Рішення № 37904764, 28.03.2014, Калинівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Калінінський районний суд м. Донецька)

Справа №256/7351/13-ц

2/256/146/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и.

27.03.2014 року Калінінський районний суд міста Донецька Донецької області у складі:

Головуючий - суддя Сватіков А.В.,

при секретарі - Клименко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, про визнання виконавчого напису нотаріуса недійсним та таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка - ОСОБА_1 звернулась до Калінінського районного суду м. Донецька із позовом до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, про визнання виконавчого напису нотаріуса недійсним та таким, що не підлягає виконанню.

В позовній заяві позивачка зазначила, що на підставі п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, а також нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти. Спори між боржниками і стягувачами, а також спори за позовами інших осіб, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, у тому числі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа. 12.08.2013 року позивачкою був отриманий лист від відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Донецькій області з постановою про прийняття до виконання виконавчого провадження ВП №35346255 про накладення стягнення на належне позивачці нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1. Однак позивачка про відкриття такого виконавчого провадження не знала, бо ніякої постанови, рекомендованим листом, як того вимагає закон, про його відкриття не отримувала. 13.08.2013 року представник позивачки ОСОБА_4 ознайомилась з матеріалами виконавчого провадження і тільки тоді від неї позивачка дізналась, що вказане виконавче провадження було відкрито на підставі вчиненого 02.11.2012 року ОСОБА_3 - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за №1986, на іпотечному договорі від 25.01.2008 року №800002973-И, у якому запропоновано звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що належить позивачці на праві власності, та за рахунок коштів, отриманих від реалізації вищевказаної квартири задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» у розмірі 943267 гр. 26 коп. Зазначений іпотечний договір був укладений у зв'язку із тим, що 25 січня 2008 року між позивачкою та Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» був укладений кредитний договір №800002973, згідно якого банку надав позивачці споживчий кредит у розмірі 75000 доларів США. У забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором від 25.08.2008 року №800002973, між ПАТ «Альфа-Банк» та позивачкою був укладений іпотечний договір від 25.01.2008 року №800002973-И, згідно п. 3.1. якого предметом іпотеки є квартира, що складається із чотирьох кімнат загальною площею 89,1 кв.м. та жилою площею 49,4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. На підставі вчиненого 02.11.2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 виконавчого напису, 22.11.2012 року Публічне акціонерне товариство «АЛЬФА-БАНК» звернулося до Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у місті Донецьку із завою про відкриття виконавчого провадження і 22.11.2011 року Кравченко А.Д., заступником начальника відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку, була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису №1986 вчиненого 02.11.2012 року приватним нотаріусом ОСОБА_3 11.07.2013 року Публічне акціонерне товариство «АЛЬФА-БАНК» звернулось до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області із заявою щодо прийняття виконавчого провадження. 15.07.2013 року в.о. начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Медуницею Г.І. була винесена постанова про передачу виконавчого провадження, в якій зазначено, що виконавче провадження підлягає передачі до відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Донецькій області. З виконавчим написом, вчиненим 02.11.2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 позивачка повністю не згодна, оскільки він на її думку вчинений з порушенням вимог діючого законодавства, що полягає в наступному: на підставі ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Ст. 41 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Ст. 17 Загальної декларації прав людини встановлює, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна. На підставі ст. 321 ЦК України право власності являється непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена в його здійсненні тільки у випадках і у порядку, передбаченому законом. Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України. Згідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ч.1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Ці вимоги містяться і у «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5. Так, згідно до п.п. 3.1. п.3 глави 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. П.п. 3.2. п. 3 глави 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені «Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172. На підставі п.