Рішення № 37903429, 25.03.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2014 р. Справа № 914/289/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., при секретарі судового засідання Білан О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТС» (Spolka z ogranaczona odpowiedzialnoscia «ITS»), с.Ракшава, Підкарпатське воєводство, Республіка Польща

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТС-Україна», м.Львів

про стягнення заборгованості.

За участю представників:

від позивача: Чорненький В.І. - представник (довіреність б/н від 17.01.2014р.);

від відповідача: не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено, заяв про відвід судді не поступало, за клопотанням присутнього представника позивача в судовому засіданні не проводилася технічна фіксація судового процесу.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТС» (Spolka z ogranaczona odpowiedzialnoscia «ITS»), с.Ракшава, Підкарпатське воєводство, Республіка Польща до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТС-Україна», м.Львів про стягнення основного боргу в сумі 27500,00 Євро (269163грн. 08коп.), інфляційних втрат у розмірі 273,19 Євро (2971грн. 03коп.), відсотків річних в розмірі 288,86 Євро (3146грн. 46коп.).

Ухвалою суду від 31.01.2014р. порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 18.02.2014р. У зв'язку із неявкою в судове засідання сторін та невиконання ними вимог ухвали суду від 31.01.2014р., а також враховуючи подане представником позивача клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд справи було відкладено на 04.03.2014р. Ухвалою суду від 04.03.2014р. розгляд справи відкладався до 25.03.2014р. у зв'язку із неявкою в судове засідання відповідача та невиконання сторонами вимог попередніх ухвал суду.

В судове засідання 25.03.2014р. представник позивача явку забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві і просить суд позов задоволити повністю. Крім цього, представник позивача, через канцелярію суду (вх.12789/14 від 25.03.2014р.) подав клопотання про виправлення описки в п.2 прохальної частини позовної заяви, в ціні основного боргу, а саме замість 27500,00Євро (269163грн. 08коп.), слід читати 24750,00Євро (268371грн. 77коп.). Також представник позивача, через канцелярію суду (вх.№12790/14 від 25.03.2014р.) подав клопотання про долучення доказів разом із додатками.

В судове засідання 25.03.2014р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив, будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги не оспорив, вимоги попередніх ухвал суду не виконав. Причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції. Жодних заяв чи клопотань на адресу суду від відповідача, станом на 25.03.2014р. не поступало.

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. №18 (із внесеними змінами і доповненнями) в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно вимог ст.ст.4-2, 4-3 ГПК України, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України.

Дослідивши подані суду документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд Львівської області, в с т а н о в и в:

01.06.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІТС-Україна» (замовник) та «ІТS Sp z.o.o.» (виконавець) укладено контракт №01/2007 про надання транспортних послуг. За умовами якого (п.1.1. даного контракту) виконавець зобов'язаний належним чином здійснювати транспортні перевезення та доставляти товар з місця до місця призначення в повному обсязі і без пошкоджень, а замовник зобов'язаний прийняти надані послуги. Виконавець здійснює транспортні перевезення власним автомобілем (п.1.2. даного контракту).

Відповідно до п.3.1. та п.3.2. контракту №01/2007 від 01.06.2007р. вартість наданих послуг встановлюється в євро згідно виставлених рахунків. Розрахунок замовника з виконавцем за надані послуги відбувається шляхом перерахування відповідних сум на розрахунковий рахунок виконавця. Вартість контракту складає 700000,00 Євро (п.3.3. контракту №01/2007 від 01.06.2007р.).

