Рішення № 37903304, 27.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24672/13 27.02.14

За первісним позовом державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча

компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу

«Автокомплект»

До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова

компанія «Атомінжиніринг»

Про стягнення 24480,00 грн.

Та за зустрічним

позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Атомінжиніринг»

До відповідача державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча

компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу

«Автокомплект»

Про стягнення 78669,36 грн. та визнання недійсним п.4.4 договору поставки № 1116112337 від 30.08.2012 р..

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від ДП «НАЕК «Енергоатом»Мітічкін А.С. - за довіреністю від ТОВ «ІК «Атомінженіргинг»Клімчук О.С. - за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду звернулося з позовом державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія (далі - ДП НАЕК) «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Автокомплект» до товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Атомінжиніринг» про стягнення 24480,00 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем строків поставки продукції на суму 1440000,00 грн. за договором № 1116112337 від 30.08.2012 р.. Періодом нарахування пені, відповідно до позовної заяви, є 28.01.2013 р. - 13.02.2013 р.. Зокрема, як зазначає позивач, за умовами договору строк поставки становив 150 днів з дати укладення договору, тобто до 27.01.2013 р., натомість поставку було здійснено тільки 13.02.2013 р..

Ухвалою суду від 20.12.2013 р. порушено провадження у справі № 910/24672/13.

Відповідач у поданому суду відзиві позовні вимоги відхилив повністю, зазначивши, що прострочка поставки виникла у зв'язку з простроченням сплати позивачем авансового платежу. Так, позивач повинен був сплатити аванс у розмірі 432000,00 грн. до 20.09.2012 р., а сплатив - 05.04.2013 р..

До початку розгляду справи товариство з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Атомінжиніринг» подало зустрічний позов до державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Автокомплект» про стягнення 78669,36 грн. та визнання недійсним п.4.4 договору поставки № 1116112337 від 30.08.2012 р..

Ухвалою суду від 31.01.2014 р. прийнято зустрічну позовну заяву для спільного розгляду з первісним.

Позовні вимоги про стягнення 78669,36 грн. (60460,27 грн. пені, 3024,00 грн. інфляційних, 15185,09 грн. трьох процентів річних) мотивовані порушенням відповідачем строків оплати продукції. Строк прострочення визначено з 03.04.2013 р. по 04.09.2013 р..

Обґрунтовуючи вимоги про визнання недійсним п. 4.4 договору, яким передбачено звільнення покупця від відповідальності у зв'язку з цільовим фінансуванням, товариство з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Атомінжиніринг» послалось на невідповідність його ст. 625 ЦК України та ст. 230 ГК України.

Заперечуючи проти зустрічного позову державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» послалось на те, що оплата авансу умовами договору була поставлена в залежність від надання банківської гарантії або гарантії страхової компанії. Натомість, товариством з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Атомінжиніринг» було надано страховий сертифікат № 3-005695-1 від 04.09.2012 р., який не є тотожним гарантії, що свідчить про ненастання строку оплати авансу. Крім того, сторонами не додержано вимог про письмову форму правочину щодо пені, у зв'язку з чим дані вимоги пред'явлено не обґрунтовано.

Ухвалою суду від 17.02.2014 р. продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

30.08.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Атомінжиніринг» (постачальником) та відокремленим підрозділом «Атоменергокомплект» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (покупцем) укладено договір поставки № 1116112337 (далі - Договір), згідно з пунктом 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити обмежувачі перенапруги виробництва компанії SIEMENS AG, Німеччина, для ВП «Рівненська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» (далі - продукція), а покупець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у Договорі, прийняти і оплатити продукцію.

Найменування, одиниці виміру і загальна кількість продукції, її номенклатура і ціни зазначені в специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору.

Ціна Договору (п. 3.1 Договору) становить 1440000,00 грн..

За своє правовою природою даний Договір є договором поставки, до якого підлягають застосуванню загальні положення про купівлю-продаж (ст. 712 ЦК України).

Порядок оплати врегульовано розділом IV Договору. Зокрема, покупець зобов'язався перерахувати аванс в розмірі 30% суми Договору, що становить 432000,00 грн.. Аванс повинен був сплачений протягом 15 банківських днів з дати укладання Договору. Умовою здійснення оплати авансу є надання постачальником гарантійного документу згідно з п. 4.3 Договору (п. 4.2.1 Договору). Остаточна оплата у розмірі 70% вартості поставленої партії продукції повинна була бути здійснена покупцем протягом 30 робочих днів після підписання акту приймання-передачі поставленої партії продукції (п. 4.2.2 Договору).