п. б п. 1 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172 для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання. Однак при вчиненні виконавчого напису 02.11.2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на думку позивачки ці вимоги Закону та виданих в його розвиток нормативних актів враховані не були, а стягувачем - ПАТ «Альфа-Банк» умисно був прихований факт наявності спору про розмір заборгованості за кредитним договором №800002973 від 25.01.2008 року та укладеним у забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором від 25.01.2008 року №800002973 іпотечним договором від 25.01.2008 року №800002973-И. Підтвердженням факту наявності спору про розмір заборгованості між мною як боржником та ПАТ «Альфа-Банк» як стягувачем та постійною зміною розміру такої заборгованості за одні й ті ж проміжки часу являються наступні докази: Рішенням постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 08.10.2008 року було вирішено стягнути з мене 385543,85 грн. - заборгованість за Кредитним договором від 25.01.2008 року №800002973. 02.04.2012 року Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова по справі 6/2515/71367/2012 ухвалено видати Відповідачу-1 виконавчий лист на цю суму. Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 14.06.2012 року, Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02.04.2012 року залишено без змін. Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-франківської області від 01.10.2012 року вирішено стягнути з мене на користь ПАТ «Альфа-Банк» за Кредитним договором від 25.01.2008 року № 800002973 - 1336369,48 грн., у тому числі: заборгованість за кредитом - 595580,84 грн., заборгованість по відсоткам - 309330,88 грн., пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 431457,75 грн. На це рішення суду позивачкою подана апеляція до Апеляційного суду Івано-Франківської області. У Виконавчому написі від 02.11.2012 року вказані зовсім інші суми заборгованості. Так загальна заборгованість, вказана у Виконавчому написі становить 943267 гр. 26 коп., у тому числі заборгованість за кредитом - 596125 гр. 29 коп., заборгованість за відсотками за користування кредитом - 343141 гр. 97 коп. і сума плати за вчинення виконавчого напису - 4000 гр. Згідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. На підставі п. п. 2.3. п. 2 глави 16 розділу 2 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Позивачка зазначає, що ніякої вимоги про усунення порушень ПАТ «Альфа-Банк» їй не направляв. Таким чином, позивачка вважає, що вчиняючи виконавчий напис 02.11.2012 року, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності спору щодо розміру заборгованості, не перевірив надіслання іпотекодержателем позивачці письмової вимоги про усунення порушень договору, чим порушив вимоги ст. ст. 87, 88 Закону «Про нотаріат» та «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5. В порушення вимог ст. 89 Закону України «Про нотаріат» та п. 4 глави 16 розділу 2 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, у виконавчому написі невірно вказані прізвище, номер та серія паспорту, місце проживання (місцезнаходження) та реєстрації позивачки. 15 серпня 2008 року позивачка вступила в шлюб з громадянином ОСОБА_8 (свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1) і змінила своє прізвище з ОСОБА_1 на ОСОБА_1. 12 вересня 2008 року Івано-франківським МВ УМВС України в Івано-Франківській області позивачці був виданий паспорт серії НОМЕР_2 і відповідно з цього часу позивачка набувала права і обов'язки і здійснювала їх як фізична особа - ОСОБА_1. Про зміну свого прізвища, відповідно до умов кредитного договору, позивачка повідомила у встановленому договором порядку ПАТ «Альфа-Банк» 25.09.2008 року. На підставі ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Позивачка зареєстрована і проживаю у Калінінському районі м. Донецька за адресою: АДРЕСА_1. Про те, що ПАТ «Альфа-Банк» знало, що позивачка змінила прізвище, паспорт і проживає в м. Донецьку свідчить і переписка між банком та позивачкою, починаючи ще з 2009 року. З цих підстав позивачка вважає, що виконавчий напис на іпотечному договорі від 25.01.2008 року №800002973-И, який вчинено 02.11.2012 року ОСОБА_3 - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, та зареєстровано в реєстрі за №1986, повинен бути визнаним незаконним і недійсним та таким що не підлягає виконанню, а звернення стягнення на предмет іпотеки припинено, тому просила суд визнати недійним виконавчий напис на іпотечному договорі від 25.01.2008 року №800002973-И, який вчинено 02.11.2012 року ОСОБА_3, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, та зареєстрований в реєстрі за №1986 та таким що не підлягає виконанню і припинити звернення стягнення на предмет застави - квартиру, що складається із чотирьох кімнат загальною площею 89,1 кв.м. та жилою площею 49,4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 02 листопада 2012 року і зареєстрованого в реєстрі за №1986.

