.2011 року, укладений між Банкрутом та ПП «Вау-11». На підтвердження відомостей ліквідатором надано документи. Разом з супровідним листом від 24.03.2014 року № 01-39/64 ліквідатором додатково долучено документальні докази у справі.

21.03.2014 року до господарського суду Київської області від Відповідача - ПП «Вау-11» надійшов відзив на заяву ліквідатора / Заявника про визнання договору недійсним з долученими документами. У відзиві ПП «Вау-11» посилаючись на норми ст. ст. 80, 81 ГПК України, ст. ст. 17, 25 Закону про банкрутство просить суд в задоволенні заяви ліквідатора Банкрута про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним, укладеного між Банкрутом та ПП «Вау-11» відмовити. Заперечення Відповідача вмотивовані тим, що з позиції останнього ліквідатор звернувся до суду на підставі абз. 13 ч. 1 ст. 25 та абз. 2 ч. 10 ст. 17 Закону про банкрутство в ред., що діяла до 19.01.2013 року. В свою чергу Відповідачем наведено аналіз норм статей абз. 13 ч. 1 ст. 25, абз. 2 ч. 10 ст. 17, ч.11 ст. 17 Закону про банкрутство з вказівкою на те, що з позиції Відповідача Законом про банкрутство не передбачено розгляду заяв ліквідатора про визнання угод боржника недійсними в межах процедури банкрутства та в зв'язку з чим вважає, що така заява повинна бути залишена без розгляду. Також Відповідач вказує на те, що з його позиції, підставою для застосування ч. 10 ст. 17 Закону про банкрутство є: по-перше, обов'язковість укладення такої угоди до порушення провадження у справі про банкрутство, по-друге, така угода повинна бути невиконана повністю чи частково. Щодо останнього Відповідач вказує, що оспорюваний правочин було укладено у нотаріальній формі після порушення справи про банкрутство та є повністю виконаним, що підтверджується документально, а отже, вважає, що підстави визнання недійсним договору не відповідають вимогам ч. 10 ст. 17 Закону про банкрутство. Також Відповідач обґрунтовуючи заперечення вимог Ліквідатора вказує на те, що майно Банкрута було продане за наслідками аукціону з продажу майна після проведення інвентаризації та оцінки майна, які були проведені ліквідатором Янчуком та останнім було отримано Звіт про незалежну оцінку майна від 24.11.2011 року, а також було замовлено та отримано рецензію на оцінку майна, надану Українським товариством оцінювачів 30.12.2011 року № 152-ЕР, відповідно до якого підтверджено достовірність проведеної оцінки. Перелічені обставини з позиції Відповідача було встановлено господарськими судами під час розгляду справи № 7/101-12 за позовом ТОВ «Плазма» до ПП «ВАУ-11» про визнання недійсним аукціону та визнання недійсним договору купівлі-продажу від 27.12.2011 року, де Відповідач наголошує на тому, що серед інших підстав на які посилався позивач у справі з вимогою про визнання договору також було те, що оціночна вартість об'єктів нерухомого майна -предмету продажу є заниженою (п. 7 позовної заяви). Однак, як пояснює Відповідач, в задоволенні зазначеного позову судом було відмовлено в повному обсязі, чим підтверджено законність укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна між Банкрутом та ПП «Вау-11» від 27.12.2011 року» та з останнього, з точки зору Відповідача вбачається, що судами вже фактично розглядався господарський спір між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав, що викладені в заяві ліквідатора Банкрута / Заявника, що є підставою для припинення провадження по розгляду зазначеної заяви за аналогією положень п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України. На підтвердження відомостей на які посилається Відповідач надано документальні докази.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників у справі, детально дослідивши їхні доводи, викладені у заяві про визнання договору недійсним, у додаткових поясненнях до неї та відзиві на вказану заяву, вивчивши подані учасниками докази, суд дійшов наступних висновків.

Суд дійшов висновку про те, що підстав для залучення Янчука О.М. у якості третьої особи, не вбачається.