В розумінні п. 4.3 Договору гарантійним документом, передбаченим п. 4.2.1 Договору, є банківська гарантія або гарантія страхової компанії, яка пройшла відбір у ДП НАЕК «Енергоатом», повернення авансового платежу на суму авансового платежу - 432000,00 грн., у т.ч. ПДВ. Гарантійний документ має містити безвідкличне грошове зобов'язання банку або страхової компанії перед покупцем протягом 5 (п'яти) робочих днів сплатити кошти за постачальника в разі невиконання останнім своїх зобов'язань повернути авансовий платіж у повному обсязі у випадку порушення ним умов Договору щодо поставки продукції у визначений строк та належної якості. Термін дії гарантійного документу - термін поставки продукції згідно специфікації плюс 45 днів. У випадку переносу терміну постачання продукції постачальник зобов'язаний протягом 5 робочих днів з моменту внесення змін в Договір змінити термін дії гарантійного документу з урахуванням обговорених сторонами термінів поставки. Гарантійний документ буде повернено постачальнику протягом 10 днів після повного виконання постачальником зобов'язань з поставки.

Даний документ повинен бути виданий постачальником покупцю з метою забезпечення виконання зобов'язань за Договором в частині повернення авансового платежу протягом 10 днів від дати підписання Договору.

В свою чергу, поставка продукції, виходячи з п. 5.1 Договору та специфікації № 1 до Договору, повинна була бути здійснена протягом 150 днів з дати укладення Договору.

Отже, в даному випадку зобов'язання сторін один щодо одного є зустрічними (ст. 538 України). Зокрема, має місце зустрічне виконання зобов'язання в частині обов'язку покупця здійснити авансовий платіж, оскільки його настання обумовлено надання постачальником гарантійного документу.

Також підлягають застосуванню положення ст. 538 ЦК України до обов'язку постачальника здійснити поставку товару. Даний висновок суду ґрунтується на приписах ст. 693 ЦК України, відповідно до якої у разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати, яка може бути визначена договором як повна або часткова вартість товару, застосовуються положення ст.538 ЦК України.

10.09.2012 р. товариством з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Атомінжиніринг» було надіслано відокремленому підрозділу «Атоменергокомплект» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» страховий сертифікат № 3-005695-1 від 04.09.2012 р..

Оцінюючи дані дії товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Атомінжиніринг» та даний документ в контексті виконання ним свого обов'язку, передбаченим п. 4.3 Договору, суд виходить з наступного.

Загальне визначення гарантії містить ст. 560 ЦК України, відповідно до якої за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку.

Отже, учасниками відносин, пов'язаних з гарантією є гарант, кредитор (бенефіціар) та боржник (принципал).

Виходячи з аналізу статей 560-569 ЦК України, обов'язковими умовами гарантії є:

строк дії гарантії (ст. 561 ЦК України);

гранична сума гарантії (ст. 566 ЦК України);

визначення особи кредитора, на користь якого видана гарантія;

визначення основного зобов'язання боржника, що забезпечується гарантією;

зазначення переліку документів, які мають бути надані кредиторам гаранту.

У гарантії також можуть бути передбачені умови щодо набуття чинності гарантією (ч. 2 ст. 561 ЦК України), можливості її відкликання гарантом (ч. 3 ст. 561 ЦК України), строк розгляду вимог кредитора (ч. 2 ст. 564 ЦК України), обмеження відповідальності гаранта (ст. 566 ЦК України).

Наявний страховий сертифікат № 3-005695-1 від 04.09.2012 р. відповідає наведеним вимогам, що, в свою чергу, дає суду підстави дійти висновку про виконання товариством з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Атомінжиніринг» свого обов'язку, передбаченого п. 4.3 Договору.

Сам по собі факт посилання у страховому сертифікаті № 3-005695-1 від 04.09.2012 р. на Закон України «Про страхування», а також його назва як «страховий сертифікат», а не «гарантія», без з'ясування правової суті даного документу і правової природи правовідносин, що за ним виникають, не є достатнім критерієм для заперечення його як правочину гарантії.

Зокрема, відповідно до страхового сертифікату № 3-005695-1 від 04.09.2012 р., предметом страхування є майнові інтереси товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Атомінжиніринг», які пов'язані з відшкодуванням ним державному підприємству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» суми авансових платежів, що будуть виплачені йому останнім в рамках виконання договору про закупівлю № 1116112337 від 30.08.2012 р.. Приватне акціонерне товариства «Європейський страховий альянс» приймає на себе зобов'язання здійснити виплату суму авансового платежу (432000 грн.) державному підприємству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» у разі невиконання товариством з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Атомінжиніринг» своїх зобов'язань повернути авансовий платіж у повному обсязі у випадку порушення умов Договору щодо поставки продукції у визначений строк та належної якості.

Таким чином, за своїм змістом страховий сертифікат № 3-005695-1 від 04.09.2012 р. носить забезпечувальний характер, який знаходить свій вияв у тому, що в разі порушення боржником зобов'язання приватне акціонерне товариства «Європейський страховий альянс» зобов'язується сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов страхового сертифікату № 3-005695-1 від 04.09.2012 р., що є характерним та притаманним гарантії (ст. 563 ЦК України). Страховий сертифікат № 3-005695-1 від 04.09.2012 р. містить умови, які є типовими і обов'язковими для гарантії:

строк дії (п. 3 сертифікату);

сума виплати (п. 5 сертифікату);

визначена особа кредитора, на користь якого виданий сертифікат (п. 2 сертифікату);

визначено основне зобов'язання боржника, що забезпечується сертифікатом (п. 1 сертифікату);

зазначено перелік документів, які мають бути надані кредиторам гаранту (п. 8 сертифікату);

передбачені умови щодо набуття чинності сертифікатом (п. 3 сертифікату);

визначено можливості відкликання сертифікату (п. 8 сертифікату);

визначено строк розгляду вимог кредитора (п. 8 сертифікату);

обмежено відповідальності сумою виплати.