На виконання умов контракту №01/2007 від 01.06.2007р., позивач здійснив транспортні перевезення, а відповідач прийняв ці послуги на загальну суму 24750,00Євро, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними СМR: від 12.07.2012р.; від 20.07.2012р.; від 24.07.2012р.; від 26.07.2012р.; від 01.08.2012р.; від 23.08.2012р. від 30.08.2012р.; від 31.08.2012р.; від 04.09.2012р.; від 06.09.2012р.; від 27.09.2012р.; від 01.10.2012р.; від 03.10.2012р.; від 08.10.2012р.; від 12.10.2012р.; від 19.10.2012р.; від 25.10.2012р.; від 30.10.2012р.; від 12.12.2012р.; від 08.01.2013р.; від 15.01.2013р.; від 24.01.2013р.; від 30.01.2013р.; від 18.01.2013р.; від 08.02.2013р.; від 13.02.2013р.; 16.02.2013р.; від 20.02.2013р.; від 25.02.2013р.; від 27.02.2013р.; від 04.03.2013р.; від 06.03.2013р.; від 12.03.2012р.; від 18.03.2013р.; від 21.03.2013р.; 25.03.2013р.; від 02.04.2013р.; від 04.04.2013р.; від 08.04.2013р.; від 11.04.2013р.; від 16.04.2013р.; від 27.04.2013р.; від 26.04.2013р.; від 10.05.2013р., а також рахунками: №FU000024R від 13.07.2012р. на суму 550Євро з терміном сплати до 12.08.2012р.; №FU000025R від 23.07.2012р. на суму 550Євро з терміном сплати до 22.08.2012р.; №FU000026R від 25.07.2012р. на суму 550Євро з терміном сплати до 24.08.2012р.; №FU000027R від 30.07.2012р. на суму 550Євро з терміном сплати до 29.08.2012р.; №FU000028R від 02.08.2012р. на суму 550Євро з терміном сплати до 01.09.2012р.; №FU000029R від 22.08.2012р. на суму 550Євро з терміном сплати до 21.09.2012р.; №FU000030R від 27.08.2012р. на суму 550Євро з терміном сплати до 26.09.2012р.; №FU000031R від 30.08.2012р. на суму 550Євро з терміном сплати до 29.09.2012р.; №FU000032R від 03.09.2012р. на суму 550Євро з терміном сплати до 03.10.2012р.; №FU000033R від 05.09.2012р. на суму 550Євро з терміном сплати до 05.10.2012р.; №FU000034R від 10.09.2012р. на суму 550Євро з терміном сплати до 10.10.2012р.; №FU000035R від 28.09.2012р. на суму 550Євро з терміном сплати до 28.10.2012р.; №FU000036RR від 02.10.2012р. на суму 550Євро з терміном сплати до 01.11.2012р.; №FU000037RR від 05.10.2012р. на суму 550Євро з терміном сплати до 04.11.2012р.; №FU000039RR від 09.10.2012р. на суму 550Євро з терміном сплати до 08.11.2012р.; №FU000040RR від 15.10.2012р. на суму 550Євро з терміном сплати до 14.11.2012р.; №FU000041RR від 23.10.2012р. на суму 550Євро з терміном сплати до 22.11.2012р.; №FU000042RR від 29.10.2012р. на суму 550Євро з терміном сплати до 28.11.2012р.; №FU000043RR від 05.11.2012р. на суму 550Євро з терміном сплати до 05.12.2012р.; №FU000044RR від 14.12.2012р. на суму 550Євро з терміном сплати до 13.01.2013р.; №FU000001RR від 09.01.2013р. на суму 550Євро з терміном сплати до 08.02.2013р.; №FU000002RR від 16.01.2013р. на суму 550Євро з терміном сплати до 15.02.2013р.; №FU000003RR від 31.01.2013р. на суму 550Євро з терміном сплати до 02.03.2013р.; №FU000004RR від 31.01.2013р. на суму 550Євро з терміном сплати до 02.03.2013р.; №FU000005RR від 04.02.2013р. на суму 550Євро з терміном сплати до 06.03.2013р.; №FU000006RR від 11.02.2013р. на суму 550Євро з терміном сплати до 13.03.2013р.; №FU000007RR від 14.02.2013р. на суму 550Євро з терміном сплати до 16.03.2013р.; №FU000008RR від 19.02.2013р. на суму 550Євро з терміном сплати до 21.03.2013р.; №FU000009RR від 21.02.2013р. на суму 550Євро з терміном сплати до 23.03.2013р.; №FU000010RR від 26.02.2013р. на суму 550Євро з терміном сплати до 28.03.2013р.; №FU000011RR від 28.02.2013р. на суму 550Євро з терміном сплати до 30.03.2013р.; №FU000012RR від 05.03.2013р. на суму 550Євро з терміном сплати до 04.04.2013р.; №FU000013RR від 11.03.2013р. на суму 550Євро з терміном сплати до 10.04.2013р.; №FU000014RR від 14.03.2013р. на суму 550Євро з терміном сплати до 13.04.2013р.; №FU000015RR від 19.03.2013р. на суму 550Євро з терміном сплати до 18.04.2013р. №FU000016RR від 22.03.2013р. на суму 550Євро з терміном сплати до 21.04.2013р.; №FU000017RR від 26.03.2013р. на суму 550Євро з терміном сплати до 25.04.2013р.; №FU000018RR від 03.04.2013р. на суму 550Євро з терміном сплати до 03.05.2013р.; №FU000019RR від 05.04.2013р. на суму 550Євро з терміном сплати до 05.05.2013р.; №FU000020RR від 09.04.2013р. на суму 550Євро з терміном сплати до 09.05.2013р.; №FU000021RR від 12.04.2013р. на суму 550Євро з терміном сплати до 12.05.2013р.; №FU000022RR від 17.04.2013р. на суму 550Євро з терміном сплати до 17.05.2013р.; №FU000024RR від 24.04.2013р. на суму 550Євро з терміном сплати до 24.05.2013р.; №FU000025RR від 29.04.2013р. на суму 550Євро з терміном сплати до 29.05.2013р.; №FU000026RR від 13.05.2013р. на суму 550Євро з терміном сплати до 12.06.2013р. Однак відповідачем надані позивачем транспортні послуги не оплачені.

Позивач, на адресу відповідача надсилав претензію із вимогою оплатити заборгованість, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №7902001580840. Дана претензія залишена відповідачем без відповіді та реагування.