Представник відповідача - Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» надав до суду письмові заперечення проти позову в яких зазначив, що банк вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. 25 січня 2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа-Банк» був укладений кредитний договір №800002973. За кредитним договором Банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 75 000 доларів США. У забезпечення належного виконання умов кредитного договору 25.01.2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа-Банк» було укладено іпотечний договір №800002973-И. За умовами укладеного іпотечного договору в іпотеку було передано чотирьохкімнатну квартиру загальною площею 89,1 кв.м. та житловою площею 49,4 кв.м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обігу. Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання. Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. В результаті порушення умов кредитного договору по своєчасному поверненню кредитних коштів, у ОСОБА_1 перед ПАТ «Альфа-Банк» утворилася заборгованість станом на 25.08.2012 року загальна сума заборгованості становить 784 812,46 доларів США, що становить по курсу НБУ 6 273 005 гр. 99 коп. ПАТ «Альфа-Банк» у відповідності до вимог чинного законодавства боржнику - ОСОБА_1 направив повідомлення про усунення порушень, вимогу про добровільне виселення, засобами поштового зв'язку за реєстром поштових відправлень 24.09.2012 року. ПАТ «Альфа-Банк» у повідомленні про усунення порушень вимагав від ОСОБА_1 у строк до 30 днів з дати отримання цієї Вимоги, але не пізніше тридцяти семи днів з моменту відправлення цієї Вимоги, достроково повернути кредит, сплатити нараховані проценти за користування кредитом і нараховані штрафні нарахування, повідомив платіжні реквізити для сплати заборгованості. Також Банк попередив ОСОБА_1 про те, що у разі невиконання цієї Вимоги, Банк розпочне звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до Закону України «Про іпотеку», шляхом подачі до суду позову про звернення стягнення на заставне майно чи вчинення виконавчого напису нотаріуса. Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Згідно з ч.2 ст.284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5, заборгованість або інша відповідальність боржника визначається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України. Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, передбачено, що для одержання виконавчого напису подаються документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання. На підставі п. 2. 3. «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22.02.2012 року, Міністерства юстиції України №296/5 переконавшись про те, що боржникам іпотекодавцем подані письмові вимоги про усунення порушень умов договору і після цього минуло тридцять днів. 02.11.2012 року за ініціативою публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на підставі п. 6.2 укладеного іпотечного договору №800002937-И від 25.01.2008 року було вчинено виконавчий напис приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про стягнення боргу на загальну суму складає 939 267 гр. 26 коп. та рекомендовано задовольнити борг шляхом звернення стягнення на квартиру загальною площею 89,1 кв.м. та житловою площею 49,4 кв.м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, яка є предметом іпотечного договору. Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Стаття 7 вказаного Закону встановлює, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Відповідно до вимог ст. 33 ч.3 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. У відповідності до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріус вчиняє виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ч.1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 року №1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Так, згідно з Переліком, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання. Боржник - ОСОБА_1 на час вчинення виконавчого напису мала прострочку виконання зобов'язання, що підтверджується розрахунком суми заборгованості. Тобто наявна безспірна заборгованість по грошовому зобов'язанню, в забезпечення виконання якого у іпотеці перебувало майно позивачки. З цих підстав представник відповідача просив суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 надав до суду письмові заперечення проти позову в яких зазначив, що він повністю заперечує проти позову, оскільки в його основу покладено вимоги та аргументи, що суперечать чинному законодавству України, з огляду на наступне. Згідно зі ст.18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. Відповідно до ч. 1. ст. 33 Закону України «Про іпотеку», уразі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону». Відповідно до ч.3 ст.33 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до того Закону. Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до положень ст.88 Закону України. «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Відповідно до розділу 32 «вчинення виконавчих написів» «Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №20/5 від 03.03.2004 року: п. 282. Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України. Виконавчий напис (окрім вимоги про неоплату чека) вчиняється нотаріусом незалежно від місця виконання вимоги, знаходження боржника або стягувача. П. 283. Для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріусу подається заява. Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень. П. 284. Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строгу. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку (1172-99-п), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України. П. 286 при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів (1172-99-п). П.288 виконавчий напис вчиняється на оригіналі документа, що встановлює заборгованість (нотаріально посвідчені угоди, опротестований вексель та ін.). Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, то він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку. П. 289 за заявою кредитора розмір суми, яка підлягає стягненню за виконавчим написом, може бути встановлений з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої уми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. Неустойка (штраф, пеня) включається до виконавчого напису, якщо це передбачено умовами договору. За п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами. Нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: а)оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання. На виконання зазначеного на адресу боржника Кредитором була направлена вимога про дострокове повернення кредиту, сплату процентів за користуванням кредитом та пені за несвоєчасне виконання зобов'язань зі строком погашення зазначеної заборгованості протягом 30 днів з дати направлення вимоги. Проте на момент вчинення виконавчого напису, вимогу про дострокове повернення кредиту перед Кредитором не виконано, а заборгованість за кредитним договором не погашено. Отже враховуючи відсутність задоволення вимог висунутих Кредитором, останній звернувся до відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 із заявою про вчинення виконавчого напису на договорі іпотеки у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання забезпеченого іпотекою. Відповідно до Постанови КМ України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», для отримання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами, які передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно нотаріусу подаються такі документи: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання. В обґрунтування законності та безспірності вимог Кредитором, було надано перелік документів, що передбачено чинним законодавством України та підтверджують безспірність заборгованості за Договором. Отже, як вбачається із зазначеного, стягувачем належним чином виконано вимоги законодавства щодо переліку документів, які в силу вказаних положень законодавства встановлюють безспірність заборгованості та на підставі яких вчиняється виконавчий напис. На підтвердження безспірності заборгованості Кредитором було надано нотаріусу, крім копій договорів також і розрахунок заборгованості, який включає в себе виписки по особовим рахункам боржника, які є первинними документами бухгалтерського обліку. Таким чином при вчиненні виконавчого напису нотаріусом та стягувачем було дотримано усіх вимог законодавства, що ставляться до вказаної нотаріальної дії. Окрім того, даних про зміну прізвища боржника, чи будь-які судові спори і рішення, у нотаріуса на момент вчинення виконавчого напису не було. З цих підстав нотаріус ОСОБА_3 вважає позов безпідставним та необґрунтованим, а вчинену нотаріальну дію - виконавчий напис, вважає такою, що вчинена на законних підставах та у суворій відповідності до норм чинного законодавства, тому приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 свої позовні вимоги до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, про визнання виконавчого напису нотаріуса недійсним та таким, що не підлягає виконанню підтримала у повному обсязі та надала пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві, і просила суд задовольнити її позовні вимоги.