Згідно ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до п. 1-1 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про банкрутство в ред. Закону України від 22.12.2011 року №4212-VI, що набрала чинності з 19.01.2013 року, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.

Судом встановлено, що провадження у цій справі про банкрутство порушено ухвалою суду від 26 липня 2010 року, відповідно, до набрання чинності новою редакцією Закону про банкрутство. Оспорюваний договір купівлі-продажу майна щодо якого заявлено вимогу про визнання недійсним укладено 27.12.2011 року, - тобто до дати прийняття Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011 року №4212-VI, яким викладено Закон про банкрутство у новій редакції, отже під час розгляду справи №Б22/144-10/8 та розгляду заяви про визнання договору недійсним підлягають застосовуванню положення Закону про банкрутство, що діяв до набрання чинності редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VI.

Частиною 1 ст. 5 Закону про банкрутство визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Судом встановлено, що постановою господарського суду Київської області від 18 серпня 2010 року у справі №Б22/144-10 визнано банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛАЗМА". Згідно матеріалів справи станом на 31.10.2011 року приватним підприємством «АВТОЕКСПЕРТ» (сертифікат ФДМУ суб'єкта оціночної діяльності від 21.06.2011 року № 12107/11, дійсний до 21.06.2014 року) була проведена оцінка комплексу будівель виробничо-складської бази, загальною площею 23 712,20 м. кв, а також основних засобів, що належать ТОВ «ПЛАЗМА», розташованих за адресою: Київська обл., Бориспільський район, с. Велика Олександрівка, вул. Леніна, 121, за видом оцінки - встановлення ринкової вартості (з метою відчуження згідно чинного законодавства). За результатом вказаної оцінки, об'єкт оцінки було оцінено у сумі 13 928 620,00 грн. без врахування ПДВ, що підтверджено витягами зі звіту про незалежну оцінку майна від 22.11.2011 року, (а.с. 179 Т. 11).

Згідно матеріалів справи було проведено рецензію на Звіт про незалежну оцінку ринкової вартості комплексу будівель виробничо-складської бази, загальною площею 23 712,20 м. кв., а також основних засобів, що належать ТОВ «ПЛАЗМА», розташованих за адресою: Київська обл., Бориспільський район, с. Велика Олександрівка, вул. Леніна, 121, що підтверджено Рецензією на Звіт про незалежну оцінку ринкової вартості комплексу будівель виробничо-складської бази, загальною площею 23 712,20 м. кв., а також основних засобів, що належать ТОВ «ПЛАЗМА», розташованих за адресою: Київська обл., Бориспільський район, с. Велика Олександрівка, вул. Леніна, 121 № 152-ЕР від 30.12.2011 року, здійснену Українським товариством оцінювачем, висновки якої затверджено експертною радою товариства. За результатом проведеної рецензії на Звіт про незалежну оцінку ринкової вартості комплексу будівель виробничо-складської бази, загальною площею 23 712,20 м. кв., а також основних засобів, що належать ТОВ «ПЛАЗМА» щодо повноти проведення оцінки приватним підприємством «АВТОЕКСПЕРТ», правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, згідно Рецензії рецензент дійшов висновків про те, що щодо обґрунтованості вибору виду вартості та її відповідності вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна: що реалізована в звіті концепція вартості відповідає вимогам нормативно-правових документів, які діяли на дату оцінки, а також меті, з якою вона проводилась; також дійшов висновків щодо зібраних виконавцем вихідних даних: зібрані дані за інформацією, повнотою та достовірністю в цілому відповідають поставленій меті та базі оцінки; щодо відповідності і правильності застосування під час проведення оцінки методичних підходів та оцінки процедур з урахуванням мети і бази оцінки, обґрунтованість використаних припущень: використані методичні підходи та процедури в цілому відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та використані припущення та обмежувальні умови є обґрунтовані; рецензент дійшов наступного загального висновку про достовірність оцінки: звіт про незалежну оцінку ринкової вартості комплексу вказаної вище виробничо-складської бази станом на 31.10.2011 року, що був виконаний приватним підприємством «АВТОЕКСПЕРТ» оцінювачем ОСОБА_9 в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", оцінкою майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - є процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником.

