Ухвала суду № 37906898, 27.03.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 березня 2014 року Справа № 925/639/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Прокопанич Г.К., Алєєва І.В., (доповідач) Євсіков О.О.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Сандра - Ч" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2013 року

у справі № 925/639/13 господарського суду Черкаської області

за позовом Приватного підприємства "Сандра - Ч"

до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції

третя особа - Фізична особа-підприємець ОСОБА_5

про визнання припиненим договору іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Подана Приватним підприємством "Сандра - Ч" касаційна скарга на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2013 року у справі № 925/639/13 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

01.11.2011 набрав чинності Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір", який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Зокрема, за подання касаційної скарги до господарського суду на рішення суду, ставки судового збору встановлюються у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми (ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 41 Бюджетного Кодексу України, зокрема, до набрання чинності законом про Державний бюджет України на поточний бюджетний період мінімальна заробітна плата у поточному бюджетному періоді застосовується у розмірах та на умовах, що діяли у грудні попереднього бюджетного періоду.

Закон України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" було прийнято 16.01.2014 року.

Згідно поштового штемпелю касаційну скаргу було подано 03.03.2014 року, відповідно, при зверненні із касаційною скаргою скаржник повинен був сплатити судовий збір, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, який діяв у грудні попереднього бюджетного періоду.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" у грудні 2013 було встановлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1 218 грн.

Натомість, згідно доданого до касаційної скарги квитанції № 441.66.1 від 23.12.2013 року скаржником було сплачено судовий збір у розмірі 802, 50 грн., замість належного 852, 60 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню.

Керуючись ст. ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Сандра - Ч" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2013 року у справі № 925/639/13 повернути заявникові без розгляду.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Суддя (доповідач) І.В. Алєєва

Суддя О.О. Євсіков