Представник відповідача Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» - Лавренова О.В., яка діє на підставі довіреності, в судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнала, надала поясненні аналогічні тим, що викладені у письмових запереченнях проти позову і просила суд у задоволені позову відмовити.

Відповідач по справі - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 в судове засідання не прибув, але у своїх письмових запереченнях проти позову просив суд розглядати справу у його відсутність, тому суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача по справі на підставі наявних у справі доказів, відповідно до вимог ст. 158, 169 ЦПК України.

Представник відповідача - Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області в судове засідання не прибув, але надав до суду письмову заяву в якій просив суд розглядати справу у відсутність представника Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, тому суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача на підставі наявних у справі доказів, відповідно до вимог ст. ст. 158, 169 ЦПК України.

Суд вислухавши пояснення позивачки, представника відповідача та перевіривши матеріали справи дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, про визнання виконавчого напису нотаріуса недійсним та таким, що не підлягає виконанню, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Пунктом 283 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» передбачено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання боржником письмової вимоги про усунення порушень. Відповідно до п. 284 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Як вбачається з п. 286 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» при вчинені виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів. Згідно з п. 287 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» виконавчий напис має містити: дату (рік, місяць, число) вчинення, нотаріальну контору (округ), прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчиняє виконавчий напис; найменування та адресу стягувача; найменування та адресу боржника, дату й місце його народження, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків у банках, кредитних установах (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, у тому числі пеня, штраф, проценти, якщо такі належать до стягнення.

В судовому засіданні встановлено, що 25 січня 2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа-Банк» був укладений кредитний договір №800002973. За кредитним договором Банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 75 000 доларів США. У забезпечення належного виконання умов кредитного договору 25.01.2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа-Банк» було укладено іпотечний договір №800002973-И. За умовами укладеного іпотечного договору в іпотеку було передано чотирьохкімнатну квартиру загальною площею 89,1 кв.м. та житловою площею 49,4 кв.м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Зазначені факти підтверджені документально і сторонами не оспорюються.

Згідно вимог ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обігу. Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання. Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В результаті порушення умов кредитного договору по своєчасному поверненню кредитних коштів, у ОСОБА_1 перед ПАТ «Альфа-Банк» утворилася заборгованість станом на 25.08.2012 року загальна сума заборгованості становить 784 812,46 доларів США, що становить по курсу НБУ 6 273 005 гр. 99 коп.

ПАТ «Альфа-Банк» у відповідності до вимог чинного законодавства направив боржнику - ОСОБА_1 повідомлення про усунення порушень, засобами поштового зв'язку за реєстром поштових відправлень від 24.09.2012 року. ПАТ «Альфа-Банк» у повідомленні про усунення порушень вимагав від ОСОБА_1 у строк до 30 днів з дати отримання цієї Вимоги, але не пізніше тридцяти семи днів з моменту відправлення цієї Вимоги, достроково повернути кредит, сплатити нараховані проценти за користування кредитом і нараховані штрафні нарахування, повідомив платіжні реквізити для сплати заборгованості. Також Банк попередив ОСОБА_1 про те, що у разі невиконання цієї Вимоги, Банк розпочне звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до Закону України «Про іпотеку», шляхом подачі до суду позову про звернення стягнення на заставне майно чи вчинення виконавчого напису нотаріуса.

02.11.2012 року за ініціативою публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на підставі п. 6.2 укладеного іпотечного договору №800002937-И від 25.01.2008 року було вчинено виконавчий напис приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про стягнення боргу на загальну суму складає 939 267 гр. 26 коп. ( заборгованість за кредитом та заборгованість за відсотками за користування кредитом) та рекомендовано задовольнити борг шляхом звернення стягнення на квартиру загальною площею 89,1 кв.м. та житловою площею 49,4 кв.м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, яка є предметом іпотечного договору. При цьому ПАТ «Альфа-Банк» зверталось до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису про стягнення тільки заборгованості за кредитом та заборгованості за відсотками за користування кредитом.

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Стаття 7 вказаного Закону встановлює, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до вимог ст. 33 ч.3 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У відповідності до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріус вчиняє виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Згідно до вимог ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1. ст. 33 Закону України «Про іпотеку», уразі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст.33 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до того Закону.

Відповідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень ст. 88 Закону України. «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до розділу 32 «вчинення виконавчих написів» «Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №20/5 від 03.03.2004 року: п. 282 для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України. Виконавчий напис (окрім вимоги про неоплату чека) вчиняється нотаріусом незалежно від місця виконання вимоги, знаходження боржника або стягувача. П. 283 для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріусу подається заява. Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень. П. 284 нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку (1172-99-п), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України. П. 286 при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів (1172-99-п). П. 288 виконавчий напис вчиняється на оригіналі документа, що встановлює заборгованість (нотаріально посвідчені угоди, опротестований вексель та ін.). Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, то він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку.