Згідно ст. 4 вказаного Закону, оціночна діяльність може здійснюватися у таких формах: практична діяльність з оцінки майна, яка полягає у практичному виконанні оцінки майна та всіх процедур, пов'язаних з нею, відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами з оцінки майна; рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Відповідно до ст. 9 вказаного Закону, методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Відповідно до ст. 31 вказаного Закону, оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності зобов'язані: дотримуватися під час здійснення оціночної діяльності вимог цього Закону та нормативно-правових актів з оцінки майна; забезпечувати об'єктивність оцінки майна, повідомляти замовника про неможливість проведення об'єктивної оцінки у зв'язку з виникненням обставин, які цьому перешкоджають.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу аукціону № 1 від 27.12.2011 року, організованого товарною біржею «ІННЕКС» на підставі договору доручення на організацію аукціону від 24.11.2011 року переможцем аукціону став ТОВ «ВАУ-11» / Відповідач у даній справі, ідентифікаційний код: 37923103 (а.с. 202-203 Т. 11). 28.12.2011 року між Банкрутом, який виступив продавцем та ТОВ «ВАУ-11», який виступив покупцем, приймаючи до уваги й протокол аукціону № 1 від 27.12.2011 року, укладено договір купівлі-продажу комплексу будівель виробничо-складської бази (укладений за наслідками продажу майна боржника на аукціоні) (Договір), який був нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за номером 7577.

Судом встановлено та суд вважає істотним для розгляду спору те, що ТОВ «Плазма» вже зверталась до суду зверталась з позовом до ПП «ВАУ-11» та товарної біржі «Іннекс» про визнання недійсними аукціону та договору, скасування державної реєстрації, зобов'язання вчинити дії, витребування та повернення нерухомого майна та визнання права власності на нерухоме майно. Рішенням господарського суду Київської області від 24.01.2013 року у справі № 7/101-12 позов було задоволено частково та визнано недійсними результати аукціону від 27.12.2011 року, проведеного Товарною біржею «Іннекс», визнано недійсним оспорюваний Договір купівлі-продажу комплексу будівель виробничо-складської бази (укладений за наслідками продажу майна боржника на аукціоні) від 27.12.2011 року, вирішено інші питання у справі. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2013р. у справі №7/101-12 рішення господарського суду Київської області від 24.01.2013 року у справі № 7/101-12 залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 04.11.2013 року рішення господарського суду Київської області від 24.01.2013р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2013р. у справі №7/101-12 в частині задоволених позовних вимог скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено та в іншій частині рішення господарського суду Київської області від 24.01.2013р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2013р. у справі №7/101-12 - залишено без змін.

Отже з наведеного вбачається, що факт укладення вказаного оспорюваного Договору було перевірено та вже встановлено судом.

Згідно п. 1.1 Договору купівлі-продажу від 27.12.2011 року, продавець зобов'язується передати у власність, а покупець зобов'язується прийняти у власність і оплатити наступне нерухоме майно: будівлі першої черги виробничо-складської бази, які знаходяться за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Велика Олександрівка, вул. Леніна, буд. №121, що складаються з: виробничого цеху №1, Д-ІІ, площею 4624,2 кв.м; побутового корпусу №1, Е-ІІІ, площею 392,4 кв.м.; побутового корпусу №2, В-ІІІ, площею 718,1 кв.м.; складу №1, З-І, площею 2318 кв.м.; складу №2, Г-І, площею 2291,5 кв.м.; котельні, Ж-І, площею 74,8 кв.м.; прохідної, К-ІІ, площею 49,2 кв.м. (далі за текстом - об'єкт 1). Об'єкти ІІ-ї черги виробничо-складської бази (адміністративний корпус, трансформаторна підстанція), які знаходяться за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Велика Олександрівка, вулиця Леніна, будинок № 121, що складаються з: адміністративного корпусу, А-ІІІ, площею 2371,9 кв.м.; трансформаторної підстанції, в 1, площею 64,5 кв.м. (далі за текстом - об'єкт 2); склад №3, склад №4, цех №2, будівля технічного огляду автомобілів, надбудова над пожрезервуарами, КПП-3, які знаходяться за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Велика Олександрівка, вул. Леніна, буд. №121, що складаються з: складу №3, З-І, площею 1271,9 кв.м.; складу №4, К-І, площею 6540,2 кв.м.; будівлі технічного огляду автомобілів, Ж-І, М-ІІ, площею 840,4 кв.м.; надбудови над пожрезервуарами, О-ІІ, площею 372,9 кв.м.; КПП-3, Н-ІІ, площею 10,8 кв.м.; цеху №2, Б-І, площею 1771,3 кв.м. (далі за текстом - об'єкт 3). Відповідно до п. 4 договору купівлі-продажу № 7577 у результаті продажу майна боржника (продавця) на аукціоні, проведеного Товарною біржею «Іннекс» згідно Протоколу аукціону №1 від 27.12.2011 року, вказаний у цьому договорі комплекс будівель продано покупцю, як переможцю торгів, за ціною 13 324 370,00 грн. без ПДВ.

Згідно поданих суду доказів покупцем - ПП «ВАУ-11» було оплачено вартість вказаного нерухомого майна, що підтверджено платіжними дорученнями № 1 від 22.12.2011 року, №8 від 25.01.2012 року, № 14 від 23.02.2012 року.

Ліквідатор банкрута Мегеря А.В. у заяві № 01-34-35 від 04.03.2014 року про визнання договору недійсним у якості доводу щодо заявлених вимог вказує на те, що згідно звіту про оцінюючу вартість майна проведеним ТОВ «Бізнес-центр «Експертиза» від 30.04.2013 року, ринкова вартість зазначеного комплексу склала 30 560 086,00 грн. В подальшому вказане майно було реалізовано на аукціоні, проведеному ТОВ «Центр реалізації проблемних активів», оформленого протоколом проведення аукціону № 08/08-13/1 від 08.08.2013 року, згідно якого ціна лота запропонована переможцем аукціону складає 30 865 686,86 грн. В підтвердження «ринкової вартості» Заявник посилається на укладений договір купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна між Банкрутом та ТОВ «Мульті фінанси» від 13.08.2013 року, кошти за яким були сплачені покупцем продавцю. Посилаючись на загальний розмір заборгованості Банкрута перед кредиторами у сумі 149 528 997,43 грн. та на підставі зазначеного Заявник вказує на те, що з його позиції договір купівлі-продажу комплексу будівель виробничо-складської бази завдає збитків боржнику та кредиторам на загальну суму 17 235 716,00 грн., оскільки нерухоме майно було продано за 13 324 370,00 грн., а дійсна ринкова вартість з позиції Заявника становить 30 560 086,00 грн. Викладене з позиції ліквідатора / Заявника також завдає збитків заставному кредитору - Кредитору 4.

На підставі викладеного, детально дослідивши подані сторонами докази та доводи суд дійшов висновків про те, оцінка комплексу будівель виробничо-складської бази, загальною площею 23 712,20 м. кв, а також основних засобів, що належать ТОВ «ПЛАЗМА», розташованих за адресою: Київська обл., Бориспільський район, с. Велика Олександрівка, вул. Леніна, 121, за видом оцінки - встановлення ринкової вартості (з метою відчуження згідно чинного законодавства) проведена приватним підприємством «АВТОЕКСПЕРТ» станом на 31.10.2011 року - була проведена на підставі та в межах провадження у справі про банкрутство Банкрута, строки якого регламентовані Законом про банкрутство; результати проведеної оцінки приватним підприємством «АВТОЕКСПЕРТ» станом на 31.10.2011 року були перевірені на предмет повноти проведення оцінки приватним підприємством «АВТОЕКСПЕРТ», правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна Українським товариством оцінювачем, висновки якої затверджено експертною радою товариства та за результатами проведеної рецензії на оцінку зроблено висновок про проведення первинної оцінки на підставі та в межах Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Зокрема, за результатом проведеної рецензії щодо повноти проведення оцінки приватним підприємством «АВТОЕКСПЕРТ», правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, згідно рецензії рецензент дійшов висновків про те, що щодо обґрунтованості вибору виду вартості та її відповідності вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна: що реалізована в звіті концепція вартості відповідає вимогам нормативно-правових документів, які діяли на дату оцінки, а також меті, з якою вона проводилась; рецензент в щодо зібраних виконавцем вихідних даних дійшов висновків, що зібрані дані за інформацією, повнотою та достовірністю в цілому відповідають поставлені меті та базі оцінки; щодо відповідності і правильності застосування під час проведення оцінки методичних підходів та оцінки процедур з урахуванням мети і бази оцінки, обґрунтованість використаних припущень, - що використані методичні підходи та процедури в цілому відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та використані припущення та обмежувальні умови є обґрунтовані; рецензент дійшов загального висновку про достовірність проведеної оцінки, а саме: звіт про незалежну оцінку ринкової вартості комплексу вказаної вище виробничо-складської бази станом на 31.10.2011 року, що був виконаний приватним підприємством «АВТОЕКСПЕРТ» оцінювачем ОСОБА_9 в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки. Вказані відомості підтверджено документально доказами наявними в матеріалах справи. Детально дослідивши докази надані ліквідатором Банкрута / Заявником до заяви про визнання договору недійсними, зокрема наданий звіт про оцінку об'єкту нерухомого майна - виробничо-складського комплексу загальною площею 23 712,2 м. кв., що розташований за адресою: Київська обл., бориспільський район, с. Велика Олександрівка, вул. Леніна, буд 121 та знаходиться у власності ТОВ «Плазма», яка здійснена станом на 30.04.2013 року, суд дійшов висновку про те, що останні (докази) не містять жодних доказів, що спростовують вірність та достовірність висновків, яких дійшли оцінювачі при здійснені оцінки майна станом на 31.10.2011 року та висновків рецензентів в рецензії на оцінку майна, зокрема, які свідчили б про неповноту проведеної оцінки, неправильність виконання та невідповідність застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, невідповідність зібраних даних за інформацією, повнотою та достовірністю поставленій меті та базі оцінки, про невідповідність або неправильність застосування під час проведення оцінки методичних підходів або б спростовували зроблені у висновку та рецензії висновки.

Судом також взято до увагу встановлену обставину, яку суд вважає істотною, а саме дати станом на які проведено експертизи, де експертами враховано кон'юктури ринку станом саме дати проведення експертиз та істотний проміжок часу між датами проведених оцінок: оцінка приватним підприємством «АВТОЕКСПЕРТ» проведена та визначена вартість майна станом на 31.10.2011 року; ТОВ «Бізнес-центр «Експертиза» проведена оцінка та визначена вартість станом на 30.04.2013 року, - тобто фактично через один рік та шість місяців. Таким чином, судом встановлено, що доказів неналежності висновку про оцінку майна станом на 31.10.2011 року, неналежності висновків рецензії на проведену оцінку, у якості доказів суду не надано. На підставі наведеного суд дійшов висновку про безпідставність дослідженого доводу Заявника, який не доводить невідповідність розміру ринкової вартості майна сумі 13 324 370,00 грн., визначеної станом на 31.10.2011 року.

Досліджуючи інші доводи учасників провадження судом також встановлено те, що вказаний вище суду висновок суду підтверджується й іншими обставинами. Зокрема, як встановлено судом, відповідно до позовної заяви ТОВ «Плазма» до ПП «Вау-11» та товарної біржі «Іннекс» про визнання недійсним Договору, яка розглядалась у справі №7/101-12, у якості одного з доводів вимог позивача про визнання договору недійсним - ТОП «Плазма» в особі ліквідатора Мегері А.В. посилалось у п. 7 позовної заяви (арк. 6 позову) на те, що продаж комплексу будівель здійснено за ціною 13 324 370,00 грн. без ПДВ, а це в свою чергу з позиції ліквідатора Банкрута Мегері А.В. у більш ніж 16 разів менше від оціночної вартості даного майна (за раніш укладеним договором іпотеки). Останнє згідно позовної заяви ліквідатора Банкрута прямо свідчить про значене заниження ціни предмету договору.

