Рішення № 37904823, 27.03.2014, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/987/13- ц

Провадження № 2/344/237/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2014 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Хоростіля Р.В.,

секретаря Басюк С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_1 про виселення без надання іншого житлового приміщення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з вказаним позовом до відповідача, в обґрунтування якого покликався на те, що відповідно ЖК України державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств. Згідно рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 21.03.2007р. № 127 будинкам АДРЕСА_1 надано статус житла для тимчасового проживання. На підставі рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 16.06.2009р. № 298 будинкам АДРЕСА_1 надано статус гуртожитків для проживання сімей, за винятком кімнат №№ 29, 33, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 45, 63, 73, 74,75 будинку АДРЕСА_1

Рішенням Івано-Франківської міської ради від 31.01.2012р. № 580-20 гуртожитки, що перебували на балансах житлово-експлуатаційних організацій міста, передано на баланс КП «Дирекція замовника». Балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 на даний час є КП «Дирекція замовника».

Відповідно до п. 5.1 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 31.08.2011р. № 502 багатодітній сім'ї ОСОБА_3 надано кімнату з фонду для тимчасового проживання НОМЕР_1 житловою площею 16,54кв.м. по АДРЕСА_1, на склад сім'ї 4 особи. Кімната надана на термін один рік з метою надання медичної допомоги в м. Івано-Франківську її сину, який є інвалідом з вадами мовлення. На підставі рішення міськвиконкому від 31.08.2011р. № 502 ОСОБА_3 видано ордер на житлову площу в будинку для тимчасового проживання громадян з правом реєстрації терміном на один рік № 054 від 19.09.2011р. на право поселення з сім'єю з 4 осіб у вказану кімнату.

Згідно з довідкою КП «Дирекція замовника» від 10.10.2012р. № 1603 в квартирі НОМЕР_1 за вказаною адресою зареєстровані четверо чоловік з 14.11.2011р. - ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Однак як вбачається із заяви ОСОБА_3 від 29.08.2012р., вона з сім'єю не вселилася в кімнату НОМЕР_1, оскільки дана кімната зайнята ОСОБА_1, який проживає в ній без законних підстав.

Актом обстеження кімнати НОМЕР_1 в гуртожитку по АДРЕСА_1, складеного працівниками КП «Дирекція замовника» від 09.10.2012р., встановлено, що в кімнаті НОМЕР_1 проживає ОСОБА_1 Дана кімната гуртожитку була ним самовільна зайнята. ОСОБА_1 не заперечує, що чинив перешкоди для вселення ОСОБА_3 в кімнату НОМЕР_1 за вказаною адресою. З моменту надання послуг КП «Дирекція замовника» комунальні платежі по цій кімнаті не сплачувались, заборгованість становить 647,87грн. Тому просив виселити ОСОБА_1 з кімнати НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення, судові витрати покласти на відповідача.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_6 не з'явилась, однак подала заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила справу слухати у її відсутності, позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, подав заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку із поганим самопочуттям, однак така заява не може бути прийнято судом до уваги, оскільки не підтверджена належними доказами, тому суд вважає повідомлення причин неявки неповажними.

Відтак суд, враховуючи думку представника позивача, яка не заперечила проти вирішення справи за відсутності відповідача, а також положення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, розглянув справу за відсутності останнього та ухвалив рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд вважає наступне.

Відповідно ч.1, 2 ст. 5 ЖК України державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 21.03.2007р. № 127 будинкам АДРЕСА_1 надано статус житла для тимчасового проживання (а.с.4).

На підставі рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 16.06.2009р. № 298 будинкам АДРЕСА_1 надано статус гуртожитків для проживання сімей, за винятком кімнат №№ 29, 33, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 45, 63, 73, 74,75 будинку АДРЕСА_1 (а.с.5).

Рішенням Івано-Франківської міської ради від 31.01.2012р. № 580-20 гуртожитки, що перебували на балансах житлово-експлуатаційних організацій міста, передано на баланс КП «Дирекція замовника» (а.с.6).

У відповідності до п. 16 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2004р. №422 «Про затвердження Порядку формування фондів житла для тимчасового проживання та Порядку надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання» ордер та договір найму є підставою для вселення в житлове приміщення з фондів житла для тимчасового проживання і для користування таким житлом на договірних умовах.

Згідно з ч. 1 ст. 58 ЖК України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 31.08.2011р. № 502 багатодітній сім'ї ОСОБА_3 надано кімнату з фонду для тимчасового проживання НОМЕР_1 житловою площею 16,54кв.м. по АДРЕСА_1, на склад сім'ї 4 особи, та видано відповідний ордер на житлову площу в будинку для тимчасового проживання громадян з правом реєстрації терміном на один рік (а.с.7,8).

Як вбачається з довідки КП «Дирекція замовника» від 10.10.2012р. № 1603 в кімнаті НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 зареєстровані 4 чоловік - ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5(а.с.9).

Обставини про те, що відповідач ОСОБА_1 самовільного зайняв кімнату НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, підтверджуються заявою ОСОБА_3 (а.с.10) та актом від 09.10.2012р., складеним працівниками КП «Дирекція замовника» (а.с.11).

Ч. 3 ст. 109 ЖК України передбачено, що виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом, а відповідно до ч. 3 ст. 116 цього Кодексу осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їх іншого жилого приміщення.

Згідно з ст.ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 58, 60 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтується на припущеннях. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Жодного доказу про те, що виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради приймалося рішення про надання кімнати НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та видавався ордер на його вселення в дане житлове приміщення, відповідачем суду не подано, як і не подано доказів про те, що він займає спірне житло правомірно, на законних підставах. При цьому суд звертає увагу на те, що в заяві відповідача ОСОБА_1 від 13.09.2013р., яка адресована заступнику міського голови (а.с.54,67-68), останній фактично визнав, що спірна кімната НОМЕР_1 ним зайнята для проживання на час проведення ремонту кімнати НОМЕР_2, а відтак згідно з ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги в повній мірі є обґрунтованими, а відтак позов слід задоволити та виселити ОСОБА_1 з спірного житлового приміщення - кімнати НОМЕР_1, що на АДРЕСА_1 без надання йому іншого житлового приміщення.

Керуючись ст.ст. 5, 58, 109, 116 ЖК України, ст.ст. 10, 11, 57-61, 208-209, 212-215, 218, ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Виселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого АДРЕСА_2 проживаючому АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - невідомий, з кімнати НОМЕР_1, що на АДРЕСА_1 без надання йому іншого житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого АДРЕСА_2, проживаючому АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - невідомий, на користь Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, що на вул. Грушевського, 21 в м. Івано-Франківську, код - 04054346, витрати по оплаті судового збору у розмірі 107 (сто сім) гривень 30коп.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня його проголошення через Івано-Франківський міський суд.

Суддя Хоростіль Р.В.