Крім того, у самому сертифікаті сума виплати зазначена як сума гарантії (п. 8).

Отже, учасниками відносин за страховим сертифікатом № 3-005695-1 від 04.09.2012 р. є приватне акціонерне товариства «Європейський страховий альянс», як гарант, кредитор - державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», як бенефіціар, та боржник - товариством з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Атомінжиніринг», як принципал.

З огляду на викладене, доводи державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» щодо невиконання товариством з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Атомінжиніринг» вимог п. 4.3 Договору є не обґрунтованими.

Як зазначено вище, покупець зобов'язався перерахувати аванс в розмірі 30% суми Договору, що становить 432000,00 грн. протягом 15 банківських днів з дати укладання Договору, тобто до 14.09.2012 р.. Натомість, дані зобов'язання державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» були виконані тільки 05.04.2013 р.. У зв'язку з цим, оскільки зобов'язання з поставки є зустрічним стосовно зобов'язання з попередньої оплати (авансу), що судом встановлено вище, виходячи з правил ч. 3 ст. 538 ЦК України товариство з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Атомінжиніринг» мало право зупинити виконання свого обов'язку з поставки. Натомість, товариством з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Атомінжиніринг» поставка була здійснена 13.02.2013 р., тобто до сплати державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» авансу, про що свідчить видаткова накладна № РН-0000001. Виходячи з умов Договору (п. 5.4) датою поставки вважається дата видаткової накладної на продукцію.

За таких обставин відсутні підстави вважати товариство з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Атомінжиніринг», таким, що порушило зобов'язання за Договором щодо несвоєчасної поставки товару. В свою чергу, відсутність прострочення свідчить про необґрунтованість вимог державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Атомінжиніринг» пені, визначеної п. 7.2 Договору, за порушення строку поставки.

Наведені обставини є підставою для відмови у первісному позові державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

Незважаючи на виконання товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Атомінжиніринг» належним чином та у повному обсязі своїх зобов'язань за Договором щодо поставки продукції, державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» свої зобов'язання щодо її оплати не виконало. Під час розгляду даної справи у суді (23.01.2014 р.) останнім було сплачено частину боргу у розмірі 973520 грн.. Доказів погашення боргу у розмірі 34480 грн. суду не подано.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Атомінжиніринг», перевіреного судом, з державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» за період прострочення з 03.04.2013 р. по 04.09.2013 р. (даний період визначено позивачем за зустрічним позовом) підлягає стягненню 3024 грн. інфляційної складової боргу та 15185,09 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги про стягнення 60460,27 грн. пені за прострочення оплати продукції товариством з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Атомінжиніринг» пред'явлено не обґрунтовано, оскільки сторонами недодержано письмової форми вказаного правочину. Недодержання даної форми свідчить про нікчемність правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання (ст.547 ЦК України).

Також не підлягаю задоволенню вимоги за зустрічним позовом про визнання недійсним про п. 4.4. Договору.

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що оплата продукції здійснюється покупцем за наявності фінансування відповідно до затвердженого фінансового плану. У випадку невиконання покупцем умов оплати за Договором внаслідок відсутності цільового фінансування покупець звільняється від відповідальності щодо сплати будь-яких господарських санкцій (пеня, штраф тощо), пов'язаних з недотриманням термінів оплати продукції.

Статтями 625 ЦК України ст. 230 ГК України встановлена відповідальність за порушення зобов'язань.

Попри це, виходячи з принципу свободи договору, законодавець надав право сторонам в договорі відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Заборона здійснення цього встановлена тільки у випадках, коли про це прямо вказано у актах цивільного законодавства (частина 3 статті 6 Цивільного кодексу України).

Стаття 625 ЦК України та ст. 230 ГК України не містять прямих заборон сторонам у договорі визначати умови застосування відповідальності.

За таких обстави суд не знаходить підстав для визнання п. 4.4 Договору недійсним.

З огляду на вищевикладене, зустрічний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в частині стягнення 3024,00 грн. інфляційних, 15185,09 грн. трьох процентів річних, а загалом 18209,09 грн.. В іншій частині зустрічного позову судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір з позовних вимог за первісним позовом покладається на позивача за первісним позовом. За зустрічним позовом судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема, на державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» покладається судовий збір з вимог про стягнення 18209,09 грн. В іншій частині позовних вимог за зустрічним позовом судовий збір покладається на товариство з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Атомінжиніринг».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 108 літ. «А», код 26251923) на користь товариством з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Атомінжиніринг» (03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 19 літ. «А», код 38148370) 3024,00 грн. інфляційних, 15185,09 грн. трьох процентів річних, 422,90 грн. судового збору.

В іншій частині зустрічного позову відмовити.

Рішення підписано 28.03.2014 р.

Суддя С. А. Ковтун