Рішення № 37901733, 04.03.2014, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/3404/13-ц

2/683/110/2014

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2014 року Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі:

головуючого - судді Цимбалюка О.В.

при секретарі Поважнюк О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинів справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право на проживання,

в с т а н о в и в:

В листопаді 2013 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 і просить визнати його таким, що втратив право на проживання в АДРЕСА_1.

В обґрунтування заявлених позовних вимог вказує, що їй на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1. Крім доньки позивачки, в цьому будинку зареєстрований ОСОБА_2, який з 2003 року не проживає у вказаному будинку, однак залишається зареєстрованим у ній.

Оскільки ОСОБА_2 без поважних причин не проживає у належному позивачці будинку і не бажає в добровільному порядку знятись з реєстрації у цьому будинку, тому його слід визнати таким, що втратив право на проживання житлом та зняти з реєстрації.

Позивачка, в судове засідання не з'явилась, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, до суду не з'явився, причини неявки суду не повідомив. За згодою позивача суд розглядає справу на підставі наявних у ній доказів - в порядку ст.224 ЦПК України.

Дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Судом об'єктивно встановлено, що позивачка є власником АДРЕСА_1. Крім доньки позивачки, в цьому будинку зареєстрований ОСОБА_2, який з 2003 року не проживає у вказаному будинку, однак залишається зареєстрованим у ній.

Зазначені обставини підтверджуються: домовою книгою, свідоцтвом про прийняття спадщини, довідкою про склад сім'ї № 4015 від 04.11.2013 року, технічним паспортом на будинок АДРЕСА_1, показами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 які в судовому засіданні підтвердили, що ОСОБА_2 з 2003 року в АДРЕСА_1 не проживає.

Оцінивши усі надані докази, в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 відсутній у АДРЕСА_1 понад десять років без поважних причин, а тому втратив право користування цим житлом.

Відповідно до ст. ст. 3, 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням є підставою для зняття особи з реєстрації місця проживання.

При розподілі судових витрат, суд виходить із положень ст. 88 ЦПК України, а тому з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню понесені нею судові витрати в сумі 229 грн. 40 коп.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 224-226 ЦПК України, ст.ст.319 ч.1, 346 ч.1 п.1 ЦК України, ст.ст. 3, 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задоволити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування будинком АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 229 грн. 40 коп. судового збору.

На рішення через суд першої інстанції, який його ухвалив, позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. Лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя