Рішення № 37909413, 24.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1039/14 24.03.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Промінвест пластик"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Марс РК"

про стягнення 121 457,70 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Бєлогова О.С. (за довіреністю від 14.03.2014)

від відповідача: не з'явилися.

В судовому засіданні 24 березня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

27.01.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Промінвест пластик" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Марс РК" про стягнення 121 457,70 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2014 суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 26.02.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2014 відкладено розгляд справи на 24.03.2014 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судове засідання, призначене на 24.03.2014 з'явився представник позивача, надав усні пояснення по суті спору, відповів на запитання суду.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

За приписами ст.65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ч.4 ст.89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Наразі, всю судову кореспонденцію було направлено за адресою відповідача, що зазначена у позовній заяві та повністю узгоджуються з відомостями з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 26.11.2013.

З огляду на неявку відповідача в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст.22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

За приписами ст.69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, керуючись принципами розумності строків судового провадження, незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи не скористався правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.06.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Промінвест Пластик» (далі за текстом - ТОВ фірма «Промінвест Пластик», комісіонер) та Товариством з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія «Марс РК» (далі за текстом - ТОВ Авіакомпанія «Марс РК», комітент) було укладено Договір комісії №12/06-10, відповідно до якого комітент доручає комісіонеру протягом строку дії Договору комісії організацію та проведення реалізації товару, що поставляється комітентом.

Позивач зазначає, що ним виконані всі умови Договору: товар прийнятий на комісію, від імені відповідача здійснено продаж товару у Російську Федерацію з відповідним митним оформленням.

В позовній заяві позивач посилається на те, що за послуги, що були надані позивачем відповідачу у червні та липні 2011 відповідно до умов договору, відповідач зобов'язаний був сплатити позивачу 121 457,70 грн. з урахуванням ПДВ.

Однак, вказана сума сплачена не була.

На підставі вищезазначеного позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги комісіонера за Договором у сумі 121 457,70 грн. з урахуванням ПДВ.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 30.01.2014, 26.02.2014 суд зобов'язував відповідача надати письмовий відзив на позов із зазначенням доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини, та нормативно-правове обґрунтування своїх заперечень. Однак, всупереч вимог суду, відповідач відзив до суду не надав та не надіслав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

За приписами ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.06.2010 ТОВ фірма «Промінвест Пластик» та ТОВ Авіакомпанія «Марс РК» було укладено договір комісії №12/06-10.

Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до п.1.1. вказаного Договору, комітент доручає комісіонеру протягом передбаченого п.13.1. терміну дії Договору організацію та проведення продажу (реалізації) товару, який поставляється комітентом.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що поставка товару на комісію оформлюється актом.

Згідно з п.1.3 Договору, після виконання угоди комісіонер надає комітенту звіт і перераховує йому все отримане за угодою.

У відповідності до п. 4.2. Договору, комісіонер перераховує комітенту суму гривневого еквіваленту, вказану в експортній вантажній митній декларації, графа 42, за реалізований товар за вказаним Договором. Позитивна різниця, яка виникає в результаті конвертації грошових коштів залишається на рахунку комісіонера як вигода, отримана у ході виконання доручення комітента. Негативна різниця відшкодовується комісіонером комітенту з своїх власних коштів.

Пунктом 4.4. Договору сторони дійшли згоди про те, що комітент перераховує комісіонеру комісіонку винагороду у сумі 2 400 грн., в тому числі ПДВ 20% - 400 грн., за кожну оформлену від імені комітента вантажну митну декларацію.

Статтею 1013 Цивільного кодексу України передбачено, що комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

У відповідності до п.8.1. Договору сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання обов'язків за Договором і відшкодовують завдану шкоду в добровільному або встановленому законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами було укладено Додаткову угоду №1, відповідно до якої сторони погодили продовжити строк дії Договору до 31.12.2011.

В підтвердження належного виконання позивачем умов Договору в матеріалах справи наявні відповідні Акти приймання-передачі товару на комісію за Договором комісії №12/06-10 від 29.06.2010.

Крім того, в матеріалах справи наявний Акт №ОУ-0000115 здачі-прийняття робіт (надання послуг), відповідно до якого виконавцем ТОВ фірма «Промінвест Пластик» були проведені роботи (надані такі послуги) по рахунку №СФ-0000658 від 30.06.2011: комісійна винагорода - 4 000,00 грн. (сума без ПДВ); компенсація транспортних витрат 32 000,00 грн. (сума без ПДВ). Загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 36 800,00 грн. Позивачем оформлено податкову накладну №112 від 30.06.2011.

Також, в матеріалах справи наявний Акт №ОУ-0000132 здачі-прийняття робіт (надання послуг), відповідно до якого виконавець ТОВ фірма «Промінвест Пластик» були проведені такі роботи (надані такі послуги) по рахунку №СФ-0000798 від 31.07.2011: комісійна винагорода - 12 000,00 грн. (сума без ПДВ); компенсація транспортних витрат - 70 257,70 грн. (сума без ПДВ). Загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 84 657,70 грн. Крім того, позивачем оформлено податкову накладну №145 від 31.07.2011.

Слід зазначити, що в матеріалах справи наявні банківські виписки на підтвердження суми заборгованості.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував взяті на себе обов'язки за Договором. За послуги, що були надані позивачем відповідачу у червні та липні 2011 року відповідно до умов Договору, відповідач зобов'язаний був сплатити на користь позивача 121 457,70 грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується виставленими позивачем Актами здачі-прийняття робіт, рахунками-фактури та податковими накладними.

Однак, станом на час розгляду справи відповідач вказану заборгованість не сплатив, докази погашення такої заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Згідно з статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Промінвест пластик" є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню в розмірі 121 457,70 грн. заборгованості за надані послуги комісіонера за Договором комісії №12/06-10 від 29.06.2013.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Враховуючи все вищевикладене, зважаючи на те, що доказів сплати заборгованості відповідачем станом на час розгляду даної справи до суду не представлено позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме: заборгованість за надані послуги комісіонера за Договором комісії №12/06-10 від 29.06.2013 у сумі 121 457,70 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 2 429,16 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ПРОМІНВЕСТ ПЛАСТИК" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія "МАРС РК" (ідентифікаційний код 31794945, 03036, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 90, поточний рахунок: №26009010036471 в АТ «Укрексімбанк», м. Київ, МФО 322313) або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ПРОМІНВЕСТ ПЛАСТИК" (ідентифікаційний код 30989828, 93009, Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Студентська, 1) на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: заборгованість за надані послуги комісіонера за Договором комісії №12/06-10 від 29.06.2013 у сумі 121 457,70 грн. (сто двадцять одна тисяча чотириста п'ятдесят сім гривень 70 копійок) та витрати по сплаті судового збору у сумі 2 429,16 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дев'ять гривень 16 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 31.03.2014.

Суддя Ю.В. Цюкало