Як вже встановлено судом, Вищим господарським судом України судом постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2013р. у справі №7/101-12 в частині задоволених позовних вимог скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в цій частині (щодо визнання недійсними результати аукціону від 27.12.2011 року, проведеного Товарною біржею «Іннекс», та визнання недійсним оспорюваного Договору купівлі-продаж) було відмовлено та в іншій частині рішення господарського суду Київської області від 24.01.2013р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2013р. у справі №7/101-12 залишено без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи зі ст. 43 ГПК України, всі обставини справи №7/101-12 та відповідно всі доводи позивача - ТОВ «Плазма» в особі ліквідатора Мегері А.В., включаючи вказаний вище довід щодо заниженої вартості проданого комплексу будівель вже був предметом судового розгляду, досліджений судом у справі №7/101-12 - між ними самими сторонами, за наслідком чого суд не вбачав даний довід підтвердженим, що випливає з результату судового розгляду справи № №7/101-12, де як зазначалось, прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в цій частині (щодо визнання недійсними результати аукціону від 27.12.2011 року, проведеного Товарною біржею «Іннекс», та визнання недійсним оспорюваного Договору купівлі-продажу) відмовлено. Виходячи з наведеного вказаний довід ліквідатора банкрута / Заявника за результатом розгляду та перевірки судом не знайшов підтвердження.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

На підставі ч. 2 ст. 35 ГПК України, зазначена обставина щодо заниженої вартості не підлягає повторному доведенню.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що вимоги заяви ліквідатора банкрута / Заявника, викладені у заяві про визнання договору недійсним № 01-34-35 від 04.03.2014 року є безпідставними та необґрунтованими, в зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні даної заяви.

Судом встановлено, що Банкрутом у якості позивача за подання заяви про визнання договору недійсним сплачено судовий збір у сумі 1220,00 грн., що підтверджено квитанцію № 18G738650 від 04.03.2014 року.

Відповідно до п.п. 15 п. 2 ч. 2 ст. 14 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду: заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Заява про визнання договору недійсним № 01-34-35 від 04.03.2014 року надійшла до господарського суду 04.03.2014 року.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 8 Закону України « Про державний бюджет України на 2014 рік" установлено у 2014 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1218 гривень.

Таким чином Заявником сплачено судовий збір у розмірі більшому від встановленого на 2 грн.00 коп.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» надмірно сплачені Заявником 2,00 грн. у якості судового збору повернути Заявнику.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В зв'язку з відмовою у задоволенні вимог Заявника за заявою про визнання договору недійсним № 01-34-35 від 04.03.2014 року судовий збір на підставі ч. 1 ст. 49 ГПК України покласти на товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛАЗМА".

Керуючись ст. ст. 5, 17, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 3-4, 43, 49, 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про судовий збір», Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", суд, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАЗМА" в особі ліквідатора Банкрута - арбітражного керуючого Мегері А.В. «Про визнання договору недійсним» від 04.03.2014 року №01-34-35 (вх. №782/14 від 04.03.2014 року), - відмовити.

2. Судовий збір за подання заяви про визнання договору недійсним у сумі 1 218,00 грн. покласти на товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛАЗМА".

Повернути з Державного бюджету України товариству з обмеженою відповідальністю "ПЛАЗМА" (ідентифікаційний номер: 32340359, місцезнаходження: 08320, Київська область, Бориспільський район, с. Велика Олександрівка, вул. Леніна, буд. 121) 2,00 грн. (дві грн. 00 коп.) надмірно сплачені товариством з обмеженою відповідальністю "ПЛАЗМА" у якості судового збору.

3. Копію ухвали направити учасникам у справі, ПП "ВАУ-11".

Суддя Скутельник П.Ф.