Позивач звернувся з позовом до суду 23.01.2014р., про що свідчить відмітка на конверті, у якому знаходилася позовна заява. Станом на 23.01.2014р. згідно офіційного курсу Національного банку України 100 євро = 1084,3304грн. З огляду на те, що сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 24750,00Євро, її гривневий еквівалент станом на 23.01.2014р. складає 268371грн. 77коп.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.55 ГПК України ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову. При визначенні ціни позову, поданого в іноземній валюті, необхідно виходити з тієї валюти, в якій провадились чи повинні бути проведені розрахунки між сторонами (п.3.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції"№18 від 26.12.2011р.).

Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості не представлено, відтак заборгованість відповідача перед позивачем становить 24750,00Євро, що еквівалентно 268371грн. 77коп.

Згідно ст.38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Статтями 901, 903 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1, 3 ст.909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно п.11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Існують такі види товарно-транспортних накладних: в межах території України застосовують товарно-транспортну накладну типової форми №1-ТН; у міжнародному сполученні застосовують товарно-транспортну накладну типової форми CMR, яка є міжнародною товарно-транспортною накладною та доказом, який підтверджує факт надання послуг з перевезення.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначив позивач у позовній заяві, претензія про оплату за надані позивачем послуги надіслана відповідачу 15.08.2013р., а останній отримав її 17.08.2013р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №7902001580840. Відтак, позивач, на підставі ст.625 ЦК України нарахував відповідачу інфляційні витрати в розмірі 273,19Євро (2971грн. 45коп.) за період з 28.08.2013р. по 15.01.2014р. та 3% річних у розмірі 288,86Євро (3146грн. 46коп.) за період з 28.08.2013р. по 16.01.2014р.

Щодо нарахування позивачем інфляційних втрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За приписами статті 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Стаття 627 ЦК України визначає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Умовами контракту №01/2007р. від 01.06.2007р., укладеного між сторонами передбачено розрахунки у Євро (розділ 3 даного контракту).

Інфляція - це знецінення грошей і безготівкових коштів, що супроводжується зростанням цін на товари і послуги (п.2 Методологічних положень щодо організації статистичних спостережень за змінами цін (тарифів) на спожиті товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, що затверджені наказом Державного комітету статистики України від 14 листопада 2006р. №519). Показником, який характеризує рівень інфляції, є індекс споживчих цін, який характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, що купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді порівняно з базовим. Тобто відповідно до ст.625 ЦК України встановлений індекс інфляції враховується при обчисленні суми боргу в разі наявності між сторонами грошових зобов'язань у грошовій одиниці України, тобто в гривні.

Вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, однак унеможливлює урахування розрахованого Державним комітетом статистики України індексу інфляції для обґрунтування вимог, пов'язаних із знеціненням валюти боргу, оскільки офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти (аналогічна правова позиція також викладена у постанові Вищого господарського суду України від 31.01.2012 у справі № 18/113-53/81 та в п.10 оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.04.2013р. №01-06/767/2013 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).

Відтак, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 273,19 Євро (2971грн. 03коп.) у період з 28.08.2013р. по 15.01.2014р. задоволенню не підлягають.

За порушення строків оплати наданих послуг позивачем також заявлено до стягнення 3% річних. При розрахунку 3% річних позивач виходив з того, що станом на 16.01.2014р. розмір 3% річних у період з 28.08.2013р. по 16.01.2014р. становив 3146грн. 46коп., що відповідно до офіційного курсу НБУ становив 288,86Євро. Беручи до уваги проведений розрахунок 3% річних, суд вважає за необхідне зазначити, що у п.8.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що згідно з частиною другою статті 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Відтак вимоги щодо застосування заходів відповідальності за порушення грошових зобов'язань, визначених в іноземній валюті, мають заявлятися в національній валюті України (гривнях) за офіційним курсом Національного банку України на день заявлення відповідної вимоги.

З огляду на зазначене, при нарахуванні 3% річних, слід виходити із суми заборгованості, що еквівалентна у національній валюті України - гривні, станом на день звернення до суду - 23.01.2014р. Провівши перерахунок 3% річних, суд встановив, що позивач при обрахунку припустився арифметичної помилки, відтак в перерахунку розмір 3% річних за вказаний позивачем період фактично складає 3132грн. 23коп.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідача щодо основного боргу в сумі 24750,00Євро, що станом на день подання позову (23.01.2014р.) еквівалентно 268371грн. 77коп. та 3% річних у розмірі 3132грн. 23коп. є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню. Решта позовних вимог, щодо нарахованих позивачем інфляційних втрат та 3% річних належить відмовити у зв'язку із безпідставністю.

Судові витрати необхідно віднести на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 4-3, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 55, 75, 82, 84, 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТС-Україна» (79059, м.Львів, вул.Хвильового, 31/51, код ЄДРПОУ 32484309) на користь Spolka z ogranaczona odpowiedzialnoscia «ITS» (Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТС») (37-111, Республіка Польща, Підкарпатське воєводство, с.Ракшава, 116а, код NIP 8151595027, код REGON 6911516872) 24750,00 Євро, що за офіційним курсом Національного банку України становить 268371грн. 77коп. - основного боргу, 3132грн. 23коп. - 3% річних та 5430грн. 08коп. - судового збору.

В решті позовних вимог відмовити

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Суддя Іванчук С.В.

Повне рішення складено 27.03.2014р.