За п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами. Нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: а)оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Таким чином судом встановлено, що ПАТ «Альфа - Банк» на виконання зазначених вимог закону на адресу боржника - ОСОБА_1 направило вимогу, про дострокове повернення кредиту, сплату процентів за користуванням кредитом та пені за несвоєчасне виконання зобов'язань зі строком погашення зазначеної заборгованості протягом 30 днів з дати направлення вимоги, проте на момент вчинення виконавчого напису, вимогу про дострокове повернення кредиту перед Кредитором не було виконано, а заборгованість за кредитним договором не погашено. Нотаріусу в обґрунтування законності та безспірності вимог Кредитором, було надано перелік документів, що передбачено чинним законодавством України та підтверджують безспірність заборгованості за Договором, а саме крім копій договорів також і розрахунок заборгованості, який включає в себе виписки по особовим рахункам боржника, які є первинними документами бухгалтерського обліку. При цьому ПАТ «Альфа-Банк» просив вчинити виконавчий напис про стягнення тільки заборгованості за кредитом та заборгованості за відсотками за користування кредитом. Зазначені факти підтверджено заявою ПАТ «Альфа-Банк» і розрахунком заборгованості за кредитним договором наданим нотаріусу.

Таким чином суд приходить до висновку, що при вчиненні виконавчого напису нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про стягнення боргу на загальну суму 939 267 гр. 26 коп. (заборгованість за кредитом та заборгованість за відсотками за користування кредитом) та звернення стягнення на квартиру загальною площею 89,1 кв.м. та житловою площею 49,4 кв.м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, яка є предметом іпотечного договору, було дотримано всіх вимог законодавства, що ставляться до вказаної нотаріальної дії.

Доводи позивачки, що нотаріус не переконався у безспірності заборгованості суд вважає, відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, недоведеними в судовому засіданні, тому не приймає їй до уваги.

Таким чином судом встановлено, що нотаріус діяв в межах своїх повноважень і ним не було порушено ні вимог чинного законодавства, ні прав позивачки, як і не було порушень з боку установи банку стосовно позивачки, а тому суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису нотаріуса недійсним та таким, що не підлягає виконанню є необґрунтованими, тому не підлягають задоволенню.

Також судом встановлено, що на підставі вчиненого 02.11.2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 виконавчого напису, 22.11.2012 року Публічне акціонерне товариство «АЛЬФА-БАНК» звернулося до Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у місті Донецьку із завою про відкриття виконавчого провадження і 22.11.2011 року Кравченко А.Д., заступником начальника відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку, була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису №1986 вчиненого 02.11.2012 року приватним нотаріусом ОСОБА_3 11.07.2013 року Публічне акціонерне товариство «АЛЬФА-БАНК» звернулось до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області із заявою щодо прийняття виконавчого провадження. 15.07.2013 року в.о. начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Медуницею Г.І. була винесена постанова про передачу виконавчого провадження, в якій зазначено, що виконавче провадження підлягає передачі до відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Донецькій області.

Враховуючи, що судом відмовлено у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису нотаріуса недійсним та таким, що не підлягає виконанню, суд вважає, що не підлягають задоволенню і вимоги позивачки ОСОБА_1 про припинення звернення стягнення на предмет застави - квартиру, що складається із чотирьох кімнат загальною площею 89,1 кв.м. та жилою площею 49,4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 02 листопада 2012 року і зареєстрованого в реєстрі за №1986.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 530, 598, 599, 610-612, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого постановою КМУ №1172 від 29.06.1999 року, п. п. 283, 284, 286, 287 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ст. ст. 57, 60, 88, 130, 131, 158, 169, 209, 212, 213-215, 216, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, про визнання виконавчого напису нотаріуса недійсним та таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в Апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

СУДДЯ СВАТІКОВ А.В.

28.03.2014