Ухвала суду № 37903274, 26.03.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/18/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.03.2014 Справа № 908/483/14

Суддя Смірнов О.Г., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк” про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 908/483/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк” в особі Відділення “Дніпропетровська регіональна дирекція” ПАТ “ВТБ Банк”, м. Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Меркурій Моторс”, м. Запоріжжя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Меркурій”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 6136653,19 грн.

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство “ВТБ Банк” в особі Відділення “Дніпропетровська регіональна дирекція” ПАТ “ВТБ Банк” звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Меркурій Моторс” за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Меркурій” про стягнення 6136653,19 грн. за договором № 61/07В від 15.08.07 р.

Представник Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк” надав суду заяву про забезпечення позову, в порядку ст. 66, 67 ГПКУ країни, відповідно до якої просить суд накласти арешт на все майно (нерухоме, рухоме, в тому числі грошові кошти та майнові права), що належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Меркурій Моторс” в межах ціни позову 6136653,19 грн., в ухвалі про забезпечення позову вказати дату набрання нею чинності та строк пред’явлення її до виконання відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 66 ГПК України визначено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Тобто заходи до забезпечення позову застосовуються як гарантія задоволення законних вимог позивача, а їх застосування спрямоване на реальне виконання рішення суду та відновлення порушених прав.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.11 р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», далі Пленум, визначено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Так, підставою для вжиття заходів до забезпечення позову заявник визначає існування реальної можливості ускладнення у майбутньому виконання рішення суду у даній справі оскільки у відповідача наявна можливість відчуження ним активів, що свідчить про ймовірність порушення майнових інтересів позивача.

Відповідно до положень п. 3 Пленуму умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

При цьому, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. До предмета доказування в даному випадку входять:

а) факти про наявність у боржника - відповідача майна (зокрема, грошових сум, цінних паперів тощо), або наявність такого майна, що належить боржнику, в інших осіб;

б) ймовірність припущення, що майно (зокрема, грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Разом з тим, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, і доказами, які наведені на їх підтвердження, та положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої права, подаючи позов.

Втім, позивачем, не надано доказів на підтвердження наявності фактичних обставин, з якими закон пов’язує необхідність застосування заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно відповідача (зокрема, грошові суми, цінні папери тощо), яке є у нього на момент пред'явлення позову, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення..

При цьому, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову, про що зазначено у п. 3 Пленуму. Так, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається відповідністю вимогам, на забезпечення якого він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

Як вбачається з матеріалів справи № 908/483/14 предметом позову є стягнення грошових коштів. Законодавець встановлює, що вибір способу забезпечення залежить від суті позовної вимоги. Так, у позові про стягнення грошей слід застосовувати накладання арешту на кошти, що кореспондується з п. 7.1 Пленуму, зокрема відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вини відкрити надаються суду заявником. Проте, заявником не надано суду відповідних документів.

Разом з тим, арешт на майно треба застосовувати тоді, коли кошти в боржника відсутні, а тому виконання рішення про стягнення коштів неможливо. Не допускається застосування заходів забезпечення позову, які не пов'язані із заявленими вимогами.

Однак, при поданні заяви про забезпечення позову за вимогами про стягнення грошових коштів заявник просить суд накласти арешт в т. ч. на все майно – нерухоме, рухоме та майнові права Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій Моторс» без надання доказів відсутності грошових коштів у вказаної юридичної особи, а наводить лише посилання на розумність та адекватність застосування судом такого виду забезпечення позову конкретним обставинам.

Таким чином заявник не довів суду обставин та не надав доказів, в розумінні ст. ст. 33, 36 ГПК України, які можуть свідчити про неможливість виконати рішення у спосіб та порядок визначених судом, в т. ч., що невжиття заходів до забезпечення позову до вирішення спору по суті, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, у зв’язку з неналежним ставленням відповідача до своїх обов’язків.

За таких обставин, у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк” про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 908/483/14 шляхом накладення арешту на все майно (нерухоме, рухоме, в тому числі грошові кошти та майнові права), яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Меркурій Моторс” в межах ціни позову 6136653,19 грн., слід відмовити за необґрунтованістю .

Витрати по сплаті судового збору за подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову покладаються на позивача у справі – Публічне акціонерне товариство “ВТБ Банк”,

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 66, 86 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк” про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 908/483/14 шляхом накладення арешту на все майно (нерухоме, рухоме, в тому числі грошові кошти та майнові права), яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Меркурій Моторс” в межах ціни позову 6136653,19 грн. - відмовити.

Суддя О.Г.Смірнов